Рішення

від 22.09.2020 по справі 188/802/20

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/802/20

Провадження № 2/188/313/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Олійник В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Перше Травня про стягнення заборгованості за договором оренди землі та про його розірвання ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача та зазначає , що він являється інвалідом 2 групи та власником земельної ділянки згідно державного акту на землю № 949074 , серії ЯД , виданного Петропавлівською РДА Дніпропетровської області 16.07.2020 р. ( копія інфомації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек , єдиного реєстру заборон відчуження об`ктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухмомого майна у додатках).

16.11.2016 р. був укладений договір оренди землі між ним , орендодавцем , ОСОБА_1 та ПП Агрофірма Перше Травня , в особі голови господарства ОСОБА_2 , кадастровий номер : 12238820000:02:001:0297 , дата державної реєстрації земельної ділянки - 07.07.2008 р.

Договір оренди зареєстрований Петропавлівською РДА Дніпропетровської облсті 09.06.2017 р. На даний час головою ПП Агрофірма Перше травня є син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ( надалі -відповідач).

У відповідності до вищевказаного договору за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату в розмірі 15 000 грн.

За 2018,2019,2020 рр. відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою не сплатив .

Він звертався до відповідача з вимогою сплатити орендну плату згідно з умовами договору і чинного законодавства України ( досудова вимога з квитанцією та роздруківкою про відправлення від 21.01.2020 р. додається). Але відповіді від нього не одержав , що оцінюється ним як відмова у задоволенні його вимог. Адже згідно з п. 4 ст. 22 ЗУ Про оренду землі орендодавець , тобто він , має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За 2018 р. - 15 000 грн. ,за 2019 р. - 15 000 грн. , за 2020 р., за 2002 р.- 5/12 х 15000 грн. = 36250 грн.

Всього за договірний період , згідно підрахункам , відповідач заборгував йому 36 250 грн.

Оскільки звернення позивача до відповідача про повернення йому суми коштів виявилися безрезультатними , відповідачем не сплачено суми за користування земельною ділянкою , позивач змушений звертатися до суду за захистом порушеного права. Іншим шляхом вирішити цей спір неможливо.

Просить суд про наступне :

- Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Перше Травня в особі голови господарства Суворова Валерія Андійовича на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 36 250 ( тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят ) грн.. за оренду земельної ділянки площею 4.24 га , яка знаходиться в адміністративних межах Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області , кадастровий номер : 1223882000:02:001:0297.

- Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4.24 га , яка знаходиться в адміністративних межах Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області , кадастровий номер : 1223882000:02:001:0297, укладеного 16.11.2016 р. між ним , орендодавцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агрофірма Перше травня в особі голови господарства ОСОБА_3 .

- Судові витрати покласти на відповідача.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача надала суду заяву в якій просить суд справу заслухати у їхню відсутність. Позов підтримує та не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідач у судове засідання двічі не з"явився. Причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

18.08.2020 р. до суду надійшло повідомлення від представника відповідача про відкладення слухання справи. Підстав та будь-яких обґрунтувань суду не надано.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення по справі, згідно ст. 280 ЦПК України .

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України .

Вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов не підлягає задоволенню .

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,2400 га, кадастровий номер 1223882000:02:001:0297 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Лозівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області .

Даний факт підтверджується Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ( державний кадастровий реєстратор О.М.Павлюк) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( адміністратор Корж О.М.) .

Згідно даних документів вбачається , що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 134 359 грн. ( станом на 11.12.2019 р.) та орендна плата становить 3% .

16 листопада 2016 року позивач уклав з відповідачем Приватним підприємством Агрофірма Перше Травня , в особі директора ОСОБА_2 договір оренди (далі Договір) належної йому вказаної земельної ділянки строком на 10 років.

Пунктом 9 Договору сторони погодили що, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% на рік від вартості земельної ділянки . Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації . Орендна плата вносить у такі строки - після збору врожаю , щорічно , до 31 грудня поточного року.

В досудовій вимозі позивача на ім`я відповідача зазначається , що 16.11.2016 р. між сторонами було укладено договір оренди землі строком на 10 років. В даному документі позивач посилається на норми ЗУ Про оренду землі та норми ст.. 141 ЗК України та дана вимога зводиться до необхідності своєчасної сплати орендної плати. Орендодавець ОСОБА_1 просить орендаря сплати йому грошові кошти за оренду спірної земельної ділянки за 2018 та 2019 роки.

При цьому конкретної суми орендодавець ( позивач) не вказує.

На думку суду , зважаючи на вищевикладене вбачається, що відповідач систематично порушує умови договору оренди землі і суд погоджується з правовим обґрунтуванням вимоги позивача про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та підстав для розірвання договору .

Ст. 93 ЗК встановлює, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності ( ст.. 1 ЗУ Про оренду землі).

Відповідно до ст.. 2 ЗУ Про оренду землі орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Договір може бути розірваний або змінений за рішення суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,встановлених договором або законом.

Частиною 1ст. 32 цього Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі не виконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього закону та умовами.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі , розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно пункту д частини 1 статті 141 Земельного Кодексу України, підставою для припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13,15,21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої ст.. 651 ЦК України.

Відповідно до ст.. 651 ЦК України допускається розірвання договору, яке може бути проведено лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно з частиною 2 названої статі, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В даному випадку суд вважає, що оплата орендної плати є істотними обставинами, а її не отримання орендодавцем в повному обсязі згідно до умов договору, або несвоєчасне отримання, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. За таких умов доводи позивача мають правове значення для вирішення даного спору, що відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору. Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Таким чином , вищевказані вимоги вимога позивача є правомірними та обгрунтованими , тобто не суперечить нормам та принципам діючого права і дані вимоги мали б бути задоволення судом в тому разі , якби позивач надав суду достатньо належних та об`єктивних доказів щодо дійсної суми заборгованості по сплаті орендної плати за вищевказаним договором.

Відповідно до ст.. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу особа має право звернутися до суду (ст.. 16 ЦК України).

Вказаний перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом положень вище зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.

Крім того , суд зазначає , що тлумачення пунктів 4 і 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В той же час , звертаючись до суду з своїми вмотивованими та обгрунтованими позовними вимогами , позивач не надав суду достатніх та об`єктивних доказів щодо дійсного розміру заборгованості по сплаті орендної плати. Адже , як зазначсалося вище у спірному договорі про оренду землі йдеться про 3% розмір орендної плати у грошовому виразі.

Згідно зіст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суду незрозуміла вимога позивача про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 2018 р. по 2020 р. в розмірі 15 000 грн. Дана сума позивачем нічим не обгрунтована та належним чином не доказана.

Відповідно до частини другої та четвертої ст.. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Позивач , у своєму клопотанні про витребування даказів просив суд витребувати у відповідача докази щодо :

- використання земельної ділянки , своєчасної сплати орендної плати за період з 2018-2020 роки , індексації орендної плати , дотримання сівозміни , використання сучасних технологій , вжиття заходів щолозбереження ролдючості грунтів , зменшення шкідливого техногенного впливу та використання земельної ділянки за цільовим призначепнням .

Суд не бере до уваги вказане клопотання як доказ того , що позивач намагався через суд витребувати певні докази на обгрунтування свого позову. В данному клопотанні жодним чином не йдеться про дійсний розмір заборгованості по орендній платі , так як дана обставина є не тільки суттьєво важливою , але і є предметом спору. Всі зазначені вимоги позивача у данному клопотанні не стосуються предмету спору .

Крім того , якщо взяти до уваги п.9 Договору про 3% розмір орендної плати від вартості земельної земельної , то орендна плата за вказаний період мала б становити 4030 грн. ( 134359 грн. х 3% ).

Положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що відповідно до ст.. 19 Конституції України , ст.. 11 ЦПК України 2004 р. та з урахуванням положення частини четвертої ст.. 10 цього Кодексу вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Відповідно до частини четвертої ст.. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином позивач розпорядився своїми правами щодо подання доказів на власний розсуд, а підстав вважати, що судом порушені або обмежені такі права не встановлено.

В зв`язку з цим , суд прийняв рішення про відмову у задоволенні данного позову.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст 4,12, 23,76-82, 136, 247, 265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 , 651 ЦК України , ЗУ Про оренду землі 328,1225, 1268 ЦК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Перше Травня про стягнення заборгованості за договором оренди землі та про його розірвання - залишити без задоволення.

Копію рішення невідкладно направити сторонам для відома.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М. П. Полубан