Постанова

від 17.11.2022 по справі 160/27494/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/27494/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Давіденко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 року (суддя Калугіна Н.Є., м. Дніпро, повний текст рішення складено 24.06.2022 року) в справі №160/27494/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

30.12.2021 року ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» (далі по тексту позивач або ТОВ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2021 №0055920712 про застосування штрафних фінансових санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 834536,83 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що позивачем згідно контракту від 08.08.2018 року № 08082018TRSP, укладений з компанією нерезидентом «Shandong JiXin Auto Sales Company Limited» станом на 15.03.2021 року рахується кредиторська заборгованість у сумі 33979,00 доларів США, що в відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 632 «Розрахунки з іноземним продавцями». За контрактом від 08.09.2018 року №C08082018TRSP, укладеним з компаніє «Shandong JiXin Auto Sales Company Limited» станом на 15.03.2021 року рахується кредиторська заборгованість у сумі 33979,00 доларів США, що не відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними продавцями». На виконання вимог угоди № 08082018TRSP від 08.09.2018 року ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» було сплачено 01.11.2018 року 10000,00 доларів США та 30.11.2018 року 23979,00 доларів США «Назначение платежі зазначається, що розрахунок відбувався за контрактом № 08082018TRSP (...АСІ CNTR08082018TRSP DD 08-09), а не за додатковою угодою. Оплата коштів відбулась у межах контракту № 08082018TRSP від 08.09.2018 року, а не контракту від 08.08.2018 року № 08082018TRSP. Відповідно до митної декларації товар було поставлено 16.01.2019 року. У митній декларації вказано, що товар поставлено на виконання контракту від 08.08.2018 року № 08082018TRSP, по якому за ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» рахується кредиторська заборгованість. І навпаки, по контракту від 08.09.2018 року № 08082018TRSP здійснено оплату та не отримано товар. Апелянт вказував, що твердження, що контракт від 08.09.2018 року №08082018TRSP, укладений з нерезидентом «Shandong JiXin Auto Sales Company Limited» за своє суттю є додатковою угодою до контракту від 08.08.2018 року №08082018TRSP, не відповідає нормам, зазначеним у пп.1 п.54 розділу V, пп.2 п.109 розділу X Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року № 5, оскільки придбання іноземної валюти з метою проведення розрахунків з нерезидентом за імпорт товарів та саме здійснення розрахунків з поточного рахунку в іноземній валюті суб`єкта господарювання може відбуватись лише на виконання зовнішньоекономічного контракту. Апелянт вказував, що детальна інформація про виконання зовнішньоекономічних контрактів від 08.08.2018 року №08082018TRSP та від 08.09.2018 року №08082018TRSP наведена у додатку № 1 до акту перевірки. Апелянт вказував, що у разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог) та імпорт товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Порушення резидентами строку розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Позивачем не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 08.09.2018 року № 08082018TRSP через дію форс-мажорних обставин.

Судом встановлено, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області є аналогічною змісту відзиву на позовну заяву, що надавався до суду першої інстанції. Нові обставини та докази не наведено.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга в межах оскарження та її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Національним банком України встановлено граничний строк розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України, строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китай) (продавець) та ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» укладено контракт №08082018TRSP від 08.08.2018 року, на підставі якого підприємством придбано шини 14.00R25 Аеоlus АЕЗЗ/Е-ЗTL та запчастини до кар`єрних самоскидів НОWO модель ZZ5707S3840АJ на загальну суму 33979,00 доларів США. 08.09.2018 року між компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» та ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» укладено додаткову угоду №08082018TRSP від 08.09.2018 року до контракту №08082018TRSP від 08.08.2018 року. В додатковій угоді сторони передбачили, що при здійсненні розрахунків в платіжних документах зазначаються реквізити цього контракту: №08082018TRSP від 08.09.2018 року. Підтвердження поставки товару та отримання його покупцем саме за контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 року відображено в митній декларації від 16.01.2019 року №UА500120/2019/000427. Розрахунки проводились з урахуванням додаткової угоди до контракту №08082018TRSP від 08.09.2018 року, безготівковим шляхом на рахунок продавця 24.09.2018 року на суму 10000,00 доларів США та 07.11.2018 року на суму 23979,00 доларів США, в призначенні платежу зазначено посилання на договір №08082018TRSP від 08.09.2018 року. На підтвердження фактичної відсутності заборгованості станом на 31.01.2019 року за контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 року, з урахуванням додаткової угоди №08082018TRSP від 08.09.2018 року позивачем надано, акт звірки взаєморозрахунків з компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited». Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Суд першої інстанції вказував, що поставка товару на загальну суму 33979,00 доларів США та сплата за вказаний товар відбулась в рамках однієї господарської операції, яка оформлена за контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 року з урахуванням додаткової угоди №08082018TRSP від 08.09.2018 року. Контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 року та додатковою угодою до нього від 08.09.2018 року обумовлена одна господарська операція щодо поставки позивачу певного виду товару, а отже підстав вважати додаткову угоду самостійним контрактом, який би регулював інші господарські правовідносини не має. Зміст додаткової угоди від 08.09.2018 року не містить всіх істотних умов договору, які притаманні, виходячи із положень Глави 54 Цивільного кодексу України, договору купівлі-продажу (поставки). Контролюючим органом встановлено порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД виключно по додатковій угоді без дослідження всієї господарської операції в цілому. Валютне регулювання в Україні ґрунтується на принципі, у тому числі, свободи здійснення валютних операцій, що передбачає право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 року та додатковою угодою від 08.09.2018 року позивачем були проведені в рамках строків, визначених чинним законодавством, що підтверджується наданими первинними документами, товар після розрахунку було отримано.

Матеріалами справи встановлено, що фахівцем Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у період з 17.03.2021 року по 23.03.2021 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконані умов зовнішньоекономічних контрактів від 14.08.2018 №С2018081411, від 08.09.2018 №08082018TRSP, порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидента, яке перебуває за межами України, за період з 14.08.2018 по 15.03.2021, за результатами якої складено акт від 30.03.2021 року №1098/04-36-07-12/39826083. Висновком акту перевірки встановлено, що ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» порушено п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні імпортного контракту від 08.09.2018 №08082018TRSP, укладеного з компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китай), в частині неотримання товару в сумі 33979,00 доларів США, за що на підставі п. 5 ст. 13 цього ж Закону нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 30.03.2021 року №1098/04-36-07-12/39826083 ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» подано до контролюючого органу заперечення. Листом від 13.04.2021 року № 17129/6/04-36-07-12-12 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило про розгляд заперечень на висновки акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки 26.04.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкове повідомлення-рішення №0055920712 про застосування до ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» штрафних фінансових санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 834536,83 грн.

ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» не погодилось з податковим повідомленням-рішення, 07.05.2021 року звернулося зі скаргою. Рішенням ДПС України від 28.10.2021 року №24438/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення від 26.04.2021 №0055920712 залишено без змін, а скарга без задоволення.

Отже, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вказує, що ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» допущено порушення валютного законодавства, адже, 08.08.2018 року було укладено зовнішньоекономічний контракт № 08082018TRSP з нерезидентом «Shandong JiXin Auto Sales Company Limited» на предмет поставки товарів, 08.09.2018 року також було укладено новий контракт №08082018TRSP з компанією «Shandong JiXin Auto Sales Company Limited». На виконання вимог угоди № 08082018TRSP від 08.09.2018 року ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» було сплачено 01.11.2018 року 10000,00 доларів США та 30.11.2018 року 23979,00 доларів США, оплата коштів відбулась у межах контракту № 08082018TRSP від 08.09.2018 року а не контракту від 08.08.2018 року № 08082018TRSP. Відповідно до митної декларації, «Shandong JiXin Auto Sales Company Limited» здійснено поставку товару на виконання контракту від 08.08.2018 року № 08082018TRSP. Тобто ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» здійснило сплату «Shandong JiXin Auto Sales Company Limited» 33979,00 доларів США, а замовлений товар у межах контракту № 08082018TRSP від 08.09.2018 року не отримало.

Відповідно др матерівлів справи, встановлено, що між компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китайська Народна Республіка) (продавець) та ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» (покупець) укладено контракт №08082018TRSP від 08.08.2018 року, на підставі якого підприємством придбано товар - шини 14.00R25 Аеоlus АЕЗЗ/Е-ЗTL та запчастини до кар`єрних самоскидів НОWO модель ZZ5707S3840АJ на загальну суму 33979,00 доларів США. За умовами вказаного контракту, продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар: шини 14.00R25 Аеоlus АЕЗЗ/Е-ЗTL та запчастини до кар`єрних самоскидів НОWO модель ZZ5707S3840АJ за цінами, у кількості, номенклатурі та на умовах, вказаних у додатку №1 до контракту (специфікації), який є невід`ємною частиною контракту (п. 2 контракту). Контракту передбачено, що після підписання даного контракту покупець на підставі виставленого продавцем рахунку повинен сплатити аванс у сумі - 10000 USD. Товар відправляється на виробництво після отримання передплати банківським переводом у сумі 10000 USD. Оплата тієї частини вартості товару, що залишилась, у сумі 23979,00 USD здійснюється грошовим переказом впродовж 5 робочих днів після дати документа - Сертифікат походження товару, надісланого на електрону пошту покупця.

08.09.2018 року між компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китайська Народна Республіка) (продавець) та ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» (покупець) укладено додаткову угоду №08082018TRSP до контракту №08082018TRSP від 08.08.2018 року, відповідно до якої сторони внесли зміни в умови контракту у частині вартості та загальної суми контракту, в частині умов оплати, внесено зміни щодо форми та умов оплати, а також додано іншу назви електронної пошти покупця. В додатковій угоді сторони передбачили, що при здійсненні розрахунків в платіжних документах зазначаються реквізити цього контракту: №08082018TRSP від 08.09.2018 року.

Поставку товару було здійснено, покупцем отримано товар, що підтверджується митною декларацією від 16.01.2019 року №UА500120/2019/000427 де у реквізитах вказано, що поставка здійснена на умовах та на виконання за контракту №08082018TRSP від 08.08.2018 року.

Згідно листа коригування від 23.02.2021 року до митної декларації від 16.01.2019 року №UА500120/2019/000427, уточнено рядок 44 ВМД та вказано, що поставка здійснена на підставі додаткової угоди від 08.09.2018 року №08082018TRSP.

Встановлено, що ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» здійснило сплату коштів відповідно до додаткової угоди до контракту №08082018TRSP від 08.09.2018 року, безготівковим шляхом на рахунок продавця 24.09.2018 року на суму 10000,00 доларів США та 07.11.2018 року на суму 23979,00 доларів США. В призначенні платежу зазначено посилання на договір №08082018TRSP від 08.09.2018 року.

Статтями 627, 628 ЦК України передбачено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст. 1, ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати

форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Між компанією нерезидентом «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» (Китайська Народна Республіка) та ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» укладено зовнішньоекономічний контракт №08082018TRSP на поставку товарів. 08.09.2018 року укладено додаткову угоду до контракту від 08.08.2018 року. Новий контракт з «Shandong Ji Xin Auto Sales Company Limited» 08.09.2018 року не укладався а змінено умови оплати та доповнено вже укладений контракт від 08.08.2018 року.

Поставку товару було здійснено 16.01.2019 року згідно вантажно-митної декларації №UА500120/2019/000427 де у реквізитах вказано, що поставка здійснена на умовах та на виконання за контракту №08082018TRSP від 08.08.2018 року. ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» здійснило сплату коштів 24.09.2018 року на суму 10000,00 доларів США та 07.11.2018 року на суму 23979,00 доларів США.

Сплата коштів за товар та зрештою поставка самого твору відбулась в рамках однієї господарської операції, яка оформлена за контрактом №08082018TRSP від 08.08.2018 року з урахуванням додаткової угоди №08082018TRSP від 08.09.2018 року.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вказує на встановлення порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД по додатковій угоді від 08.09.2018 року та не бере до уваги, що додаткова угода є доповненням виконаного контракту від 08.08.2018 року.

Не помилкою зазначення ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» при здійсненні оплати за товар реквізитів, що оплата здійснюється на виконання додаткової угоди від 08.09.2018 року адже така є невід`ємною частиною та такою, що доповнює в частині здійснення оплати контракт від 08.08.2018 року №08082018TRSP. Також не є помилкою зазначення у митній декларації даних щодо контракту на підставі якого відбулась поставка товару - від 08.08.2018 року №08082018TRSP. Тим більше, що листом коригування від 23.02.2021 року до митної декларації від 16.01.2019 року №UА500120/2019/000427, уточнено рядок 44 та вказано, що поставка здійснена на підставі додаткової угоди від 08.09.2018 року №08082018TRSP.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютне регулювання в Україні ґрунтується на принципі, у тому числі, свободи здійснення валютних операцій, що передбачає: право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн; право фізичних та юридичних осіб - резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно частин 1 - 3 ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом. Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з частинами 2, 3, 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, відповідальність резидента у межах Закону України «Про валюту і валютні операції» та за порушення умов цього Закону настає у разі порушення граничного строку з імпорту товарів, у разі коли їх поставка не здійснена у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу або попередньої оплати.

У випадку ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія», було здійснено оплату відповідно до контракту від 08.08.2018 року №08082018TRSP, доповненого додатковою угодою від 08.09.2018 року, 24.09.2018 року на суму 10000,00 доларів США як авансовий платіж та 07.11.2018 року на суму 23979,00 доларів США. Товар було отримано відповідно до контракту від 08.08.2018 року №08082018TRSP, доповненого додатковою угодою від 08.09.2018 року та здійсненої оплати 16.01.2019 року. Оплату було здійснено з дотриманням строку передбаченого Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5. Разом як і товар по імпортній операції було отримано у межах строку передбаченого Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, тобто у межах 365 дні з моменту здійснення авансового платежу та оплати взагалі.

Судом встановлено, що ТОВ «Гірничо-металургійна компанія «Мрія» при оплаті, отриманні товару на виконання контракту від 08.08.2018 року №08082018TRSP, доповненого додатковою угодою від 08.09.2018 року, не допустилось порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним з огляду на відсутність порушення вимог валютного законодавства.

При ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, зокрема викладеними у постановах від 15.02.2022 року у справі №160/816/20, від 07.12.2021 року у справі № 826/8856/15, від 07.09.2021 року у справі №815/6764/15.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 року в справі №160/27494/21 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова