Постанова

від 20.07.2022 по справі 409/2539/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 липня 2022 року

м. Київ

справа № 409/2539/19

провадження № 61-14286 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Птиця»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птиця» на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року у складі судді Третяка О. Г. та постанову Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Лозко Ю. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птиця» (далі - СГ ТОВ «Птиця») про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №446019 від 24 березня 2003 року належить земельна ділянка, загальною площею 10,7200 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4420987800:07;002:0022, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, а також земельна ділянка, загальною площею 6,0570 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4420987800:07:002:0025, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 листопада 2015 року.

Вказувала, що 05 січня 2008 року між нею та СГ ТОВ «Птиця» укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 10,7200 га,строком на 10 років.

Крім того, 05 січня 2008 року між її матір`ю ОСОБА_2 та СГ ТОВ «Птиця» було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6,0570 га, строком на 10 років.

Договори оренди земельних ділянок були зареєстровані у Білокуракинському районному реєстраційному окрузі Луганської області філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 16 січня 2008 року і з цього часу набули чинності, що також передбачено умовами договорів.

Відповідно до пункту 4.3. договорів оренди земельних ділянок договір припиняє свою дію по закінченню встановленого договором строку та у випадках, передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з пунктом 4.4. договорів оренди земельних ділянок дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше, ніж за 1 (один) рік.

Вказувала, що 19 квітня 2018 року листами-повідомленнями, відповідно до пункту 4.4. договорів оренди, вона попередила СГ ТОВ «Птиця» про дострокове розірвання вищевказаних договорів оренди. Також цими листами-повідомленнями директору СГ ТОВ «Птиця» було запропоновано скорегувати сівозміну на підприємстві з урахуванням розірвання договорів оренди землі від 05 січня 2008 року.

16 травня 2018 року відповідач надав відповідь, що не дає згоди на дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, що стало підставою для її звернення до суду.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати розірваними договори оренди земельних ділянок, загальною площею 10,7200 га та загальною площею 6,057 га, з кадастровими номерами 4420987800:07:002:0022 та 4420987800:07:002:0025, які знаходяться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, укладені 05 січня 2008 року між нею та СГ ТОВ «Птиця», між ОСОБА_2 та СГ ТОВ «Птиця», зареєстровані у Державному реєстрі земель 16 січня 2008 року за № 209878/040841500032 та № 209878/040841500048 відповідно; зобов`язати СГ ТОВ «Птиця» повернути їй вказані земельні ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано розірваним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 10,7200 га, кадастровий номер 4420987800:07:002:0022, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, укладений 05 січня 2008 року (зареєстрований у Державному реєстрі земель 16 січня 2008 року за № 209878/040841500032) між ОСОБА_1 та СГ ТОВ «Птиця».

Визнано розірваним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6,057 га, кадастровий номер 4420987800:07:002:0025, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, укладений 05 січня 2008 року (зареєстрований у Державному реєстрі земель 16 січня 2008 року за № 209878/040841500048) між ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , та СГ ТОВ «Птиця».

Зобов`язано СГ ТОВ «Птиця» повернути ОСОБА_4 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4420987800:07:002:0022, загальною площею 10,7200 га, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області та належить їй на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 446019, виданого Солідарненською сільською радою 24 березня 2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 84.

Зобов`язано СГ ТОВ «Птиця» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4420987800:07:002:0025, загальною площею 6,0570 га, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області та належить їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 листопада 2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 листопада 2015 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 відповідно до пункту 4.4. договорів оренди земельних ділянок від 05 січня 2008 року попередила СГ ТОВ «Птиця» про дострокове розірвання вищевказаних договорів за один рік до закінчення терміну дії договору, проте, відповідач не повернув земельні ділянки позивачу, тому наявні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року апеляційну скаргу СГ ТОВ «Птиця» залишено без задоволення. Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку доказам, дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2021 року СГ ТОВ «Птиця» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказував на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 409/2539/19 із Білокуракинського районного суду Луганської області.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що умовами оспорюваних договорів оренди земельних ділянок від 05 січня 2008 року не передбачена можливість їх розірвання в односторонньому порядку.

Судами також не враховано, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом позивач є власником лише 1/2 частки земельної ділянки, площею 6,0570 га, кадастровий номер 4420987800:07:002:0025, розташованої на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, яку вона отримала у спадок після смерті ОСОБА_2 , тому, ухваливши рішення про розірвання договору оренди вказаної земельної ділянки в цілому, суди вирішили питання про права та інтереси іншого спадкоємця, який не був залучений до участі у розгляді справи, а також порушили права відповідача, як орендаря, на користування 1/2 часткою вказаної земельної ділянки.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії РЗ №446019, виданого Солідарненською сільською радою Білокуракинського району Луганської області 24 березня 2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 84, належить земельна ділянка, площею 10,7200 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4420987800:07:002:0022, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області (а. с. 9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Білокуракинського районного нотаріального округу Луганської області Зарубовою С. О. 27 листопада 2015 року, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 на праві власності належить 1/2 частка земельної ділянки, площею 6,0570 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4420987800:07:002:0025, яка знаходиться на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області (а. с. 13, 14).

05 січня 2008 року між ОСОБА_1 та СГ ТОВ «Птиця» укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 10,7200 га, кадастровий номер 4420987800:07:002:0022, строком на 10 років (а. с. 15-19).

Крім того, 05 січня 2008 року між матір`ю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та СГ ТОВ «Птиця» укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 6,0570 га, кадастровий номер 4420987800:07:002:0025, строком на 10 років (а. с. 20-22).

Вказані договори оренди земельних ділянок від 05 січня 2008 року зареєстровані у Білокуракинському районному реєстраційному окрузі Луганської області філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 16 січня 2008 року.

Відповідно до пункту 4.3. договорів оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року договір припиняє дію по закінченню строку, вказаному у пункту 2.2.. цього договору, та у випадках, передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі».

Пунктом 4.4. договорів оренди земельних ділянок від 05 січня 2008 року сторони погодили, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше, ніж за 1 (один) рік.

Листами-повідомленнями від 19 квітня 2018 року ОСОБА_1 відповідно до пункту 4.4. договорів оренди земельних ділянок від 05 січня 2008 року попередила СГ ТОВ «Птиця» про дострокове розірвання вищевказаних договорів оренди. Також цими листами-повідомленнями директору СГ ТОВ «Птиця» було запропоновано скорегувати сівозміну на підприємстві з урахуванням розірвання договорів оренди землі від 05 січня 2008 року (а. с. 25-28).

У листах від 16 травня 2018 року № 36 та № 38 СГ ТОВ «Птиця» заперечило проти дострокового розірвання договорів оренди земельних ділянок від 05 січня 2008 року (а. с. 29, 30).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга СГ ТОВ «Птиця» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою та третьою статі 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частин другої та третьої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Аналізуючи зміст вищезазначених норм матеріального права можливо зробити висновок, що якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору у односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.

Згідно із частиною четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Тлумачення частини четвертої статті 31 зазначеного закону свідчить, що за загальним правилом не допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 623/2953/16-ц, від 24 січня 2019 року у справі № 388/1253/15-ц, від 17 липня 2019 року у справі № 388/1251/15-ц.

Відповідно до пунктів 4.3. договорів оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року договір припиняє дію по закінченню строку, вказаному у пункту 2.2. цього договору, та у випадках, передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі».

Додатковими угодами № 1 до договорів оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року сторони змінили строк дії договорів, визначений у пункті 2.2., зазначивши, що договір укладено терміном на 14 сільськогосподарських років, починаючи з дати його державної реєстрації, і є дійсним до 31 грудня 2024 року (а. с. 18, 23).

Пунктом 4.4. договорів оренди земельної ділянки від 05 січня 2008 року сторони погодили, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше, ніж за 1 (один) рік.

Отже, пунктом 4.4. укладених договорів оренди землі сторони визначили можливість дострокового розірвання даних договорів. Вказаний пункт спірних договорів є чинним та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Ураховуючи наведене, встановивши, що позивач виявила бажання розірвати укладені із відповідачем договори оренди належних їй на праві власності земельних ділянок, що відповідає чинному законодавству та умовам договорів оренди, на виконання пункту 4.4. цих договорів направила СГ ТОВ «Птиця» відповідні листи-повідомлення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та визнання договорів оренди земельної ділянки розірваними.

При цьому не має будь-якого правового значення незгода іншої сторони з достроковим розірванням договору оренди землі у односторонньому порядку, оскільки умовами укладених між сторонами договорів таке право передбачено для кожної із сторін договору і отримання на це згоди іншої сторони не передбачено.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору. Судами правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).

Посилання у касаційній скарзі на те, що позивачу належить лише 1/2 частки земельної ділянки, площею 6,0570 га, кадастровий номер 4420987800:07:002:0025, розташованої на території Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, тоді як судові рішення ухвалено щодо розірвання договору оренди земельної ділянки в цілому, не можуть бути підставою для скасування правильних по суті судових рішень, ураховуючи відсутність заперечень іншого спадкоємця вказаної земельної ділянки на розірвання договору оренди.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують, на законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій не впливають, а спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції за загальним правилом частини першої статті 400 ЦПК України, оскільки Верховний Суд не вправі встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Птиця» залишити без задоволення.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 березня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта