Постанова

від 22.06.2022 по справі 547/712/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/712/20 Номер провадження 22-ц/814/1212/22Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Хіль Л.М.,

суддів Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017»

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 квітня 2022 року

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017», третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської міської області Ганночка Олександр Вікторович, про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року ТОВ "Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» звернувся до суду з вказаним позовом в якому просило визнати недійсною угоду б/н від 17 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі б/н від 05 вересня 2016 року, визнати недійсним договір оренди землі б/н від 25 листопада 2019 року з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211, площею 4,6617 га, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Райземінвест-2017», а також скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки О.В. від 02.11.2019 року про державну реєстрацію припинення іншого речового права щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211, а також рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки О.В між 02.12.2019 року про державну реєстрацію спірної земельної ділянки з одночасним припиненням права оренди ТОВ « Райземінвест-2017» на вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позову вказувало, що 05 вересня 2016 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки 5324583200:00:002:0211 строком на 10 років, який зареєстровано 22 травня 2017 року. Позивач користувався вказаною земельною ділянкою, однак до закінчення строку договору позивачу стало відомо від ТОВ «Райземінвест-2017» про те, що останнє є користувачем спірної земельної ділянки у зв`язку з тим, що 17 листопада 2017 року договір оренди землі, укладений 05.09.2016 року між позивачем та ОСОБА_1 , було розірвано сторонами з реєстрацією відповідного правочину 02 листопада 2019 року, а 25 листопада 2019 року відповідачі уклали між собою договір оренди спірної земельної ділянки, який було зареєстровано 02 грудня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В

Вказувало, що уповноважені посадові особи ТОВ «Полтавазернопродукт» не укладали 17 листопада 2017 року угоди про дострокове припинення договору оренди від 05 вересня 2016 року, вказана угода була укладена всупереч інтересам позивача та без виявлення дійсної волі орендаря, підписана неуповноваженою особою, а тому є незаконною та підлягає визнанню недійсною. Крім того, позивач просив стягнути судові витрати з відповідачів пропорційно.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 04 квітня 2022 року позовні вимоги ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» до ОСОБА_1 , ТОВ «Райземінвест-2017», про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі задоволено.

Визнано недійсною угоду б/н від 17 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі, укладену між ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_2 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки О.В., індексний номер 49490442 від 02 листопада 2019 року про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211, з одночасним визнанням права оренди ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211 на підставі договору оренди від 05.09.2016.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 12 березня 2019 року, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки О.В індексний номер 49955153 від 02 грудня 2019 року про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211.

Стягнуто з ТОВ «Райземінвест-2017» на користь ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» 4 204,00 грн судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» 4 204,00 грн судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Райземінвест-2017» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Судом першої інстанції не враховано правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 668/13907/13-ц року по справі № 669/794/17.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. а рішення суду без змін.

Сторони будучи належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи до суду не з`явились.

Від представника ТОВ "Райземінвест-2017" надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Від ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Від представника ТОВ "Інвестеційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" адвоката Лобова М.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Проте, вказане клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Наведені представником позивача обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Позивач ( юридична особа), як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки представник позивача був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявний відзив представника позивача на апеляційну скаргу і участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевим судом встановлено, що 05 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 передала в користування позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211, площею 4,6617 га, строком на 10 років, а 22 травня 2017 року вказаний договір був зареєстрований державним реєстратором Василенко В.М., що підтверджується копіями вказаного договору, акту приймання-передачі від 17 листопада 2017 року, а також інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 23 - 24).

З вказаного витягу також слідує, що 02.11.2019 року відповідно до угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» від 17.11.2017 про розірвання договору оренди землі б/н від 05.09.2016, внесено відомості про припинення речового права позивача згідно рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського округу Полтавської області Ганночки О.В. № 49490442. Натомість, на підставі договору оренди землі б/н, укладеного 25.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ "Рейземінвест-2017", вказаним державним реєстратором прийнято рішення № 44955153 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ "Рейземінвест-2017", на підставі чого 02.12.2019 проведено державну реєстрацію (т. 1 а.с. 23, 24).

З угоди про розірвання договору оренди землі від 17.11.2017, укладеної між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» в особі директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_5 що діяв на підставі довіреності від 09.09.2016, вбачається, що сторони за взаємною згодою домовилися розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211, претензій один до одного не мають, угода складена у 2 (двох) примірниках (т. 1 а.с. 107).

Того ж дня орендарем була передана вказана земельна ділянка ОСОБА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 17.11.2017 (т. 1 а.с. 108).

З журналу вхідної кореспонденції ВП АФ «Семенівська» на 2016 - 2017 роки вбачається, що будь-яких заяв від орендарів, в тому числі від ОСОБА_1 , про наміри розірвати укладені договори оренди не надходило (т. 1, а.с. 28 - 39).

Наказом генерального директора від 04.01.2018 ОСОБА_5 був звільнений з посади директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» за власним бажанням (т. 1, а.с. 42 зворотня сторінка).

З довідки ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» № 914 від 20.07.2020 слідує, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211 у 2017 році вирощувалася озима пшениця, у 2018 році - соняшник, у 2019 році - кукурудза (т. 1, а.с. 27).

ОСОБА_1 згідно договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0211 за період з 2017 - 2019 років виплачено орендну плату з вирахуванням податків в розмірі 38624,16 грн, з яких за 2017 рік - 13018, 36 грн, за 2018 рік - 12426, 60 грн, за 2019 рік - 13179,20 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» № 915 від 20.07.2020 (т. 1, а.с. 27 зворотня сторінка).

З витягу з ЄРДР від 12.04.2018 вбачається, що за заявою ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» до реєстру внесено відомості щодо вчинення колишнім директором ВП АФ «Семенівська» ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Згідно Наказу Міністерства юстиції України № 322/5 від 27.01.2021 на підставі Висновку Колегії МЮУ з розгляду скарг від 11.01.2021 частково задоволено скаргу ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та скасовано рішення, прийняті приватним нотаріусом Доценком А.М. 22.07.2020 та 29.07.2020 щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно. При цьому, з вказаного Висновку від 11.01.2021 вбачається, що приватним нотаріусом Доценком А.М. прийнято рішення на підставі додаткових угод про розірвання договорів оренди землі, укладених між власниками земельних ділянок та скаржником (ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт»). Додаткові угоди від імені скаржника підписані ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності від 09.09.2016. Водночас, при прийнятті рішень приватним нотаріусом Доценком А.М. не було зупинено розгляд заяв та не витребувано довіреності від 09.09.2016, відомості щодо якої зазначені в додаткових угодах. Таким чином, приватним нотаріусом не було перевірено повноваження ОСОБА_5 на підписання угод про розірвання договорів оренди землі. Крім того, у п.п. 11, 12 вказаного Висновку встановлено, що зі змісту довіреності від 09.09.2016 встановлено відсутність повноважень ОСОБА_5 на підписання угод про дострокове припинення договорів оренди скаржника на земельні ділянки. Таким чином, рішення прийняті приватним нотаріусом Доценком А.М. з порушенням вимог законодавства, оскільки подані документи не давали змоги встановити припинення права оренди за ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» (т. 1 а.с. 202-204).

З висновку науково-правової експертизи щодо вчинення правочинів від імені юридичної особи від 30.09.2021 вбачається, що у відповідь на питання замовника «Чи мав право директор ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_5 укладати угоди про припинення правових відносин з оренди землі?» експертами зазначено, що директор підрозділу, згідно Положення, має право, відповідно до наданої довіреності, вчиняти від імені товариства будь-які юридичні дії в межах відповідних повноважень. Крім того, повноваження директора визначені в Посадовій інструкції № 3 та трудовому контракті, згідно якого директор має право діяти від імені товариства, представляти його інтереси в усіх підприємствах, установах і організаціях відповідно до повноважень, наданих у довіреності від 09.09.2016. Експерти встановили, що директор ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_5. мав право укладати договори про припинення правових відносин з оренди землі відповідно до довіреності № 1142 від 09.09.2016, Статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженого 11.09.2017, Положення про ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженого 26.12.2008, контракту від 12.12.2016, посадової інструкції директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженої 20.11.2013 (т. 2, а.с. 6 - 13).

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" було зареєстроване 19.12.2017, при чому одним із засновників цього товариства є ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 44, 45).

З постанови про закриття кримінального провадження від 21.07.2021 вбачається, що в ході досудового розслідування було встановлено, що в період часу з січня 2018 по серпень 2020 року із користування ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» вибуло 112 земельних ділянок площею близько 600 га, які розташовані на території Криворудівської сільської ради (т. 2, а.с. 14, 15).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_5 , як директор ВП АФ «Семенівська» при укладенні угоди від 17.11.2017 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.09.2016 року діяв з перевищенням повноважень, а тому ця угода є недійсною.

Укладання договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «Райземінвест-2017» протягом строку дії договору оренди землі від 05.09.2016 року, укладеного між орендарем ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та орендодавцем ОСОБА_1 порушує права позивача.

Спірна реєстраційна дія і рішення державного реєстратора не відповідають чинному законодавству.

Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частин 1,3,5 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частин 1-3,5,6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно пунктів 5,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

При цьому, юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України).

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, частина 3 статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

З огляду на приписи статей 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-72цс17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц.

Дослідивши обставини спору та наявні в матеріалах справи докази колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що, укладаючи оспорюваний договір, ОСОБА_1 знав або міг дізнатись про те, що у ОСОБА_5 були відсутні повноваження на укладення такого договору.

Крім того, аналізуючи зміст довіреності від 09 вересня 2016 року колегія суддів звертає увагу, що вонане містить прямої вказівки, що ОСОБА_5 не уповноважений вчиняти дії щодо розірвання договорів оренди.

При цьому не можна погодитися з висновками суду першої інстанції, щодо застосування до даних правовідносин постанови Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі № 927/976/17, оскільки зазначена довіреність не містить жодної інформації щодо вчинення ОСОБА_5 представництва юридичної особи на підставі статуту чи іншого документу юридичної особи, що встановлю його повноваження.

Тобто обставини справи що були предметом розгляду справи Верховним Судом не є тотожними з даними обставинами справи.

У свою чергу суд першої інстанції при встановлені відсутності у ОСОБА_5 повноважень на розірвання договорів оренди дослідував та надавав правову оцінку змісту трудового договору (контракту) № 2, укладеного між ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_5 12 грудня 2016 року, Положення «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», посадову інструкцію № 3 директора ВП АФ «Семенівська», однак суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем не надано доказів що при укладені договорів відповідачу ОСОБА_1 надавалися на ознайомлення дані документи та роз`яснювався їх юридичний зміст та коло повноважень ОСОБА_5 .

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 як добросовісний орендодавець на момент укладення з ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» угоди про розірвання договору не знала та не могла передбачити той факт, що у директора підрозділу ОСОБА_5 відсутні повноваження на вчинення цього правочину, а тому підстави для визнання вказаного правочину недійсним відсутні.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги. Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 квітня 2022 року слід скасувати. У задоволені позову ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» до ОСОБА_1 , ТОВ «Райземінвест-2017» про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі відмовити.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги в повному обсязі з ТОВ «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» на користь ТОВ «Райземінвест-2017» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 12612 грн. 00 коп. сплачений останнім при подачі апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» - задовольнити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 04 квітня 2022 року- скасувати.

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017», третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської міської області Ганночка Олександр Вікторович, про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі- відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» судовий збір в розмірі 12612 грн. 00 коп. сплачений останнім при подачі апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Хіль

Судді С.А. Гальонкін

О.Ю. Кузнєцова

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2022 року