Постанова

від 22.06.2022 по справі 817/252/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року

м. Київ

справа № 817/252/17

адміністративне провадження № К/9901/32027/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року (суддя Гломб Ю.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді - Капустинський М.М., Мацький Є.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Холод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Холод» (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2017 року №0000301401.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення ним положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій із контрагентами (ТОВ «Скілург-Торг», ТОВ «Аякс-Матеріал» та ТОВ «Смарт Білд Інвест»), які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися, оскільки реальне виконання таких операцій підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, позов Товариства задоволено: визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, прийшли до висновку, що операції між позивачем та його контрагентами фактично проведені й належним чином документально оформлені; Товариством дотримано передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України) умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, у зв`язку з чим, на думку судів, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки акта перевірки, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень за неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють порядок формування податкової вигоди, вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед у скарзі йдеться про нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ «Скілург-Торг», ТОВ «Аякс-Матеріал» та ТОВ «Смарт Білд Інвест», на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх товарності належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів. До висновку про нереальність зазначених операцій відповідач дійшов з огляду на встановлені перевіркою обставини щодо відсутності у контрагентів необхідних трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, а також придбання контрагентами товарів різної номенклатури, що вказує про можливе відображення в бухгалтерському та податковому обліку безтоварних операцій.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність доводів Управління, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу відповідача - без задоволення. Звертає увагу на те, що кримінальне провадження, в рамках якого було винесено ухвалу суду про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Мега-Холод» щодо правильності нарахування та сплати податку на додану вартість службовими особами Товариства, - закрито у зв`язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Судами встановлено, що ТОВ «Мега-Холод» зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 10 березня 2011 року, є платником податку на додану вартість, види діяльності за КВЕД: ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; установлення та монтаж машин і устаткування; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; вантажний автомобільний транспорт; ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; виробництво промислового, холодильного та вентиляційного устаткування.

Посадовими особами ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Мега-Холод» щодо правильності нарахування та сплати податку на додану вартість службовими особами ТОВ «Мега-Холод» за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Скілург-Торг», ТОВ «Аякс-Матеріал» та ТОВ «Смарт Білд Інвест» за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої 3 січня 2017 року складено акт.

Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Скілур-Торг», ТОВ «Аякс Матеріал», ТОВ «Смарт Білд Інвест» всього в сумі 1' 093' 671,00 грн.

Роблячи висновок про порушення позивачем податкової дисципліни та ненадходження у зв`язку з цим до бюджету податку на додану вартість у загальній сумі 1' 093' 671,00 грн за взаємовідносинами з ТОВ «Скілур-Торг», ТОВ «Аякс Матеріал» та ТОВ «Смарт Білд Інвест», Управління керувалося даними податкової звітності ТОВ «Мега-Холод», результатами автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Управління, та додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість (з урахуванням уточнюючих розрахунків), баз даних АІС ДФС «Податковий блок», листа Слідчого управління фінансових розслідувань Управління від 9 серпня 2016 року №573/17-00-23-01.

На підставі встановлених перевіркою порушень 24 січня 2017 року Управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення №0000301401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 1' 367' 088,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 1' 093' 671,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 273' 417,75 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи, Верховний Суд вказує на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносинах) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктами 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є, серед іншого, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт «а»).

За приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За приписами частин першої, дев`ятої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод. Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що у періоді, який охоплювався податковою перевіркою, між ТОВ «Мега-Холод», як покупцем, та контрагентами-постачальниками ТОВ «Скілур-Торг», ТОВ «Аякс-Матеріал», ТОВ «Смарт Білд Інвест» укладено низку однотипних договорів купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, за умовами яких продавці зобов`язувались передати у власність покупця товар згідно з рахунками-фактури та видатковими накладними.

На підтвердження факту виконання вказаних правочинів та поставки товару позивачем надано до перевірки та до суду видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату товару, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, картки аналізу оборотів з контрагентами.

Досліджуючи обставини щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей, придбаних у контрагентів-продавців, суди встановили, що перевезення здійснювалося власним автотранспортом ТОВ «Мега-Холод», на підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортні накладні.

Судами з`ясовано, що податок на додану вартість за описаними вище операціями з придбання товарів відображений позивачем у податковій звітності відповідного періоду, а податкові накладні зареєстровані у встановленому порядку в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Вказані документи, як встановили суди, були предметом дослідження податкової перевірки, зауважень чи претензій щодо їх форми чи змісту податковим органом не висувалось, а тому, суди обґрунтовано вважали, що такі документи підставно враховані в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Мега-Холод».

Більше того, як достовірно з`ясували суди попередніх інстанцій з наявних у справі доказів, придбані у контрагентів-постачальників товарно-матеріальні цінності були в подальшому використані позивачем у власній господарській діяльності, з урахуванням його основних видів діяльності за КВЕД.

Також, судами враховано, що наявність у позивача транспортних засобів, необхідних для виконання перевезень, обумовлених правочинами товарно-матеріальних цінностей, підтверджується бухгалтерською довідкою Товариства, договорами оренди транспортних засобів та іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Надаючи оцінку викладеним в акті перевірки доводам відповідача щодо нереальності виконання господарських операцій між ТОВ «Мега-Холод» та ТОВ «Скілур-Торг», ТОВ «Аякс Матеріал», ТОВ «Смарт Білд Інвест», суди вважали їх необґрунтованими й безпідставними, виходячи при цьому з того, що контролюючим органом не надано жодного документального підтвердження відсутності фактичного виконання господарських операцій за спірними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності про ймовірне вчинення таких дій контрагентами. На думку судів, поведінка суб`єктів господарювання у попередніх ланцюгах постачання не може впливати на правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за досліджуваними господарськими операціями.

Суди врахували, що усі документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Мега-Холод», якими оформлено спірні господарські операції, відповідають вимогам Закону №996-ХIV, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача та використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. За висновком судів, придбання позивачем товарів за досліджуваними господарськими операціями відповідає видам господарської діяльності ТОВ «Мега-Холод» та спрямоване на одержання прибутку в результаті виконання договірних зобов`язань перед іншими контрагентами-покупцями (замовниками) з використанням таких товарів, а реальність таких операцій підтверджена належними та допустимими доказами.

Узято до уваги судами й те, що в акті перевірки не йдеться про проведення зустрічних перевірок за взаємовідносинами ТОВ «Мега-Холод» з контрагентами, за результатами яких були б встановлені ті чи інші факти стосовно спірних операцій.

Отже, за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, з огляду на фактичну наявність у нього первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товарно-матеріальних цінностей та подальшою власною господарською діяльністю.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем доведено належними й допустимими доказами правомірність формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з контрагентами, а тому винесене Управлінням спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Доводи ж касаційної скарги Управління не впливають на суть прийнятих судами рішень й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Васильєва