Рішення

від 20.06.2022 по справі 569/12546/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12546/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа №569/12546/21

учасники справи: позивач - Закрите акціонерне товариство "Полісся-92"

відповідач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку загального позовного провадження справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Представник Закритого акціонерного товариства «Полісся-92» Мартинов О.Ю. звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки, в якому, просить визнати недійсним договір іпотеки серія та номер: 1331, виданий 10.06.2019 року, видавник: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мурашко Людмила Олександрівна, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скасувати рішення про державну реєстрацію іпотеки індексний номер: 47287317 від 10.06.2019 року, скасувати рішення про державну реєстрацію обтяжень індексний номер: 47287153 від 10.06.2019 року. Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням господарського суду Рівненської області від 26 серпня 2004 року у справі № 7/207, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 21 березня 2007 року, встановлено недійсність договору купівлі-продажу приміщення магазину по АДРЕСА_1 , укладеного 15 липня 2002 року між ЗАТ «Полісся-92» та Приватним багатогалузевим підприємством «ПВС» (перший набувач нерухомого майна) з моменту його укладення. Рішенням Рівненського міського суду від 24 липня 2009 року у справі № 2-257/09, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 травня 2017 року витребувано у наступного набувача - ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Полісся-92» нежиле приміщення магазину по АДРЕСА_1 , загальною площею 94.2 кв.м., що складається із наступних приміщень: 36 - тамбур, 26 - 1 торговий зал, 27 - кладова, 27-1 - туалет, 27-ІІ - миїчна, 27-ІІІ- коридор, 28 - підсобна, 28-1 - підсобна. Визнано за ЗАТ «Полісся-92» право власності на нежиле приміщення магазину по АДРЕСА_1 , загальною площею 94,2 кв.м., що складається із наступних приміщень: 36 - тамбур, 26 - 1 торговий зал, 27 - кладова, 27-1 - туалет. 27-ІІ - миїчна, 27-ІІІ - коридор, 28 - підсобна, 28-1 - підсобна. 28 вересня 2018 року право власності на приміщення магазину було зареєстровано за позивачем в органі державної реєстрації речових прав, про що свідчить витяг з Державного реєстру від 28.09.2018 року, індексний номер 139593006. Позивач вказує, що приміщення магазину було незаконно відчужено у власність ОСОБА_1 , яка набула право власності на нього на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.05.2019 року, складеного між ТОВ «Княжий Ліс» та ОСОБА_1 . Постановою Рівненського апеляційного суду від 27.05.2021 року у справі № 569/1158/20 витребувано у ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Полісся-92» нежитлове приміщення магазину (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1655823856101), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . 01.06.2021 року право власності на нежитлове приміщення магазину (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1655823856101), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 було зареєстровано за позивачем. Однак, як вбачається з інформаційної довідки № 260489775 від 08.06.2021 року на підставі договору іпотеки № 1331, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мурашко Л.О. укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приміщення магазину, що належить позивачу, було передано в іпотеку, про що внесено запис до державного реєстру іпотек. Позивач зазначає, що будь-яких правочинів щодо відчуження власного майна, в тому числі і надання його в забезпечення будь-яких зобов`язань позивачем не укладалось. Позивач вважає, що враховуючи те, що станом на момент укладення іпотечного договору ОСОБА_1 не була наділена необхідними повноваженнями, оскільки спірне нерухоме майно було набуте нею з порушенням вимог закону, договір іпотеки, серія та номер 1331 укладений 10.06.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є недійсним, оскільки його укладання суперечить вимогам закону.

14 лютого 2022 року до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 , в яких він зазначає, що жодних порушень вимог чинного законодавства на момент укладення оскаржуваного правочину не було, оскільки на дату укладення договору іпотеки право власності на приміщення магазину в АДРЕСА_1 належало ОСОБА_1 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, укладеного 17 травня 2019 року між ТОВ «Княжий ліс» та ОСОБА_1 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже підстави для визнання договору іпотеки від 10 червня 2019 року недійсним відсутні.

29 липня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в яких він зазначає, що оскільки Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-VІ передбачено, що скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав), позовні вимоги сформовані позивачем некоректно. Так, частиною 3 статті 26 Закону № 1952-ІV закріплено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державною реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону № 1952-ІV. а також у разі визнання па підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону № 1952-ІV) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до Закону № 1952-ІV. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державною реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, па підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням ним рішенням речових нрав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Просить розглянути справу у відсутності представника.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року підготовче провадження у справі за позовом ЗАТ "Полісся-92" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 02 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року заяву представника позивача ЗАТ «Полісся-92» Мартинова О.Ю. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Полісся-92» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову ЗАТ «Полісся-92» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки, а саме накладено арешт на приміщення магазину, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та заборонено особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо приміщення магазину, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивача ЗАТ «Полісся-92» Мартинов О.Ю. підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у письмових поясненнях.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в судове засідання не з`явився, у письмових поясненнях, що подані до суду просив справу розглядати у відсутності представника Управління.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом із рішення Господарського суду Рівненської області від 26 серпня 2004 року 15 липня 2022 року між ЗАТ «Полісся-92» в особі Павлова І.В. (продавець) та Приватним багатогалузевим підприємством «ПВС» (покупець) укладено договір купівлі-продажу приміщення, згідно якого продавець продав, а покупець купив належне продавцеві на праві власності приміщення, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 94,2 кв. м. Цим же рішенням визнано недійсним даний договір купівлі-продажу приміщення від 15 липня 2002 року, укладений між Павловим Ігорем Володимировичем від імені ЗАТ «Полісся-92» з приватним багатогалузевим підприємством «ПВС» з моменту його укладання.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 березня 2007 року рішення господарського суду Рівненської області від 26.08.2004 року залишено в силі.

Рішенням Рівненського міського суду від 24 липня 2009 року, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 травня 2017 року витребувано у ОСОБА_3 нежиле приміщення магазину по АДРЕСА_1 , загальною площею 94,2, що складається із наступних приміщень: 36 - тамбур, 26 - 1 торговий зал, 27 - кладова, 27-1 - туалет. 27-ІІ - миїчна, 27-ІІІ - коридор, 28 - підсобна, 28-1 - підсобна. Визнано за ЗАТ «Полісся-92» право власності на нежиле приміщення магазину по АДРЕСА_1 загальною площею 94,2, що складається із наступних приміщень: 36 - тамбур, 26 - 1 торговий зал, 27 - кладова, 27-1 - туалет. 27-ІІ - миїчна, 27-ІІІ - коридор, 28 - підсобна, 28-І - підсобна. Рішення суду набрало законної сили 10 травня 2017 року.

Як вбачається із інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.01.2020 року № 196024619 ЗАТ «Полісся-92» зареєструвало право власності на нежитлове приміщення, приміщення магазину в АДРЕСА_1 25.09.2018 року на підставі рішення Рівненського міського суду у справі № 2-257/09 та ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 10.05.2017 року. З цього ж інформаційного витягу встановлено також те, що на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.05.2019 року між ТОВ «Княжий Ліс» та ОСОБА_1 за останньою 03.06.2019 року було зареєстровано право власності на приміщення магазину в АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 31860117.

Як вбачається із копії договору іпотеки від 10 червня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мурашко Л.О., зареєстрований в реєстрі за №1332, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики від 10 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в іпотеку ОСОБА_2 було передано майно, а саме: нежитлове приміщення, приміщення магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1655823856101, загальною площею 94,2 кв.м., що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, укладеного 17 травня 2019 року між ТОВ «Княжий ліс» та ОСОБА_1 , про що видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу -169274558, реєстраційний номер об`єкта права власності - 1655823856101, номер запису про право власності - 31860117.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 травня 2021 року позов Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" до ОСОБА_1 про витребування майна задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 259428001 від 01.06.2021 року на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 27.05.2021 року у справі № 569/1158/20, рішення Рівненського міського суду від 24.07.2009 року у справі №2-257/09 та ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 10.05.2017 року у цій же справі за ЗАТ «Полісся-92» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення магазину в АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 203, 215 ЦК України, на які посилається представник позивача як на правову підставу позову, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили».

Саме такої правової позиції дотримується і КЦС ВС у своїй постанові від 11 серпня 2021 року у справі №523/7609/17.

У даній справі судом встановлено, що на момент укладення договору іпотеки 10 червня 2019 року ОСОБА_1 була власником переданого в іпотеку нежитлового приміщення, її право власності було зареєстроване в державному реєстрі речових прав. Майно було витребувано у відповідача ОСОБА_1 лише постановою Рівненського апеляційного суду від 27 травня 2021 року.

За таких обставин та враховуючи, що обставин щодо недобросовісності іпотекодержателя суд не встановив, підстав для визнання недійсним договору іпотеки, а також похідних вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію іпотеки індексний номер: 47287317 від 10.06.2019 року, скасування рішення про державну реєстрацію обтяжень індексний номер: 47287153 від 10.06.2019 року, немає.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовних вимог ЗАТ «Полісся-92» без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203, 215, 216, 316, 317, 319 ЦК України ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Закрите акціонерне товариство "Полісся-92" м. Рівне, вул. Жуковського, 39, ко ЄДРПОУ 13989892.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 24 червня 2022 року.

Суддя -