Ухвала

від 17.11.2022 по справі 345/1457/22

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1457/22

Провадження № 1-кп/345/231/2022

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження

та призначення судового розгляду

17.11.2022 м.Калуш

Калуський міськрайонний суду Івано-Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

встановив:

що ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України.

Прокурор у кримінальному провадженні звернулася до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як раніше встановлені ризики залишилися незмінними.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просить задоволити. Також просила призначити кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні підстави для прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні відповідно до п.п. 1-4 ст.314 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив обрати його підзахисному більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки на даний час перестали існувати ризики, які стали підставою для взяття ОСОБА_6 під варту, а також на даний час в повній мірі відшкодована завдана кримінальними правопорушеннями шкода. Не заперечив щодо призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Представник потерпілого ОСОБА_5 підтримав думку прокурора.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

За приписом частини 3 ст. 331 КПК України статті до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Під час обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст.178КПКУкраїни при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченомустроку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України.

Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_6 .

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує особу обвинуваченого, а саме його вік, стан здоров`я й соціальні зв`язки й те, що ОСОБА_6 ніде не працює, не одружений, утриманців не має, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, особу обвинуваченого, а також те, що обставини, за яких судом було обрано даний запобіжний захід, не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а обвинуваченим та захисником не наведено достатніх підстав та не надано доказів для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи таку можливість, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисного тяжкого злочину, суддя вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .

Крім того, суд звертає увагу й на те, що під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 визначено розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 124050 грн., після внесення якої обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд вважає, що продовження тримання під вартою в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів.

Також судом встановлено, що дана справа підсудна Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття справи або її зупинення немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України. Обвинуваченому запобіжний захід не обирався.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч.2 ст.314 КПК України судом не встановлено.

Тому суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для призначення по даному кримінальному провадженню судового розгляду на підставі обвинувального акта, відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України.

Крім того, потерпіла ОСОБА_7 подала цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 є потерпілою від злочину, і відповідно до ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду , завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід визнати цивільним позивачем, а ОСОБА_6 цивільними відповідачем по даному кримінальному провадженню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 61, 128, 178, 179, 183, 314, 315, 331, 369 372, 376 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю, зареєстрованому та жителю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 16.01.2023 включно.

Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області на 14.00год.23.11.2022 з викликом учасників судового провадження.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину та розглядати її в одному провадженні з даною справою.

Визнати ОСОБА_7 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_6 цивільними відповідачами по даному кримінальному провадженню.

Затвердити сформований під час підготовчого судового засідання список осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

Зобов`язати сторони надати суду усі визначені законом документи, інші матеріали для забезпечення учасникам судового провадження можливості ознайомлення з ними.

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. В решті ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 18.11.2022 о 10.00 годині.

Головуючий