Постанова

від 16.02.2023 по справі 569/12546/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/12546/21

Провадження № 22-ц/4815/47/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,

секретар судового засідання: Мороз О.В.,

за участю: Мартинов О.Ю. , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2022 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року представник ЗАТ "Полісся-92" Мартинов О.Ю. звернувся до Рівненського міського суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки, в якому, просить визнати недійсним договір іпотеки серія та номер: 1331, виданий 10.06.2019 року, видавник: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мурашко Людмила Олександрівна, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , скасувати рішення про державну реєстрацію іпотеки індексний номер: 47287317 від 10.06.2019 року, скасувати рішення про державну реєстрацію обтяжень індексний номер: 47287153 від 10.06.2019 року. Стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Рівненської області від 26 серпня 2004 року у справі № 7/207, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 21 березня 2007 року, встановлено недійсність договору купівлі-продажу приміщення магазину по АДРЕСА_1 , укладеного 15 липня 2002 року між ЗАТ «Полісся-92» та Приватним багатогалузевим підприємством «ПВС» (перший набувач нерухомого майна) з моменту його укладення.

Рішенням Рівненського міського суду від 24 липня 2009 року у справі № 2-257/09, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 травня 2017 року витребувано у наступного набувача - ОСОБА_6 на користь ЗАТ «Полісся-92» нежиле приміщення магазину по АДРЕСА_1 , загальною площею 94.2 кв.м., що складається із наступних приміщень: 36 - тамбур, 26 - 1 торговий зал, 27 - кладова, 27-1 - туалет, 27-ІІ - миїчна, 27-ІІІ- коридор, 28 - підсобна, 28-1 - підсобна.

Визнано за ЗАТ «Полісся-92» право власності на нежиле приміщення магазину по АДРЕСА_1 , загальною площею 94,2 кв.м., що складається із наступних приміщень: 36 - тамбур, 26 - 1 торговий зал, 27 - кладова, 27-1 - туалет. 27-ІІ - миїчна, 27-ІІІ - коридор, 28 - підсобна, 28-1 - підсобна.

28 вересня 2018 року право власності на приміщення магазину було зареєстровано за позивачем в органі державної реєстрації речових прав, про що свідчить витяг з Державного реєстру від 28.09.2018 року, індексний номер 139593006.

Позивач вказує, що приміщення магазину було незаконно відчужено у власність ОСОБА_4 , яка набула право власності на нього на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.05.2019 року, складеного між ТОВ «Княжий Ліс» та ОСОБА_4 .

Постановою Рівненського апеляційного суду від 27.05.2021 року у справі № 569/1158/20 витребувано у ОСОБА_4 на користь ЗАТ «Полісся-92» нежитлове приміщення магазину (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1655823856101), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

01.06.2021 року право власності на нежитлове приміщення магазину (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1655823856101), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 було зареєстровано за позивачем.

Однак, як вбачається з інформаційної довідки № 260489775 від 08.06.2021 року на підставі договору іпотеки № 1331, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мурашко Л.О. укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приміщення магазину, що належить позивачу, було передано в іпотеку, про що внесено запис до державного реєстру іпотек.

Позивач зазначає, що будь-яких правочинів щодо відчуження власного майна, в тому числі і надання його в забезпечення будь-яких зобов`язань позивачем не укладалось. Вважає, що станом на момент укладення іпотечного договору ОСОБА_4 не була наділена необхідними повноваженнями, оскільки спірне нерухоме майно було набуте нею з порушенням вимог закону, тому договір іпотеки, серія та номер 1331 укладений 10.06.2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є недійсним, оскільки його укладання суперечить вимогам закону.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи рішення про задоволення позову незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт не погоджується з тим, що на момент укладення договору іпотеки 10 червня 2019 року ОСОБА_4 була власником переданого в іпотеку нежитлового приміщення, її право власності було зареєстроване в державному реєстрі речових прав. Майно було витребувано у відповідача ОСОБА_4 лише постановою Рівненського апеляційного суду від 27 травня 2021 року. Позивач може ставити питання про недійсність правочину будучи його стороною, або якщо даним договором порушено його права та інтереси. За таких обставин та враховуючи, що недобросовісність іпотекодержателя встановлено не було, суд відмовив в задоволенні позову.

Судом не враховано, що після витребування майна та реєстрації права власності на іпотечне майно за позивачем відбулась заміна сторони іпотечного договору.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 27.05.2021 року у справі 569/1158/20 суд констатував, що ОСОБА_4 не є законним власником нежитлового приміщення магазину, а законним власником є ЗАТ "Полісся-92".

Враховуючи те, що станом на момент укладення іпотечного договору ОСОБА_4 була власником приміщення магазину на правових підставах, які були визнані судом недійсними, вона не може вважатися законним власником майна, а відтак не вправі реалізувати права, передбачені частиною 2 статті 319 ЦК України.

Також вказує на помилковість врахування висновків Великої Палати ВС викладених у справі №643/17966/14-ц

Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що не є тим суб`єктом, який порушив права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 26 серпня 2004 року 15 липня 2002 року між ЗАТ «Полісся-92» в особі ОСОБА_7 (продавець) та Приватним багатогалузевим підприємством «ПВС» (покупець) укладено договір купівлі-продажу приміщення, згідно якого продавець продав, а покупець купив належне продавцеві на праві власності приміщення, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 94,2 кв.м. Цим же рішенням визнано недійсним даний договір купівлі-продажу приміщення від 15 липня 2002 року, укладений між ОСОБА_7 від імені ЗАТ «Полісся-92» з приватним багатогалузевим підприємством «ПВС» з моменту його укладання.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 березня 2007 року рішення господарського суду Рівненської області від 26.08.2004 року залишено в силі.

Рішенням Рівненського міського суду від 24 липня 2009 року, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 травня 2017 року витребувано у ОСОБА_6 нежиле приміщення магазину по АДРЕСА_1 , загальною площею 94,2 кв.м.

Як вбачається із інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.01.2020 року № 196024619, 25.09.2018 року ЗАТ «Полісся-92» зареєструвало право власності на нежитлове приміщення, приміщення магазину в АДРЕСА_1 на підставі рішення Рівненського міського суду у справі № 2-257/09 та ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 10.05.2017 року. З цього ж інформаційного витягу встановлено також те, що на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.05.2019 року між ТОВ «Княжий Ліс» та ОСОБА_4 за нею 03.06.2019 року було зареєстровано право власностіна приміщення магазину в АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 31860117.

Як вбачається із копії договору іпотеки від 10 червня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Мурашко Л.О., зареєстрований в реєстрі за №1332, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики від 10 червня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в іпотеку ОСОБА_5 було передано майно, а саме: нежитлове приміщення, приміщення магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1655823856101, загальною площею 94,2 кв.м., що належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, укладеного 17 травня 2019 року між ТОВ «Княжий ліс» та ОСОБА_4 , про що видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу-169274558, реєстраційний номер об`єкта права власності - 1655823856101, номер запису про право власності - 31860117.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 травня 2021 року позов Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" до ОСОБА_4 про витребування майна задоволено. Витребувано у ОСОБА_4 на користь Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 259428001 від 01.06.2021 року на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 27.05.2021 року у справі № 569/1158/20, рішення Рівненського міського суду від 24.07.2009 року у справі №2-257/09 та ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 10.05.2017 року у цій же справі за ЗАТ «Полісся-92» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення магазину в АДРЕСА_1 .

На момент укладення договору іпотеки та здійснення державної реєстрації іпотеки 10.06.2019 року ОСОБА_4 була власником нежитлового приміщення магазину, що було відображено в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Встановлені обтяження оспорюваним договором іпотеки від 10 червня 2019 року обмежують права позивача, як власника майна, що й підтверджує його право на заявлений позов, як зацікавленої особи у розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України.

Аналіз змісту статей 328 ЦК України, статей 2, 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 та Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Встановлення факту, що іпотекодавцем за спірним договором право власності (господарського відання) на спірне майно не набувалося, може бути підставою для визнання договору іпотеки недійсним, зокрема за позовом власника переданого в іпотеку майна.

За змістом статей 203, 215 ЦК України, статей 3, 5 Закону України "Про іпотеку", вирішення судом питання недійсності договору іпотеки з тих підстав, що іпотекодавцем за оспорюваним договором не набуто право власності (господарського відання) на спірне майно, не перебуває в прямій залежності від добросовісності іпотекодержателя.

Враховуючи приписи закону, що предметом іпотеки може бути майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що відсутність обставин недобросовісності іпотекодержателя не має впливати на право власності дійсного власника майна, оскільки інтереси іпотекодержателя не повинні превалювати над інтересами останнього.

Ненабуття іпотекодавцем права власності на нерухоме майно, яке є предметом оспорюваного договору іпотеки, є підставою для визнання недійсним договору іпотеки, адже обтяження зумовлені цим договором порушують права позивача.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25 серпня 2022 року по справі 922/1978/16 (922/2045/21).

Таким чином місцевий суд стверджуючи, що на час укладення оспорюваного договору іпотеки ОСОБА_4 була власником іпотечного майна, а обставин щодо недобросовісності іпотекодержателя не встановлено, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору іпотеки, а також похідних вимог щодо скасування записів про державну реєстрацію та обтяження.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За таких обставин, місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового рішення відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, слід змінити розподіл судових витрат та стягнути на користь Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" з кожного відповідача по 2837 гривень 50 копійок судового збору.

Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2022 року скасувати.

Позов Закритого акціонерного товариства "Полісся-92" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки серія та номер: 1331, виданий 10.06.2019 року, видавник: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мурашко Людмила Олександрівна, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію іпотеки індексний номер: 47287317 від 10.06.2019 року.

Скасувати рішення про державну реєстрацію обтяжень індексний номер: 47287153 від 10.06.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 5675 гривень судового збору, по 2837 гривень 50 копійок з кожного відповідача.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 16 лютого 2023 року.

Головуючий: Боймиструк С.В.

Судді: Гордійчук С.О.

Шимків С.С.