Ухвала

від 22.06.2022 по справі 902/494/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"23" червня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/494/22

Суддя Господарського суду Вінницької області Маслій І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." (АДРЕСА_1)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ХЛІБОРОБ" (с. Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26512)

про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ХЛІБОРОБ" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2022 дану справу передано на розгляд судді Маслію І.В..

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову б/н від 17.06.2022.

Розглянувши заяву Фермерського господарства "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." б/н від 17.06.2022 (вхідний номер канцелярії суду 01-48/21/22 від 21.06.2022) про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що предметом позову у даній справі є позовна вимога про усунення перешкод ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ «МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В.» у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308 площею 4,5174 га, розташованої на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, шляхом її повернення в користування Фермерському господарству "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." з передачею останньому незібраного урожаю кукурудзи 2022 року, який знаходиться на стадії дозрівання на даній земельній ділянці без відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хлібороб» затрат, понесених за час незаконного користування земельною діялнкою та із встановленням заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хлібороб» користуватись даною земеьною ділянкою шляхом обробітку, посіву, збору урожаю тощо до закінчення строку договору оренди землі від 25.05.2020, укладеного між Фермерським господарством "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." та громадянкою Кухар О.В.

При цьому позивач зазначає, що незважаючи на наявність у Фермерського господарства "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." договору оренди земельної ділянки, представники ТОВ Агрофірма «Хлібороб» самовільно, без будь-яких правовстановлючих документів, достовірно знаючи про те, що законним орендарем цієї земельної ділянки є Фермерське господарство «Моргульський І.В.» провели на вищевказаній земельній ділянці посів сільськогосподарської культури соняшника урожаю 2021 року, який у вересні 2021 року самовільно зібрали.

По даному факту - самоуправному збиранню урожаю 2021 року з цієї земельної ділянки, дізнавачем підрозділу дізнання Відділення поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області наразі проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12021025080000193 від 05.11.2021 року, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоуправство).

За твердженням позивача посадові особи ТОВ Агрофірма «Хлібороб» продовжують самовільно використовувати дану земельну ділянку та в травні 2022 року повторно здійснили посів сільськогосподарської культури кукурудза.

По даному факту - самовільному зайняттю земельної ділянки, дізнавачем підрозділу дізнання Відділення поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУ11П у Вінницькій області наразі проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12022025080000038 від 03.06.2022 року, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки).

З огляду на вищевикладене, позивач звертається до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на посів сільськогосподарської культури кукурудза урожаю 2022 року, який знаходиться на стадії дозрівання на орендованій Фермерським господарством «Моргульський І.В.» земельній ділянці, що обгрунтовано тим, що у разі задоволення позову, наслідком буде настання обов`язку відповідача повернути Фермерському господарству «Моргульський І.В.» у користування земельну ділянку разом з незібраним урожаєм сільськогосподарської культури кукурудза, який в даний час знаходиться на стадії дозрівання на даній земельній ділянці.

Однак, Фермерське господарство «Моргульський І.В.» зазначає, що має всі підстави побоюватись, що відповідач може самовільно здійснити збір урожаю з земельної ділянки, що унеможливить виконання рішення суду в цій частині у разі задоволення позову, оскільки аналогічні дії відповідачем уже були вчинені у 2021 році.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 грудня 2018 року в справі №914/970/18.

Згідно з частиною 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18.

Оцінивши в сукупності усі матеріали заяви, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на на посів сільськогосподарської культури кукурудза урожаю 2022 року, який знаходиться в стадії дозрівання на орендованій Фермерським господарством "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." земельній ділянці з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308 площею 4,5174 га, розташованій на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (територія колишньої Рахнополівської сільської ради Тнврівського району Вінницької області).

Суд наголошує, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника і при цьому ним не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст. 76-78 ГПК України доказу в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." б/н від 17.06.2022 (вх.канц. № 01-48/21/22 від 21.06.2022) про вжиття забезпечення позову у справі №902/494/22 шляхом накладення арешту на посів сільськогосподарської культури кукурудза урожаю 2022 року, який знаходиться на стадії дозрівання на орендованій Фермерським господарством «Моргульський І.В.» земельній ділянці з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308 площею 4,5174 га, розташованій на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (територія колишньої Рахнополівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області).

2. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відому суду адресу електронної пошти позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Ухвалу підписано суддею 23.06.2022.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (с. Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26512)