Рішення

від 22.06.2022 по справі 400/10513/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2022 р. № 400/10513/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:приватного підприємства "ТЕХНОБУД", вул. Костянтинівська, 23, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2021 № 868314290703, № 868414290703,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Технобуд» (далі по тексту Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держаної податкової служби у Миколаївській області (далі по тексту Відповідач) з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2021 року № 868314290703 і № 868414290703.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що, по-перше, відповідачем порушений порядок проведення позапланової перевірки, а саме: перевірку проведено під час дії мораторію на проведення перевірок, а відтак прийняті податкові повідомлення-рішення є незаконні та належать скасуванню.

Крім того, Позивач зазначає, що в Акті перевірки перевіряючі дійшли хибних висновків щодо нереальності господарських операцій Позивача з контрагентами: ТОВ «БМУ Будспецстроймонтаж» у квітні, травні 2019 року; ТОВ «Атлетік систем» у червні 2019 року; ТОВ «Хадвендж» у вересні 2019 року; ТОВ «Монтана Промінвест» у жовтні 2019 року; ТОВ «Промголд» у листопаді 2019 року; ТОВ «Акорд Корпорейд» у грудні 2019 року, січні 2020 року; ТОВ «Терфілд груп» у вересні 2020 року; та ТОВ «Клауд компані» у лютому, березні 2021 року. Так, в обґрунтування своїх доводів Позивач зазначає, що перевіряючим під час проведення перевірки був наданий повний перелік документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують правильність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту з перевіряємими контрагентами та в перевіряємі періоди, саме ці документи свідчать і про реальність господарських операцій. Позивач зауважує, що ТТН та довіреності на отримання ТМЦ не є документами первинного бухгалтерського обліку, які є підставою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Інших зауважень до документів первинного бухгалтерського обліку та/або інших підстав, які б свідчили про нереальність господарських операцій, у Відповідача не знайшлося. Позивач просить суд скасувати податкові рішення повідомлення від 12.10.2021 року № 868314290703 і № 868414290703.

Ухвалою суду від 03.11.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату підготовчого судового засідання на 07.12.2021 року.

24.11.2021 року на адресу суду від Відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що порядок проведення позапланової перевірки не був порушений працівниками ГУ ДПС, оскільки незважаючи на мораторій, введений Державою внаслідок застосування карантинних заходів, листом ДПС України від 17.02.2021 року № 4282/7/99-00-070-02-01-07, до територіальних органів ДПС доведено, що на виконання Постанови КМУ № 89 від 03.02.2021 року, мають бути проведені документальні позапланові перевірки платників податків, які ймовірно задіяні у використанні незаконного податкового кредиту. А відтак, перевірка проведена цілком законно, окрім того, Позивач допустив перевіряючих до проведення перевірки, що ще раз підтверджує правомірність дій працівників відповідача.

Щодо висновків проведеної перевірки Відповідач зазначає, що директором підприємства на запит перевіряючих не були надані всі необхідні для проведення перевірки документи, про що був складний відповідний Акт «Про ненадання документів» від 01.09.2021 року. Перевірячі формулювали висновки, викладені в Акті перевірки, у тому числі, й з урахуванням податкової інформації, яку отримано з податкових баз. Таким чином, висновки, викладені в Акті, перевірки зроблені згідно з вимогами пп.83.1.2п.83.1 ст.83 ПК України та цілком відповідають дійсності.

Аналізуючи діяльність та податкову звітність контрагентів Відповідача (взаємовідносини з якими були предметом перевірки), перевіряючими було з`ясовано, що контрагенти не мали достатньої найманої праці для виконання робіт по договорам, не мали виробничих потужностей, деякі з них них не мали ліцензії на проведення будівельних робіт, сертифікатів на поставлений товар та ТТН, що робить неможливим відслідковування адреси завантаження та доставки товарів. За висновками ДПС контрагенти позивача є неблагонадійними, а господарські операції, проведені з ними, є фіктивними, які мають на меті не досягнення ділової мети, а лише штучне формування податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного та висновків, до яких дійшли перевіряючі, Відповідач правомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а відтак, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 07.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначена дата слухання справи по суті на 26.01.2021 року.

