Рішення

від 15.06.2022 по справі 160/27494/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року Справа № 160/27494/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Коростильові П.О.,

за участю:

представника позивача - Крісак М.В.,

представника відповідача - Степанова М.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/27494/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "МРІЯ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення-,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.04.2021 №0055920712 про застосування штрафних фінансових санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 834 536,83 грн;

-стягнути з відповідача на користь ТОВ ГМК «МРІЯ» суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.04.2021 №0055920712 прийнято контролюючим органом без урахування усіх обставин, відтак останнє підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 вирішено перейти зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суддя Калугіна Н.Є. у період з 31.01.2022 по 04.02.2022 включно, з 16 лютого 2022 року по 01 квітня 2022 року включно перебувала на лікарняному та у щорічній відпустці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду (від 21.02.2022 вх. №18998/22) у справі №160/27494/21 відмовлено.

Згідно змісту відзиву на позовну заяву (а.с.98-100) відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 834 536,83 грн контрактом від 08.09.2018 №08082018TRSP не надано, відтак податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.04.2021 №0055920712 скасуванню не підлягає.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №160/27494/21 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2022 заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог товариства заперечував з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на підставі направлення від 16.03.2021 №1360 та наказу від 16.03.2021 №1282-п (а.с.7), у період з 17.03.2021 по 23.03.2021 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "МРІЯ" з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконані умов зовнішньоекономічних контрактів від 14.08.2018 №С2018081411, від 08.09.2018 №08082018TRSP, порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидента, яке перебуває за межами України, за період з 14.08.2018 по 15.03.2021.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 30.03.2021 №1098/04-36-07-12/39826083(а.с.62-79).

Згідно висновку акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні імпортного контракту від 08.09.2018 №08082018TRSP, укладеного з компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китай), в частині неотримання товару в сумі 33 979,00 доларів США, за що на підставі п. 5 ст. 13 цього ж Закону ТОВ «ГМК «Мрія» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано до контролюючого органу заперечення (а.с.20-24).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 26.04.2021 №0055920712 про застосування штрафних фінансових санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 834 536,83 грн (а.с.8-9).

ТОВ «ГМК «МРІЯ» не погодилось з висновками ГУ ДПС у Дніпропетровській області викладеними у акті від 30.03.2021 №1098/04-36-07-12/39826083 та 07.05.2021 звернулося зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 26.04.2021 №0055920712 до ДПС України (а.см.13-17).

У серпні 2021 року представником ТОВ «ГМК «МРІЯ» був направлений адвокатський запит до ДПС України з метою з`ясування стану розгляду скарги, на що листом від 31.08.2021 №19776/6/99-00-06-02-02-06 ДПС України повідомило, що скарга перебуває на розгляді оскільки строки, передбачені ст. 56 Податкового Кодексу України зупинені на період дії карантинних обмежень.

Рішенням ДПС України від 28.10.2021 №24438/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення від 26.04.2021 №0055920712 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення(а.с.18-19).

Вказане рішення про результати розгляду скарги від 28.10.2021 №24438/6/99-00-06-01- 02-06 отримано позивачем 23.12.2021, про що свідчить копія поштового конверту за трек - номером №0405350501142 та копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом необґрунтовано, позивач 30.12.2021, тобто в межах строку звернення, що визначений для оскарження податкового повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Приписами ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (Закон втратив чинність з 07.02.2019 згідно із Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII) визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, у разі ненастання до 07.02.2019 180-денного строку розрахунків, який було встановлено Законом України №185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за здійсненими раніше експортно-імпортними операціями банки продовжують здійснювати валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків відповідно до статей 12, 13 Закону №2473 та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5.

Згідно п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з ч. 1-3, 5, 8 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "МРІЯ" зареєстроване в якості юридичної особи 08.06.2015 та до видів діяльності позивача віднесено: 43.12. Підготовчі роботи на будівельному майданчику (основний); 43.11. Знесення; 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41. Вантажний автомобільний транспорт; 33.11. Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель(а.с.5).

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що при виконані імпортного контракту №08082018TRSP від 08.09.2018, укладеного з компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китай) позивачем порушено п. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині неотримання товару в сумі 33 979,00 доларів США.

Судом встановлено, що між компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "МРІЯ" (покупець) укладено контракт №08082018TRSP від 08.08.2018, на підставі якого підприємством придбано шини 14.00R25 Аеоlus АЕЗЗ/Е-ЗTL та запчастини до кар`єрних самоскидів НОWO модель ZZ5707S3840АJ на загальну суму 33 979,00 доларів США(а.с.25-28).

За умовами вказаного контракту, продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар: шини 14.00R25 Аеоlus АЕЗЗ/Е-ЗTL та запчастини до кар`єрних самоскидів НОWO модель ZZ5707S3840АJ за цінами, у кількості, номенклатурі та на умовах, вказаних у додатку №1 до контракту (специфікації), який є невід`ємною частиною контракту (п. 2 контракту).

Пунктом 3 контракту передбачено, що після підписання даного контракту покупець на підставі виставленого продавцем рахунку повинен сплатити аванс у сумі - 10000 USD. Товар відправляється на виробництво після отримання передплати банківським переводом у сумі 10000 USD. Оплата тієї частини вартості товару, що залишилась, у сумі 23979,00 USD здійснюється грошовим переказом впродовж 5 робочих днів після дати документа - Сертифікат походження товару, надісланого на електрону пошту покупця.

Умовами п. 4.2 контракту сторони передбачили, що відвантаження товару повинно бути здійснено впродовж 7 днів з моменту отримання оплати за цим контрактом.

08.09.2018 між компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "МРІЯ" (покупець) укладено додаткову угоду №08082018TRSP від 08.09.2018 до контракту №08082018TRSP від 08.08.2018, відповідно до якої сторони змінили умови пункту 2 "Вартість та загальна суму контракту" та пункту 3 "Умови оплати", зокрема, додано п. 2.5, відповідно до якого, всі банківські витрати у країні покупця несе покупець, всі банківські витрати в країні продавця несе продавець. До того ж, у пункт 3.1 внесено зміни щодо форми та умов оплати, а також додано іншу назви електронної пошти покупця.

Крім того, в додатковій угоді сторони передбачили, що при здійсненні розрахунків в платіжних документах зазначаються реквізити цього контракту: №08082018TRSP від 08.09.2018 (п. 3 додаткової угоди).

Підтвердження поставки товару та отримання його покупцем саме за контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 відображено в митній декларації від 16.01.2019 року №UА500120/2019/000427(а.с.44-54).

Згідно листа коригування від 23.02.2021 до митної декларації від 16.01.2019 №UА500120/2019/000427, уточнено рядок 44 ВМД та відображена додаткова угода контракт №08082018TRSP від 08.09.2018 за кодом 4103(а.с.55).

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" визначено класифікатор документів, і під кодом 4103 повинно розумітися «Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)».

Розрахунки проводились з урахуванням додаткової угоди до цього контракту №08082018TRSP від 08.09.2018, безготівковим шляхом на рахунок продавця 24.09.2018 на суму 10 000,00 доларів США та 07.11.2018 на суму 23 979,00 доларів США (а.с. 56-58). В призначенні платежу зазначено посилання на договір №08082018TRSP від 08.09.2018.

На підтвердження фактичної відсутності заборгованості станом на 31.01.2019 за контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018, з урахуванням додаткової угоди №08082018TRSP від 08.09.2018 позивачем надано, а судом досліджено акт звірки взаєморозрахунків з компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китай)(а.с.61).

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно із частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 у справі №917/265/18 зазначив, що додаткова угода - є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору.

Отже, з даних бухгалтерського обліку вбачається, що поставка шин 14.00R25 Аеоlus АЕЗЗ/Е-ЗTL та запчастини до кар`єрних самоскидів НОWO модель ZZ5707S3840АJ на загальну суму 33 979,00 доларів США та сплата за вказаний товар відбулась в рамках однієї господарської операції, яка оформлена за контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 з урахуванням додаткової угоди №08082018TRSP від 08.09.2018.

Таким чином, виходячи із обставин даної справи та доказів на їх підтвердження, положень норм цивільного права, суд дійшов висновку про те, що контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 та додатковою угодою до нього від 08.09.2018 обумовлена одна господарська операція щодо поставки позивачу у даній справі певного виду товару, а отже підстав вважати додаткову угоду самостійним контрактом, який би регулював інші господарські правовідносини не має. Крім того, зміст додаткової угоди від 08.09.2018 не містить всіх істотних умов договору, які притаманні, виходячи із положень Глави 54 Цивільного кодексу України, договору купівлі-продажу (поставки).

Проте, контролюючим органом встановлено порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД виключно по додатковій угоді без дослідження всієї господарської операції в цілому.

При цьому, відповідач посилається на те, що згідно розрахункових документів (банківські виписки по рахунку позивача та меморіальні ордери (а.с. 56-58), у призначенні платежу позивачем зазначено "CNTR", замість "additional agreement", що свідчить про виконання умов контракту від 08.09.2022, як самостійної угоди.

Проте, судом під час розгляду справи встановлено, що додаткова угода №08082018TRSP від 08.09.2018 є невід`ємною частиною контракту №08082018TRSP від 08.08.2018, про що в ній чітко зазначено, а тому вищезазначені висновки контролюючого органу не спростовують доводів викладених судом у даному рішенні.

Умовами додаткової угоди №08082018TRSP від 08.09.2018 фактично уточнено порядок здійснення розрахунків по контракту №08082018TRSP від 08.08.2018, зокрема внесено зміни до пунктів 2, 3 контракту.

Жодних зобов`язань нерезидента щодо поставки товарів ця додаткова угода за своєю суттю не містить.

За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютне регулювання в Україні ґрунтується на принципі, у тому числі, свободи здійснення валютних операцій, що передбачає:

право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;

право фізичних та юридичних осіб - резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності;

запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України;

недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.

Згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати

форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Форма та зміст первинних документів передбачена положеннями Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення №88, згідно з яким первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення №88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений в: ту мент, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З огляду на встановлені судом обставини, розрахунки за вищенаведеним зовнішньоекономічним контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 ТОВ «ГМК МРІЯ» були проведені в рамках строків, визначених чинним законодавством, що підтверджується наданими первинними документами.

Тому, суд вважає хибними доводи відповідача щодо порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №08082018TRSP від 08.09.2018, з огляду на те, що правочин, вчинений сторонами (компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "МРІЯ" (покупець) за №08082018TRSP від 08.09.2018, є за своєю суттю додатковою угодою до зовнішньоекономічного контракту №08082018TRSP від 08.08.2018 зі всіма характеризуючими ознаками, а тому, не є окремим договором, який би обумовлював іншу господарську операцію.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене вище, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.04.2021 №0055920712 про застосування штрафних фінансових санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 834 536,83 грн прийнято відповідачем без урахуванням вимог ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у рамках даного позову сплачено судовий збір у розмірі 12518,05 грн згідно платіжного доручення №378 від 28.12.2021(а.с.4).

Таким чином, з урахуванням прийнятого судом рішення, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.04.2021 №0055920712 про застосування штрафних фінансових санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 834 536,83 грн (вісімсот тридцять чотири тисячі п`ятсот тридцять шість гривень 83 копійки).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-металургійна компанія "МРІЯ" (код ЄДРПОУ 39826083, 28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Софіївська, буд. 10, офіс 312 А) судові витрати в розмірі 12 518,05 грн (дванадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 05 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 24 червня 2022 року.

Суддя Н.Є. Калугіна