Рішення

від 22.06.2022 по справі 373/211/22

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/211/22

Номер провадження 2/373/287/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року м. Переяслав

Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

з участю секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 373/211/22 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області, Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Ташанської сільської ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом і просить визнати незаконним та скасувати наказ Комунального закладу «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області № 27-к від 08 листопада 2021 року, яким ОСОБА_3 було відсторонено від виконання професійних обов`язків практичного психолога без збереження заробітної плати; стягнути із Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Ташанської сільської ради Київської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв`язку з відстороненням його від роботи за період із 08 листопада 2021 року по 07 лютого 2022 року в розмірі 5758 грн 20 коп., починаючи із 08 лютого 2022 року і по дату фактичного допуску ОСОБА_1 до роботи, здійснити нарахування та виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним відстороненням від роботи, на підставі п.п.1, 2, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року. Також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань КЗ «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області, Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Ташанської сільської ради Київської області на користь позивача судовий збір по 992 грн 40 коп.

Посилається на те, що позивач працює в Комунальному закладі «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області на посаді практичного психолога із 13 вересня 2021 року. Наказом № 27-к від 08 листопада 2021 року його було відсторонено з 08 листопада 2021 року від виконання професійних обов`язків практичного психолога без збереження заробітної плати до моменту надання медичного висновку або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дохи дводозної вакцини (за умови, що не сплинув строк для отримання другої дози дводозної вакцини). Вважає, що даним наказом порушено право позивача на працю. Частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що працівники відсторонюються від виконання певних робіт лише тоді, коли вони відмовляються від обов`язкового профілактичного щеплення, яким щеплення від COVID-19 не є. У наказі Міністерства охорони здоров`я № 2153 від 04 жовтня 2021 року не вказано, що щеплення від COVID-19 внесено або має бути внесено до календаря обов`язкових профілактичних щеплень. В оспорюваному наказі не зазначено, що позивач відмовився або ухилився від проходження обов`язкового профілактичного щеплення. Відсторонення працівників від роботи, у разі їх відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, відбувається тільки у порядку, встановленому законами України, а не підзаконними нормативно-правовими актами, якими є Постанова Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року та наказ Міністерства охорони здоров`я № 2153 від 04 жовтня 2021 року. Зазначає, що роботодавцем була порушена процедура відсторонення позивача від роботи, передбачена Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», відповідно до якої у роботодавця виникає право на відсторонення працівника від роботи лише після необгрунтованої відмови працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, за наявності письмової відмови працівника від проходження вакцинації або акта, складеного лікарем в присутності двох свідків. Водночас наказ № 27-к від 08 листопада 2021 року не містить доказів дотримання цих вимог. Вважає, що оскаржуваний наказ свідчить про протиправне втручання відповідача у право позивача на працю та право на отримання доходу від неї, тому є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, вважає, що поскільки вищезазначений наказ є незаконним, тому на відповідача має бути покладено обов`язок по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з відстороненням його від роботи за період із 08 листопада 2021 року по 07 лютого 2022 року в розмірі 5758 грн 20 коп., починаючи із 08 лютого 2022 року і по дату фактичного допуску ОСОБА_1 до роботи, обов`язок по здійсненню нарахування та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним відстороненням від роботи, на підставі п.п.1, 2, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Ухвалою від 10 лютого 2022 року було відкрито провадження в даній справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.25).

17 червня 2022 року від відповідача Комунального закладу «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області був поданий відзив на позов.

Ухвалою від 23 червня 2022 року вищезазначений відзив на позов був залишений без розгляду в зв`язку із його поданням з порушенням встановленого судом строку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Комунального закладу «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області до суду не з`явився, повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань не направив.

Представник відповідача - Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Ташанської сільської ради Київської області до суду не з`явився, повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань не направив. Двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено наступне.

Із копії трудової книжки позивача (а.с.15-16) вбачається, що він працює із 13 вересня 2021 року на посаді практичного психолога в Комунальному закладі «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області.

Згідно довідки Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Ташанської сільської ради Київської області № 201 від 17 листопада 2021 року (а.с.17) заробітна позивача за вересень, жовтень 2021 року становить відповідно 1153 грн 88 коп., 1952 грн 78 коп.

Наказом директора Комунального закладу «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області № 27-к від 08 листопада 2021 року (а.с.18) позивача з 08 листопада 2021 року було відсторонено від виконання професійних обов`язків без збереження заробітної плати до моменту надання медичного висновку або документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документу, що підтверджує отримання однієї дози вакцини дводозної вакцини (за умови, що не сплинув строк для отримання другої дози дводозної вакцини).

Відповідно до вимог ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Законодавство України складається із системи законів України, що формується Верховною РадоюУкраїни як єдиним органом законодавчої влади. До цієї категорії також належать міжнародні договори,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України шляхом прийняття закону про ратифікацію відповідного договору Окрім того, до законодавства України належать інші нормативно-правові акти, що приймаються Верховною Радою України та вищими органами виконавчої влади, постанови Верховної Ради, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих державних адміністрацій.

Конституційним Судом України у своєму рішенні № 12-рп/98 від 9 липня 1998 року у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство».

Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», який вживається в ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Тобто Конституційний Суд України фактично став на позицію тлумачення поняття «законодавство» у широкому значенні.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права, норми Конституції України є нормами найвищої юридичної сили та прямої дії.

Згідно зі ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинного законодавства не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини.

Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів.

За приписами ст. 27 КАС України оскарження нормативно-правових актів КМУ, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади вирішується окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувають, до прикладу, дві адміністративні справи № 640/14012/21 та 640/29053/21 з приводу визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19»; постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також про визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони здоров`я України № 2153 від 04.10.2021 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

На час вирішення даного спору в цій цивільній справі відповідні судові рішення про визнання протиправними та нечинними вищевказаних постанов КМУ та наказу МОЗ України Окружним адміністративним судом міста Києва не ухвалені.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України №2153 від 04 жовтня 2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік).

Відповідно до цього Переліку (у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595) обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники в тому числі і закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Пунктом 4 наказу МОЗ №2153 від 04.10.2021 встановлено, що цей наказ набирає чинності через один місяць з дня його офіційного опублікування. Публікація наказу в офіційному виданні «Офіційний вісник України» здійснена 08 жовтня 2021 року.

Позивач працює на посаді практичного психолога Комунального закладу «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області, що є закладом загальної середньої освіти, а тому дія цього наказу поширюється на нього як працівника такого закладу.

Пунктом 46-1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» зобов`язано керівників державнихорганів (державноїслужби),керівників підприємств,установ таорганізацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначенаперелікомта які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46 Кодексу законів про працю України, частини другоїстатті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» тачастини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19,виданий закладомохорони здоров`я; 3)взяття довідома,що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України, частини першоїстатті 1 Закону України «Про оплату праці»тачастини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівниківта державнихслужбовців здійснюєтьсяшляхом виданнянаказу аборозпорядження керівникадержавного органу(державноїслужби)або підприємства,установи,організації зобов`язковим доведеннямйого довідома особам,які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2005 року № 34/5 державна реєстрація нормативно-правового акта здійснюється, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції та законодавству України.

Наказ МОЗ України № 2153 від 04 жовтня 2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1306/36928, постанова Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» та постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» є чинними, оскільки судове рішення про їх протиправність та нечинність не ухвалене.

Отже, на час спірних правовідносин (08 листопада 2021 року) вони є такими, що відповідають Конституції та законодавству України.

Преамбула наказу МОЗ України № 2153 від 04 жовтня 2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» містить посилання на статтю 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», статтю 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Статтею 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, у тому числі й позивача. Серед таких обов`язків є: піклування про своє здоров`я та, у передбачених законодавством випадках, проходження профілактичних медичних оглядів і необхідність робити щеплення.

Згідно ізстаттею 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Інформація щодо визнання положень вищевказаних законів неконституційними відсутня, а отже вони є такими, що відповідають Конституції України.

Позивачеві запропоновано добровільно пройти вакцинацію проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

У визначений законодавством термін він не здійснив жодного профілактичного щеплення проти COVID-19, що слугувало підставою для відсторонення відповідачем його від роботи на підставі Наказу Міністерства охорони здоров`я України №2153 від 04 жовтня 2021 року «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» та узгоджується з приписами ст. 46 КЗпП України.

Доводи та обґрунтування позивача з приводу протиправності запровадження обов`язкової вакцинації проти COVID-19 та невідповідність постанов Кабінету Міністрів України та наказу Міністерства охорони здоров`я України Конституції України та законів України суд приймає до уваги, але не надає їм юридичної оцінки, виходячи з такого.

Відповідно до приписів ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні базується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до приписів ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.

Згідно ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві суди є першою ланкою (інстанцією) системи судоустрою. Повноваження місцевого суду визначені ст. 22 цього Закону. До яких, серед іншого, відноситься розгляд цивільних, кримінальних, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення у випадку та порядку, визначених процесуальним законом.

За приписами ст. 27 КАС України оскарження нормативно-правових актів КМУ, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади вирішується окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Таким чином, у даному спорі загальний місцевий суд не може вирішувати питання неконституційності законів України та протиправності рішень Кабінету Міністрів України і наказу Міністерства охорони здоров`я України, що стали підставою для відсторонення позивача від роботи.

Відповідно до приписів ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 3 КЗпП України). За приписами ст. 8-1 КЗпП України якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, міжнародні договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Верховний Суд у своїй постанові у справі №682/1692/17 зазначив, що Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Таким чином, судом не встановлено підстав для визнання незаконним та скасування наказу відповідача про відсторонення позивача від роботи в зв`язку з тим, що він прийнятий на підставі діючого законодавства, що регулює трудові відносини. Нормативно-правові акти, якими передбачено обов`язковість щеплення позивача як працівника закладу загальної середньої освіти проти гострої респіраторної хвороби CОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 чинні і в установленому законом порядку не скасовані та не визнані протиправними. Окрім того, нормативно-правові акти, якими передбачено обов`язковість відсторонення позивача як працівника закладу загальної середньої освіти, котрий не здійснив щеплення проти гострої респіраторної хвороби CОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 чи має абсолютні протипоказання до проведення профілактичного щеплення чинні і в установленому законом порядку також не скасовані та не визнані протиправними. Іншого, відповідно до вимог ЦПК України, судом не встановлено

Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в зв`язку з їх недоведеністю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 46,233 КЗпП України, згідно ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області, Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Ташанської сільської ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач Комунальний заклад «Виповзький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів-заклад дошкільної освіти» Ташанської сільської ради Київської області; адреса місцезнаходження: вул.Тараса Шевченка, 52, с.Виповзки, Бориспільський район, Київська область; код ЄДРПОУ 25658338;

відповідач Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Ташанської сільської ради Київської області; адреса місцезнаходження: вул.Центральна, 7а, с.Ташань, Бориспільський район, Київська область; код ЄДРПОУ 44128467.

Суддя: Я. І. Керекеза