Ухвала

від 14.12.2022 по справі 8/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

14.12.2022Справа № 8/276

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства «Будінвестмонтаж» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №8/276

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд»

до Приватного підприємства «Будінвестмонтаж»

про стягнення 7603917,06 грн

Представники учасників справи:

від стягувача: не з`явився;

від боржника (заявник): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «ДВК» про стягнення 6042635,07 грн заборгованості за договором генпідряду №3/03 від 03.03.2006, 267069,09 грн пені, 1109976,46 грн інфляційних втрат, 184236,44 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 у справі №8/276 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "ДВК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" 6042635,07 грн основного боргу, 267069,09 грн пені, 1109976,46 грн інфляційних втрат, 184236,44 грн 3% річних, 25500,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.09.2010 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 у справі №8/276 було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №8/276 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Поновлено строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 у справі №8/276, яке набрало законної сили 18.09.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про заміну боржника на правонаступника задоволено; здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі №8/276, а саме: боржника - Акціонерне товариство закритого типу "ДВК" на правонаступника - Приватне підприємство "Будінвестмонтаж".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у задоволенні скарги Приватного підприємства «Будінвестмонтаж» на дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №67135407 з примусового виконання наказу у справі №8/276 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у задоволенні скарги Приватного підприємства «Будінвестмонтаж» на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 23.10.2021 в межах виконавчого провадження №67135407 з примусового виконання наказу у справі №8/276 відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будінвестмонтаж" задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №8/276 скасовано; відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 20.09.2010 №8/276 до виконання.

15.08.2022 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства «Будінвестмонтаж» надійшла заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі №8/276 таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що у зв`язку із скасуванням ухвали суду від 14.11.2018 у справі №8/276 та відмовою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 20.09.2010 №8/276 до виконання, виконавчий документ було повернуто виконавцем стягувачу, однак це не позбавляє його права повторно пред`явити до виконання наказ суду, строк пред`явлення якого до виконання сплив і не є поновленим, що свідчить про наявність правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, у поданій заяві заявник вказує на те, що від часу відкриття виконавчого провадження №67135407 до моменту його повернення стягувачу Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченко Є.С. у виконавчому провадженні на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі №8/276 з боржника на користь стягувача були стягнуті кошти в сумі 181298,00 грн, які в силу приписів частини 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України мають бути повернуті на його користь як безпідставно одержані стягувачем за виконавчим документом.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/600/22 від 15.08.2022 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 призначено повторний автоматизований розподіл заяви, що подана в межах справи №8/276, за результатом проведення якого подану заяву передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «Будінвестмонтаж» про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 таким, що не підлягає виконанню у справі №8/276 та призначено судове засідання для розгляду заяви.

Судові засідання в призначені дати для розгляду заяви не відбулися у зв`язку з відсутністю складу суду, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 призначено судове засідання для розгляду заяви на 14.12.2022.

Представник боржника (заявника) в судове засідання 14.12.2022 не з`явився, втім подав заяву про розгляд заяви без його участі. Представник стягувача також не з`явився у судове засідання, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомив, втім, з урахуванням вимог частини 3 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, враховуючи, що боржник (заявник) просив розгляд заяви провести за його відсутності, а представник стягувача у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, суд на місці постановив розгляд заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню проводити за їх відсутності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням обґрунтування поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства «Будінвестмонтаж» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №8/276 з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 у справі №8/276 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу «ДВК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд» основний борг у розмірі 6042635,07 грн, пеню у розмірі 267069,09 грн, інфляційні втрати у розмірі 1109976,46 грн, 3% річних у розмірі 184236,44 грн, державне мито у розмірі 25500,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

20.09.2010 на примусове виконання рішення від 19.08.2010 у справі №8/276 Господарським судом міста Києва видано наказ зі строком пред`явлення до виконання до 20.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, замінено сторону виконавчого провадження при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі №8/276, а саме: боржника - Акціонерне товариство закритого типу «ДВК» на його правонаступника Приватне підприємство «Будінвестмонтаж».

У подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №8/276 поновлено стягувачу строк для пред`явлення наказу від 20.09.2010 у справі №8/276 до виконання.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченко Є.С. від 12.10.2021 відкрито виконавче провадження №67135407 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі №8/276.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №8/276, якою поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відмовлено у задоволенні заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 20.09.2010 у справі №8/276 до виконання, з підстав того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд» не довело наявності поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У зв`язку з цим, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченко Є.С. від 15.07.2022 у виконавчому провадженні №67135407 повернуто виконавчий документ стягувачу.

Втім, за твердженнями заявника, це не позбавляє його права повторно пред`явити до виконання наказ суду, строк пред`явлення якого до виконання сплив і не є поновленим, тобто після закінчення строку на його пред`явлення до виконання, що свідчить про наявність правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - ЗУ «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Аналогічна за змістом норма закріплена в статті 326 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час, приписи частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню визначені у частині 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, відповідної до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 328 Господарського процесуального кодексу України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №2-4671/11, на яку посилається і заявник у поданій заяві.

З аналізу постанови від 20.02.2019 у справі №2-4671/11, вбачається, що Верховний Суд виснував про наявність двох груп підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню: матеріально-правова, основою якої є відсутність у боржника матеріального обов`язку; процесуально-правова, основою якої є обставина, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу.

Таким чином, суть процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Позаяк, у даному випадку, жодних доказів відсутності матеріального обов`язку боржника, Приватним підприємством «Будінвестмонтаж» до заяви не надано і матеріали справи не містять, за яких суд міг би дійти висновку про обґрунтованість поданої заяви через призму матеріально-правової групи для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Відсутні і підстави для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі №8/276 таким, що не підлягає виконанню через призму процесуально-правової групи - помилкове його видання, оскільки вказаний наказ видано на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2010 у справі №8/276, яке в судовому порядку не скасовано, а відтак набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

При цьому, суд зауважує на тому, що місцевий господарський суд не видавав виконавчий документ на підставі скасованої ухвали Господарського суду міста Києва, якою поновлено стягувачу строк для пред`явлення наказу від 20.09.2010 у справі №8/276.

У свою чергу, порушення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути підставою для його повернення стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частина 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Встановлення обставин дотримання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає з`ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця, пов`язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №593/841/14-ц, який підлягає врахуванню судом згідно приписів частини 4 статті 237 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку, що сама по собі гіпотетична можливість пред`явлення стягувачем виконавчого документу до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення, без обставин помилкового видання виконавчого документу, не може бути самостійною підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у відповідності до приписів статті 328 Господарського процесуального кодексу України, що спростовує доводи заявника викладені в поданій заяві.

Відтак, оцінивши доводи Приватного підприємства «Будінвестмонтаж», викладені в заяві про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 у справі №8/276 таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням обставин даної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви в частині визнання наказу таким, що не підлягає виконанню за приписами статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, частиною 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Отже, суд вирішує питання щодо повернення безпідставно стягнутих грошових коштів у виконавчому провадженні за наслідком вирішення питання щодо наявності чи відсутності матеріально-правової чи процесуально-правової основи для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, а відтак відмова у задоволенні вимоги про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню виключає можливість задоволення вимоги про повернення безпідставно стягнутих коштів, у зв`язку з чим в цій частині поданої заяви також слід відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Будінвестмонтаж» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №8/276.

Ухвала набирає законної сили 14.12.2022 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.12.2022.

Суддя Т.В. Васильченко