Ухвала

від 26.06.2022 по справі 903/218/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 903/218/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової інспекції у Волинській області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 (колегія суддів у складі: Юрчук М.І.- головуючий, Крейбух О.Г., Тимошенко О.М.)

та ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.01.2022 (суддя Кравчук А.М.)

у справі № 903/218/21

за заявою Приватного підприємства "Трок Маркет"

до Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової інспекції у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) 09.06.2022 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.01.2022 у справі № 903/218/21.

Здійснивши перевірку касаційної скарги Головного управління Державної податкової інспекції у Волинській області та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

ГУ ДПС у Волинській області 29.10.2021 подало до суду клопотання про внесення окремо до реєстру відомостей про майно боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.01.2022, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022, відмовлено ГУ ДПС у Волинській області у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з вимог ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд звертає увагу скаржника, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно з п. 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Законодавцем у ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство. Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022, прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Волинської області від 19.01.2022 щодо відмови у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Волинській області про внесення окремо до реєстру відомостей про майно боржника, яке перебуває у податковій заставі, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.01.2022 про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Волинській області про внесення окремо до реєстру відомостей про майно боржника, яке перебуває у податковій заставі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 903/218/21 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової інспекції у Волинській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.01.2022.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді О. Банасько

В. Пєсков