Ухвала

від 27.06.2022 по справі 345/1457/22

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1457/22

Провадження № 1-кп/345/231/2022

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження

та призначення судового розгляду

27.06.2022 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

потерпілої - ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

що ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення та закриття провадження немає.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений не заперечили відносно призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Представник потерпілої та потерпіла просили призначити справу до судового розгляду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Калуському міськрайонному суду Івано - Франківської області, підстав для закриття кримінального провадження або його зупинення немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1 4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що є всі правові підстави призначити по даному кримінальному провадженню судовий розгляд на підставі обвинувального акта, відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 обгунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, вчинив тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Також обвинувачений ніде не працює, постійних доходів немає, утриманців не має, раніше притягався до кримінальної відповідальності, спосіб вчиненого злочину свідчать про те, що він схильний до суспільно-небезпечної поведінки, що вказує на неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. При цьому, обвинувачений, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, що пов`язане з позбавленням волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив обрати його підзахисному більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Представник потерпілої та потерпіла при вирішенні даного питання покладаються на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено вст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2ст. 29 Конституції України).

Крім того, Конституційний Суд України зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

При вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому діяння відносяться до тяжких злочинів, вчинене в умовах воєнного стану, а також ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду, щоб уникнути відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

До того ж, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, суд поряд з цим також враховує особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, соціальні зв`язки, а також те, що ОСОБА_7 ніде не працює, не одружений, утриманців не має, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, які б були підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

На думку суду, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, матеріали кримінального провадження не містять. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3ст.183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, що містяться у ч.4 цієї статті.

Згідно ч. 4ст.182 КПК Українирозмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5ст. 182 КПК України визначено щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах: від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особуобвинуваченого,тяжкість злочину,в якомувін обвинувачується,суд вважаєнеобхідним визначитирозмір заставив сумі,що відповідає50розмірам прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,оскільки внесеннязастави самев такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також слідчий суддя вважає необхідним відповідно до норм ч. 3 ст.183та ч. 5 ст.194 КПК Україниу разі внесення ним застави покласти на підозрюваного відповідні обов`язки.

Крім того,потерпіла ОСОБА_6 подала цивільнийпозов до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди завданої злочином.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 є потерпілою від злочину, і відповідно до ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду , завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід визнати цивільним позивачем, а ОСОБА_7 - цивільним відповідачем по даному кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст.61,62,128, 131, 176-178,182 - 184,197,314,315,369, 372 КПК України, суд, -

ухвалив:

Призначити кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області на 13.30 годин 19.07.2022, з викликом учасників судового провадження.

Затвердити, сформований під час підготовчого судового засідання список осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

Клопотання прокурора задоволити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, починаючи з 27.06.2022 до 25.08.2022 включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».

Визначити розмір застави ОСОБА_7 - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят ) гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням ними застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 цього Кодексу.

Визнати ОСОБА_6 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_7 цивільним відповідачем по даному кримінальному провадженню.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_6 та розглядати її в одному провадженні з даною справою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала оскарженню не підлягає, однак в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий: