Постанова

від 21.02.2022 по справі 520/12511/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 р. Справа № 520/12511/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 16.09.21 у справі № 520/12511/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року у справі № 520/12511/21 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2021 року №00077650706, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5202265,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1300566,25 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" суму судового збору у розмірі 22700,00 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 року у справі № 520/12511/21 заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" про вирішення питання щодо судових витрат по адміністративній справі №520/12511/21 задоволено в повному обсязі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" 42000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 року у справі №520/12511/21 апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 року у справі № 520/12511/21 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 року у справі № 520/12511/21 залишено без змін.

08.02.2022 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42000 грн.

Колегія суддів, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу вищевказаної норми слідує, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати наведені вище критерії, зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачем надано докази про оплату витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 16.06.2021 р. №16/06-1 (т.6, а.с.74-78), акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 01.02.2022 р. (т.7, а.с.28), додаток №3 до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 16.06.2021 р. №16/06-1 від 10.02.2022 р. (т.7 а.с. 29), прибутковий касовий ордер від 01.02.2022 р. (т. 7, а.с.30), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (т. 6, а.с.7).

Згідно наданих документів встановлено, що між адвокатом Мироненком Станіславом Станіславовичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (код ЄДРПОУ 24478611, вул. Поштова, буд. 2, смт. Печеніги, Печенізький район, Харківська область, 62800) було укладено договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг) №16/06-1.

Відповідно до умов зазначеного договору адвокат приймає доручення від клієнта здійснити у встановлені строки та на умовах визначених договором надання клієнту правової допомоги у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, правовоохоронних органах, органах юстиції, підприємствах, установах та організаціях.

Актом виконаних робіт за договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) №16/06-1 від 01.02.2022 р. та додатком № 3 до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) №16/06-1 підтверджений погодинний розрахунок вартості послуг адвоката Мироненка Станіслава Станіславовича, які отримало товариство з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" при апеляційному розгляді справи. Оплату послуг підтверджено прибутковим ордером та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 16 на суму 42000,00 грн.

Між тим, колегія суддів зазначає, що заявлені вимоги, щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. за участь в судовому засіданні представника позивача не підлягає задоволенню, оскільки 22.02.2022 р. представник позивача в судове засідання не з`явився.

Враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість наданої заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та, як наслідок, необхідність її частково задовольнити та стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39000 грн.

Наведене узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16, а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23.05.2018 року по справі №820/2262/17 та від 31.07.2018 року по справі №820/4263/17.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

22.02.2022 року відповідачем до суду надано заперечення на клопотання про вирішення питанння щодо розподілу судових витрат, в якому зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову. Вважає, що вимога про стягнення судових витрат понесених позивачем в апеляційному провадженні не підлягає задоволенню.

Отже, відповідач скористався можливістю згідно ст. 134 КАС України довести неспівмірність заявлених вимог, однак не надав докази на спростування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість наданої вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та, як наслідок, необхідність її задоволення частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності ухвалення додаткової постанови про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 39000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (код ЄДРПОУ 24478611, 62801, Харківська область, Харківський район, смт. Печеніги, вул. Поштова, 2) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39000 (тридцять дев`ять тисяч) грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Макаренко Я.М.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 23.06.2022.