Постанова

від 14.06.2022 по справі 188/802/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2164/22 Справа № 188/802/20 Суддя у 1-й інстанції - Полубан М. П. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі ПанасенкоС.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Приватного підприємства «Агрофірма «Перше Травня» про стягнення заборгованості за договором оренди землі та його розірвання,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що є власником земельної ділянки, згідно державного акта на землю серії ЯД №949074, виданого Петропавлівською РДА Дніпропетровської області 16 липня 2020 року.

16 листопада 2016 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі, зареєстрований Петропавлівською РДА Дніпропетровської області 09 червня 2017 року.

У відповідності до зазначеного договору, за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату в розмірі 15 000 грн, однак за 2018, 2019, 2020 рр. відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою не сплатив та відповіді на досудову вимогу позивача не надав.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди землі, укладений 16 листопада 2016 року між ним та відповідачем, а також стягнути з ПП «Агрофірма «Перше Травня» на його користь грошові кошти у розмірі 36 250 грн за оренду земельної ділянки, площею 4.24 га, кадастровий номер: 1223882000:02:001:0297, яка знаходиться в адміністративних межах Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Заочним рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до ПП «Агрофірма «Перше Травня» про стягнення заборгованості за договором оренди землі та його розірвання залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Інші учасники процесу не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду скасувати, з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 4,2400 га, кадастровий номер: 1223882000:02:001:0297, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Даний факт також підтверджується Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно вищезазначених документів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, станом на 11 грудня 2019 року, становить 134 359 грн та орендна плата становить 3%.

16 листопада 2016 року позивач уклав з відповідачем договір оренди землі, належної йому на праві приватної власності, строком на 10 років.

Пунктом 9 вказаного Договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% на рік від вартості земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації. Орендна плата вносить у такі строки - після збору врожаю, щорічно, до 31 грудня поточного року.

В досудовій вимозі позивача на ім`я відповідача зазначено, що 16 листопада 2016 року між сторонами було укладено договір оренди землі строком на 10 років. Водночас, у даному документі позивач, посилаючись на норми ЗУ «Про оренду землі» та норми ст.141 ЗК України, просив орендаря сплатити йому грошові кошти за оренду земельної ділянки за 2018 та 2019 роки. При цьому, конкретної суми позивач не вказував.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду зі своїми вмотивованими та обґрунтованими позовними вимогами, позивач не надав суду достатніх та об`єктивних доказів щодо дійсного розміру заборгованості по сплаті орендної плати, оскільки у договорі про оренду землі йдеться про те, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% на рік від вартості земельної ділянки, а тому дійшов висновку про залишення даного позову без задоволення.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Зазначеними нормами матеріального права визначено, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення може свідчити про систематичність.

Ураховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, Верховний Суд виходить з того, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якими договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом, або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (касаційне провадження №61-41932сво18) дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався, зокрема, на те, що суд першої інстанції, погоджуючись з тим, що наявні правові підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення повністю з ухваленням нового по суті даного спору.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, судом апеляційної інстанції були вжиті всі процесуальні заходи в межах ЦПК України на встановлення у повному обсязі фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення.

Так, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2021 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про витребування доказів та витребувано у ПП Агрофірма «Перше Травня» докази виконання обов`язків орендаря, а саме щодо розміру орендної плати за договором оренди від 16 листопада 2016 року, своєчасної сплати орендної плати у період за 2018-2020 роки за договором оренди від 16 листопада 2016 року та індексації орендної плати за договором оренди від 16 листопада 2016 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів та витребувано у Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року залучено до участі у даній цивільній справі правонаступників ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також зі змісту довідки ПП Агрофірма «Перше Травня» від 26 травня 2022 року, виданої ОСОБА_2 , судом встановлено, що згідно відомостей на видачу орендної плати на померлого чоловіка ОСОБА_1 в якого у власності знаходилась земельна ділянка, площею 4,2400 га, розташована в межах території Лозівської сільської ради Петропавлівської ОТГ, і на яку він не отримував орендну плату за 2018, 2019, 2020, 2021 роки.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта заслуговують на увагу, оскільки відповідач систематично порушує умови договору оренди землі, а тому наявні підстави для його розірвання та стягнення заборгованості по сплаті орендної плати.

Як вбачається з пункту 5 Договору оренди землі від 16 листопада 2016 року, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 135 382, 92 грн.

Пунктом 9 вказаного Договору сторони погодили, зокрема, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% на рік від вартості земельної ділянки.

Отже, виходячи з умов Договору та розрахунку заборгованості, наданого апелянтом, заборгованість зі сплати орендної плати становить 12 184, 46 грн, з яких:

за 2018 рік 135 382, 92 * 3% = 4 061, 50 грн;

за 2019 рік 135 382, 92 * 3% = 4 061, 50 грн;

за 2020 рік 135 382, 92 * 3% = 4 061, 50 грн.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 12 184, 46 грн на користь правонаступників ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залучених до участі у даній справі на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, розділивши суму на рівні частини, тобто, по 6 092, 23 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, адже на викладене вище суд першої інстанції належної уваги не звернув та у повному обсязі обставини справи не встановив, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, на підставі ст.376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення даного позову.

Водночас, згідно вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 501, 33 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,правонаступниками якогоє ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Приватного підприємства «Агрофірма «Перше Травня» про стягнення заборгованості за договором оренди землі та його розірвання задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Перше Травня» (код ЄДРПОУ 30796674) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 6 092 (шість тисяч дев`яносто дві) грн 23 коп за оренду земельної ділянки, площею 4,24 га, яка знаходиться в адміністративних межах Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223882000:02:001:0297.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Перше Травня» (код ЄДРПОУ 30796674) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 6 092 (шість тисяч дев`яносто дві) грн 23 коп за оренду земельної ділянки, площею 4,24 га, яка знаходиться в адміністративних межах Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223882000:02:001:0297.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 4,24 га, яка знаходиться в адміністративних межах Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223882000:02:001:0297, укладений 16 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агрофірма «Перше Травня».

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Перше Травня» (код ЄДРПОУ 30796674) на користь держави судовий збір у розмірі 1 501 (одна тисяча п`ятсот одна) грн 33 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова