Ухвала

від 21.06.2022 по справі 308/7493/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 308/7493/18

провадження № 61-5395ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2020 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по Ѕ частині за кожним право власності на реконструйовану квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,00 кв.м, житловою площею 32 кв.м, що складаються з коридора площею 12,90 кв.м, житлової площі 16,50 кв.м, житлової площі 15,90 кв.м, комори площею 1,80 кв.м, ванної кімнати площею 6,00 кв.м, кухні площею 9,90 кв.м. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

УхвалоюЗакарпатського апеляційного суду від 10 травня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ужгородської окружної прокуратури, яка є правонаступником Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації (структурний підрозділ - Управління охорони культурної спадщини, правового супроводу, організаційної та кадрової роботи, Відділ охорони культурної спадщини), виконавчого комітету Ужгородської міської ради (постійно діючий робочий орган - орган з питань охорони культурної спадщини Ужгородської міської ради, структурний підрозділ - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності закрито.

У червні 2022 року до Верховного Суду заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги, не додано документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору для юридичної особи або фізичної особи-підприємця становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначене положення поширюється на подання апеляційних і касаційних скарг на усі, без винятку, ухвали суду, які підлягають оскарженню, та рішення за наслідками їх перегляду, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв до суду першої інстанції, за результатами розгляду яких постановлено відповідні ухвали.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2022 року становить 2 481,00 грн.

Отже, за подання касаційної скарги на необхідно сплатити 2 481,00 грн судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, до касаційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, в якій заявник посилається на відсутність коштів.

Дослідивши клопотання та додані матеріали, суд дійшов висновку,

що відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору, з огляду на таке.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але

не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами

є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком

до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої

чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх

чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними

чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати

на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відмовляючи у задоволенні клопотання заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про відстрочення сплати судового збору, суд бере до уваги, предмет спору.

Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що узгоджується

із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом

і судом.

За таких обставин, у задоволенні клопотання заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити заступнику керівника Закарпатської обласної прокуратури у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 10 травня 2022 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Воробйова