Постанова

від 14.06.2022 по справі 370/792/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 370/792/19

провадження № 61-16388св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С., Гулейкова І. Ю., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Макарівська районна державна адміністрація Київської області, правонаступником якої є Бучанська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_2 ,

третя особа - Соснівська сільська рада Макарівського району Київської області, правонаступником якої є Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Стрикалем Олександром Васильовичем, на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року у складі судді Тандира О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Макарівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Макарівська РДА), правонаступником якої є Бучанська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_2 , третя особа - Соснівська сільська рада Макарівського району Київської області (далі - Соснівська сільська рада), правонаступником якої є Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області, про визнання недійсним розпорядження районного державної адміністрації, державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що згідно з договором дарування від 21 жовтня 2008 року їй на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Домоволодіння складається з житлового будинку літ. А, побудованого у 1968 році, житловою площею 28,2 кв. м, загальною площею 67,5 кв. м, а також господарських будівель і споруд: сарай літ. Б, сарай літ. В, погріб літ. під Б, літня кухня літ. Г, убиральня літ. Д, тротуар - І, криниця - 1.

Відповідно до пункту 3 договору дарування, зазначений житловий будинок належав дарувальнику ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих 28 березня 2001 року Макарівською державною нотаріальною конторою, реєстраційні номери №№ 1231, 1234, зареєстрованих у Макарівському бюро технічної інвентаризації Київської області 20 квітня 2001 року за реєстраційним номером № 194.

Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок не була приватизована, перебувала у комунальній власності Соснівської сільської ради.

02 березня 2017 року вона звернулася до Соснівської сільської ради із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки, загальною площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 .

Рішенням Соснівської сільської ради від 07 березня 2017 року № 82-17-VІІ їй надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 ; роботи по проведенню інвентаризації розпочати після укладення договору із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію на їх виконання; остаточну площу земельної ділянки визначити після проведення геодезичних робіт землевпорядною організацією; контроль за виконанням рішення покласти на комісію сільської ради з питань законності, правопорядку, земельним відносинам та охороні навколишнього середовища.

У повідомленні від 05 травня 2017 року № 02-19-158 Соснівська сільська рада зазначила про неможливість передати їй земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що земельна ділянка уже передана у власність невідомій їй особі згідно з розпорядженням Макарівської РДА.

Надалі нею встановлено, що відповідно до розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 передано у власність земельні ділянки чотирьом громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Соснівської сільської ради, зокрема ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,662 га.

07 квітня 2010 року на підставі вказаного розпорядження управління Держкомзему в Макарівському районі Київської області видало ОСОБА_2 , державний акт серії ЯИ № 450336 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,6620 га, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради.

25 травня 2016 року ОСОБА_2 здійснила поділ належної їй земельної ділянки, та зареєструвала право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 3222787701:02:001:0003; 3222787700:06:002:0027; 3222787700:06:002:0028.

З метою захисту порушених прав, вона звернулася до суду з адміністративним позовом до Макарівської РДА, третя особа - Соснівська сільська рада, про визнання протиправним та скасування розпорядження, однак ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 810/2066/17 провадження у справі закрито з посиланням на те, що такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Посилаючись на те, що розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 в частині передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки є незаконним, оскільки порушує її право на отримання у власність земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , якою попередній власник житлового будинку ( ОСОБА_3 ) користувалася 40 років, а вона, як новий власник - 11 років, ОСОБА_1 просила:

- визнати недійсним розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 в частині безоплатної передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6620 га;

- визнати недійсним державний акт на право власності серія ЯИ № 450336, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094800936, виданий на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

- визнати недійсним поділ земельної ділянки площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року, індексний номер 29765101, та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14673329, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1876 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787700:06:002:0027, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року індексний номер 29765424, та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14673706, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,4608 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:02:001:0003, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року, індексний номер 29750998 та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14672862, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 1,0136 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787700:06:002:0028, що розташована в межах Соснівської сільської ради.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що на час вирішення спору земельна ділянка, на якій розміщений належний позивачу житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, вважається несформованою. Позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження розміру зазначеної земельної ділянки, зокрема, копій земельно-шнурових книг, записів у погосподарських обліках органів місцевого самоврядування, довідок сільської ради тощо. Позивач також не довела дотримання нею процедури приватизації земельної ділянки, на якій розташований належний їй житловий будинок, надання їй дозволу на виготовлення проєкту землеустрою вказаної земельної ділянки; не надала виготовленого ліцензійною організацією проєкту землеустрою земельної ділянки, доказів на підтвердження перевірки його територіальними органами держгеокадастру та неможливості присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, необхідній для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами у зв`язку з накладенням на неї інших земельних ділянок, зокрема земельних ділянок, належних ОСОБА_2 .

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Стрикалем О. В., на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, в якій заявник просила скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначала:

1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суди застосували положень статей 120, 121 ЗК України та статті 377 ЦК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі

№ 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 720/1716/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17.

2) пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) - суди попередніх інстанцій не дослідили наявні у справі докази.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Стрикалем О. В., у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що суди ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування принципу єдності юридичної долі земельної ділянки з розташованими на ній будинку та споруд, відповідно до якого земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства. На час прийняття оспорюваного розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720, відповідно до чинного на той час законодавства, а саме статті 120 ЗК України (у редакції Закону України від 27 квітня 2007 року № 997-V), закріплено автоматичний перехід права на земельну при відчуженні будівлі чи споруд. Аналогічне за змістом положення передбачено статтею 377 ЦК України. Наведені вище положення закріплювали, що перехід майнових прав на об`єкт нерухомості до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм і санітарних правил. Тобто, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташованих у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній у межах норм визначених статтею 121 ЗК України

Оскільки на підставі договору дарування житлового будинку від 21 жовтня 2008 року, відбулося відчуження належного ОСОБА_3 житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на користь ОСОБА_1 , то відповідно до неї перейшло і право користуванні земельною ділянкою, площею 0,25 га, на якій були розташовані житловий будинок та господарські будівлі, яка необхідна для обслуговування всього домоволодіння на АДРЕСА_1 , та перебувала в користуванні попереднього власника цих будівель та споруд. Таким чином, розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 є незаконним, оскільки позбавило позивача можливості на законних підставах оформити у власність та користування земельну ділянку площею 0,25 г, на якій розташований житловий будинок з господарським будівлями і спорудами, якими раніше користувалася та володіла її мати ОСОБА_3 .

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на цільове призначення земельної ділянки площею 1,6620 га, що відповідно до розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 передана у власність ОСОБА_2 , та яка накладається на межі земельної ділянки площею 0,2500 га АДРЕСА_1 , - для ведення особистого селянського господарства, тоді як з повідомлення відділу Держгеокадастру у Макарівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 03 серпня 2021 року № 97-10-0.30-933/172-21 убачається, що відповідно до графічних матеріалів проекту формування та встановлення меж Соснівської сільської ради та сіл Соснівка та Конопельки, Макарівського району Київської області, зазначена у запитуваних матеріалах земельна ділянка (площею 0,2500 га на АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), розташована в межах населеного пункту с. Соснівка; землі перебувають у комунальній власності.

Наведене підтверджується довідкою Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області від 30 грудня 2014 року № 818, виданої ОСОБА_1 , про те, що земельна ділянка площею 0,2500га, яка відводиться у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 станом на 30 грудня 2014 року згідно з державною статистичною звітністю (форма 6-зем) обліковуються як: забудовані землі, житлова забудова (гр.35 ) - 0,2500 га.

Необгрунтованими вважала також висновки судів про недотримання нею процедури приватизації земельної ділянки, на якій розташований належний їй житловий будинок, оскільки рішенням органу місцевого самоврядування їй був наданий дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки, який передує отриманню нею дозволу на розробку технічної документації із землеустрою або розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та на підставі якого спеціалізованою землевпорядною організацією

ТОВ «Гео-Сервіс Україна» виготовлено кадастровий план земельної ділянки, який є складовою технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку.

Зауважила, що погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову у позові, апеляційний суд формально підійшов до вирішення справи, зокрема не надав належної оцінки:

- довідці від 04 жовтня 2019 року № 84, виданої комітетом Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області Соснівським старостинським округом про те, що в архіві Соснівської сільської ради знаходиться на збереженні архівні справи постійного зберігання «Земельна шнурова книга» та «Земельнокадастровая книга предприятия, организации, учреждения». Згідно із записами з погосподарської книги ОСОБА_3 з 1976 року по 06 квітня 2016 року користувалася земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 0,25 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- рішенню Соснівської сільської ради від 23 липня 2004 року «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України» згідно з яким сільська рада вирішила затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок для безоплатної передачі у власність громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Соснівка Макарівського району Київської області; передати безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Соснівка за рахунок земель запасу Соснівської сільської ради громадянам України відповідно до списку, що додається, зокрема, ОСОБА_3 площею 0,60 га, з них 0,25 для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,35 га до ведення селянського господарства.

Суди також не перевірили, чи користується ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, розташованою у межах Соснівської сільської ради, яку вона надалі поділила на три земельні ділянки, кадастрові номери: 3222787701:02:001:0003; 3222787700:06:002:0027; 3222787700:06:002:0028; у тому числі земельною ділянкою площею 0,25 га, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 , що перебуває у її постійному користуванні та накладається на земельні ділянки, кадастрові номери 3222787701:02:001:0003, 3222787700:06:002:0028, що підтверджується висновком експерта від 24 вересня 2020 року № 8443/20-41.

Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.

У листопаді 2021 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона вказувала на необґрунтованість доводів заявника, та законність оскаржуваних позивачем судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з договором дарування від 21 жовтня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Лисенко Л. В., зареєстрованим у реєстрі за № 4181, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2 договору дарування, житловий будинок цегляний, позначений літ. А, побудований у 1968 році, житловою площею 28,2 кв. м, загальною площею 67,5 кв. м, до якого примикають: сарай літ. Б, сарай літ. В, погріб літ. під Б, літня кухня літ. Г, убиральня літ. Д, тротуар - І, криниця - 1.

Згідно з пунктом 3 договору дарування, зазначений житловий будинок належить дарувальниці ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих 28 березня 2001 року Макарівською державною нотаріальною конторою, реєстраційні номери №№ 1231, 1234, зареєстрованих в Макарівському бюро технічної інвентаризації Київської області 20 квітня 2001 року за реєстраційним номером № 194.

При відчуженні зазначеного домоволодіння, питання переходу права власності чи права користування земельною ділянкою, на якій розміщений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, не вирішувалося.

02 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Соснівської сільської ради із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки, загальною площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 .

Рішенням Соснівської сільської ради від 07 березня 2017 року № 82-17-VІІ ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 ; зазначено, що роботи по проведенню інвентаризації розпочати після укладення договору із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію на їх виконання; остаточну площу земельної ділянки визначити після проведення геодезичних робіт землевпорядною організацією; контроль за виконанням рішення покласти на комісію сільської ради з питань законності, правопорядку, земельним відносинам та охороні навколишнього середовища.

На підставі рішення про інвентаризацію земельних ділянок, ТОВ «Геосервіс-Україна» виготовило кадастровий план земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, який містить координати поворотних точок земельної ділянки та винесено її в натуру на місцевість.

У повідомленні від 05 травня 2017 року № 02-19-158 Соснівська сільська рада зазначила про неможливість вирішення питання про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною, яка знаходиться на АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що земельна ділянка уже передана у власність, відповідно до розпорядження Макарівської РДА Київської області.

Судами встановлено, що розпорядженням Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 передано у власність земельні ділянки чотирьом громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Соснівської сільської ради, зокрема ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,662 га.

07 квітня 2010 року, на підставі вказаного розпорядження управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, видало ОСОБА_2 державний акт серії ЯИ № 450336 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,6620 га, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради.

Надалі, 25 травня 2016 року ОСОБА_2 здійснила поділ належної їй земельної ділянки та зареєструвала право власності на три земельні ділянки, кадастрові номери 3222787701:02:001:0003; 3222787700:06:002:0027; 3222787700:06:002:0028.

Згідно з довідкою Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області від 30 грудня 2014 року № 818, виданою ОСОБА_1 , земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , згідно державної статистичної звітності (6-зем), обліковується як: забудовані землі, житлова забудова (гр.35) - 0,2500 га.

Згідно з висновком експерта від 24 вересня 2020 року № 18443/20-41, за результатом проведення судової земельно-технічної експертизи, земельна ділянка площею 1,6620 га, кадастровий номер 3222787700:06:002:0026, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ОСОБА_2 , у межах Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області була поділена на три земельні ділянки, кадастрові номери: 3222787700:06:002:0027, 3222787700:06:002:0028, та 3222787701:02:001:0003.

Співвставивши координати поворотних точок меж земельних ділянок, кадастрові номери 3222787700:06:002:0027, 3222787700:06:002:0028 та 3222787701:02:001:0003, з координатами поворотних точок меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 :

-земельна ділянка, кадастровий номер 3222787700:06:002:0027, не накладається на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ;

- земельна ділянка, кадастровий номер 3222787700:06:002:0028, накладається на земельну ділянку на АДРЕСА_1 на 420 кв. м або 0,0420 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 3222787701:02:001:0003, накладається на земельну ділянку на АДРЕСА_1 на 2080 кв. м або 0,2080 га.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Стрикалем О. В., підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно із частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно цивільно-правових норм, які є загальними.

Правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, в разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписами статті 120 ЗК України в редакції від 25 жовтня 2001 року (в період з 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року) при відчуженні об`єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України.

Стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України № 997-V від 27 квітня 2007 року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

Аналогічні положення містяться у статті 377 ЦК України.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Зазначені правові висновки, викладено у пунктах 8.2-8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18).

Згідно з пунктом 7 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України 2001 року громадяни, які одержали у власність, у тимчасове користування, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше чинним законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходилося це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов'язки землекористувача переходять до нового власника відпвідного нерухомого майна.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій не урахували, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруд (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України), особа яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під таким будинком і спорудою після їх набуття, та застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у викладених у постановах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі

№ 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 720/1716/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17.

Зважаючи на наведене, обґрунтованими є доводи заявника про те, що вона як власник об`єкта нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, якою вона користується на тих самих умовах, на яких користувалася цією земельною ділянкою попередній власник - мати позивача ОСОБА_3 , має право вимагати оформлення на своє ім`я документів щодо користування частиною земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та яка необхідна для його обслуговування. Наведене відповідає правовому висновку, викладеному у пунктах 8.16-8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачем наявності у попереднього землекористувача ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою площею 0,25 га, яке перейшло до позивача у зв'язку з набуттям нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 , апеляційний суд не звернув увагу та не надав оцінки довідці Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області від 30 грудня 2014 року № 818, виданої ОСОБА_1 , про те, що земельна ділянка площею 0,2500га, яка відводиться у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 станом на 30 грудня 2014 року згідно з державною статистичною звітністю (форма

6-зем) обліковуються як: забудовані землі, житлова забудова (гр.35 ) - 0,2500 га; та не з`ясував чи змінювалося цільове призначення спірної земельної ділянки до її передачі у власність ОСОБА_2 на підставі розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720, відповідно до якого передана ОСОБА_2 земельна ділянка має інше цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Апеляційний суд не перевірив та не надав оцінки також доводам заявника про те, що згідно з висновком експерта від 24 вересня 2020 року № 8443/20-41, належні ОСОБА_2 земельні ділянки, кадастрові номери 3222787701:02:001:0003, 3222787700:06:002:0028, накладаються на земельну ділянку, на якій розташоване належне їй домоволодіння та яка необхідна для його обслуговування, що унеможливлює оформлення нею у встановленому законом порядку права власності на спірну земельну ділянку, та зробив висновок про недоведеність позивачем порядку процедури приватизації спірної земельної ділянки, не взявши до уваги рішення Соснівської сільської ради від 07 березня 2017 року № 82-17-VІІ, яким ОСОБА_1 було надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 , на підставі якого нею був укладений договір із землевпорядною організацією ТОВ «Геосервіс-Україна», яка має відповідну ліцензію та виготовила кадастровий план земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в якому відображені координати поворотних точок земельної ділянки та винесено її в натуру на місцевість.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина друга статті 367 ЦПК України).

Оскаржувана постанова апеляційного суду не містить висновків щодо оцінки доказів, долучених позивачем до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, як і мотивів, з яких суд апеляційної інстанції відмовив у їх прийнятті на стадії апеляційного розгляду справи, а саме:

- довідки від 04 жовтня 2019 року № 84, виданої комітетом Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області Соснівським старостинським округом про те, що в архіві Соснівської сільської ради знаходиться на збереженні архівні справи постійного зберігання «Земельна шнурова книга» та «Земельнокадастровая книга предприятия, организации, учреждения». Згідно із записами з погосподарської книги ОСОБА_3 з 1976 року по 06 квітня 2016 року користувалася земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 0,25 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- рішення Соснівської сільської ради від 23 липня 2004 року «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України», згідно з яким сільська рада вирішила затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок для безоплатної передачі у власність громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Соснівка Макарівського району Київської області; передати безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Соснівка за рахунок земель запасу Соснівської сільської ради громадянам України відповідно до списку, що додається, зокрема, ОСОБА_3 площею 0,60 га, з них 0,25 для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,35 га до ведення селянського господарства.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06 вересня 2021 року, апеляційний суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Стрикалем О. В., від 26 серпня 2021 року про долучення до матеріалів справи нових доказів, однак оцінку таким новим доказам, у тому числі повідомленню відділу Держгеокадастру у Макарівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 03 серпня 2021 року № 97-10-0.30-933/172-21, не надав.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд в порушення вимог частин першої та другої статті 367 ЦПК України не переглянув справу за наявними у ній доказами, не виправив недоліки неповного з`ясування обставин справи судом першої інстанції, а отже не перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першого частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Стрикалем О. В., задовольнити частково, постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, допущені саме цим судом.

З огляду на висновок касаційного суду щодо результатів вирішення касаційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду їх судом, який ухвалить остаточне рішення по суті вирішення спору.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Стрикалем Олександром Васильовичем, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко