Постанова

від 28.09.2022 по справі 370/792/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року м. Київ

Справа № 370/792/19

Провадження: № 22-ц/824/8887/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Вербової І.М., Поліщук Н.В.,

секретар Івасенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Стрикаля Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1

на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Тандира О.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, правонаступником якої є Бучанська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: Соснівська сільська рада Макарівського району Київської області, правонаступником якої є Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області, про визнання недійсними розпорядження райдержадміністрації, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно договору дарування від 21 жовтня 2008 року їй на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Домоволодіння складається з житлового будинку літ. А, побудованого у 1968 році, житловою площею 28,2 кв. м, загальною площею 67,5 кв. м, а також господарських будівель і споруд: сарай літ. Б, сарай літ. В, погріб під літ. Б, літня кухня літ. Г, убиральня літ. Д, тротуар - І, криниця - 1. Відповідно до пункту 3 договору дарування, зазначений житловий будинок належав дарувальнику ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих 28 березня 2001 року Макарівською державною нотаріальною конторою, реєстраційні номери №№ 1231, 1234, зареєстрованих у Макарівському бюро технічної інвентаризації Київської області 20 квітня 2001 року за реєстраційним номером № 194. Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, не була приватизована, перебувала у комунальній власності Соснівської сільської ради. 02 березня 2017 року вона звернулася до Соснівської сільської ради із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 . Рішенням Соснівської сільської ради від 07 березня 2017 року № 82-17-VІІ їй надано відповідний дозвіл на роботи по проведенню інвентаризації розпочати після укладення договору із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію на їх виконання; остаточну площу земельної ділянки визначити після проведення геодезичних робіт землевпорядною організацією; контроль за виконанням рішення покласти на комісію сільської ради з питань законності, правопорядку, земельним відносинам та охороні навколишнього середовища. У повідомленні від 05 травня 2017 року № 02-19-158 Соснівська сільська рада зазначила про неможливість передати їй земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що земельна ділянка уже передана у власність невідомій їй особі згідно з розпорядженням Макарівської РДА. Надалі нею встановлено, що відповідно до розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 передано у власність земельні ділянки чотирьом громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Соснівської сільської ради, зокрема ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,662 га. 07 квітня 2010 року на підставі вказаного розпорядження управління Держкомзему в Макарівському районі Київської області видало ОСОБА_2 , державний акт серії ЯИ № 450336 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,6620 га, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради. 25 травня 2016 року ОСОБА_2 здійснила поділ належної їй земельної ділянки, та зареєструвала право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 3222787701:02:001:0003; 3222787700:06:002:0027; 3222787700:06:002:0028. З метою захисту порушених прав, вона, ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Макарівської РДА, третя особа - Соснівська сільська рада, про визнання протиправним та скасування розпорядження, однак ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 810/2066/17 провадження у справі закрито з посиланням на те, що такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Посилаючись на те, що розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 в частині передачі у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки є незаконним, оскільки порушує її право на отримання у власність земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , якою попередній власник житлового будинку ( ОСОБА_3 ) користувалася 40 років, а вона, як новий власник - 11 років, ОСОБА_1 просила:

- визнати недійсним розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 в частині безоплатної передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6620 га;

- визнати недійсним державний акт на право власності серія ЯИ № 450336, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094800936, виданий на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

- визнати недійсним поділ земельної ділянки площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року, індексний номер 29765101, та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14673329, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1876 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787700:06:002:0027, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року індексний номер 29765424, та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14673706, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,4608 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:02:001:0003, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року, індексний номер 29750998 та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14672862, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 1,0136 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787700:06:002:0028, що розташована в межах Соснівської сільської ради.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 рокупозов ОСОБА_1 про визнання недійсними розпорядження райдержадміністрації, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майнозалишено без задоволення.

Не погодившись із таким судовим рішення, адвокат Стрикаль О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінки висновку експерта №18443/20-41 від 24.09.2020 року, відповідно до якого земельна ділянка ОСОБА_2 була поділена на три земельні ділянки, при цьому, дві з них накладаються на земельну ділянку ОСОБА_1 . Не надано судом першої інстанції і належної оцінки нотаріальному договору дарування житлового будинку від 21.10.2008 р., за п. 1 якого дарувальниця передає у власність обдарованій житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та п. 2 договору, що характеризує площу споруд. Не враховано судом першої інстанції даних щодо передачі ОСОБА_3 23.07.2004 р. Соснівською сільською радою земельної ділянки 0,60 га з них 0, 25 для обслуговування житлового будинку та 0,35 для ведення сільського господарства. Не враховано довідки Управління Держземагенства від 30.12.2014 р. №181 про те, що земельна ділянка, яка відводиться у власність ОСОБА_1 відноситься до житлової забудови. Вказував, що у матеріалах справи достатньо доказів, які вказують, що у попереднього власника будинку ОСОБА_3 була у користуванні земельна ділянка 0,25 га для обслуговування житлового будинку, що за договором дарування перейшов у власність ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Стрикаля О.В. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року залишено без змін.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного суду, адвокат Стрикаль О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року касаційну скаргу адвоката Стрикаля О.В. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 липня 2022 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та адвокат Стрикаль О.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

27 вересня 2022 року до суду надійшло клопотання в.о. голови Бучанської районної державної адміністрації Київської області про розгляд справи без участі представника адміністрації.

З огляду на викладене, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності учасників справи, які не з`явились.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вислухавши пояснення позивача та його предстаника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, за договором дарування від 21 жовтня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Лисенко Л. В., зареєстрованим у реєстрі за № 4181, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2 договору дарування, житловий будинок цегляний, позначений літ. А, побудований у 1968 році, житловою площею 28,2 кв. м, загальною площею 67,5 кв. м, до якого примикають: сарай літ. Б, сарай літ. В, погріб під літ. Б, літня кухня літ. Г, убиральня літ. Д, тротуар - І, криниця - 1.

Згідно з пунктом 3 договору дарування, зазначений житловий будинок належить дарувальниці ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих 28 березня 2001 року Макарівською державною нотаріальною конторою, реєстраційні номери №№ 1231, 1234, зареєстрованих в Макарівському бюро технічної інвентаризації Київської області 20 квітня 2001 року за реєстраційним номером № 194.

При відчуженні зазначеного домоволодіння, питання переходу права власності чи права користування земельною ділянкою, на якій розміщений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, не вирішувалося.

Розпорядженням Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 у власність ОСОБА_2 передано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах Соснівської сільської ради, площею 1,662 га.

07 квітня 2010 року на підставі вказаного розпорядження управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, видало ОСОБА_2 державний акт серії ЯИ № 450336 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,6620 га, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради.

25 травня 2016 року ОСОБА_2 здійснила поділ належної їй земельної ділянки та зареєструвала право власності на три земельні ділянки, кадастрові номери 3222787701:02:001:0003; 3222787700:06:002:0027; 3222787700:06:002:0028.

Згідно з довідкою Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області від 30 грудня 2014 року № 818, виданою ОСОБА_1 , земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , згідно державної статистичної звітності (6-зем), обліковується як: забудовані землі, житлова забудова (гр.35) - 0,2500 га.

02 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Соснівської сільської ради із заявою про надання дозволу на проведення інвентаризації земельної ділянки, загальною площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 .

Рішенням Соснівської сільської ради від 07 березня 2017 року № 82-17-VІІ ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 ; зазначено, що роботи по проведенню інвентаризації розпочати після укладення договору із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію на їх виконання; остаточну площу земельної ділянки визначити після проведення геодезичних робіт землевпорядною організацією; контроль за виконанням рішення покласти на комісію сільської ради з питань законності, правопорядку, земельним відносинам та охороні навколишнього середовища.

На підставі рішення про інвентаризацію земельних ділянок, ТОВ «Геосервіс-Україна» виготовило кадастровий план земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, який містить координати поворотних точок земельної ділянки та винесено її в натуру на місцевість.

У повідомленні від 05 травня 2017 року № 02-19-158 Соснівська сільська рада зазначила про неможливість вирішення питання про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною, яка знаходиться на АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що земельна ділянка уже передана у власність, відповідно до розпорядження Макарівської РДА Київської області.

Згідно з висновком експерта від 24 вересня 2020 року № 18443/20-41, земельна ділянка площею 1,6620 га, кадастровий номер 3222787700:06:002:0026, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ОСОБА_2 у межах Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області була поділена на три земельні ділянки, кадастрові номери: 3222787700:06:002:0027, 3222787700:06:002:0028, та 3222787701:02:001:0003.

Співвставивши координати поворотних точок меж земельних ділянок, кадастрові номери 3222787700:06:002:0027, 3222787700:06:002:0028 та 3222787701:02:001:0003, з координатами поворотних точок меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 :

-земельна ділянка, кадастровий номер 3222787700:06:002:0027, не накладається на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ;

- земельна ділянка, кадастровий номер 3222787700:06:002:0028, накладається на земельну ділянку на АДРЕСА_1 на 420 кв. м або 0,0420 га;

- земельна ділянка, кадастровий номер 3222787701:02:001:0003, накладається на земельну ділянку на АДРЕСА_1 на 2080 кв.м або 0,2080 га.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що на час вирішення спору земельна ділянка, на якій розміщений належний позивачу житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, вважається несформованою. Позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження розміру зазначеної земельної ділянки, зокрема, копій земельно-шнурових книг, записів у погосподарських обліках органів місцевого самоврядування, довідок сільської ради тощо. Позивачка також не довела дотримання нею процедури приватизації земельної ділянки, на якій розташований належний їй житловий будинок, надання їй дозволу на виготовлення проєкту землеустрою вказаної земельної ділянки; не надала виготовленого ліцензійною організацією проєкту землеустрою земельної ділянки, доказів на підтвердження перевірки його територіальними органами держгеокадастру та неможливості присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, необхідній для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами у зв`язку з накладенням на неї інших земельних ділянок, зокрема земельних ділянок, належних ОСОБА_2 .

Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно цивільно-правових норм, які є загальними.

Правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, в разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписами статті 120 ЗК України в редакції від 25 жовтня 2001 року (в період з 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року) при відчуженні об`єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України.

Стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України № 997-V від 27 квітня 2007 року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

Аналогічні положення містяться у статті 377 ЦК України.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Зазначені правові висновки, викладено у пунктах 8.2-8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18).

Згідно з пунктом 7 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України 2001 року громадяни, які одержали у власність, у тимчасове користування, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше чинним законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходилося це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відпвідного нерухомого майна.

Наведене відповідає правовому висновку, викладеному у пунктах 8.16-8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції не урахував, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруд (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України), особа яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під таким будинком і спорудою після їх набуття, та застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі

№ 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 720/1716/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17.

Отже, ОСОБА_1 як власник об`єкта нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, якою вона користується на тих самих умовах, на яких користувалася цією земельною ділянкою попередній власник - мати позивача ОСОБА_3 , має право вимагати оформлення на своє ім`я документів щодо користування частиною земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та яка необхідна для його обслуговування.

Мотивуючи свої вимоги ОСОБА_1 вказувала, що розпорядження Макарівської РДА про передачу у власність земельних ділянок 4 особам, в тому числі, ОСОБА_2 , порушує її, позивачки, право на отримання у власність земельної ділянки загальною площею 0,25 га.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Як зазначено вище, рішенням Соснівської сільської ради від 22.07.2011 року надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для безоплатної передачі ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,25 га.

Згідно довідки Управління Держземагентства у Макарівському районі Київської області від 30 грудня 2014 року № 818, земельна ділянка площею 0,2500га, яка відводиться у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 станом на 30 грудня 2014 року згідно з державною статистичною звітністю (форма

6-зем) обліковуються як: забудовані землі, житлова забудова (гр.35 ) - 0,2500 га.

В той же час, при передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 на підставі розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 земельна ділянка має інше цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Соснівської сільської ради від 07 березня 2017 року № 82-17-VІІ ОСОБА_1 було надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення позивачкою, ОСОБА_1 , був укладений договір із землевпорядною організацією ТОВ «Геосервіс-Україна», яка має відповідну ліцензію та виготовила кадастровий план земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в якому відображені координати поворотних точок земельної ділянки та винесено її в натуру на місцевість.

Вказані докази, у своїй сукупності підтверджують наявність у попереднього землекористувача ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою площею 0,25 га, яке перейшло до позивачки, ОСОБА_1 , у зв`язку з набуттям нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 , а також свідчать про те, що позивачкою була дотримана процедура приватизації земельної ділянки.

Суд першої інстанції належним чином не дослідив вказані докази, та як наслідок, помилково вважав, що позивачкою не доведено розміру зазначеної земельної ділянки та дотримання нею процедури приватизації земельної ділянки, на якій розташований належний їй житловий будинок, надання їй дозволу на виготовлення проєкту землеустрою вказаної земельної ділянки, а також виготовлення ліцензійною організацією проєкту землеустрою земельної ділянки.

Також, суд першої інстанції не надав належної оцінки висновку експерта від 24 вересня 2020 року № 8443/20-41, згідно якого належні ОСОБА_2 земельні ділянки, кадастрові номери 3222787701:02:001:0003, 3222787700:06:002:0028, накладаються на земельну ділянку, на якій розташоване належне позивачці ОСОБА_1 домоволодіння, а саме, в межах Соснівської сільської ради на АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у сукупності з висновком експерта, колегія суддів доходить висновку про порушення права ОСОБА_1 на оформлення документів щодо користування земельної ділянки, на якій розташований належний їй будинок, та яка необхідна для його обслуговування, оскільки належні відповідачці ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222787701:02:001:0003, 3222787700:06:002:0028 накладаються на земельну ділянку, право власності на яку має намір оформити ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, адвокат Стрикаль О.В. в інтересах ОСОБА_1 долучив до скарги нові докази на обґрунтування позиції позивачки, а саме довідку від 04 жовтня 2019 року № 84, видану комітетом Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області Соснівським старостинським округом, та копії рахівних витягів рішень Соснівської сільської ради від 28.12.1995 року та від 23 липня 2004 року.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина друга статті 367 ЦПК України).

Зважаючи на те, що вказані докази мають виключне значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції долучив вказані докази до матеріалів справи в якості нових.

При дослідженні вказаних доказів, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Соснівської сільської ради народних депутатів від 28 грудня 1995 року вирішено передати безкоштовно у приватну власність та постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд/присадибна ділянка/, особистого підсобного господарства, садівництва, дачного, гаражного будівництва громадян села Соснівка згідно з додатком.

Згідно списку громадян села Соснівка, яким передаються землі у власність та постійне користування, ОСОБА_4 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,40 га, з яких 0,19 га для будівництва та 0,21 га для обслуговування житлового будинку.

Рішенням Соснівської сільської ради від 23 липня 2004 року «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України» вирішено затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок для безоплатної передачі у власність громадянам України для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Соснівка Макарівського району Київської області та передати безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Соснівка Макарівського району Київської області.

Згідно списку громадян, яким передано земельні ділянки у власність, ОСОБА_3 отримала земельну ділянку площею 0,60 га, з яких 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,35 га для ведення сільського господарства.

Вище наведені докази додатково підтверджують, що у попереднього власника будинку (матері позивачки) ОСОБА_3 була у користуванні та у власності земельна ділянка площею 0,25 га, що знаходиться на території Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Тобто, ОСОБА_1 набула право власності (користування) на земельну ділянку площею 0,25 га за вказаною адресою до ухвалення Макарівською РДА рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки.

Досліджуючи питання правомірності передання ОСОБА_5 земельної ділянки на підставі розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720, колегія суддів ураховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина першої статті 317 ЦК України). Згідно з частинами першої-третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Володіння - це фактичне, законне або протиправне перебування майна у конкретної фізичної чи юридичної особи, це контроль, господарське панування над річчю. Правомочність володіння розуміє під собою можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Положеннями статті 321 ЦК України встановлено принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною другою статті 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні інтереси.

Отже, передавши ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,662 га в межах Соснівської сільської ради, яка в подальшому була поділена на три окремих земельних ділянки з кадастровими номерами 3222787701:02:001:0003; 3222787700:06:002:0027; 3222787700:06:002:0028, без погодження з Соснівською сільською радою та за відсутності добровільної відмовиОСОБА_1 від права власності (користування) земельною ділянкою площею 0,25 га, при цьому, змінивши цільове призначення земельної ділянки (для ведення особистого селянського господарства), Макарівська РДА фактично припинила право власності (користування) ОСОБА_1 земельною ділянкою, на якій розташований належний їй будинок, що є неприпустимим.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для визнання недійсними розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 в частині безоплатної передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6620 га, державного акту на право власності, виданого на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради, а також для визнання недійсним поділу цієї земельної ділянки та скасування рішень про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222787701:02:001:0003; 3222787700:06:002:0027; 3222787700:06:002:0028.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми цивільного процесуального закону, відповідно до яких обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, а також захист порушеного права особи, яка звернулася до суду, тобто, судом першої інстанції невірно встановлені фактичні обставини у справі, висновки суду не відповідають наданим сторонами доказам, судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Стрикаля Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Визнати недійсним розпорядження Макарівської РДА від 11 листопада 2009 року № 1720 в частині безоплатної передачі в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,6620 га;

Визнати недійсним державний акт на право власності серія ЯИ № 450336, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094800936, виданий на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

Визнати недійсним поділ земельної ділянки площею 1,6620 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:01:001:0026, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

Скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року, індексний номер 29765101, та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14673329, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1876 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787700:06:002:0027, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

Скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року індексний номер 29765424, та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14673706, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,4608 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787701:02:001:0003, що розташована у межах Соснівської сільської ради;

Скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 травня 2016 року, індексний номер 29750998 та запис про право власності від 25 травня 2016 року № 14672862, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 1,0136 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222787700:06:002:0028, що розташована в межах Соснівської сільської ради.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 04 жовтня 2022 року.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді І.М. Вербова

Н.В. Поліщук