Рішення

від 06.06.2022 по справі 911/3661/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3661/16 (911/493/22)

за заявою ліквідатора ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» арбітражного керуючого Прядка А.М.

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства

у справі № 911/3661/16

за заявою боржника Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» (09600, Київська обл., смт Рокитне, вул. Ентузіастів, 6; код ЄДРПОУ 00372434)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Каплі А.В.

Представники учасників у справі не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3661/16 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський цукровий завод», провадження в якій порушене згідно ухвали суду від 29.11.2016.

Постановою Господарського суду Київської області від 14.05.2019 визнано ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Прядка А.М.; вирішено інші процедурні питання у справі.

На даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

14.02.2022 до суду надійшла заява ліквідатора Банкрута від 02.02.2022 № 02-05/31 (вх. № 485/22) про покладення на керівника Боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства у сумі 220067720,44 грн, шляхом стягнення вказаних коштів з Відповідача на користь Банкрута.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2022 вказану заяву прийнято до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 911/3661/16 про банкрутство ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.03.2022; встановлено сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив і заперечень.

22.03.2022 судове засідання не відбулось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 07.04.2022 повідомлено учасників у справі про призначення підготовчого засідання на 24.05.2022.

20.05.2022 до суду надійшли письмові пояснення Відповідача від 20.05.2022 б/№ (вх. № 5487/22) щодо заяви ліквідатора Банкрута про покладення субсидіарної відповідальності.

Ухвалою суду від 24.05.2022 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 07.06.2022.

03.06.2022 до суду надійшли письмові пояснення Відповідача від 03.06.2022 б/№ (вх. № 6124/22) щодо заяви ліквідатора Банкрута про покладення субсидіарної відповідальності. Крім іншого Відповідач просить суд розглядати справу за його відсутності.

06.06.2022 до суду надійшло клопотання ліквідатора Банкрута від 06.06.2022 № 02-05/57 (вх. № 6282/22) про розгляд справи за його відсутності; крім того в клопотанні ліквідатор повідомив, що заявлені вимоги підтримуються ним в повному обсязі.

07.06.2022 в судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи подані сторонами заяви про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд заяви ліквідатора Банкрута про покладення субсидіарної відповідальності в даному судовому засіданні без участі представників сторін за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що в заяві ліквідатор Банкрута просить суд стягнути з Відповідача на користь ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» грошові кошти в сумі 220067720,44 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Узагальнені доводи Заявника є наступними.

Відповідно до звіту ГТУЮ у Київській області від 09.01.2018 № 15153-5-5/5 за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника зазначено, що показники фінансово-господарської діяльності підприємства, які містяться у наданих для проведення аналізу документах, свідчать про наявність ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану, але для остаточного висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, дій з доведення до банкрутства в діях керівництва Боржника, необхідним є здійснення аналізу господарських угод за період з 2013 по 2015 роки та матеріалів за результатами проведення інвентаризації майна Боржника.

Ліквідатором встановлено, що протягом липня 2016 року Боржником укладено низку правочинів, які призвели до його неплатоспроможності та неможливості виконання зобов`язань перед кредиторами, зокрема: договір відступлення права вимоги № СХП16-0706-ПР від 06.07.2016, укладений з ТОВ «Сільгосп-продукт»; договір відступлення права вимоги № СХП16-0706-ПФД від 06.07.2016, укладений з ТОВ «Сільгосп-продукт»; договір відступлення права вимоги № СП16-0703/ОБ від 03.07.2016, укладений з ПАТ «Обухівське»; договір відступлення права вимоги № ВКХП05/07-16 від 05.07.2016, укладений з ТОВ «СПП-Агро»; договір відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-10СГ/КГ від 07.07.2016, укладений з ПАТ «Кагарлицьке»; договір відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-4СГ/АІ від 07.07.2016, укладений з ТОВ «Агроінвестпродукт»; договір відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-7СГ/РЦ від 07.07.2016, укладений з ТОВ «Агрофірма «Рокитне-Цукор» та договір відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-3СГ/ОБ від 07.07.2016, укладений з ПАТ «Обухівське».

При цьому, станом на 30.06.2016 активи Боржника становили 259344 тис. грн, а поточні зобов`язання складали 186570 тис. грн, отже наявні активи дозволяли виконувати поточні зобов`язання перед кредиторами.

Внаслідок укладення вказаних правочинів, в період з 03.07.2016 по 07.07.2016 Боржник взяв на себе зобов`язання сплатити за права вимоги грошові кошти в розмірі 181998802,50 грн, у строк до 31.07.2016, що призвело до значного збільшення зобов`язань Боржника перед кредиторами, його неплатоспроможності та неможливості виконати зобов`язання перед іншими кредиторами.

Ліквідатор зазначає, що укладення вказаних правочинів не мало економічного сенсу для Боржника, оскільки до укладення даних договорів Боржник не мав заборгованості перед ТОВ «Сільгосп-продукт», а за результатом укладення договорів зобов`язання Боржника перед контрагентами склали 67494848,05 грн, отримавши це право вимоги до ТОВ «СПП-Агро» (яке також є кредитором Боржника на суму понад 51 млн грн). Крім того, ТОВ «Сільгосп-продукт» станом на день укладення вказаних договорів мало заборгованість перед ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» в сумі понад 33,5 млн грн. ТОВ «СПП-Агро» станом на день укладення вказаних договорів мало заборгованість перед ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» в сумі понад 110 млн грн.

Зазначені правочини були визнані недійсними в судовому порядку, отже вказані договори були укладені не з метою настання наслідків, зумовлених ними, а з метою створення заборгованості Боржника перед пов`язаними підприємствами.

Таким чином ліквідатор Банкрута стверджує, що укладення генеральним директором Боржника ОСОБА_1 в липні 2016 року договорів відступлення прав вимоги призвело до банкрутства підприємства.

Ліквідатор Банкрута зазначає, що розмір непогашеної заборгованості Боржника перед кредиторами становить 220067720,44 грн та в той же час ліквідаційна маса не містить майнових активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторські вимоги.

Відтак ліквідатор Банкрута вважає наявними підстави для покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Відповідач в поданих до суду письмових поясненнях заперечив проти задоволення заяви ліквідатора Банкрута про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства і просив суд відмовити у задоволенні заяви повністю.

Узагальнені доводи Відповідача, викладені у письмових поясненнях, є наступними.

На посаду генерального директора ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» Відповідача було призначено 22.05.2013 та звільнено 27.09.2016.

Щодо низки правочинів та їхній вплив на господарську діяльність підприємства, наведені ліквідатором обставини не відповідають дійсності, зокрема в частині того, що станом на 30.06.2016 активи Боржника становили 259344 тис. грн, а поточні зобов`язання складали 186570 тис. грн, що дозволяло виконувати поточні зобов`язання перед кредиторами.

Відповідно до даних звітності Боржника станом на 30.06.2016, необоротні активи становили 22721 тис. грн, оборотні активи становили 236623 тис. грн, а зобов`язання становили 340197 тис. грн, з яких в розділі ІІІ Балансу поточні зобов`язання і забезпечення відображено 186570 тис. грн, та в розділі ІІ Балансу довгострокові зобов`язання і забезпечення 153627 тис. грн.

Таким чином станом на 30.06.2016 зобов`язання підприємства були більшими на 80853 тис. грн, що в будь-якому разі не дозволяло виконати зобов`язання перед кредиторами.

В період з липня по вересень 2016 року з боку ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» дійсно було укладено низку договорів, укладення яких передбачало відступлення прав вимоги та мало на меті відтермінування частини кредиторських вимог, а також з`являлась можливість отримати погашення частини кредиторських вимог за рахунок отриманої в результаті відступлення прав вимоги дебіторської заборгованості.

В ситуації з укладеними в липні 2016 року договорами відступлення права вимоги ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» стало новим кредитором (цесіонарієм) та отримало крім зобов`язань на загальну суму 181998832,50 грн, також аналогічний розмір активів у вигляді поточної дебіторської заборгованості.

Отже Відповідач стверджує, що укладення вказаних ліквідатором правочинів від липня 2016 року позитивно вплинуло на фінансово-господарську діяльність Боржника, збільшивши валюту балансу у фінансовій звітності товариства. Крім того, це вплинуло на подальші переговори з кредиторами товариства та укладення низки договорів зарахування зустрічних однорідних вимог, погашення частини заборгованостей довгостроковими векселями, укладення додаткових угод щодо відтермінування погашення поточних зобов`язань.

Як результат, станом на 30.09.2016 у фінансовій звітності товариства зобов`язання за поточною кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги зменшилась з 184479 тис. грн на початок року до 49598 тис. грн, а саме зменшилась на 138881 тис. грн. Крім того вдалось відтермінувати та перевести з поточної в довгострокову заборгованість зобов`язання перед кредиторами в розмірі 47097 тис. грн, що відповідно відображено в фінансовій звітності Боржника в розділі ІІ балансу Довгострокові зобов`язання і забезпечення, що мало позитивний результат на фінансово-господарську діяльність Боржника.

В той же час, враховуючи показники балансу Боржника станом на 30.09.2016 та звіт про фінансові результати за 9 місяців 2016 року, враховуючи наявність безспірної кредиторської заборгованості Боржника в розмірі 112433349 грн, вбачається, що задоволення вимог основних кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань Боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, у зв`язку з чим позачерговими загальними зборами акціонерів Боржника 10.10.2016 було прийнято рішення (протокол № 2/2016) про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Боржника згідно п. 1 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідач просить суд врахувати Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора), складений ПП «Аудиторська фірма «Сервіс-Аудит», станом на 31.08.2016 щодо фінансової звітності Боржника, яким встановлено, що показники фінансового стану підприємства станом на 30.06.2016 знаходяться нижче орієнтовних значень та у порівнянні з попереднім звітним періодом мають тенденцію до погіршення; стан товариства визначено як неплатоспроможний; ознаки фіктивного банкрутства, наявність дій з доведення до банкрутства чи приховування банкрутства не встановлено.

Відповідач зауважує, що станом на дату звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, на підприємстві обліковувались оборотні активи на загальну суму 370394 тис. грн, а т.ч. дебіторська заборгованість в сумі 367240 тис. грн. Навіть враховуючи визнання недійсними згідно рішення Господарського суду Київської області від 31.08.2021 низки правочинів Боржника, внаслідок чого відбулось зменшення кредиторських вимог на суму 181998802,50 грн та відповідно зменшились активи Боржника у вигляді дебіторської заборгованості в сумі 181998802,50 грн, в обліку та активах Боржника повинні були залишитись оборотні активи на загальну суму 188395 тис. грн, в т.ч. дебіторська заборгованість в розмірі 185241 тис. грн.

Враховуючи зазначене вище Відповідач стверджує про відсутність в його діях під час виконання обов`язків керівника ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» ознак дій, спрямованих на навмисне погіршення фінансового стану Боржника, доведення Боржника до банкрутства, у зв`язку з чим Відповідач вважає відсутніми підстави для покладення на нього субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У судовому засіданні 07.06.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 11.1. статуту ПАТ «Рокитнянський цукровий завод», управління товариством здійснюють: Загальні збори акціонерів; Наглядова рада; Генеральний директор; Ревізійна комісія.

Пунктами 11.25.1.-11.25.3. статуту ПАТ «Рокитнянський цукровий завод», виконавчим органом Товариства є Генеральний директор; Генеральний директор Товариства здійснює управління поточною діяльністю Товариства; до компетенції Генерального директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних борів та Наглядової ради.

Відповідач - ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» 22.05.2013 та звільнений з посади 27.09.2016.

Суд зазначає, що загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство на даний час визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Частиною 2 статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в постанові від 30.10.2019 у справі 906/904/16, що викладена з посиланням на правову позицію Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16.

Зокрема Верховний Суд зазначив, що «субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Разом з тим, одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи».

Враховуючи викладене вище суд зазначає, що встановлення обставин щодо наявності/відсутності ознак доведення підприємства до банкрутства, а також обов`язок доведення вини та наявність протиправної поведінки осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, покладений на ліквідатора.

Як зазначено вище, підставами притягнення керівника Боржника до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПАТ «Рокитнянський цукровий завод», ліквідатор визначив: 1) наявність звіту ГТУЮ у Київській області від 09.01.2018 № 15153-5-5/5 за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника; 2) укладення Відповідачем як керівником Боржника низки правочинів в липні 2016 року щодо відступлення права вимоги, що на думку ліквідатора призвело до неплатоспроможності Боржника та неможливості виконання зобов`язань перед кредиторами.

Щодо звіту ГТУЮ у Київській області від 09.01.2018 № 15153-5-5/5 за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ПАТ «Рокитнянський цукровий завод», слід зазначити, що висновок про наявність ознак, які свідчать про навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства зроблено на підставі наданих для аналізу документів та при цьому вказано, що для остаточного висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства в діях керівництва Боржника, необхідним є здійснення аналізу господарських угод за період з 2013 по 2015 роки та матеріалів інвентаризації майна Боржника.

Відтак, вбачається, що звітом ГТУЮ у Київській області від 09.01.2018 № 15153-5-5/5 безпосередньо не встановлено наявності ознак дій керівника Боржника з доведення ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» до банкрутства, і стверджено про необхідність здійснення аналізу господарських угод за період з 2013 по 2015 роки та матеріалів інвентаризації майна Боржника.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі про банкрутство порушене за заявою Боржника у зв`язку з наявністю загрози неплатоспроможності.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Боржником додано матеріали фінансової звітності Боржника та серед іншого Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора), складений ПП «Аудиторська фірма «Сервіс-Аудит», станом на 31.08.2016 за результатами аудиту проміжної фінансової звітності ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» за періоди: з 01.07.2014 по 30.06.2015 та з 01.07.2015 по 30.06.2016.

Аудиторським висновком встановлено, що показники фінансового стану підприємства станом на 30.06.2016 знаходяться нижче орієнтовних значень та у порівнянні з попереднім звітним періодом мають тенденцію до погіршення; стан товариства визначено як неплатоспроможний; ознаки фіктивного банкрутства, наявність дій з доведення до банкрутства чи приховування банкрутства не встановлено.

Відповідно до даних звітності Боржника станом на 30.06.2016, необоротні активи становили 22721 тис. грн, оборотні активи становили 236623 тис. грн, а зобов`язання становили 340197 тис. грн, з яких в розділі ІІІ Балансу поточні зобов`язання і забезпечення відображено 186570 тис. грн, та в розділі ІІ Балансу довгострокові зобов`язання і забезпечення 153627 тис. грн.

Таким чином станом на 30.06.2016 зобов`язання підприємства були більшими на 80853 тис. грн, що в будь-якому разі не дозволяло виконати зобов`язання перед кредиторами.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів ліквідатора Банкрута щодо наявності підстав для притягнення Відповідача до субсидіарної відповідальності згідно даних звіту ГТУЮ у Київській області від 09.01.2018 № 15153-5-5/5.

Щодо укладених Боржником правочинів у липні 2016 року, про які наголошує ліквідатор в заяві, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що протягом липня 2016 року Боржником укладено низку правочинів, зокрема: договір відступлення права вимоги № СХП16-0706-ПР від 06.07.2016, укладений з ТОВ «Сільгосп-продукт»; договір відступлення права вимоги № СХП16-0706-ПФД від 06.07.2016, укладений з ТОВ «Сільгосп-продукт»; договір відступлення права вимоги № СП16-0703/ОБ від 03.07.2016, укладений з ПАТ «Обухівське»; договір відступлення права вимоги № ВКХП05/07-16 від 05.07.2016, укладений з ТОВ «СПП-Агро»; договір відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-10СГ/КГ від 07.07.2016, укладений з ПАТ «Кагарлицьке»; договір відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-4СГ/АІ від 07.07.2016, укладений з ТОВ «Агроінвестпродукт»; договір відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-7СГ/РЦ від 07.07.2016, укладений з ТОВ «Агрофірма «Рокитне-Цукор» та договір відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-3СГ/ОБ від 07.07.2016, укладений з ПАТ «Обухівське».

За договором відступлення права вимоги № СП16-0703/ОБ від 03.07.2016 ПАТ «Обухівське» відступило на користь ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» право вимоги за договором поруки № 20112014-П-26 від 20.11.2014 та № 071/130613-П-1 від 13.06.2013 щодо стягнення з ТОВ «СПП-Агро» заборгованості у сумі 44622032,03 грн, а ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» взяло на себе зобов`язання сплатити на користь ПАТ «Обухівське» кошти у сумі 44622032,03 грн в строк до 31.07.2016.

За договором відступлення права вимоги № ВКХП05/07-16 від 05.07.2016 ТОВ «СПП-Агро» відступило на користь ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» право вимоги за договором № СПП-ПФ/16-03 про надання поворотної фінансової допомоги від 16.03.2015 щодо стягнення з ПАТ «Васильківхлібопродукт» заборгованості у сумі 52162643,34 грн, а ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» взяло на себе зобов`язання сплатити на користь ТОВ «СПП-Агро» кошти у розмірі 52162643,34 грн в строк до 31.07.2016.

За угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.10.2016 фактично зменшено розмір вимог ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» до ТОВ «СПП-Агро» за Договором поставки нафтопродуктів № 08/19-02 від 19.02.2013 на суму 1156170,51 грн шляхом зарахування частини вимог ТОВ «СПП-Агро» до Боржника за Договором відступлення права вимоги № ВКХП05/07-16 від 05.07.2016.

За договором відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-3СГ/ОБ від 07.07.2016 ПАТ «Обухівське» відступило на користь ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» право вимоги за договором поставки № ОБ/15-09-3 від 03.09.2015 щодо стягнення з ТОВ «Селект Груп» заборгованості у сумі 4178238,68 грн, а ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» взяло на себе зобов`язання сплатити на користь ПАТ «Обухівське» кошти у розмірі 4178238,68 грн в строк до 31.07.2016.

За договором відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-7СГ/РЦ від 07.07.2016 ТОВ «Агрофірма «Рокитне-Цукор» відступило на користь ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» право вимоги за договором поставки № РЦ/15-09-7 від 07.09.2015 щодо стягнення з ТОВ «Селект Груп» заборгованості у сумі 4803981,60 грн, а ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» взяло на себе зобов`язання сплатити на користь ТОВ «Агрофірма «Рокитне-Цукор» кошти у розмірі 4803981,60 грн в строк до 31.07.2016.

За договором відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-10СГ/КГ від 07.07.2016 ПАТ «Кагарлицьке» відступило на користь ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» право вимоги за договором поставки № КГ/15-09-10 від 10.09.2015 щодо стягнення з ТОВ «Селект Груп» заборгованості у сумі 5217722,40 грн, а ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» взяло на себе зобов`язання сплатити на користь ПАТ «Кагарлицьке» кошти у розмірі 5217722,40 грн в строк до 31.07.2016.

За угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.09.2016 зменшено суму заборгованості за договором відступлення прав вимоги до 4645533,44 грн.

За договором відступлення права вимоги № ЦЗ16-09-4СГ/АІ від 07.07.2016 ТОВ «Агроінвестпродукт» відступило на користь ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» право вимоги за договором поставки № АІ/15-09-4 від 05.09.2015 щодо стягнення з ТОВ «Селект Груп» заборгованості у сумі 3519366,40 грн, а ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» взяло на себе зобов`язання сплатити на користь ТОВ «Агроінвестпродукт» кошти у розмірі 3519366,40 грн в строк до 31.07.2016.

За вказаними договорами відступлення права вимоги ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» стало новим кредитором (цесіонарієм) та отримало крім зобов`язань на загальну суму 181998832,50 грн, також аналогічний розмір активів у вигляді поточної дебіторської заборгованості.

Як результат, станом на 30.09.2016 у фінансовій звітності товариства зобов`язання за поточною кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги зменшилась з 184479 тис. грн на початок року до 49598 тис. грн, а саме зменшилась на 138881 тис. грн. Крім того вдалось відтермінувати та перевести з поточної в довгострокову заборгованість зобов`язання перед кредиторами в розмірі 47097 тис. грн, що відповідно відображено в фінансовій звітності Боржника в розділі ІІ балансу Довгострокові зобов`язання і забезпечення.

Зазначені вище правочини визнані недійсними ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2021 у даній справі про банкрутство. Разом з тим, вказана обставина, в сукупності з іншими встановленими судом обставинами щодо фінансово-господарського стану Боржника станом на 30.06.2016, не є підставою для висновку про наявність в діях керівника Боржника ОСОБА_1 ознак дій з доведення до банкрутства.

Суд зазначає, що до об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів, відноситься:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.

Виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

В той же час матеріали справи не містять доказів та ліквідатором не доведено існування обставин щодо вчинення ОСОБА_1 , за відсутності у Боржника активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості Боржника без наміру її погашення; прийняття керівником та учасниками Боржника рішення, вказівки на вчинення майнових дій з виведення активів Боржника.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи в сукупності, суд вважає, що вказані вище обставини справи, які встановлені в ході розгляду справи, позбавляють суд підстав для висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 щодо доведення Боржника до банкрутства та як наслідок покласти на нього субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника в порядку ст. 61 КУзПБ.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, суд, оцінивши доводи сторін в їх сукупності та дослідивши наявні в справі докази, враховує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні (від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України») зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» від 02.02.2022 № 02-05/31 (вх. № 485/22) про покладення на колишнього керівника Боржника ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника в порядку ст. 61 КУзПБ, зокрема у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю заявлених вимог.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256 ГПК України, ст. 7, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні заяви відмовити повністю.

2.Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 23.06.2022.

Суддя С.Ю. Наріжний