26.01.2201 року від сторін на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вислухав позицію сторін, дослідив письмові докази, що містяться у справі, судом встановлено:

На підставі Наказу № 1572-п від 16.08.2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області була здійснена позапланова виїзна документальна перевірки ПП «Технобуд» з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками у відповідні періоди ТОВ «БМУ Будспецстроймонтаж» у квітні, травні 2019 року; ТОВ «Атлетік систем» у червні 2019 року; ТОВ «Хадвендж» у вересні 2019 року; ТОВ «Монтана Промінвест» у жовтні 2019 року; ТОВ «Промголд» у листопаді 2019 року; ТОВ «Акорд Корпорейд» у грудні 2019 року, січні 2020 року; ТОВ «Терфілд груп» у вересні 2020 року; та ТОВ «Клауд компані» у лютому-березні 2021 року.

За результатами перевірки був складений Акт перевірки від 07.09.2021 року № 6463/14.29.07.03/31948871 (т. 1 а. с. 7-95).

Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті перевірки, та подав на них заперечення, які після їх розгляду Відповідачем не були прийняті до уваги (т. 1 а. с. 96-118).

За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки Відповідачем було винесено два податкові повідомлення-рішення від 12.10.2021 року № 868314290703 і № 868414290703.

Однією з підстав свого позову Позивач зазначає порушення Відповідачем порядку проведення даного виду перевірок, а саме: проведення перевірки в період дії мораторію.

Суд критично оцінює позицію Позивача, оскільки відповідно до абзацу п`ятого Постанови КМУ №89 від 03.02.2021 року скорочено строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок та дозволено проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп.78.1.1та\або пп.78.1.4п.78.1 ст. 78 ПК України, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів\послуг.

08.06.2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області було складено Висновок до перевірочного аналізу ПП «Технобуд» № 10/14-29-07-05/31948871, що й стало підставою для призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки (т. 7 а. с. 100-104).

Таким чином, у Відповідача були всі законні підстави для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки.

Позивач Наказ на проведення перевірки отримав своєчасно та не оскаржував його в судовому порядку. Окрім того, Позивач допустив перевіряючих до перевірки та не скористався визначеним нормами Податкового Кодексу правом суб`єкта господарювання не допускати до проведення перевірки.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях відповідача відсутнє порушення процедури проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Щодо позиції Позивача про хибність висновків контролюючого органу, викладених в Акті перевірки, що й стало підставою для прийняття оскаржуваних ППР, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідач в Акті перевірки фактично аналізує господарську діяльність контрагентів Повивача, зокрема:

- Взаємовідносини Позивача з ТОВ «БМУ Будспецстроймонтаж» відповідно до договорів на виконання будівельно-монтажних робіт: застосовало значно більше людино-годин, ніж у нього є працівників. Так, за умови дотримання ТОВ «БМУ Будспецстроймонтаж» трудового законодавства, а саме: 40-ка годинного тижня праці, на виконання робіт по договорам з Позивачем необхідно було залучити 97 працівників, але такої кількості найманої правці та технічних потужностей у ТОВ «БМУ Будспецстроймонтаж» не має. У 2019 році у ТОВ «БМУ Будспецстроймонтаж» працювало всього 2 особи. Окрім того, в наданих до перевірки договорах, актах прийому-передачі виконаних робіт відсутні записи про залучення субпідрядників, договори не містять визначення конкретних об`єктів виконання робіт, зазначено лише адреси, також не зазначено який саме тип будівництва має бути проведений підрядником за умовами договору. А відтак, перевіряючі дійшли висновків, що у квітні, травні 2019 року мали місце нереальні господарські операції Позивача з ТОВ «БМУ Будспецстроймонтаж»;

- З ТОВ «Атлетік Систем» Позивач уклав договори на виконання будівельно-монтажних робіт, але як встановлено перевіряючими основним видом господарської діяльності ТОВ «Атлетік Систем» є надання рекламних послуг, окрім того, розрахунки між суб`єктами господарювання не проводилися, фінансові звіти ТОВ «Атлетік Систем» до органів податкової не подавало. Як вбачається з аналізу податкової звітності, ТОВ «Атлетік Систем» з метою виконання умов договору з Позивачем був залучений до виконання робіт ТОВ «Радіан Люкс». Це підприємство не мало ні технічних потужностей, ні робочої сили для виконання будівельно-монтажних робіт у червні 2019 року. Отже, за результатами проведеного аналізу не можливо підтвердити факт проведення будівельно-монтажних робіт ТОВ Атлетік Систем» на виконання умов договорів, укладених з Позивачем;

- ТОВ «Хадвендж» та Позивач у перевіряємих періодах укладали договори на виконання будівельно-монтажних робіт та договір постачання ТМЦ. Під час проведення перевірки із застосуванням аналізу податкової інформації перевіряючі дійшли висновку, що ТОВ «Хадвендж» не в змозі було виконати роботи про договору, оскільки у штаті має лише 5 осіб замість необхідних 17. А також при постачанні ТМЦ ТОВ «Хадвендж» не виписувало ТТН, не видавало сертифікатів якості та позивачем не надано до перевірки довіреностей на отримання ТМЦ, що ставить під сумнів здійснення реальної господарської операції по взаємовідносинам Позивача та ТОВ «Хадвендж» у вересні 2019 року;

- ТОВ «Монтана Промінвест» уклало договір з Позивачем на виконання будівельно-монтажних робіт, але у перевіряємому періоді ТОВ «Монтана Промінвест» не декларує об`єкти оподаткування, дохід від виконання умов цього договору. Окрім того, в цьому періоді підприємство-контрагент придбаває комп`ютерну техніку, юридичні послуги тощо, а реалізує комп`ютерну техніку, послуги з будівництва житлових будівель, послуги з поточного ремонту багатоквартирних будинків, електромонтажні послуги тощо. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Монтана Промінвест» не має основних засобів, трудового ресурсу, декларує відсутність працівників на підприємстві, а відповідно до умов договору з Позивачем виконує будівельно-монтажні роботи, обсяг яких мав був виконаний 22 працівниками. Таким чином, перевіряючі дійшли правильного висновку, що у жовтні 2019 року ТОВ «Монтана Промінвест» не мало змоги, ресурсів та технічних засобів для виконання будівельно-монтажних робіт по договору, а як наслідок, господарська операція є нереальною;

- ТОВ «Промголд» також укладало з Позивачем договори на виконання будівельно-монтажних робіт, але під час проведення перевірки, здійснивши аналіз господарської діяльності підприємства ТОВ «Промголд», перевіряючі дійшли висновку, що задля виконання робіт, що зазначені в договорі та в Актах виконаних робіт, необхідно було залучити 167 працівників, а у ТОВ «Промголд» відповідно до даних обліку ДПС лише 67 працівників. Окрім того, у листопаді 2019 року у ТОВ «Промголд» відсутня матеріально-технічна база для виконання договору з Позивачем. А відтак, ГУ ДПС під час проведення перевірки дійшло висновку, що господарська операція по реалізації договору на виконання будівельно-монтажних робіт з Позивачем у листопаді 2019 року є нереальною;

- ТОВ «Акорд Корпорейд» та Позивач укладало декілька договорів на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції виробничого корпусу № 3 та Робіт по реконструкції системи автоматичної сигналізації СБ (10 договорів), однак під час проведення перевірки перевіряючими встановлено, що у ТОВ «Акорд Корпорейд» відсутня ліцензія на виконання такого виду робіт, у штаті всього 27 осіб, перевіряючим не надано документів на субпідрядників, які нібито залучалися ТОВ «Акорд Корпорейд» до виконання робіт. Аналіз діяльності субпідрядника ТОВ «Антон Джей» та ТОВ «Спайс Систем» виявив, що підприємства мали невеликий штат працівників та не задекларували ці господарські операції у податковій звітності, а відтак перевіряючі дійшли висновку, що у грудні 2019 року та у січні 2020 року господарські операції по виконанню договорів між Позивачем та ТОВ «Акорд Корпорейд» носили штучний характер та є нереальними;

- ТОВ «Терфілд груп» було укладено з Позивачем договори на виконання будівельно-монтажних робіт «Роботи по реконструкції автоматичної пожежної сигналізації приміщень», але в наданих на перевірку договорах не зазначено, які саме роботи проводилися на об`єктах (не наведено види робіт), через що неможливо встановити, які саме витрати відносяться до виконаних робіт. У штаті підприємства знаходяться 5 осіб, у той час як у вересні 2020 року виконані роботи, що відображено в Актах прийому-передачі, мало б виконуватися штатом у 85 працівників, що об`єктивно ставить під сумнів реальність виконання цих робіт ТОВ «Акорд Корпорейд». А відтак, перевіряючі дійшли правомірного висновку, що у вересні 2020 року виконання умов договорів ТОВ «Акорд Корпорейд» носить нереальний характер господарських операції;

- ТОВ «Клауд компані» було укладено з Позивачем договори на виконання будівельно-монтажних робіт «Роботи по реконструкції системи АПС приміщень» (п`ять договорів), але в наданих на перевірку договорах не зазначено, які саме роботи проводилися на об`єктах (не наведено види робіт), через що неможливо встановити, які саме витрати відносяться до виконаних робіт. Підприємство не має ліцензії на будівництво та дозволів на проведення робіт підвищеної небезпеки. В штаті підприємства зараховано 10 осіб, у той час як для виконання робіт за договором мало б виконувати такий обсяг робіт 197 осіб, що об`єктивно ставить під сумнів реальність виконання цих робіт ТОВ «Клауд компані». А відтак, перевіряючі дійшли правомірного висновку, що у лютому-березні 2021 року виконання умов договорів ТОВ «Клауд компані» носить штучний характер господарських операції.

Однак усі податкові накладні, складені за наслідками цих господарських операцій, були зареєстровані податковими органами у встановленому порядку, що відображено в Акті перевірки.

Надаючи оцінку діяльності контрагентів Позивача та ставляючи їх благонадійність під сумнів, Відповідачем зустрічні звірки не проводилися.

Акти перевірок контрагентів за перевіряємі періоди відсутні.

Висновки, викладенні в Акті перевірки, здебільшого ґрунтуються на самостійних розрахунках перевіряючих необхідної кількості працівників для виконання робіт по договорам, виходячи з людино-годин та за умови дотримання контрагентом позивача 40-годинного робочого тижня й приписів КЗпП України.

Суд критично оцінює позицію Відповідача, оскільки такі розрахунки необхідної робочої сили є особистим баченням перевіряючих, нічим не підтверджені та законодавчо необґрунтовані.

Контролюючим органом не перевірено факти виконання та/або не виконання робіт по договорам з вище переліченими контрагентами. В Акті перевірки не відображено та не досліджено в ході проведення перевірки, чи буди проведені будівельні та/або ремонтні роботи по договорам.

Посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості на товар чи неякісно складені ТТН, ніяким чином не підтверджує відсутність виконання робіт по договорам, про що неодноразово вказував Верховний Суд у своїх рішеннях.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити, як найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Верховним Судом у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 160/3055/19 висловлено правову позицію щодо того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Також Верховний Суд у вказаній постанові звертає увагу на те, що відповідно до сталої судової практики (постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 805/686/17-а, від 12 липня 2019 року у справі № 808/109/18, від 9 липня 2019 року у справі № 810/1762/16 тощо) сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 у справі № 804/1984/16 вказано на те, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої, та злагодженості дій між ними. Крім того, колегія суддів зазначила, що висновки про відсутність у контрагентів по ланцюгу постачання трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № П/811/3228/14. Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, у тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема, посилання контролюючого органу на наявність актів як критерію оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки під час складення таких актів жодні первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Позивачем надано до суду матеріали первинного бухгалтерського обліку, до яких у перевіряючих не було жодних зауважень під час проведення перевірки та які стали підставою для формування податкового кредиту за вищезгаданими господарськими операціями.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № П/811/3228/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Такі ж висновки сформовані у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 у справі № 826/6245/18: не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

У постанові від 13 жовтня 2020 у справі № 0340/1408/18 Верховний Суд зазначив, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 у справі № 826/16601/18 зазначив, що не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Судом встановлено, що надані позивачем документи сумнівів у їх достовірності не викликають, будь-які дійсні розбіжності стосовно задекларованої суми оплати за договором, розміру податку, обсягів поставок тощо судом не виявлені, а відповідачем не доведені, також відсутні дефекти форми або змісту первинних (бухгалтерських) документів з тих, які були надані платником. Одночасно з цим, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на належних доказах, які спростовують факти поставок, не надані належні докази на підтвердження того, що відомості, які містяться в документах позивача, неповні, недостовірні або суперечливі.

Вказані в акті перевірки висновки стосовно формування позивачем штучних показників податкового обліку з метою отримання незаконної податкової вигоди, є припущеннями за відсутності належних та допустимих доказів, які надаються в передбаченому законодавством порядку. Встановлені судом обставини та реальність здійснення вищевказаних господарських операцій не спростовані податковим органом належними та допустимими доказами, відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та належать задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 22700,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 128 від 28.10.2021 року (т. 1 а. с. 1), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1 Позов приватного підприємства "Технобуд" (вул. Костянтинівська, 23, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, ідентифікаційний код 31948871) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2021 року № 868314290703 і № 868414290703 задовольнити повністю.

2 Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 12.10.2021 року № 868314290703 і № 868414290703.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) судовий збір у сумі 22700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот грн 00 коп.) на користь приватного підприємства "Технобуд" (вул. Костянтинівська, 23, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, ідентифікаційний код 31948871).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 23.06.2022 р.

Суддя Н. В. Лісовська