Рішення

від 02.11.2022 по справі 902/494/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2022 р. Cправа № 902/494/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників сторін:

позивач Моргульський І.В., згідно паспорта;

позивача Киришов ОВ., довіреність №б/н від 01.07.2022;

відповідача Сердюк В.О., довіреність №4 від 02.05.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." (вул. Терешкової, 42, с. Велика Вулига, Тульчинський район, Вінницька область, 23355)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ХЛІБОРОБ" (с. Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26512)

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ХЛІБОРОБ" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову б/н від 17.06.2022.

Ухвалою від 23.06.2022 суд постановив відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.06.2022 відкрито провадження у справі №902/494/22 за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання у справі на 10 серпня 2022 року о 14:30 год.

19.07.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків для подачі відзиву на позовну заяву та зупинення провадження у справі.

На визначену дату в судове засідання 10.08.2022 з`явились представники сторін.

За наслідками судового засідання протокольною ухвалою суд відклав підготовче засідання на 05.09.2022 о 11:00 год.

Разом з тим, підготовче судове засідання у справі №902/494/22 призначене на 05.09.2022 о 11:00 год. не відбулось у зв`язку з відсутністю 05.09.2022 в Господарському суді Вінницької області доступу до мережі "Інтернет" з 09:00 год. по 15:30 год. та не можливістю фіксування засідання за допомогою систем "Easycon" та "Акорд", що підтверджується Актами №4/2022 від 05.09.2022 та №6/22 від 05.09.2022 відповідальних працівників суду.

Ухвалою від 12.09.2022 суд постановив призначити підготовче судове засідання на 21.09.2022 о 15:30 год. та встановити сторонам строк для вчинення процесуальних дій до 21.09.2022.

На визначену судом дату в судове засідання 21.09.2022 з`явились представники сторін.

Представником позивача в судовому засіданні подано до суду клопотання про долучення доказів.

Представником відповідача подано заяву про долучення копії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області у справі №145/1228/21 та підтримано клопотання про зупинення провадження у справі №902/494/22 до набрання законної сили рішеннями у справах №145/1228/21 та №145/1495/20.

За наслідками судового засідання суд відмовив в задоволенні клопотання №399 від 18.07.2022 про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаних з нею справ №145/1228/21 та №145/1495/20, про що постановлено відповідну ухвалу, а протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.10.2022.

Разом з тим, судове засідання з розгляду справи по суті у справі №902/494/22 призначене на 10.10.2022 о 14:30 год. не відбулось у зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, загрозою ракетних ударів по всій території України.

Враховуючи те що судове засідання не відбулось, з незалежних від суду та сторін обставин, суд ухвалою від 11.10.2022 призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 02.11.2022.

11.10.2022 до суду надійшла заява позивача б/н від 11.10.2022 про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на посів сільськогосподарської культури кукурудза урожаю 2022 року, який знаходиться в стадії дозрівання на земельній ділянці з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308 площею 4,5174 га, розташованій на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (територія бувшої Рахнополівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області) та визначити особу (або наше господарство, або Відповідача, або третю особу), якій передати дане майно на відповідальне зберігання з наданням їй права зібрати дозрілий врожай за допомогою власної або залученої спеціалізованої сільськогосподарської техніки та перемістити до обраного зберігачем місця для подальшого відповідального зберігання із одночасною забороною його відчужувати до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

Також у даній заяві позивач просить суд вирішити дане питання в судовому засіданні з викликом представників сторін.

Ухвалою від 12.10.2022 суд постановив призначити заяву б/н від 11.10.2022 Фермерського господарства "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." про забезпечення позову по справі 902/494/22 до розгляду у судовому засіданні на 02.11.2022 о 10:00 год.

На визначену судом дату в судове засідання з`явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні заявив про відкликання заяви про забезпечення позову б/н від 11.10.2022.

Суд протокольною ухвалою постановив залишити без розгляду заяву позивача про забезпечення позову б/н від 11.10.2022.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив відмовити в позові у повному обсязі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.11.2022 року, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що 25.05.2020 року між Фермерським господарством "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." та гр. ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, за яким остання передала в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308 площею 4,5174 га, розташовану на території бувшої Рахнополівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (зараз це територія Тиврівської селищної ради Вінницької області) терміном на 49 років, державна реєстрація якого проведена 25.05.2020 року.

Разом з тим, гр. ОСОБА_1 уклала аналогічний договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Хлібороб".

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2021 року у справі №145/1495/20, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 19.05.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ АФ "ХЛІБОРОБ" на земельну ділянку площею 4,5174 га, з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Рахнополівської сільської ради, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2020 року, індексний 53102898 та запис про інше речове право 37299391, який внесений на підставі цього рішення державним реєстратором Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області Мельник Настасією Леонідівною - скасовано та поновлено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308 (номер запису про інше речове право 36646996), зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 52403086 від 27.05.2020 року) за ФГ "Моргульский І.В.".

01.04.2021 року ФГ "Моргульский І.В." повторно зареєструвало право оренди на вищевказану земельну ділянку за собою, номер запису про право оренди 41304627 та 01 травня 2021 року Вінницькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК" проведено закріплення меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка, які передані на зберігання ФГ "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В.".

Як зазначено позивачем в позовній заяві незважаючи на наявність у нашого господарства договору оренди цієї земельної ділянки та повністю ігноруючи рішення суду, представники ТОВ Агрофірма «Хлібороб» самовільно, без будь -яких правовстановлючих документів, достовірно знаючи про те, що законним орендарем цієї земельної ділянки являється саме Фермерське господарство «Моргульський І.В.» продовжили використовувати цю земельну ділянку, провели на вищевказаній земельній ділянці посів сільськогосподарської культури соняшника урожаю 2021 року, який у вересні 2021 року самовільно зібрали.

По даному факту - самоуправному збиранню урожаю 2021 року з цієї земельної ділянки, дізнавачем підрозділу дізнання Відділення поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області наразі проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12021025080000193 від 05.11.2021 року, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоуправство).

В подальшому відповідач в травні 2022 року повторно здійснили посів сільськогосподарської культури кукурудза. По даному факту - самовільному зайняттю земельної ділянки, дізнавачем підрозділу дізнання Відділення поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області наразі проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12022025080000038 від 03.06.2022 року, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки).

За твердженням позивача усі вищевказані обставини підтверджуються: договором оренди земельної ділянки від 25 травня 2020 року, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копіями рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2021 року, постанови Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року та ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2021 року, витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12021025080000193 від 05.11.2021 року та по кримінальному провадженню № 12022025080000038 від 03.06.2022 року, актом закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01 травня 2021 року.

На думку позивача, дії відповідача є незаконними, оскільки вищевказаний договір оренди землі між власником та позивачем укладено в належній формі та право оренди земельної ділянки зареєстроване саме за господарством позивача, у зв`язку з чим (з урахуванням презумпції правомірності правочину встановленої ч.1 ст.204 ЦК України), він є дійсним, тому з моменту державної реєстрації права оренди, тобто з 25.05.2020 року саме ФГ «Моргульський І.В.» має право на користування даною земельною ділянкою.

З огляду на викладене позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом в якому просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення в користування ФГ «Моргульський І.В.» з передачею йому незібраного урожаю кукурудзи 2022 року, який знаходиться в стадії дозрівання на даній земельній ділянці без відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хлібороб» затрат, понесених за час незаконного користування нею та із встановленням заборони даному товариству користуватися цією земельною ділянкою, шляхом обробітку, посіву, збору урожаю тощо до закінчення строку договору оренди землі від 25.05,2020 року, укладеного між Фермерським господарством «МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В.» та гр. ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що з позовом не погоджується, заперечує в повному обсязі та вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

19 травня 2020 року між ОСОБА_1 та АФ «Хлібороб» у формі ТОВ було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 0524585300:01:002:0308 загальною площею 4,5174 га, що знаходиться на території Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

В подальшому на підставі вищевказаного договору було вчинено запис про реєстрації за Відповідачем іншого речового права, права оренди, №37299391 від 08.07.2020 р.

Наприкінці 2020 року позивачем було подано позовну заяву до Відповідача та ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речового права та поновлення державної реєстрації речового права.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2021 року, залишеного без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року у справі №145/1495/20 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 19.05.2020 р. між ОСОБА_1 та АФ «Хлібороб» у формі ТОВ на земельну ділянку загальною площею 4.5174 га, кадастровий номер 0524585300:01:002:0308 що знаходиться на території Рахнополівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2020 р., №53102898 та запис про інше речове право №37299391 - скасовано та поновлено державну реєстрацію права оренди вищезазначеної земельної ділянки за ФГ «Моргульський І.В.» (номер запису про інше речове право 36646996).

Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанції у справі 145/1495/20 Товариством АФ «Хлібороб» було подано касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2021 року касаційне провадження у справі №145/1495/20 відкрито. Наразі остаточного рішення у даній справі не прийнято.

За твердженням відповідача, позивач основною підставою свого законного права користування спірною земельною ділянкою вважає Постанову Вінницького апеляційного суду від 25.05.2021 р. справа №145/1495/20, якою поновлено його право оренди та визнано недійним договір оренди землі укладений між АФ «Хлібороб» у формі ТОВ та ОСОБА_1 та зареєстроване право оренди на підставі такого.

У Відповідача викликає здивування посилання Позивача, на той факт, що ще до набрання рішенням у справі №145/1495/20 законної сили (постанова Вінницького апеляційного суду від 25.05.2021 р. справа №145/1495/20), Позивачем повторно зареєстровано право оренди на спірну земельну ділянку, номер запису про право 41304627 від 01.04.2021 р. та 01.05.2021 р. проведено закріплення меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками. Хоча станом квітень-травень 2021 року вищезгадана справа перебувала на апеляційному оскарженні, а за АФ «Хчібороб» ТОВ було зареєстровано на той момент діюче, законне право оренди спірної земельної ділянки. Остаточного рішення у даній справі не прийнято, а законність рішень судів попередніх інстанцій у справі №145/1495/20 наразі переглядається Верховним Судом.

Окрім того, за твердженням відповідача, ОСОБА_1 не погоджуючись із законністю наявного договору оренди землі від 25.05.2020 р. нібито укладеного між нею та ФГ «Моргульський І.В.», було вчинено низку наступних дій задля відновлення свого порушеного права власності на спірну земельну ділянку, а саме: 23.09.2020 р. з приводу протиправних дій гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 пов`язаних з обмеженням права власності останньої щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524585300:01:002:0308, яка на той час вже перебувала в оренді АФ «Хлібороб» у формі ТОВ, була подана заява про вчинення кримінального правопорушення до начальника Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області. 27.07.2021 р. ОСОБА_1 подано позовну заяву до Тиврівського районного суду Вінницької області про скасування запису про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ФГ «Моргульський І.В.», у зв`язку з підробкою її підпису.

Відтак, у відповідача виникають сумніви щодо наявного законного права користування спірною земельною ділянкою у позивача, так як на разі одразу у двох цивільних справах, які перебувають на розгляді (№145/1495/20 та №145/1228/21), вирішується питання щодо законності: Договору оренди землі від 25.05.2020 р. нібито укладеного між ФГ «Моргульський І.В» та ОСОБА_1 та вчиненої державної реєстрації права оренди на підставі даного договору та Договору оренди землі від 19.05.2020 р. укладеного між АФ «Хлібороб» у формі ТОВ та ОСОБА_1 та вчиненої державної реєстрації права оренди на підставі даного договору (дані договори стосуються однієї і тієї ж земельної ділянки загальною площею 4.5174 га, кадастровий номер 0524585300:01.002:0308).

Відповідач стверджує, що в матеріалах справи відсутній будь-які докази на підтвердження доводів Позивача про те, що АФ «Хлібороб» у формі ТОВ здійснює самовільне зайняття спірної земельної ділянки шляхом посіву сільськогосподарської культури кукурудзи. Дані твердження передували оцінці та будь-якій документальній фіксації факту самовільного зайняття спірної земельної ділянки компетентним органами, перелік яких визначено ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Посилання ж позивача на проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12022025080000038 від 03.06.2022 року внесеного в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 ККУ, не може бути належним доказом по справі. За змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є просте подання заяви, що лише може свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2021 року у справі №145/1495/20, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2021 року та (на день прийняття даного рішення) постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2022 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 19.05.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ АФ "ХЛІБОРОБ" на земельну ділянку площею 4,5174 га, з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Рахнополівської сільської ради, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2020 року, індексний 53102898 та запис про інше речове право №37299391, який внесений на підставі цього рішення державним реєстратором Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області Мельник Настасією Леонідівною - скасовано та поновлено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308 (номер запису про інше речове право 36646996), зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 52403086 від 27.05.2020 року) за ФГ "Моргульский І.В.".

В даному рішенні судом встановлено, що 25.05.2020 року між Фермерським господарством "Моргульский І.В." та гр. ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за яким ОСОБА_1 передала ФГ в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,5174 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308, розташовану на території Рахнополівської сільської ради.

Право оренди земельної ділянки зареєстроване державним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембою С.В., 25.05.2020 року ( номер запису про інше речове право 36646996, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52403086 від 27.05.2020 р.), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 210417924 від 27.05.2020 року.

Державним реєстратором Біликовецької сільської ради Жмеринської сільської ради Вінницької області Мельник Н.Л. 08.07.2020 р. зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308, за АФ «ХЛІБОРОРОБ» на підставі договору оренди, укладеного 19.05.2020 року між ОСОБА_1 та АФ «ХЛІБОРОБ» (номер запису про інше речове право 37299391, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53102898 від 14.07.2020 р), що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 240706679 від 16.01.2021 р.

Право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку було зареєстровано державним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембою С.В. 22.05.2020 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 24070679 від 16.01.2021 року, згідно якого 27.05.2020 року на підставі витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0519368282020 виданого 21.05.2020 р. ОСОБА_1 набула права власності на дану земельну ділянку.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що Договір оренди землі від 19.05.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та АФ «ХЛІБОРОБ» з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки ОСОБА_1 не могла передати в користування та володіння АФ «ХЛІБОРОБ» земельну ділянку, яка, відповідно до чинного законодавства станом на 19.05.2020 року їй не належала, тому суд вважає що даний договір оренди слід визнати недійсним, оскільки недійсність даного правочину прямо встановлена законом.

Договір, укладений між ФГ "Моргульский І.В.". та ОСОБА_1 достроково розірвано чи припинено не було. Умов, які б передували припиненню чи розірванню цього договору, згідно вимог самого договору та вимог ЗУ «Про оренду землі» судом не встановлено.

Також вимога про скасування реєстрації розірвання договору оренди є наслідком волевиявлення сторін, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 4.ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Так, в силу положень статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Як встановлено судом позивачу у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 25.05.2020 року укладеного між Фермерським господарством "Моргульский І.В." та гр. ОСОБА_1 була передана в строкове платне користування земельна ділянка площею 4,5174 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308, розташована на території Рахнополівської сільської ради. Право оренди земельної ділянки зареєстроване державним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембою С.В., 25.05.2020 року ( номер запису про інше речове право 36646996, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52403086 від 27.05.2020 р.), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 210417924 від 27.05.2020 року.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу вимог ч. 4 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, а саме: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України).

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За своєю правовою природою позов, який містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, є негаторним. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Самовільне зайняття земельної ділянки, згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-ІУ, це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Позивач в підтвердження створення відповідачем перешкод у користуванні земельної ділянкою зазначає, що представники відповідача самовільно, без будь-яких правовстановлючих документів, провели на вищевказаній земельній ділянці посів сільськогосподарської культури соняшника урожаю 2021 року, який у вересні 2021 року самовільно зібрали. По даному факту - самоуправному збиранню урожаю 2021 року з цієї земельної ділянки, дізнавачем підрозділу дізнання Відділення поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області наразі проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12021025080000193 від 05.11.2021 року, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоуправство). В подальшому в травні 2022 року повторно здійснили посів сільськогосподарської культури кукурудза, по даному факту - самовільному зайняттю земельної ділянки, дізнавачем підрозділу дізнання Відділення поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області наразі проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12022025080000038 від 03.06.2022 року, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки).

Підтвердженням факту перешкоджання у користуванні земельною ділянкою на переконання суду є те, що з вересня 2020 року між сторонами тривають судові тяжби з приводу даної земельної ділянки, крім того як вбачається з відзиву на позовну заяву у відповідача є сумніви щодо наявного законного права користування спірною земельною ділянкою саме позивачем.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Підсумовуючи вищенаведене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд визнає доведеною протиправність поведінки відповідача, тобто вчинення ним дій, спрямованих на порушення прав позивача як законного користувача спірної земельної ділянки.

З огляду на викладене господарський суд дійшов до висновку що позов слід задовольнити частково та зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом її звільнення.

В частині позовних вимог про передачу ФГ "Моргульский І.В." незібраного урожаю кукурудзи 2022 року, який знаходиться в стадії дозрівання на даній земельній ділянці без відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хлібороб» затрат, понесених за час незаконного користування нею та із встановленням заборони даному товариству користуватися цією земельною ділянкою, шляхом обробітку, посіву, збору урожаю тощо до закінчення строку договору оренди землі від 25.05,2020 року, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності, встановленим статтями 76-79 ГПК України.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК України).

З наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, що відповідач здійснив посів кукурудзи на оспорюваній земельній ділянці і що дана сільськогосподарська культура на даний час перебуває на оспорюваній земельній ділянці.

Матеріали справи не містять інших належних доказів (актів, протоколів, складених уповноваженими контролюючими органами) в підтвердження розміщення на спірній земельній ділянці посівів кукурудзи чи будь якої іншої сільськогосподарської культури.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин справи у задоволенні позову в частині передачі ФГ "Моргульский І.В." незібраного урожаю кукурудзи 2022 року, який знаходиться в стадії дозрівання на даній земельній ділянці без відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хлібороб» затрат, понесених за час незаконного користування нею та із встановленням заборони даному товариству користуватися цією земельною ділянкою, шляхом обробітку, посіву, збору урожаю тощо до закінчення строку договору оренди землі від 25.05,2020 року слід відмовити, оскільки належними та допустимими доказами позивач не довів розміщення на наданій йому в користування земельній ділянці спірного урожаю.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

У зв`язку із тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати зі сплати судового збору покладаються на нього відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 75, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Усунути перешкоди ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ «МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В.» (код ЄДРПОУ 42719137) в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 0524585300:01:002:0308 площею 4,5174 га, розташованою на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (територія бувшої Рахнополівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області ), шляхом її звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ХЛІБОРОБ" (код ЄДРПОУ 30702633).

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ХЛІБОРОБ" (с. Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26512, код ЄДРПОУ 30702633) на користь Фермерського господарства "МОРГУЛЬСЬКИЙ І.В." (вул. Терешкової, 42, с. Велика Вулига, Тульчинський район, Вінницька область, 23355, код ЄДРПОУ 42719137) - 2481,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом та на відому суду адресу електронної пошти позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 14 листопада 2022 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (с. Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26512)