Ухвала

від 23.06.2022 по справі 274/3080/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/3080/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.291 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Житомирі судове провадження №274/3080/21 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.11.2021,

в с т а н о в и в :

цією ухвалою повернуто до Офісу Генерального прокурора обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст.27 ч.2 ст.200, ч.3 ст.27 ч.2 ст.209, ч.3 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, внесеному до ЄРДР 15.02.2018 за № 42018000000000333 для усунення виявлених недоліків.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну, а своїм рішенням призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

При цьому, зазначає, що враховуючи вимоги п.3 ч.3 ст.314, ст.291, 292 КПК України, на стадії підготовчого судового провадження суд позбавлений повноважень щодо оцінки як доказів, так і доведеності пред`явленого обвинувачення. Вважає, що при складанні даного обвинувального акту повністю дотримано вимоги ст.291 КПК України, у тому числі щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. Рахує, що фактичні обставини кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, містять конкретні дати, місце та обставини скоєння обвинуваченим ОСОБА_7 злочинів з посиланням на конкретні документи з номерами, сумами, повними реквізитами і вихідними даними. Крім того, в останніх абзацах сформульованого обвинувачення зазначено період часу вчинення інкримінованих діянь, спосіб вчинення та інші обставини вчиненого кримінального правопорушення. Крім того, при викладенні формулювання обвинувачення прокурор дотримувався не лише загальних вимог, передбачених ст.291 КПК України, а й загальних вимог, викладених у ст.91 КПК України, щодо обставин, які підлягають доказуванню, зокрема події кримінального правопорушення та винуватості кожного обвинувачуваного, форми вини, мотиви і мети вчиненого кримінального правопорушення. Посилаючись на зазначене, наголошує, що висновок суду, про те, що обвинувачення не містить викладення кожного епізоду кримінального правопорушення з вказівкою на його час, місце та інші обставини його вчинення, не відповідає дійсності. Вважає, що замість перевірки дотримання прокурором вимог ст.291 КПК України при складанні та підписанні обвинувального акту та додатків до нього, суд першої інстанції вдався до дослідження обставин кримінального провадження і оцінки фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , та до вирішення тих питань, які є неприпустимими на даній стадії судового розгляду та не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні, а відтак не можуть бути підставами для повернення обвинувального акту прокурору. Також, наголошує, що КПК України не передбачає в якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору факт невідповідності вимогам кодексу будь-яких додатків до цього акту чи інших суміжних документів (реєстру, цивільного позову, розписок, тощо), а тому, будь-які посилання суду першої інстанції на невідповідність вимогам ст.291 КПК України в частині неповноти реєстру матеріалів досудового розслідування, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який апеляційну скаргу просив задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);9) дату та місце його складення та затвердження.

Згідно з положеннями ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Обов`язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні. У випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, суд, згідно вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, повинен повернути обвинувальний акт прокурору.

Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.3, ч.4 ст.110, ч.1 ст.291 КПК України, обвинувальний акт - це процесуальний акт - документ, яким завершується досудове розслідування та у якому формулюється твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і який після його складання слідчим (прокурором) затверджується прокурором. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогамст.291 КПК України.

Оскаржуваною ухвалою суду, в порядку ч.3 ст.314 КПК України, був повернутий прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.200, ч.3 ст.27 ч.2 ст.209, ч.3 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, для усунення недоліків, оскільки суд встановив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, так як в ньому неконкретно викладені фактичні обставини кримінального правопорушення.

Під час апеляційного розгляду провадження був досліджений обвинувальний акт, та відповідні матеріали провадження, аналіз яких дає всі підстави для суду апеляційної інстанції прийти до тотожних висновків суду першої інстанції, а саме те, що в даному випадку, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення орган обвинувачення дійсно вдався до спрощення фактичних обставин, не конкретизуючи у викладенні кожного з епізодів кримінального правопорушення його часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушення, в свою чергу, останні абзаци сформульованого обвинувачення фактично мають одну вказівку - «аналогічним чином».

Тобто, як слушно зазначає суд першої інстанції, застосовуючи такий вислів у формулюванні обвинувачення орган обвинувачення зазначає те, що частину епізодів злочинної діяльності ОСОБА_7 вчинив у точній аналогії з попередніми епізодами, що об`єктивно не може відповідати дійсності, оскільки формулювання обвинувачення, з яким прокурор проводить аналогію, містить посилання на номери рахунків, номери розрахункових документів, банківські установи, конкретні суми коштів з конкретними датами, ІР адреси, серії та номери грошових чеків, тощо, або ж має на увазі, що ці епізоди злочинної діяльності вчинені схожим (подібним) способом.

З огляду на зазначене, формулювання обвинувачення викладене в обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 не може бути визнаним конкретним, в розумінні норм п.5 ч.2 ст.291 КПК України щодо конкретності обвинувачення, повного викладу фактичних обставин провадження.

При цьому, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що суд, в даному випадку, зважає на вимоги ч.1 ст.338 КПК України, якою визначено, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити звинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, тобто КПК України визначена можливість зміни обвинувачення лише на стадії судового розгляду.

Апеляційний суд погоджується з вище зазначеними доводами суду першої інстанції як на підстави для направлення обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 прокурору для усунення порушень вимог КПК України, оскільки обвинувальний акт дійсно є не відповідним вимогам ст.291 КПК України (неконкретно викладені фактичні обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, внаслідок чого порушуються загальні засади кримінального провадження законність та право на захист), та відсутністю процесуальної можливості зміни обвинувачення на стадії підготовчого провадження. Є слушним та обґрунтованим і висновок суду першої інстанції щодо невідповідності вище зазначеного обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України в частині неповноти реєстру матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки в ухвалі суду щодо наявності підстав, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, оскільки він складений без дотримання положень ст.291 КПК України.

При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги щодо безпідставного повернення обвинувального акту прокурору не знайшли підтвердження, ухвала суду першої інстанції обґрунтована, винесена у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, в зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.11.2021, якою повернуто до Офісу Генерального прокурора обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст.27 ч.2 ст.200, ч.3 ст.27 ч.2 ст.209, ч.3 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, внесеному до ЄРДР 15.02.2018 за № 42018000000000333 для усунення виявлених недоліків без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :