Постанова

від 21.06.2022 по справі 301/963/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 301/963/18

провадження № 61-229св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 ,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року заступник керівника Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області (далі - заступник керівника місцевої прокуратури, прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - Закарпатська ОДА) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі -

ГУ Держгеокадастру), ОСОБА_1 , в якому просив визнати недійсним

та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 11 січня

2017 року № 168-СГ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки земельної ділянки площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту; визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 27 березня 2017 року

№ 1257-СГ про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, без зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,4487 га для ведення особистого селянського господарства

в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту; витребувати земельну ділянку площею 0,4487 га з володіння ОСОБА_1

на користь держави в особі Закарпатської ОДА.

Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру

від 27 березня 2017 року № 1257-СГ затверджено проєкт землеустрою

та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,4487 га

з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 для ведення особистого селянського господарства в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради,

за межами населеного пункту.

Відповідно до картографічних матеріалів землі в контурі НОМЕР_1 площею 0,50 га

на території Іршавської міської ради належать до забудованих земель,

а земельна ділянка площею 0,45 га в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради раніше надана в постійне користування Іршавському районному відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області

(далі - Іршавський РВ УМВС) для стрілкового тиру, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ЗК

№ 005-00028 від 27 грудня 1994 року.

На цій земельній ділянці розташована будівля стрілкового тиру «стрільбище ДОСААФ» загальною площею 65,00 кв. м та огорожа, які є комунальною власністю Іршавської районної ради Закарпатської області (спільна власність територіальної громади) згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21 липня 2008 року.

Крім того, прокурор вказував, що розпорядження земельною ділянкою в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту,

не належить до повноважень ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 122 Земельного кодексу України

(далі - ЗК України) земельні ділянки згаданої категорії передаються у власність обласними державними адміністраціями.

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 04 липня 2017 року

№ 2649, ОСОБА_4 продав спірну земельну ділянку ОСОБА_3 ,

а ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2017 року

№ 4292 продав її ОСОБА_1 .

Прокурор вказує, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею, а тому є правові підстави для її витребування від ОСОБА_1 відповідно до статті 388 ЦК України.

Посилаючись на викладені обставини, прокурор просив:

1) визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 11 січня 2017 року № 168-СГ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,5 та для ведення особистого селянського господарства в контурі 248 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту;

2) визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 27 березня 2017 року № 1257-СГ про затвердження проєкту землеустрою та передачу

у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, без зміни цільового призначення, площею 0,4487 га з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 для ведення особистого селянського господарства в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради,

за межами населеного пункту;

3) витребувати земельну ділянку площею 0,4487 га з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 з володіння ОСОБА_1 на користь держави

в особі Закарпатської ОДА.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 14 березня

2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру від 11 січня

2017 року № 168-СГ про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту; визнано недійсним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру від 27 березня 2017 року № 1257-СГ «Про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки без зміни цільового призначення», згідно з якими ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 0,4487 га з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 для ведення особистого селянського господарства в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту.

Витребувано земельну ділянку площею 0,4487 га з кадастровим номером 2121910100:05:001:0095 для ведення особистого селянського господарства

в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту, вартістю 489 487,00 грн з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Закарпатської ОДА.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відчуження спірної земельної ділянки площею 0,4487 га, що перебувала в державній власності та належить до земель несільськогосподарського призначення, прийняте ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області незаконно, оскільки земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування

у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, передають обласні державні адміністрації на їх території. До того ж дозвіл на вилучення земельної ділянки Іршавський РВ УМВС не надавав.

Тобто спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) поза його волею, а тому є правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_1 відповідно до статті 388 ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної

чи комунальної власності (у разі доведення такого факту), такому суспільному інтересу не відповідає.

За таких обставин, врахувавши предмет спору, суд дійшов висновку,

що прокурор належним чином обґрунтував наявність порушень інтересів держави.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 14 березня

2019 року скасовано і прийнято нову постанову, якою позов Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області залишено без розгляду.

Апеляційний суд дійшов висновку, що заступник керівника Хустської місцевої прокуратури, звернувшись до суду з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА, обґрунтованим порушенням інтересів держави,

що стосуються володіння, користування та розпорядження землями несільськогосподарського призначення та нездійснення належного контролю

за охороною та використанням земельних ресурсів, а також нездійснення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, не дотримав норми статті 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки лист, яким прокуратура повідомила Закарпатську ОДА про звернення до суду з відповідною позовною заявою, не містить будь-якої конкретної інформації щодо спірної земельної ділянки, порушень, виявлених при видачі оспорюваних наказів, відомостей стосовно неправомірності володіння ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою та обґрунтування порушення інтересів держави щодо володіння, користування і розпорядження землями несільськогосподарського призначення, що зумовлює необхідність звернення

до суду з позовом Закарпатської ОДА як органу, уповноваженого державою розпоряджатись такими земельними ділянками.

Отже, немає підстав вважати, що Закарпатській ОДА було відомо про можливе порушення інтересів держави і прокурор надав Закарпатській ОДА можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави шляхом подання відповідного позову.

Закарпатська ОДА у цій справі не здійснювала процесуальних дій як позивач; представник Закарпатської ОДА в судові засіданні суду першої інстанції

не з`являвся, водночас на адресу суду було надіслано клопотання, в якому без висловлення позиції щодо предмета спору (підтримує чи не підтримує Закарпатська ОДА заявлені позовні вимоги) обласна державна адміністрація просила розглянути справу за відсутності представника адміністрації, відповідно до наявних матеріалів справи.

Зважаючи на встановлені обставини, апеляційний суд вважав, що прокурор у цій справі не довів необхідність захисту інтересів держави саме прокуратурою,

не обґрунтував належним чином підстав звернення до суду в інтересах Закарпатської ОДА, до компетенції якої належать відповідні повноваження.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи

У грудні 2020 року виконувач обов`язків керівника Закарпатської обласної прокуратури (далі - в. о. керівника обласної прокуратури) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року і залишити в силі рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 14 березня 2019 року.

У касаційній скарзі в. о. керівника обласної прокуратури вказує на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначає, що суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі

№ 912/2385/18, від 13 червня 2018 року у справі № 687/379/17.

Зазначає, що, звернувшись до суду з позовом, заступник керівника Хустської місцевої прокуратури належним чином обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Заступник керівника Хустської прокуратури дотримав процедуру попереднього повідомлення та отримання згоди відповідного суб`єкта владних повноважень.

Особа, яка подає касаційну скаргу, вказує, що апеляційний суд неправильно витлумачив правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру», адже частина четверта цієї статті вимагає від прокурора лише попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

До того ж прокуратура повідомила Закарпатську ОДА у строк за місяць

до звернення до суду, що свідчить про надання Закарпатській ОДА розумного строку для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, проте обласна державна адміністрація свідомо усунулась від виконання свого обов`язку.

Наголошує, що незвернення прокурора до суду з позовом у цьому випадку свідчило б про відсутність у держави волі на захист своїх інтересів у сфері земельних відносин.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому адвокатом Микитою М. Ф. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а постанова апеляційного суду - законною

й обґрунтованою.

Звернувшись до суду з позовом, прокурор не обґрунтував належним чином підстави для представництва, про що й зазначив апеляційний суд.

До того ж спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності Іршавської міської ради і знаходилась у межах м. Іршави, у житловій зоні,

що підтверджено матеріалами справи, і не належала до земель державної власності, отже, Закарпатська ОДА не є належним позивачем у цій справі

і підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Закарпатської ОДА немає.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Хустського районного суду Закарпатської області.

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року справу призначено

до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області

від 11 січня 2017 року № 168-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в контурі 248 на території Іршавської міської ради Закарпатської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 27 березня 2017 року № 1257-СГ затверджено проєкт землеустрою та передано ОСОБА_2

у власність земельну ділянку площею 0,4487 га, кадастровий номер 2121910100:05:001:0095, для ведення особистого селянського господарства

в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради, за межами населеного пункту.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав

на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 2649, укладеного з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 0,4487 га, кадастровий номер 2121910100:05:001:0095.

29 грудня 2017 року ОСОБА_3 відчужив спірну земельну ділянку площею 0,4487 га, кадастровий номер 2121910100:05:001:0095, ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 4292.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею

серії ЗК № 005-00028, виданим Іршавською районною радою 27 грудня 1994 року на підставі рішення Закарпатської обласної ради від 20 червня 1989 року № 91

та зареєстрованим за № 28, земельна ділянка в контурі НОМЕР_1 на території Іршавської міської ради площею 0,45 га надана в постійне користування Іршавському РВВС для розміщення стрілкового тиру.

Відповідно до свідоцтва на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Іршавської міської ради від 21 липня 2008 року, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстрованого 14 січня 2009 року КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» за № 26093875, на спірній земельній ділянці розташоване майно комунальної форми власності - спільна власність територіальної громади сіл, міста, району, власник - Іршавська міська рада, будівля стрілкового тиру загальною площею 65,00 кв. м та огорожа.

Матеріали справи містять копію рішення Іршавської міської ради від 16 червня 2017 року № 81 про припинення права постійного користування земельними ділянками на території Іршавської міської ради за клопотанням ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатської області та скасування державних актів на право постійного користування землею, зокрема серії ЗК № 005-00028, виданого Іршавською районною радою /

27 грудня 1994 року.

Листом від 10 квітня 2018 року керівник Хустської місцевої прокуратури повідомив Закарпатську ОДА про наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Закарпатської ОДА. Реалізація прокурором представницької функції в цьому випадку обумовлена необхідністю витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .

У листі вказано, що прокуратурою у порядку статті 56 ЦПК України до суду буде подано цивільний позов. Інших відомостей повідомлення прокуратури

не містить.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 04 лютого 2021 року вказано, що касаційні скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню

з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У цій справі прокурор, звернувшись до суду з позовом, вказував, що органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є обласна державна адміністрація, оскільки відповідно до частини п`ятої 5 статті 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або

у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Підставою для звернення до суду в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА прокурор зазначив порушення інтересів держави щодо володіння, користування та розпорядження землями несільськогосподарського призначення та нездійснення обласною державною адміністрацією належного контролю за охороною і використанням земельних ресурсів, а також повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин.

Апеляційний суд дійшов висновку, що немає підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави і позов слід залишити без розгляду

з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Вирішуючи питання про правомірність постанови апеляційного суду про залишення позову заступника керівника Хустської місцевої прокуратури без розгляду, касаційний суд виходить з такого.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено,

що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво інтересів держави прокурором у суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави,

у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, також

у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті в суді, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини, при цьому прокурор має обґрунтувати

та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»

до звернення до суду прокурор зобов`язаний попередньо повідомити про

це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином

чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором в суді можливо після підтвердження судом підстав для такого представництва.

Таким чином, прокурор повинен дотриматись порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», попередньо повідомити відповідного суб`єкта владних повноважень про те, що він звертається до суду, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність

їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора,

4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції

у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те,

що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває

і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції.

Таким чином, поведінка органів, через які діє держава, розглядається

як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому

у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада

2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-160гс18), у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження

№ 12-245гс18), пункт 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі

№ 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).

У частині четвертій статті 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність

їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції

у спірних правовідносинах.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження

№ 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду (пункт 37) наголосила,

що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень,

до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як вже зазначалось, при вирішенні питання щодо відповідності позову прокурора, який звертається до суду в інтересах держави, вимогам закону, слід також перевіряти інші обставини, які мають бути зазначені у позовній заяві:

1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту,

3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.

У цій справі встановлено, що прокурор повідомив Закарпатську ОДА

про звернення до суду, надіслав на її адресу копію позовної заяви.

Закарпатська ОДА не відреагувала на повідомлення про порушення

ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області закону при вирішенні питання

про передання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 чим допустила бездіяльність.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд неправильно витлумачив правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), щодо застосування статті 23 Закону України

«Про прокуратуру» заслуговують на увагу, адже висновок апеляційного суду

про те, що прокурор не довів необхідності захисту інтересів держави саме прокурором і не обґрунтував підстав звернення до суду в інтересах Закарпатської ОДА, до компетенції якої віднесено відповідні повноваження,

є передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі,

що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги дають підстави для скасування постанови апеляційного суду

та передання справи на новий апеляційний розгляд.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції передає справу на новий апеляційний розгляд, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку

з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року скасувати.

Справу за позовом Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області

в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації

до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Національної поліції

в Закарпатській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання наказів недійсними та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун