Ухвала

від 15.06.2022 по справі 409/2539/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 червня 2022 року

м. Київ

справа № 409/2539/19

провадження № 61-14286 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птиця» про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птиця» на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птиця» (далі - СГТОВ «Птиця») про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано розірваним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4420987800:07:002:0022, загальною площею 10,7200 га, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, укладений 05 січня 2008 року (зареєстрований у Державному реєстрі земель 16 січня 2008 року за 470;209878/040841500032) між ОСОБА_1 та СГТОВ «Птиця».

Визнано розірваним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4420987800:07:002:0025, загальною площею 6,057 га, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, укладений 05 січня 2008 року (зареєстрований у Державному реєстрі земель 16 січня 2008 року за № 209878/040841500048) між ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , та СГТОВ «Птиця».

Зобов`язано СГТОВ «Птиця» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4420987800:07:002:0022, загальною площею 10,7200 га, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області та належить їй на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №446019, виданого Солідарнемською сільською радою 24 березня 2003 року та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 84.

Зобов`язано СГТОВ «Птиця» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4420987800:07:002:0025, загальною площею 6,0570 га, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області та належить їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 листопада 2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 листопада 2015 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року апеляційну скаргу СГТОВ «Птиця» залишено без задоволення. Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року залишено без змін.

У серпні 2021 року СГТОВ «Птиця» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 409/2539/19 із Білокуракинського районного суду Луганської області.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить прийняти відмову від позову й закрити провадження у справі, посилаючись на те, що на даний час не має наміру розривати договір оренди земельної ділянки з СГТОВ «Птиця».

Заява про відмову від позову задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до пункту 4 частини першої, частиною другою статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини першої статті 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно закриває провадження у справі.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 256 ЦПК України).

Листом Верховного Суду від 18 січня 2022 року ОСОБА_1 пропонувалося підтвердити відмову від позову шляхом надання нотаріально завіреної заяви про відмову від позову, а також підтвердити обізнаність про наслідки закриття провадження у справі.

Станом на 16 червня 2022 року відповідна заява від ОСОБА_1 до Верховного Суду не надійшла.

За таких обставин, відсутні підстави для прийняття відмови від позову ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 402, 408 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову залишити без задоволення.

У прийнятті відмови ОСОБА_1 від позову й у закритті провадження у справі - відмовити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара