Постанова

від 22.06.2022 по справі 826/12155/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року

м. Київ

справа № 826/12155/17

адміністративне провадження № К/9901/64427/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт-Дім-Славський»

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 (головуючий суддя Качур І.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 (головуючий суддя Беспалов О.О., судді Губська О.А., Парінов А.Б.)

у справі №826/12155/17

за позовом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт-Дім-Славський»

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт-Дім-Славський» (далі - ОК «ЖБК «Комфорт-Дім-Славський») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ від 29.08.2017 № 285 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»;

1.2. зобов`язати подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про наступну зареєстровану декларацію: декларація про початок виконання будівельних робіт № KB 083170610576 від 02.03.2017

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, позов залишено без задоволення.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що:

3.1. 02.03.2017 ОК «ЖБК «Комфорт-Дім-Славський» подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Декларацію про початок виконання будівельних робіт, а саме: будівництво житлового будинку за адресою вул. Горького, 58 а, 58 б, у Деснянському районі м. Києва, яка була зареєстрована відповідачем за №KB 083170610576 від 02.03.2017.

3.2. Відповідно до даних, наведених у Декларації про початок виконання будівельних робіт № KB 083170610576 від 02.03.2017, земельні ділянки використовуються для будівництва на підставі: договору купівлі-продажу земельної ділянки № 835 від 04.04.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.04.2016, індексний номер 29175091, кадастровий номер 8000000000:62:142:0038; договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1524 від 22.04.2016, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.04.2016, індексний номер 29450083, кадастровий номер 8000000000:62:142:0077.

3.3. Листом від 31.08.2017 за №073-7968 ОК «ЖБК «Комфорт-Дім-Славський» повідомлено, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) прийнято наказ від 29.08.2017 № 285 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яким скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт за № KB 083170610576 від 02.03.2017 по об`єкту «Будівництво житлового будинку за адресою вул. Горького, 58 а. 58 б. у Деснянському районі м. Києва».

3.4. Вважаючи наказ від 29.08.2017 № 285 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» протиправним, позивач оскаржив його до суду.

4. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з правомірності винесеного наказу від 29.08.2017 № 285 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», оскільки під час розгляду цієї справи судом було встановлено недостовірність внесених позивачем даних до поданої декларації. Зокрема, судом встановлено, що проектна документація, розроблена ТОВ «Юкрейніан Проджект Дівелопмент» розроблена без отримання вихідних даних - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, та з істотними порушеннями будівельних норм, державних стандартів та правил, чим порушено абз. 1 частину 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та частину 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

4.1. Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції, додав, що факти недостовірних даних, заявлених у декларації, не потребували проведення позапланової перевірки для підтвердження виявлених порушень. Оскільки будівництву притаманні ознаки самочинного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач - ОК «ЖБК «Комфорт-Дім-Славський», подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що відповідачем неправомірно скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт на підставі підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 № 1817-VIII (далі - Закон №1817-VIII), оскільки спірну декларацію було зареєстровано 02.03.2017, тобто до набрання чинності зазначеного закону.

5.2. На переконання скаржника суди попередніх інстанцій передчасно прийшли до висновку, що не потребує проведення перевірки виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Зазначає, що відповідач здійснює контроль та нагляд у вигляді перевірок.

5.3. Крім того, позивач заперечив віднесення об`єкта будівництва до самочинного будівництва з огляду на невідповідність його ознакам, визначених статтею 376 Цивільного кодексу України.

6. Відповідач подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що судом апеляційної інстанції повністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано правильну оцінку наявним у справі доказам, які відповідають обставинам справи, а рішення суду першої інстанції ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим зазначені судові рішення є законними і обґрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції до 08.02.2020, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Правильність застосування норм матеріального права судом перевіряються у їх редакції на час спірних правовідносин.

8. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

10. Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

11. За змістом частини другої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

12. Частинами першою та другою статті 34 Закону № 3038-VI (в редакції, яка діяла на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

13. Згідно із частинами сьомою та восьмою статті 36 Закону № 3038-VI (в редакції, яка діяла на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

14. Спірним Наказом від 29.08.2017 № 285 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI та підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 №1817-VIII прийнято рішення про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

15. Фактичною підставою для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, як вбачається із наказу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, стали листи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.08.2017 № 055-13689 та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.08.2017 № 057023-14691, акт обстеження земельної ділянки від 18.08.2017 №17-1309-03.

16. За правилами частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

17. Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин такого порядку Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

18. У той же час, відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

19. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затверджено Порядок №553, який регулює процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

20. За пунктом 5 Порядку №553 (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

21. Згідно з пунктом 7 Порядку №553 (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

22. Пунктом 9 Порядку №553 (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

23. За правилами пунктом 12 Порядку №553 (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного наказу) посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язанні, серед іншого, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

24. Зазначені вимоги до порядку проведення позапланової перевірки кореспондуються з положеннями, закріпленими в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

25. Зокрема, статтею 1 Закону № 877-V визначено, що заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

26. Одночасно частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V закріплено, що виключно законами встановлюються спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

27. Також частиною сьомою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

28. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина одинадцята статті 4 Закону № 877-V).

29. Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

30. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий й у випадку, передбаченому частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI.

31. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі 826/1310/18.

32. Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника, у визначений строк та за наявності законодавчо визначених підстав.

35. За наведеного правового регулювання, колегія Верховного Суду вважає, що скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є заходом впливу за вчинене правопорушення. При цьому, умовами прийняття рішення про скасування декларації є: проведення перевірки; складення акту перевірки, встановлення порушень вимог містобудівного законодавства; внесення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю припису про усунення порушень; невиконання вимог припису.

36. З огляду на викладене, колегія суду касаційної інстанції приходить до висновку про те, що відповідальність замовника будівництва у вигляді скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт настає за наслідками невиконання відповідного припису органу контролю про усунення виявлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства.

37. Зважаючи на вагомість наслідків для замовника, зумовлених скасуванням реєстрації декларації, йому повинно бути забезпечено право на усунення виявлених під час перевірки недоліків, наведених у відповідному приписі, або оскарження такого припису у встановленому порядку.

38. У справі, яка розглядається, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що на підставі звернення прокуратури міста Києва від 29.06.2017 № 04/2/4/1-184-17, відповідачем розпочато проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства під час будівництва житлового будинку, за результатами якої винесено спірний наказ про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Суд прийшов до висновку про правомірність вказаного наказу на підставі листів Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.08.2017 № 055-13689 та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.08.2017 № 057023-14691, акту обстеження земельної ділянки від 18.08.2017 №17-1309-03.

39. При цьому, суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції, додаткового вказав на те, що виявлені відповідачем факти недостовірних даних, заявлених у декларації, не потребували проведення позапланової перевірки для підтвердження таких порушень.

40. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності наказу від 29.08.2017 № 285 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» є помилковими та передчасними з огляду на те, що у справі, яка розглядається, суди не перевіряли дотримання органом державного архітектурно-будівельного контролю усіх вимог законодавства стосовно призначення і проведення перевірки, зокрема, й щодо дотримання процедури про належне повідомлення про намір проведення такої перевірки.

41. Суд першої інстанції встановив, що відповідачем розпочато проведення позапланової перевірки на підставі звернення прокуратури міста Києва від 29.06.2017 №04/2/4/1-184-17, проте з матеріалів справи не вбачається підтвердження вказаної обставини належними та допустимим доказами.

42. Констатуючи факт проведення відповідачем позапланової перевірки, суд першої інстанції в порушення вимог законодавства, яким врегульовано порядок проведення позапланової перевірки, не встановив факту проведення перевірки у присутності суб`єкта містобудівної діяльності, складення акту перевірки, протоколу разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

43. Крім того, надаючи оцінку оскаржуваному наказу, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою повноту його змісту в частині зазначення які саме недостовірні дані внесено позивачем до декларації, що дають право на скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

44. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені всі обставини справи, які мають визначальне значення для її правильного вирішення.

45. Колегія суддів касаційного суду звертає увагу, що порушення порядку проведення перевірки є суттєвими для визначення її результатів. Як наслідок, такі порушення суттєво впливають на законність та обґрунтованість прийнятого за наслідками такої перевірки акту індивідуальної дії з огляду на принципи, визначені статтею 3 Закону №877-V, зокрема об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

46. Варто також звернути увагу на правову позицію, що неодноразово висловлювалася Верховним Судом України (постанова від 27.01.2015 у справі №21-425а14) і Верховним Судом (постанови від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14), відповідно до якої лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

47. Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права продемонстрував Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі №804/12558/14, де зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

48. Відтак, за такого правового регулювання та обставин справи, з урахуванням наявної судової практики Верховного Суду України і Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині надання оцінки правомірності спірного наказу.

49. Таким чином, викладене вказує на непідтвердження відповідних обставин та фактів належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.

50. Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити касаційним судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

51. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

52. Згідно з частинами першою-четвертою статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

53. Частиною другою статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

54. Верховний Суд зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору.

55. Суд касаційної інстанції, з огляду на вимоги статті 341 КАС України, не може самостійно усунути вказані недоліки та встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

56. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

57. За приписами частини другої статті 353 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

57. В силу вимог частини 4 цієї статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

58. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору судам необхідно встановити всі обставини, які стали підставою для звернення до суду із даним позовом. З цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім доказам та аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Керуючись частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 327, 345, 349, 353 КАС України у редакції до 08.02.2020, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Комфорт-Дім-Славський» - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін