Ухвала

від 22.06.2022 по справі 140/9197/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 червня 2022 року

м. Київ

справа № 140/9197/21

адміністративне провадження № К/990/15454/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №140/9197/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПЛ Євро» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №140/9197/21.

Податковий орган вже звертався до суду касаційної інстанції, проте попередня касаційна скарга поверталась скаржникові ухвалою Верховного Суду від 19.05.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, як така, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд визнавав недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржникові було роз`яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Також, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи та неправильно надано оцінку доказам.

Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Дані доводи скаржника ухвалою Верховного Суду, зазначеною раніше вже визнавались такими, що не відповідають вимогам частини четвертої статті 328 КАС України.

Однак, подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз`ясненнями, наданими Верховним Судом. Інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосередньо змісту доводів касаційної скарги свідчить про не врахування скаржником мотивів, викладених в ухвалі про повернення касаційної скарги та формальний підхід скаржника до приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Скаржник не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні відповідної норми права.

Обґрунтування підстав для касаційного оскарження зводиться до викладення обставин справи, цитування нормативних актів, які на переконання скаржника свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Наведені скаржником обґрунтування касаційної скарги стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, та зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №140/9197/21 - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко