Ухвала

від 12.06.2022 по справі 381/217/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 червня 2022 року

м. Київ

справа № 381/217/21

провадження № 61-5053ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянувшикасаційну скаргу адвоката Гірченка Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на ј частину будинку та на Ѕ частину земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на ј частину будинку та на Ѕ частину земельної ділянки.

Позов мотивувала тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10 серпня 2002 року. За час шлюбу за спільні кошти вони придбали Ѕ частину жилого будинку АДРЕСА_1 .

14 грудня 2009 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3211200000:09:001:0169 площею 0,0395 га, на якій знаходиться Ѕ частина цього жилого будинку.

Шлюб між сторонами розірвано 05 червня 2012 року.

Оскільки після розірвання шлюбу вони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, позивач просила суд здійснити поділ спільного сумісного майна, визнавши за нею право власності на ј частину жилого будинку та Ѕ частину земельної ділянки, а також стягнути судові витрати з відповідача.

Заочним рішенням від 06 липня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області позов задовольнив.

Здійснив поділ Ѕ частини жилого будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 25,8 кв. м; земельної ділянки, кадастровий номер 3211200000:09:001:0169, площею 0,0395 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , що є об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнав за ОСОБА_2 право власності на ј частину жилого будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 25,8 кв. м, житловою площею 10,6 кв. м, як частку в спільному майні подружжя.

Визнав за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3211200000:09:001:0169, площею 0,0395 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , як частку в спільному майні подружжя.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Ухвалою від 26 серпня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишив без задоволення.

Постановою від 18 травня 2022 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Гірченка О. А. в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення, заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року - без змін.

У травні 2022 року адвокат Гірченко О. А. звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року.

Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачає, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Проте право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним. Скаржник зобов`язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціну позову у цій справі визначили сторони (позивач - у розмірі 74 800,00 грн, а відповідач - 336 630,50 грн), що є меншим, ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачає, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481,00 грн.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), визначає, що умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини зазначає, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і унеможливить виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) зазначила, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності Так, у положенні частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що ціна позову у цій справі не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою адвоката Гірченка Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на ј частину будинку та на Ѕ частину земельної ділянки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська