Постанова

від 26.10.2022 по справі 420/21939/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/21939/21Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 13 липня 2022 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 420/21939/21 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС в Одеській області від 27.07.21 №№2907403/2885603292, 2907402/2885603292; визнання протиправними та скасування рішень ДПС України від 06.08.21 №№ 35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 15.07.21 № 2, від 18.07.21 № 2

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваних рішень, оскільки платником податків було подано до контролюючого органу пояснення та копії документів, які підтверджували вказану у податкових накладних інформацію стосовно відображених у цих накладних господарських операцій. Відтак обґрунтування прийнятих рішень з посиланням на ненадання таких документів, перелік яких визначено п.5 Порядку №520 на думку позивача є безпідставним. За вказаних обставин, позивач вважає також необґрунтованими прийняті ДПС України рішення за результатами розгляду його скарг, позаяк на думку позивача, ним було виконано усі вимоги чинного законодавства для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.21 залучено в якості другого відповідача по справі Головне управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідачі проти позову заперечували, мотивуючи відсутністю визначених законодавством підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року по справі №420/21939/21 скасовано, а справу № 420/21939/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю, а також стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, виклавши більшою мірою аналогічні доводи тим, що були зазначені у відзиві на позовну заяву, податковий орган наголошує на правомірності прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 №2 від 18.07.2021р. та №2 від 15.07.2021р., оскільки за твердженнями скаржника, платником не було надано копії документів відповідно до п. 5 Порядку №520, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. Розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт. Послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки. До того ж, на думку скаржника, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування рішень за результатами розгляду скарг позивача, позаяк такі були прийняті відповідно до вимог Порядку розгляду Скарги, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019р. №1165, в порядку і строки, визначені чинним законодавством. При цьому, рішення ДПС України за результатом розгляду скарги є результатом адміністративної процедури оскарження рішення регіональної комісії щодо зупинення реєстрації податкових накладних, а тому не є актом індивідуальної дії, який призводить до порушення прав позивача.

19.10.2022р. (вхід.№17058/22) від позивача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про необґрунтованість доводів апелянта просить відмовити у її задоволення та залишити судове рішення без змін мотивуючи зокрема тим, що скаржником не наведено жодних обставин, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони про розгляд справи були належним чином повідомлені, у зв`язку із чим, з огляду на приписи ст.313 КАС України та наявність передбачених ст. 311 КАС України підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.07.21 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» укладено договір № ОДЕ22-01356 щодо поставки пшениці 4 класу у загальній кількості 270,00 т.

Додатковими угодами до вищезазначеного договору погоджено остаточну ціну та кількість товару, а саме: за додатковою угодою № ЗП22-03664 від 15.07.2021 р. передбачено поставку 125,840 т пшениці на загальну вартість 737 235,78 грн (в т.ч. ПДВ 90 537,73 грн); за додатковою угодою № ЗП22-03669 від 18.07.2021 р. передбачено поставку 143,320 т пшениці на загальну вартість 829 904,92 грн (в т.ч. ПДВ 101 918,15 грн).

Умови поставки товару (п. 2.1 Договору) - DAP (місце поставки: ТОВ «Кайман-Юг», розташоване за адресою: Україна, Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вулиця Престанційна, 20).

На виконання вищезазначеного договору ФОП ОСОБА_1 поставив товар ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» відповідно до видаткових накладних № ЗП22-03664 від 15.07.21, № ЗП22-03669 від 18.07.21, товарно-транспортних накладних №№ 430121, 430118, 430119 від 15.07.21, №№ 564829, 564826, 564830 від 18.07.21.

За результатами господарських операцій позивач на виконання приписів пп. 201.1. та 201.10 ПКУ склав та подав для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 15.07.21 № 2, від 18.07.21 № 2.

За отриманими в електронному кабінеті платника податків квитанціями податкові накладні прийняті, але їх реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показники "D" та "Р".

Після отримання квитанції про зупинення податкових накладних, позивач направив повідомлення про подання пояснень, а також підтверджуючі документи (договір поставки № ОДЕ22-01356 від 15.07.2021 та додаткові угоди до нього; видаткові накладні, довіреність, товарно-транспортні накладні, виписка з банку, технічні паспорти на вантажні автомобілі, витяг з реєстру речових прав).

Суд першої інстанції також встановив, що з метою здійснення обраного виду господарської діяльності позивач орендує земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 234,1917 га на підставі укладених поговорів оренди землі № 16 від 18.12.2019 р. (кадастровий номер 5121284900:01:001:1809), № 18 під 18.12.2019 р. (кадастровий номер 5121284900:01:001:1847), № 17 від 18.12.2019 р. (кадастровий номер 5121284900:01:001:1848), №25 від 22.01.2020 р. (кадастровий номер 521284900:01:001:1851), № 26 від 22.01.2020 р. (кадастровий номер 5121284900:01:001:1596), № 1 від 31.05.2021 р. (кадастровий номер 5121284900:01:001:1993), № 1 від 31.05.2021 р. (кадастровий мер 5121284900:01:001:1992), № 1 від 31.05.2021 р. (кадастровий номер 5121284900:01:001:1994).

Орендовані земельні ділянки також відображені в інформаційній довідці № 263380070 з державного реєстру прав на нерухоме майно, сформованій 29.06.2021 р., повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за нормою № 20-ОПП від 17.12.2020 р. та податковій декларації з плати за землю (земельний податок "а або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 р. із відповідними розрахунками податкових зобов`язань.

Орендовані земельні ділянки також відображені в інформаційній довідці № 263380070 з державного реєстру прав на нерухоме майно, сформованій 29.06.2021 р., повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за нормою № 20-ОПП від 17.12.2020 р. та податковій декларації з плати за землю (земельний податок "а або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 р. із відповідними розрахунками податкових зобов`язань

Відповідно до наказу № 19 від 30.06.2021 р. штат найманих працівників ФОП ОСОБА_1 складає 7 (сім) штатних одиниць у складі: чотирьох водіїв, механіка, комбайнера та бухгалтера, що також відображено у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 кв. 2021 р.

ФОП ОСОБА_1 має достатню матеріально-технічну базу для здійснення обраного виду господарської діяльності, яку складають наступні об`єкти: нерухоме майно: комплекс будівель, загальною площею 5 981,7 кв.м., який складають: головний корпус (площею 5 138,8 кв.м.), складське приміщення (площею 466,9 кв.м.), контора-їдальня (площею 271,4 кв.м.), насосна станція (площею 58,1 кв.м.), гараж (площею 46,5 кв.м.), паливний склад, газова котельня, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які були передані Позивачу на підставі Постанови б/н від 15.09.2017 р., виданої Березівським міжрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Наразі цей комплекс будівель належить Позивачу на праві приватної власності, що підтверджується Витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 271487181 та № 271487622 від 20.08.2021 р.

Також, суд першої інстанції встанови, що позивач має власні транспортні засоби: трактор колісний БЕЛАРУС 892.2, реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; агрегат попереднього очищення «АПО-ІО», у кількості 1 од.; агрегат попереднього очищення «АПО-50», у кількості 1 од.; самопересувний очисний комплекс «СОК-25», у кількості 1 од.; комбайн зернозбиральний клас ТУКАНО 58, у кількості 1 од.; плуг трьохкорпусний із змінною широтою захвату, у кількості 1 од.; а також орендовані транспортні засоби (за Договором суборенди сільськогосподарської техніки № 4/07-0 від 01.07.2020 р., Договором на оренду автомобіля № 1 від 01.07.2021, № 2 від 01.07.2021 р., № 3 від 01.07.2021 р.): комбайн зернозбиральний самохідний CLAAS TUCANO 417, у кількості 1 од.; трактор колісний ХТЗ-242К.20, реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; спеціальний вантажний автокран КРАЗ, реєстраційний номер: НОМЕР_3 ; вантажний автомобіль, реєстраційний номер: НОМЕР_4 ; вантажний автомобіль RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер: НОМЕР_5 ; вантажний спеціалізований самоскид КАМАЗ 45144, реєстраційний номер: НОМЕР_6 ; вантажний контейнеровоз-С КАМАЗ 53212, реєстраційний номер: НОМЕР_7 ; причіп-контейнеровоз ГКБ 8350, реєстраційний номер: НОМЕР_8 ; спеціалізований причіп НЕФАЗ 8560-032-02; спеціалізований причіп НЕФАЗ 8560-082-02; вантажний автомобіль; автомобільний причеп; автомобіль марки VOLVO; причіп бортовий VAN YOOL.

Вищезазначені транспортні засоби також відображені у повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП від 23.10.2020 р., 02.12.2020 р., 10.12.2020 р., 01.07.2021 р.

Проте спірними рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся із відповідними скаргами, однак за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН комісією центрального рівня прийнято рішення від 06.08.21 №№ 35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2 про залишення скарг без задоволення та рішень комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних в Реєстрі без змін.

Вважаючи протиправними рішення контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 , оскільки останнім було подано до податкового органу пояснення та первинні документи щодо господарських операцій, відображених у податкових накладних №2 від 18.07.2021р. та №2 від 15.07.2021р., стосовно яких у відповідача не було зауважень щодо їх недостовірності чи невідповідності чинному законодавству. Суд також вказав на наявність підстав для зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН зазначені вище податкові накладні позивача.

З таких самих підстав, суд першої інстанції вважав наявними підстави для визнання протиправними та скасування рішень ДПС України від 06.08.21 №№ 35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2 про результати розгляду скарг позивача на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 15.07.2021р. та №2 від 18.07.2021р.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п. 1 - Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).

Як визначено пунктами 2-5 Порядку №520, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.п. 9, 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Сторонами у справі не заперечується, що на підставі Договору від 15.07.2021р. №ОДЕ22-01356, укладеного позивачем з ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», ФОП ОСОБА_1 позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні:

- №2 від 15.07.2021р. щодо постачання пшениці 4 класу (код товару УКТЗЕД 1001990000, на загальну суму 737 235,78 грн., в тому числі ПДВ 90537,73 грн.

- №2 від 18.07.2021р. щодо постачання пшениці 4 класу (код товару УКТЗЕД 1001990000, на загальну суму 829904,92 грн., в тому числі ПДВ 101918,15 грн.

Однак, реєстрація вказаних накладних була зупинена, що підтверджується відповідними квитанціями та в подальшому оспорюваними у даному позові рішеннями від 27.07.21 №№2907403/2885603292, 2907402/2885603292 було відмовлено у реєстрації в ЄРПН зазначених вище податкових накладних.

В якості підстав для такої відмови відповідач вказав про ненадання платником податків копій документів та доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що судом першої інстанції не у повній мірі було встановлено обставини у справі та не надано належної оцінки тому, що ФОП ОСОБА_1 не було надано визначених п. 5 Порядку №520, а саме: - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Між тим, колегія суддів такі обґрунтування та доводи скаржника оцінює критично, позаяк, як встановлено апеляційним судом з наявних у справі письмових доказів, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкових накладних №2 від 15.07.2021р. та №2 від 18.07.2021р., з пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, позивачем такі пояснення та копії документів були направлені до податкового органу.

У свої поясненнях позивач вказав на основний вид своєї діяльності, яким є вирощування зернових культур, на наявність необхідних ресурсів та техніки для здійснення господарської діяльності, тощо.

До пояснень були додані первинні документи на підтвердження інформації щодо господарських операцій, відображених у податкових накладних, які направлялись платником до контролюючого органу, зокрема договір поставки №ОДЕ22-01356 від 15.07.2021р., додаткові угоди до вказаного договору поставки, видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні, виписка з банку, документи у підтвердження наявності у позивача техніки та трудових ресурсів для здійснення своєї господарської діяльності, тощо.

Відповідачем не спростовано можливості встановити з наданих платником податку документів змісту та обсягу господарських операцій у них відображених. Жодних зауважень з приводу наданих документів та пояснень відповідачами у справі, ані під час прийняття спірного у справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, ані під час розгляду судом першої інстанції цієї справи не зазначалось. Вказані документи не мали дефекту форми, змісту або походження, відтак є такими, що підтверджують інформацію щодо фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом, відображених у вказаній вище податковій накладній.

Про такі не йдеться й у апеляційній скарзі.

До того ж, судова колегія звертає увагу й на те, що зупиняючи реєстрацію податкових накладних ФОП ОСОБА_1 , відповідачем не зазначалось конкретного переліку необхідних для їх реєстрації документів, які повинен був надати платник податків, на що обґрунтовано звернув увагу суд попередньої інстанції, та що в свою чергу фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Отже, така підстава для прийняття спірних у справі рішень податкового органу як ненадання первинних документів, повністю спростовується матеріалами справи, що в свою чергу свідчить про невмотивованість прийнятих відповідачем рішень.

Колегія суддів також вважає за доцільне звернути увагу на те, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Тобто, стверджуючи про ненадання певних первинних документів, перелік яких передбачено п.5 Порядку №520, необхідно було спочатку встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій. Однак відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень такого аналізу не здійснив.

Зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, які саме документи, передбачені п.5 Порядку № 520, не було надано позивачем, оскільки жодного з перелічених документів підкреслено не було.

При цьому, у самій формі рішення (додаток 10 до Порядку № 520) зазначається, що документи, які не надано, необхідно підкреслити, на що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу у своєму рішенні.

Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 15.07.2021р. та №2 від 18.07.2021р., до Державної податкової служби України, до поданих скарг позивачем також були надані відповідні первинні документи у підтвердження показників, відображених по господарським операціям у вказаних ПН.

Слід зазначити, що перелік наданих позивачем документів не суперечить п. 5 Порядку №520, жодних зауважень з приводу складення/оформлення наданих платником документів з порушенням законодавства контролюючим органом не вказується.

Зазначеними вище наявними у справі документами, які надавались податковому органу та були досліджені апеляційним судом, на переконання колегії суддів, поза розумним сумнівом, підтверджується інформація щодо здійснених ФОП ОСОБА_2 господарських операцій, відображених у податкових накладних від 15.07.2021р. №2 та від 18.07.2021р. №2 стосовно постачання на адресу ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» пшениці 4класу.

До того ж, нормами чинного законодавства передбачено підставою для відмови у реєстрації податкової накладної саме ненадання документів та письмових пояснень по податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено. В свою ж чергу, у межах спірних правовідносин, позивач, як було зазначено вище, надав відповідні пояснення та первинні документи, які також подані до суду, та у повній мірі підтверджують господарську операцію, за наслідками якої складено та направлено для реєстрації відповідну податкову накладну. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих до контролюючого органу документів та зазначеного відповідачами не доводилось.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем надано необхідні документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних, та які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію таких податкових накладних.

Враховуючи наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, є необґрунтованими доводи скаржника про наявність у відповідача підстав для відмови у реєстрації податкових накованих ФОП ОСОБА_1 №2 від 15.07.2021р. та №2 від 18.07.2021р.

Апеляційний суд також звертає увагу й на те, що відповідачем, зупиняючи реєстрацію податкових накладних ФОП ОСОБА_1 у ЄРПН/РК через відсутність в таблиці даних платника податку кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1001 як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), не обґрунтовує яким чином таке впливає на висновок про ризиковість здійснення операцій.

Крім того, колегія суддів враховує пояснення позивача, що за своїми характеристиками вирощена Позивачем пшениця за ДСТУ 3678:2019 «Пшениця. Технічні умови» відповідає 4 класу - м`яка пшениця, а за класифікацією УКТЗЕД відповідає коду є-1912000: 10- Зернові культури 1001 - Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) 1001 91 Насіннєві 1001 91 20 00 - Пшениця м`яка та меслин.

Саме цей код і було зазначено в Таблиці даних платника податку на додану вартість за липень 2021 в графі виготовляємої на постійній основі продукції.

На думку апеляційного суду, у даному випадку відповідачем не доведено наявності підстави для застосування пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій до вказаних правовідносин.

З огляду на встановлені спірні обставини даної справи, колегія суддів дійшла переконання, що оскаржувані рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, про що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання контролюючого органу на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.05.2019р. у справі № 825/3990/14, від 06.03.2018р. у справі № 804/5444/16, позаяк у межах розгляду зазначених справ розглядались правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведених податкових перевірок платників податків.

Предметом же розгляду даної справи є лише правомірність прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, направленої платником для реєстрації в ЄРПН. В даному випадку перевірка платника ФОП ОСОБА_3 з питань правильності формування даних податкового обліку, або інші заходи контролю, не здійснювались, питання щодо реальності господарських операцій, відображених у податкових накладних направлених на реєстрацію в ЄРПН не розглядалось.

До того ж, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №0940/1240/18).

Оцінюючи усі вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 27.07.21 №№2907403/2885603292, 2907402/2885603292 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 18.07.2021р. та податкової накладної № 2 від 15.07.2021р. є протиправними та підлягають скасуванню, що в свою чергу є передумовою зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні подані ПН.

Враховуючи, що судом вірно було встановлено відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 №2 від 15.07.2021р. та №2 від 18.07.2021р., шляхом прийняття відповідного рішення, колегія суддів погоджується з обраним судом попередньої інстанції способом захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні.

Задоволення вказаної вимоги, на переконання колегії суддів, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, та узгоджується з вимогами ч.3 ст.245 КАС України та п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246.

При цьому, апеляційний суд дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи сторін, не вбачає обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №2 від 15.07.2021р. та №2 від 18.07.2021р. ФОП ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судове рішення у викладеній вище частині відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Водночас, що стосується рішень ДПС України від 06.08.21 №№ 35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2 за результатами розгляду поданих позивачем скарг, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування таких рішень, - необґрунтованим, виходячи з наступного.

Апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що рішення ДПС України від від 06.08.21 №№ 35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2, які просить скасувати позивач, стосуються лише відмови в задоволенні його скарг, тому не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обв`язку, на що звертав увагу відповідач у справі.

Однак суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані твердження податкового органу.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Суд апеляційної інстанції враховує, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінюються судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження.

Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Таким чином, правові підстави для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 06.08.21 №№ 35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2 відсутні, оскільки це рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Вказана правова позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 лютого 2020 року у справі №826/11086/18.

З огляду на вказане, судове рішення у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у наведеній вище частині.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду не спростовують.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Підсумовуючи усе наведене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладені обставини справи, на переконання колегії суддів рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, висновки суду частково не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню в частині визнання протиправними та скасування рішень за результатами розгляду скарг Товариства від 06.08.21 №№ 35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2, з ухваленням нового рішення у цій частині про відмову у задоволені наведених позовних вимог.

У іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін, з огляду на те, що суд першої інстанції у іншій частині позову дійшов обґрунтованих висновків.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №420/21939/21 скасувати в частині визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 06.08.21 №№35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2.

Ухвалити у скасованій нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 06.08.21 №№35421/2885603292/2, 35395/2885603292/2 відмовити.

У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 420/21939/21 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 26 жовтня 2022 року.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.