Рішення

від 14.10.2022 по справі 120/4698/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 жовтня 2022 р. Справа № 120/4698/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

21.06.2022 року ТОВ "Подільський цемент" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що вважає рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2021/000086/2 від 20.12.2021 року, яким йому відмовлено у застосуванні митної вартості, заявленої за першим методом митної оцінки протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим ТОВ "Подільський цемент" звернулось з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 24.06.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.06.2022 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.08.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.07.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вказав, що згідно електронної митної декларації UA401000/2021/000086/2 від 20.12.2021 року року до митного оформлення було заявлено товар: електрогенераторна установка з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) потужністю 500 кВ А: електрогенератор Deutz модель ВF6M 1015 CP - 1 шт., 2008 року виробництва, серійний номер 9177924, 111004357, шестициліндровий, 1500 об/хв., сила струму 230/400 В, 50Hz.

До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 29.11.2021 року №009275, CMR від 03.12.2021 року №43582106, платіжне доручення в іноземній валюті №б/н від 30.11.2021 року, на суму 11300EUR, довідка про транспортно-експедиційні витрати від 10.12.2021 року №206, декларація країни відправлення №21NLKWW4UAATEEWD56 від 07.12.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ).

Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Також, в платіжному дорученні №б/н від 30.11.2021 року зазначено "PREPAYMENT FOR A GENERATOR BF6M, INVOICE 009275 FPROM 29.11.2021", що може свідчити про не остаточний розрахунок за електрогенераторну установку з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) потужністю 500 кВ А: електрогенератор Deutz модель ВF6M 1015 CP - 1 шт., 2008 року виробництва, серійний номер 9177924, 111004357, шестициліндровий, 1500 об/хв., сила струму 230/400 В, 50Hz, а попередню оплату (завдаток). В рахунку (фактурі) не міститься посилання на контракт, на виконання якого він виданий (виписаний).

Враховуючи вищевикладене, виник обґрунтований сумнів в достовірності поданих до митного оформлення документів. Враховуючи вищезазначене та положення ст.53 МКУ. 29.07.2021 декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч.3 ст. 53 МКУ.

Декларант листом від 17.12.2021 року відмовився від надання додаткових документів. У зв`язку з цим, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості" вказаної електрогенераторної установки.

Відповідно до частин 5, 6 статті 55 Митного кодексу України з декларантом була проведена консультація з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу.

Джерелом числового значення є оформлена МД №UA205050/2021/014059 від 03.03.2021 року, за якою було випущено у вільний обіг товар "Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 375 кВ А. Вживана генераторна установка Atlas Copco - 1 шт. Модель: QIX500; Потужність 500 кВ А; YOM: 2005; Двигун Deutz BF8M 1015C; Тип: Безшумний; Серійний номер: YA3-062742-50499707; Розміри 492х170х242 см; Власна маса; 6000кг. Всього товару: 1 ш. Країна походження: Бельгія. Торгова марка: Atlas Copcо. Виробник: Atlas Copco Airpower n.v, вартість 19690EUR. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

В графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості, вказана інформація щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та джерела інформації, що використовувались посадовою особою митниці для визначення митної вартості.

Джерелом числового значення митної вартості було використано №UA205050/2021/014059 від 03.03.2021 року за якою оформлено товар, що був у використанні за таким самим кодом товару.

Вказана митна декларація (джерело інформації) за часом її оформлення - 03.03.2021 року найбільше була наближена до дати подачі позивачем ЕМД UA401000/2021/000086/2 від 20.12.2021 року.

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п.3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

З огляду на зазначене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 14.09.2022 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент" запропоновано надати суду у 7-денний строк з дня отримання ухвали, належним чином завірені копії договору укладеного між ТОВ "Подільський цемент", як покупцем, та компанією Hamborg Industrial Machinery BV (Нідерланди), як продавцем, про продаж дизельного генератора, марка - Deutz, модель - BF6M 1015CP, рік виготовлення - 2008, серійний номер - 9177924, вартістю 11300 Євро.

22.09.2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача на виконання вимог ухвали суду. Зазначив, що договір, укладений між ТОВ "Подільський цемент", як покупцем, та компанією Hamborg Industrial Machinery BV (Нідерланди), як продавцем, про продаж дизельного генератора, марка - Deutz, модель - BF6M 1015CP, рік виготовлення - 2008, серійний номер - 9177924, вартістю 11300 Євро, як окремий документ відсутній.

Вказав, що згідно ч.2 ст. 6 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Частиною 1 статті 207 ЦК України встановлено. що правочин (у т.ч. договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

На його думку, зовнішньоекономічним договором є інвойс №009275 від 29.11.2021 року (з умовою оплати до 01.12.2021 року) та платіжне доручення в іноземній валюті від 30.11.2021 року.

Зазначив, що згідно п.2.ч.2.ст.53 МК України подається зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює (у даному випадку інвойс).

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив.

29.11.2021 року між ТОВ "Подільський цемент" та компанією Hamborg Industrial Machinery BV (Нідерланди), як продавцем, та позивачем, як покупцем, договір, шляхом виставлення інвойсу №009275 від 29.11.2021 року, відповідно до умов якого продавець здійснив продаж дизельного генератора, марка - Deutz, модель - BF6M 1015CP, рік виготовлення 2008, серійний номер - 9177924, вартістю 11300 євро. Загальна сума договору складає 11300 Євро. Платіжним дорученням в іноземній валюті від 30.11.2021 року підверджується факт переказу коштів покупцем на рахунок продавця у сумі 11300 Євро.

З метою митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості позивачем подано відповідачу електронну митну декларацію №UA401020/2021/066243 від 20.12.2021 року, умовами поставки даного товару є EXW - NL Veen (Нідерланди).

Оскільки на думку митного органу, надані документи позивачем містили розбіжності /неточності та не містили усіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості, відповідачем запропоновано декларанту надати документи, зазначені в ч.3 ст.53 Митного Кодексу України.

Декларант листом від 17.12.2021 року повідомив про надані документи документи та відмовився від надання додаткових документів.

20.12.2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2021/000086/2, де вказано що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, відповідно до вимог ст. 58 Митного Кодексу України, у зв`язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про складові митної вартості товару. У зв`язку з цим, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості на суму 8191,13 Євро (19690 Євро-11300 Євро).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401020/2021/002238 від 20.12.2021 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів та картками про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 МК України, митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. (ч. 2 ст. 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:,

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Разом з тим, судом встановлено, що з метою випуску зазначеного дизельного генератора у вільний обіг, позивачем подано електронну митну декларацію UA401020/2021/066243, в якій митна вартість придбаного товару визначена за основним методом - за ціною договору (11300 Євро).

В той же час, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів видно, що митний орган дійшов висновку, що на момент митного оформлення, додані до ЕМД документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

На підтвердження митної вартості до митного органу було надано рахунок-фактуру (інвойс) від 29.11.2021 року №009275, CMR від 03.12.2021 року №43582106, платіжне доручення в іноземній валюті №б/н від 30.11.2021 року, на суму 11300EUR, довідку про транспортно-експедиційні витрати від 10.12.2021 року №206, декларацію країни відправлення №21NLKWW4UAATEEWD56 від 07.12.2021 року.

Однак, рішенням № UA401000/2021/000086/2 від 20.12.2021 року проведено коригування митної вартості товару та збільшено її розмір з 11300 Євро до 19690 Євро.

Підставою для коригування митної вартості стало те, що в результаті порівняння заявленої митної вартості дизельного генератора з наявною у митного органу інформацією щодо митної вартості оформлених раніше по системі схожих генераторних установок, виникає сумнів в достовірності заявлених даних.

Такий сумнів митний орган обґрунтовує наявністю в платіжному дорученні від 30.11.2021 року відомостей "PREPAYMENT FOR A GENERATOR BF6M, INVOICE 009275 FPROM 29.11.2021", що, на їх думку, може свідчити про попередню оплату (завдаток).

Крім того, митний орган зазначив, що довідка про транспортно-експедиційні витрати №206 від 10.12.2021 року видана ФОП ОСОБА_1 , хоча згідно CMR №43582106 від 03.12.2021 року перевізником зазначено ОСОБА_2 та звернув увагу, що в даній довідці зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, хоча мала б бути зазначена вартість навантажувальних робіт, як одна з необхідних складових митної вартості, що в сукупності викликає сумнів вартості перевезення товару.

Надаючи правову оцінку таким доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно п.2.ч.2.ст.53 МК України на підтвердження митної вартості товару подається зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку з метою оформлення митної вартості товару позивачем надано відповідачу інвойс №009275 від 29.11.2021 року (з умовою оплати до 01.12.2021 року) та платіжне доручення в іноземній валюті від 30.11.2021 року.

Згідно інвойсу №009275 від 29.11.2021 року компанія Hamborg Industrial Machinery BV (Нідерланди) здійснює продаж дизельного генератора, марки - Deutz, моделі - BF6M 1015CP, року виготовлення 2008, за серійним номером - 9177924, вартістю 11300 євро на умовах поставки EXW Incoterms 2010 - NL Veen (Нідерланди) Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент".

Тобто, у інвойсі зазначено відправника, отримувача, умови поставки, зазначено кількість, одиниці виміру, ціну та способи оплати.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 30.11.2021 року, ТОВ "Подільський цемент" сплатив суму 11300 Євро за купівлю дизельного генератора, марка - Deutz, модель - BF6M 1015CP, рік виготовлення - 2008, серійний номер - 9177924, вартістю 11300 Євро у компанії Hamborg Industrial Machinery BV (Нідерланди).

Згідно умов поставки даного товару, а саме EXW Incoterms 2010 - NL Veen (Нідерланди), продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).

Проаналізувавши інвойс №009275 від 29.11.2021 року, умови поставки та платіжне доручення в іноземній валюті від 30.11.2021 року, суд вважає, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання, про що свідчить здійснена ним оплата товару у вартості, визначеній інвойсом. При цьому, наявність в платіжному дорученні інформації "PREPAYMENT FOR A GENERATOR BF6M, INVOICE 009275 FPROM 29.11.2021", на думку суду, не може свідчити про передоплату, за умови визначення вартості товару в інвойсі, який в даному випадку замінює зовнішньоекономічний договір.

Надані позивачем документи під час митного оформлення дизельного генератора марка - Deutz, модель - BF6M 1015CP, рік виготовлення - 2008, серійний номер - 9177924, давали можливість митному органу переконатись у вартості придбаного товару.

Суд зазначає, що питання оплати товару є виключною компетенцією сторін договору, що в свою чергу формує поняття фінансової дисципліни, однак жодним чином не свідчить про встановлення факту поставки товару на інших умовах, що в свою чергу спростовує твердження відповідача в рішенні про коригування митної вартості № UA401000/2021/000086/2 від 20.12.2021 року.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Однак, відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідно до оскарженого рішення, митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі митної декларації щодо товару №UA205050/2021/014059 від 03.03.2021 року, за якою було випущено у вільний обіг товар "Еектрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 375 кВ.А, але не більше як 750 кВ.А. Вживана генераторна установка Atlas Copco -1 шт. Модель: QIX; Потужність: 500 кВ.А; YOM: 2005; Двигун: Deytz BF8M 1015C; Тип: Безшумний; Серійний номер: YA3-062742-50499707; Розміри: 492*170*242 см; Власна маса: 6000 кг; кількість - 1 шт.; Країна походження: Бельгія; Вартість - 19690 Євро.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на митну декларацію № UA205050/2021/014059 від 03.03.2021 року, у якій митна вартість вживаної генераторної установки Atlas Copco, потужністю 500 кВ.А, 2005 року походження, двигуном Deytz BF8M 1015C, масою 6000 кг, за серійним номером YA3-062742-50499707 значно вища, ніж заявлена позивачем, оскільки позивач здійснює митне оформлення дизельного генератора марки Deutz, модель - BF6M 1015CP, рік виготовлення 2008, за серійним номером - 9177924, масою 4500 кг, потужність 230-400 кВ.А, що на думку суду, не може свідчити про ідентичність товарі та, відповідно, впливати на митну вартість.

Крім того, суд наголошує, що маса дизельного генератора, митне оформлення якого здійснював позивач - 4500 кг, в той час як маса прирівняного митним органом дизельного генератору - 6000 кг, що становить різницю у 1500 кг.

При цьому суд враховує, що відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Доводи відповідача про те, що для підтвердження транспортних витрат надана довідка № 206 від 10.12.2021 від ФОП Супрунюк, який не є перевізником відповідно до транспортної накладної CMR серії NL №43582106 від 03.12.2021 року, суд вважає безпідставними, оскільки згідно приписами статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» до виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Суд звертає увагу на те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого позивачем товару не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи не підтверджено факту надання декларантом документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам лише факт неподання декларантом всіх запрошених документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15, у справі №826/3094/16 від 22 квітня 2021 року.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

В той же час, посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, як на доказ правомірності оскаржуваного рішення, оцінюються судом критично, адже в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів UA 401000/2021/000086/2 від 20.12.2021 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, оскільки на час прийняття картки відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2021/002238 були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення судових втрат, слід вказати наступне.

Згідно ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6362,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №39 від 27.06.2022 року.

Таким чином, враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, на користь позивача необхідно стягнути сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 6362,65 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці №UA401000/2021/000086/2 від 20.12.2021 року про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2021/002238 від 20.12.2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент" (вул. Я.Мудрого, 27, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 36995470) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6362,65 грн. (шість тисяч триста шістдесят дві гривні шістдесят п`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997544).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський цемент" (вул. Я.Мудрого, 27, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 36995470);

Відповідач: Вінницька митниця (вул. вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997544).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович