Ухвала

від 23.06.2022 по справі 120/4698/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

24 червня 2022 р. Справа № 120/4698/22

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик В.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

21.06.2022 року ТОВ "Подільський цемент" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд відстрочити сплату судового збору з огляду на неможливість здійснення розрахункових операцій через введення в Україні воєнного стану, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року. Відповідно до зазначеного листа, Торгово-промисловою палатою України засвідчено форс мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України та підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термiн внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Визначаючись щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду.

Разом з тим, суд вважає вказані заявником доводи щодо відстрочення сплати судового збору безпідставними, оскільки банківська система в Україні працює на час дії воєнного стану, а доказів, які б унеможливлювали сплату судового збору у встановленому законом розмірі, суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Зі змісту ч. 2 ст. 169 КАС України вбачається, що суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Визначаючись щодо суми судового збору, яку належить сплатити за подання цієї позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно із п. п. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 року № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою, судовий збір становить - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно абз. 1 до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 року становить 2481 грн.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів UA 401000/2021/000086/2 від 20.12.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 401020/2021/002238 від 20.12.2021 року.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості то суд зважає на те, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.

Відповідно і вимога до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна. Оскільки безпосереднім наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товару є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 року у справі № 804/1760/16, від 26.03.2019 року у справі № 820/3356/16.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.03.2020 року у справі № 1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 року № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, розрахована позивачем митна вартість товару становить 11300 EUR. Разом з тим, митна вартість товару розрахована митним органом в оскаржуваному рішенні становить 19690 EUR.

Отже, ціна позову у даній справі становить 8390 EUR (19690-11300). Згідно змісту оскаржуваного рішення, курс валюти EUR, на час коригування митної вартості товару, становив 30,8435 грн. Тобто, ціна позову у гривнях складає 258776,96 грн.

Таким чином, за подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості UA 401000/2021/000086/2 від 20.12.2021 року сплаті підлягає судовий збір в сумі 3881,65 грн. (258776,96 грн.*1,5%).

Що стосується вимоги позивача про скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення то така, на думку суду, є вимогою немайнового характеру.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги майнового і немайнового характеру, ставка судового збору за подання даної позовної заяви становить 6362,65 грн. (3881,65 + 2481).

Натомість, в порушення ч. 3 ст. 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

В даному ж випадку, всупереч вимогам частини 9 статті 44 КАС України, позивачем не додано до позовної заяви, яка подана у електронній формі, доказів надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви із доданими до неї матеріалами відповідачу.

Зазначений вище недолік свідчить про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

- надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 6362,65 грн.

- надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви із доданими до неї матеріалами відповідачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович