Постанова

від 14.06.2022 по справі 369/7867/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2022 року

справа № 369/7867/21

провадження № 22-ц/824/1867/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.

при секретарі: Русинчук І.І.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1

особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Київо-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Рустама Рахмановича

стягувач - АТ КБ «Приватбанк

боржник: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Фінагєєвої І.О., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київо-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства .стиції (м. Київ) Хайдарі Рустама Рахмановича, стягувач: АТ КБ «Приватбанк», боржник: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Хайдарі Р.Р., стягувач АТ «Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_2 .

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказувала, що через систему електронних торгів арештованим майном ДП «СЕТАМ» було куплено предмет іпотеки - домоволодіння та земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Предмет іпотеки реалізовано в межах виконавчого провадження 65569061 у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення №369/8077/13.

31 травня 2021 року попереднього власника предмету іпотеки ОСОБА_2 було примусово виселено з будинку в межах виконавчого провадження 54847988.

Майно ОСОБА_2 було описане та передане на відповідальне зберігання відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31 травня 2021 року.

Скаржника, як нового власника предмету іпотеки, було залучено до вказаних виконавчих дій.

Проте на думку скаржника, до опису майна ОСОБА_2 у постанову було помилково включено приналежні до будинку речі, а саме вбудовані меблі (кухня, шафи, двері тощо) та інженерні системи призначені для опалення, охолодження, водопостачання, кондиціонуваня, вентиляції, освітлення тощо.

Скаржник просив суд, встановити, що усі вбудовані (вмонтовані) меблі, інженерні системи, рослини та інші поліпшення тощо, що розташовані в придбаному ОСОБА_1 з прилюдних торгів внаслідок примусової реалізації предмету іпотеки (за адресою: АДРЕСА_1 ) є приналежністю (складовою частиною) вказаного Предмету іпотеки, а також зобов`язати державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Р.Р. у виконавчому провадженні 54847988 виключити з Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31 травня 2021 року, зняти з арешту та передати ОСОБА_1 майно, яке є приналежністю (складовою частиною) належного їй будинку (що входить до складу придбаного нею з прилюдних торгів внаслідок реалізації Предмету іпотеки, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 липня 2021 року провадження у справі закрито.

В поданій апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що скаржника залучено до виконавчих дій як власника предмету іпотеки. Держаним виконавцем помилково описано в постанові майно апелянта як таке, що належить боржнику. Зазначає, що відповідно до ст. 451 ЦПК України закриття провадження за скаргою на дії державного виконавця не передбачено, а тому суд першої інстанції повинен був розглянути скаргу по суті. Подана скарга не містить вимог щодо зняття арешту з майна та визнання права власності на окремо визначене спірне майно. Вважає помилковим висновок суду про розгляд спірних правовідносин в порядку позовного провадження.

В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не є в даному випадку стороною виконавчого провадження №54847988 та заявляє по суті вимоги про визнання за ним права власності на майно, що мають розглядатись в порядку позовного провадження

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_5 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця та просила встановити, що усі вбудовані (вмонтовані) меблі, інженерні системи, рослини та інші поліпшення тощо, що розташовані в придбаному нею з прилюдних торгів внаслідок примусової реалізації предмету іпотеки (за адресою: АДРЕСА_1 ) є приналежністю (складовою частиною) вказаного Предмету іпотеки, а також зобов`язати державного виконавця у виконавчому провадженні 54847988 виключити з Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31 травня 2021 року, зняти з арешту та передати ОСОБА_1 майно, яке є приналежністю (складовою частиною) належного їй будинку (що входить до складу придбаного нею з прилюдних торгів внаслідок реалізації Предмету іпотеки, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до постанови державного виконавця про залучення інших осіб від 28 травня 2021 року встановлено, що власником будинку АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_1 .

Враховуючи, що ОСОБА_1 є іншим (ніж сторони) учасником у виконавчому провадженні, відтак має право звертатись до суду із скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця.

Звертаючись до суду із скаргою ОСОБА_1 вказувала про те, що державним виконавцем помилково зазначено у постанові майно скаржника як таке, що належить боржнику. У зв`язку із чим просила зобов`язати державного виконавця виключити із постанови майно, зняти з арешту та передати ОСОБА_1 .

У скарзі відсутні вимоги щодо зняття арешту з майна та/або визнання права власності на окремо визначене спірне майно.

Суд помилково визначив спірні відносини як такі, що стосуються арешту майна чи визнання права власності, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу про неправомірність дій чи бездіяльність державного виконавця або відмовляє у задоволенні скарги.

Законодавством підстав для закриття провадження за результатами розгляду скарги не передбачено, відтак суд першої інстанції помилково дійшов такого висновку.

Таким чином, ухвала суду від 30 липня 2021 року вирішена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 липня 2021 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач

Судді