Ухвала

від 07.09.2023 по справі 370/792/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткова)

07 вересня 2023 року м. Київ

Справа № 370/792/19

Провадження: № 22-з/824/934/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Мережко М. В., Поліщук Н. В.,

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Стрикаля Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_1 до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, правонаступником якої є Бучанська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: Соснівська сільська рада Макарівського району Київської області, правонаступником якої є Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області, про визнання недійсними розпорядження райдержадміністрації, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

у с т а н о в и в:

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 рокупозов ОСОБА_1 про визнання недійсними розпорядження райдержадміністрації, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майнозалишено без задоволення.

Не погодившись із таким судовим рішення, адвокат Стрикаль О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Стрикаля О. В. в інтересах ОСОБА_1 задоволено, рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 рокускасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Визнано недійсним розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 в частині безоплатної передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6620 га;

Визнано недійсним державний акт на право власності серія ЯИ № 450336, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094800936, виданий на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

Визнано недійсним поділ земельної ділянки площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

Скасовано рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року, індексний номер 29765101, та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14673329, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1876 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787700:06:002:0027, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

Скасовано рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року індексний номер 29765424, та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14673706, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,4608 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:02:001:0003, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

Скасовано рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року, індексний номер 29750998 та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14672862, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 1,0136 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787700:06:002:0028, що розташована в межах Соснівської сільської ради.

10 липня 2023 року надійшла заява адвоката Стрикаля О.В. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, яка обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при перегляді справи не було вирішено питання про судові витрати, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи. Вказував, що судові витрати складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн., судового збору, сплаченого при подачі позову, апеляційної та касаційної скарг в сумі 20 746,8 грн. та витрат на оплату земельно-технічної експертизи в розмірі 9 152,64 грн. Відмічав, що витрати позивача на правничу допомогу підтверджується умовами договору та наданою квитанцією про оплату.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 липня 2023 року питання про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні адвокат Стрикаль О.В. в інтересах ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заяви.

Інші учасники справи, будучи повідомленими про час та місце розгляду належним чином, в судове засідання не з`явились.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно вимог частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України кожна із сторін процесу подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно частини 2 зазначеної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду відповідні докази: договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, адвокат Стрикаль О.В. в інтересах ОСОБА_1 просив стягнути судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого позивачем при подачі позовної заяви в сумі 4610,40 грн, апеляційної скарги - 6915,60 грн, та касаційної скарги - 9220,8 грн, а також витрат на проведення земельно-технічної експертизи в сумі 9152,64 та витрат на правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

Сплата ОСОБА_1 судового збору було перевірено судами при відкритті проваджень та разом становить 20746,8 грн, витрати позивачки на проведення земельно-технічної експертизи підтверджено актом здачі-приймання висновку експерта №18443/20-41, у відповідності до якого загальна вартість експертизи становить 9152,64 грн, та яка була сплачена ОСОБА_1 , що є належними доказами розміру понесених позивачкою витрат.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, при подачі позову було долучено договір від 04 лютого 2019 року про надання ОСОБА_1 правової допомоги адвокатським об`єднанням «ДОКС», кошторис та квитанцію про оплату 10 000 грн на користь адвокатського об`єднання «ДОКС». Інших доказів позивачем або ж його представником долучено не було.

Згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Зазначена правова позиція є незмінною, та безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України.

В даному випадку, ОСОБА_1 та її представником не було надано доказів на підтвердження того, що їй дійсно були надані відповідні юридичні послуги на суму 15 000 грн. На підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт стороною міг бути наданий акт наданих послуг або виконаних робіт, однак такого документу матеріали справи не містять, що позбавляє суд можливості встановити вказану обставину.

Колегія суддів зауважує, що долучені до матеріалів справи договір та кошторис не можуть підтверджувати обсяг наданих послуг. При цьому, квитанція на суму 10 000 грн, яку було долучено позивачкою, не містить реквізитів щодо сплати коштів саме на виконання умов договору від 04 лютого 2019 року, укладеного з адвокатським об`єднанням «ДОКС», що за відсутності акту виконаних робіт не може бути належним підтвердженням факту надання відповідних послуг.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 надавалась правова допомога адвокатом Стрикалем О.В., що він підтвердив в судовому засіданні. При цьому, він не входить до складу адвокатського об`єднання «ДОКС», з яким було укладено договір, що також спростовує доведеність надання ОСОБА_1 послуг адвокатським об`єднанням «ДОКС» та унеможливлює здійснення розподілу визначених позивачем витрат на правничу допомогу.

Отже, ураховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 за результатом перегляду рішення суду першої інстанції було задоволено, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити у справі додаткове рішення (постанову) про стягнення з відповідачів на користь позивачки судових витрат, які понесені останньою у зв`язку з розглядом справи, та підтверджені належними доказами, а саме, витрат на проведення експертизи в розмірі 9152,64 грн тасудового збору в сумі 20746,8 грн, що загалом становить 29 899,44 грн. Зазначена сума повинна бути розподілена між двома відповідачами в рівних частинах, тобто, на користь позивача підлягає стягненню по 14 949,72 грн з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 260, 270, 368, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Стрикаля Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Бучанської районної державної адміністрації Київської області, (ЄДРПОУ 44014159) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 14 949(чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 72 коп, з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2023 року.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді М. В. Мережко

Н. В. Поліщук