Постанова

від 20.06.2022 по справі 8/276

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2022 р. Справа№ 8/276

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Кравець Д.М.

відповідача - Мельник С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будінвестмонтаж"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2018 р.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд"

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

у справі № 8/276 (суддя - Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд"

до Приватного підприємства "Будінвестмонтаж"

про стягнення 7603917,06 грн

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «ДВК» про стягнення 6042635,07 грн заборгованості за договором генпідряду № 3/03 від 03.03.2006 р., 267069,09 грн пені, 1109976,46 грн інфляційних втрат, 184236,44 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 р. у справі № 8/276 позов задоволено повністю.

20.09.2010 р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 р. у справі № 8/276 було видано наказ.

02.11.2018 р. до Господарського суду м. Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі № 8/276.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2018 р. у справі № 8/276 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Поновлено строк для пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2010 р. у справі № 8/276, яке набрало законної сили 18.09.2010 р.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Приватне підприємство "Будінвестмонтаж" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду.

Також до апеляційної скарги Приватним підприємством "Будінвестмонтаж" додано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що заявник не реалізував свої права під час виконання рішення суду у межах виконавчого провадження та звернувся із заявою про видачу дубліката більш ніж через 10 років з часу видачі наказу без обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 8/276 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 8/276 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 8/276 та призначено її до розгляду на 15.02.2022 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1020/22 від 14.02.2022 р. у зв`язку з перебуванням суддів Андрієнка В.В., Владимиренко С.В., які не є головуючими суддями (суддями-доповідачами), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 8/276..

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 8/276 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 р. справу № 8/276 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будінвестмонтаж" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2018 р. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 р. оголошено перерву до 03.03.2022 р.

03.03.2022 р. розгляд справи № 8/276 не відбувся у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 р. на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р., з урахуванням наказу голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 р. "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану".

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1674/22 від 02.05.2022 р. у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 8/276.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 8/276 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 р. справу № 8/276 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 21.06.2022 р.

У судовому засіданні 21.06.2022 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 8/276, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд» посилається на те, що лише 18.09.2018 р. стягувачем було отримано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 р. у справі № 8/276 позов задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу «ДВК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» 6042635,07 грн основного боргу, 267069,09 грн пені, 1109976,46 грн інфляційних втрат та 184236,44 грн 3% річних.

20.09.2010 р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 р. у справі № 8/276 було видано наказ.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 30.03.2015 р. у ВП № 27361783 повернуто стягувачеві виконавчий документ у зв`язку з тим, що в ході виконання даного виконавчого документа не виявлено майна, яке належить боржнику і на яке можливо звернути стягнення.

Проте, як вбачається з листа заступника начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві № 13868 від 18.09.2018 р., постанова державного виконавця від 30.03.2015 р. разом із виконавчим документом повернуті до відділу у зв`язку з закінченням строків зберігання поштового відправлення, а тому відділ повторно направив на адресу стягувача постанову про повернення виконавчого документа від 30.03.2015 р. ВП № 27361783 та оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 р. у справі № 8/276.

Враховуючи вищевикладені обставини, місцевий суд дійшов висновку про те, що строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 р. у справі № 8/276 пропущений заявником з поважних причин.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Як передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно де цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки, визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.

Встановлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання необхідний для забезпечення рівності процесуального становища сторін, оскільки боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тому закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.

Відповідно до тлумачення Європейським судом з прав людини такого основоположного аспекту верховенства права як принцип правової визначеності, жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи постановления нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п. п. 51, 52 рішення від 24.07.2003 р. у справі «Рябих прот Росії»),

Однією із підстав для поновлення процесуального строку може бути неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення процесуального строку не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 рішення від 26.04.2007 р. у справі "Олександр Шевченко проти України").

Тобто, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, у тому числі на її завершальній стадії, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, у тому числі і виконавчим провадженням, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд» із загальнодоступних джерел мало об`єктивну можливість отримати інформацію щодо стану виконавчого провадження та дізнатись про наявність постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд» мало можливість слідкувати за станом виконавчого провадження № 27361783 за допомогою інформації, що містилась в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, оскільки у останнього, як у сторони виконавчого провадження, був у наявності ідентифікатор і код доступу до матеріалів цього виконавчого провадження, що містився у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Отже, фактичні обставини справи свідчать про пасивну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд», яке протягом тривалого часу байдуже ставилося до своїх процесуальних прав і обов`язків, як сторони виконавчого провадження, несумлінно користувалося усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, не вживало заходів щодо виконання рішення суду, не цікавилось станом виконавчого провадження, а отже такі обставини вказують на те, що стягувач безпідставно відмовився від реалізації своїх прав у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

05.10.2016 р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», відповідно до пункту 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як було зазначено вище, на підставі ст. 329 ГПК України суд може поновлювати пропущений для пред`явлення наказу до виконання строк у разі визнання причин його пропуску поважними.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України.

Як було встановлено вище, наказ Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 р. № 8/276 30.03.2015 р. був повернутий державним виконавцем стягувачу.

Тобто, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд» мав право повторно пред`явити наказ для примусового виконання не пізніше 30.03.2016 р., про що також безпосередньо було зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу.

Доводи заявника про те, що у 2015 році ним з поважних причин не було отримано постанову державного виконавця про повернення виконавчого листа стягувачу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі обставини не були об`єктивно непереборними, не були пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та у свою чергу залежали від волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд».

Крім цього, у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення стягувача, та були пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При цьому обставини, на які посилається заявник, не є обґрунтованими та поважними для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 20.09.2010 р. № 8/276 для виконання.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Будінвестмонтаж" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 14.11.2018 р. у справі № 8/276 - скасуванню.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на позивача.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будінвестмонтаж" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2018 р. у справі № 8/276 скасувати.

3. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 20.09.2010 р. № 8/276 для виконання.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Новопромислова, 7/8, код 31752439) на користь Приватного підприємства "Будінвестмонтаж" (07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, 10, код 32309476) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна),00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 27.06.2022 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В.Андрієнко