Ухвала

від 19.07.2022 по справі 140/9197/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2022 року

Київ

справа № 140/9197/21

адміністративне провадження № К/990/18520/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі № 140/9197/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПЛ ЄВРО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2022 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, (далі - скаржник), направлена до суду поштою 13.07.2022.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 19.05.2022 та 23.06.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд визнав недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (не врахування висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 803/1623/13-а).

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

У касаційній скарзі міститься посилання на те, що підставою для касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - суд апеляційної інстанції застосував статтю 44 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду 14.02.2019 у справі №803/1623/13-а.

Однак, обґрунтування таких доводів приведене не у взаємозв`язку із висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування саме статті 44 ПК України, які, на переконання скаржника, суперечать висновкам, висловленим у приведеній ним постанові. Крім того, посилання скаржника на те, що подібність правовідносин полягає у тому, що позивачами є платниками податків, а відповідачами - органи державної податкової служби, а так само, що подібною є поведінка суб`єкта господарських правовідносин є незмістовними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Також у касаційній скарзі міститься посилання, що підставою для касаційного оскарження судових рішень є пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обґрунтування цієї підстави зводиться до того, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.03.2020 у справі № 823/1917/16, оскільки правовідносини не є подібними до справи, у якій подана касаційна скарга.

Однак, такі доводи суперечать правовому змісту пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки він передбачає підставу для оскарження судових рішень у випадку необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Відкриття касаційного провадження на цій підставі можливе у тому випадку, коли скаржник обґрунтує, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.

Тому у випадку, якщо скаржник вважає, що судами застосовано висновки Верховного Суду, які сформульовані у правовідносинах, які не є подібними, скаржник, обґрунтовуючи неправильне застосування судами норм матеріального права, повинен поряд із аргументами про застосування висновку Верховного Суду у неподібних правовідносинах зазначити або висновок Верховного Суду, який наявний у подібних правовідносинах, або обґрунтувати відсутність такого висновку у подібних правовідносинах.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Однак, таким вимогам втретє подана касаційна скарга так і не відповідає, що свідчить про формальний підхід скаржника до її оформлення.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі № 140/9197/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПЛ ЄВРО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон