Постанова

від 21.06.2022 по справі 420/21939/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/21939/21

Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

ухвалу суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 02 лютого 2022 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просив:

визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області від 27.07.21 №№2907403/2885603292, 2907402/2885603292,

визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 06.08.21 №№ 35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 15.07.21 № 2, від 18.07.21 № 2.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.21 залучено в якості другого відповідача по справі № 420/21939/21 Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

08.12.21 до суду від представника ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України до суду першої інстанції надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі ст. ст. 122, 123 КАС України, у зв`язку із пропуском строку на звернення до суду із даними вимогами, обґрунтована тим, що ФОП ОСОБА_1 було використано право на адміністративне оскарження рішень комісії ГУ ДПС в Одеській області від 27.07.21 №№ 2907403/2885603292, 2907402/2885603292 про відмову в реєстрації податкових накладних від 15.07.21 № 2, від 18.07.21 № 2. Рішення комісії центрального рівня прийняті та вручені платнику податків 06.08.21, а із даним позовом позивач звернувся 12.11.21, тобто з пропуском 3-місячного строку на звернення до суду із даними вимогами. Посилаючись на висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/19, представник відповідачів зазначив, що рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року., адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ФОП ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 02.02.2022р. та направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування скарги, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 122 КАС України. Скаржник зазначає, що оскільки рішення ДПС України за результатами розгляду скарг на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних було прийнято (та отримано позивачем) 06.08.2021р., останнім днем строку на адміністративне оскарження було 06.11.2021р. Апелянт вважає твердження суду першої інстанції про те, що позовну заяву ним було подано до суду лише 12.11.2021р. помилковим, оскільки дата надходження документа до суду та його реєстрація в Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі може не бути тотожною даті направлення документу, в даному випадку позову, засобами поштового, кур`єрського зв`язку. Дану позовну заяву, як далі вказує позивач у своїй скарзі ним було подано з дотримання встановленого ст. 122КАС України строку, а саме 03.11.2021р. було передано її кур`єру ФОП ОСОБА_2 , який здійснює діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та якого з 29.01.2019р. внесено до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку. У підтвердження вказаної обставини щодо направлення кур`єром позовної заяви скаржником надано квитанцію №4236408 від 03.11.2021р. Таким чином, на думку скаржника, з огляду на ч. 9 ст. 120 КАС України, ним не було пропущено строк подання цього позову до суду.

12.04.2022р. (вхід.№ 6969/22) від відповідача у справі ГУ ДПС в Одеській області надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про хибність доводів скаржника, податковий орган просить відмовити у задоволенні скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін мотивуючи тим, що позивачем було використано право на адміністративне оскарження рішень комісії регіонального рівня шляхом направлення скарги до ДПС України, а відтак строк для їх оскарження у судовому порядку

На підставі ст. 311 КАС України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення (в даному випадку ухвали) в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 виписано та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 2 від 15.07.21 та № 2 від 18.07.21, реєстрація яких була зупинена згідно квитанцій від 20.07.2021.

21.07.21 ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, за результатами розгляду яких Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 27.07.21 №№ 2907403/2885603292, 2907402/2885603292.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями, на підставі п. 56.23 ст. 56 ПК України позивач 03.08.21 подав скарги щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, за результатами розгляду яких ДПС України прийнято (та доставлено позивачу) рішення від 06.08.21 № № 35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2 про залишення скарг без задоволення, а оскаржуваних рішень без змін.

Вважаючи рішення ГУ ДПС в Одеській області від 27.07.21 №№2907403/2885603292, 2907402/2885603292 та рішення ДПС України від 06.08.21 № №35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2 необґрунтованими, позивач 12.11.21 звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Приймаючи ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувшись до суду з цим позовом 12.11.2021р. пропустив трьохмісячний строк звернення до суду із даними вимогами

Надаючи оцінку обґрунтованості висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Згідно з ч.4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відтак, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою , а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.

З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Згідно із правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.006119 (адміністративне провадження № К/9901/13872/20) здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа №813/4921/17) та дійшов висновку, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною третьою статті 122 КАС України і становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, оскаржувані у даній справі позивачем рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті відповідачем 27.07.2021р.

В свою чергу, як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, позивач скористався можливістю адміністративного оскарження рішень як досудовим порядком вирішення спору, оскаржувані рішення не стосуються нарахування грошових зобов`язань тому в даному випадку застосовується тримісячний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, за результатами розгляду скарг ФОП ОСОБА_1 на рішення ГУ ДПС в Одеській області від 27.07.21 №№2907403/2885603292, 2907402/2885603292, Державною податковою службою України було прийнято рішення №№35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2 від 06.08.2021р.

Як вказує безпосередньо сам позивач, зазначені вище рішення ДПС України позивач отримав 06.08.2021р.

Враховуючи викладене, приймаючи у даних спірних правовідносинах ухвалу про залишення позову ФОП ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції обґрунтовано пославшись на п. 4 ст. 122 КАС України вважав, що останнім днем строку на оскарження в судовому порядку спірних рішень у даній справі, є 06.011.2021р. Однак, при цьому, залишив поза увагу ту обставину, що позов було подано кур`єром 03.11.2021р.

Так, згідно наданих скаржником до апеляційної скарги письмових доказів, а саме накладної №4236408, оформленої ФОП ОСОБА_2 , який в свою чергу є оператором поштового зв`язку, адміністративний позов ФОП ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії з додатками на 1433 аркушах було передано вказаному вище оператору поштового зв`язку 03.11.2021р. для доставки до Одеського окружного адміністративного суду.

Вказане поштове відправлення було доставлено на адресу Одеського окружного адміністративного суду 12.11.2021р., про що також зазначено у згаданій накладній, яка містить відтиск печатки суду першої інстанції, зазначення ПІБ особи, якою було отримано пакет документів із адміністративним позовом ФОМ ОСОБА_1 .

Однак, суд першої інстанції вказаних обставин не встановив, що призвело до прийняття передчасних висновків про порушення позивачем у даних спірних правовідносинах строку подання адміністративного позову.

Слід також зазначити, що згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Як встановлено частинами 3, 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, процесуальним законодавством передбачений обов`язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Частина 13 ст. 171 КАС України передбачає, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Отже, у разі встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку чи визнання неповажними підстави пропуску строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд зобов`язаний залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку суд першої інстанції, встановивши, що із позовною заявою позивач звернувся із пропущенням 3-місячного строку, встановленого КАС України, не залишив позов без руху та не надав строк позивачу для подання заяви із зазначенням підстав для поновлення пропущеного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про передчасність висновку суду першої інстанції про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та про наявність передбачених ч.4 ст. 123 КАС України підстав для залишення позовної заяви ФОП ОСОБА_1 без розгляду.

Вищенаведене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до невірного вирішення справи, а тому ухвала про залишення без розгляду позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, оскільки в ухвалі суду першої інстанції викладено висновки, які не відповідають обставинам справи та внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала скасуванню, а справа №420/21939/21 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 243, 308, 311, 315, 320, 321-322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року по справі № 420/21939/21 скасувати.

Справу № 420/21939/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Шеметенко Л.П. Градовський Ю.М.