Ухвала

від 27.06.2022 по справі 314/3460/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

28 червня 2022 року

м. Київ

справа № 314/3460/20-ц

провадження № 61-5643 ск 22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко Олена Михайлівна, про усунення від права на спадкування та визнання права власності у порядку спадкування; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко Олена Михайлівна, про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно: 1/6 частину житлового будинку

АДРЕСА_1 загальною площею 36,1кв. м, житловою площею 22,6 кв. м; 1/3 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0795га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2321510100:05:002:0018, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 61,9 кв. м, житловою площею 34,5 кв. м; 1/3 частину земельної ділянки, загальною площею 0,2500га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2321586100:13:002:0015, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;1/3 частину земельної ділянки, загальною площею 0,2800га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2321586100:13:002:0016, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства; 1/3 частину земельної ділянки, загальною площею 4,8330га, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321586100:01:001:0068, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно:

1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 36,1кв. м, житловою

площею 22,6 кв. м; 2/3 частини земельної ділянки, загальною площею 0,0795га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2321510100:05:002:0018, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 2/3 частини житлового будинку

АДРЕСА_2 , загальною площею 61,9 кв. м, житловою площею 34,5 кв. м; 2/3 частини земельної ділянки, загальною площею 0,2500га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2321586100:13:002:0015, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 2/3 частини земельної ділянки, загальною площею 0,2800га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2321586100:13:002:0016, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства; 2/3 частини земельної ділянки, загальною площею 4,8330га, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321586100:01:001:0068, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишено без задоволення.

23 червня 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, у якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте

не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до абзацу другого пункту 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до якого у разі якщо

в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само

з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Як убачається із змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 не погоджується із судовими рішеннями, які ухвалено за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі, заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги за вимоги немайнового характеру (усунення від права на спадкування) у розмірі (840 грн 80 коп.

*200%) 1 681 грн 60 коп. та за вимоги майнового характеру (визнання права власності у порядку спадкування) у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір», яку заявник мав визначити й довести, оскільки матеріали касаційного переведення таких обставин не містять.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 травня 2022 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько