Рішення

від 19.06.2022 по справі 569/23604/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/23604/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Харечка С.П.

секретар судового засідання - Трохимчук В.М.

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» - Кеню Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та Порядок». Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсними договорів, рішень державних реєстраторів та зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15 лютого 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра» укладено Договір кредитної лінії №1111/47/МЮ1/2007-840 на суму 24 500,00 доларів США терміном на 84 місяці з 15 лютого 2007 року по 12 лютого 2014 року. До договору кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 від 15.02.2007 р. були підписані додаткові угоди №1 від 15.02.2007 р., №2 від 22.06.2007 р. та №3 від 04.09.2007 р. від 29 лютого 2012 року сторонами підписано договір про внесення змін та доповнень №7 до договору кредитної лінії. Також, до Договору кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра» 15.02.2007 р. укладено Договір іпотеки, за умовами якого для забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 від 15.02.2007 р., ОСОБА_2 , як Іпотекодавець, передала, а ВАТ «КБ «Надра», як Іпотекодержатель, прийняв в іпотеку наступне майно (предмет іпотеки): земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:005:0010, площею 0,009 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування торгового павільйону з реалізації товарів продовольчої групи, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; незавершений будівництвом торговий павільйон з реалізації товарів продовольчої групи площею 33,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З 05.06.2015 р. почато ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», що був стороною кредитного договору, управління банком передано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених Протоколом електронного аукціону № UА-ЕА-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 р. між ПАТ «КБ «Надра» (Первісний кредитор) та переможцем аукціону - ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (Новий кредитор) 17.07.2020 р. укладено Договір №СL48N18070_І_2 про відступлення прав вимоги. За вказаним договором ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», як Новий кредитор, набув права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1.

У той же день 17.07.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», відступило право вимоги за Договором кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 від 15.02.2007 р. (зі змінами та доповненнями) - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

В подальшому 11.02.2021 року відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на підставі ст.38 Закону України «Про іпотеку» було реалізовано ТОВ «Нерухомість- Закон та Порядок» предмет іпотеки: земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:005:0010 та незавершене будівництво, незавершений будівництвом торговий павільйон з реалізації товарів продовольчої групи, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:005:0010.

Позивач зазначає, що не отримувала повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором, не отримувала від ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» письмової вимоги про порушення основного зобов`язання з одночасним попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання такої вимоги або повідомлення про намір реалізації (продажу) предмету іпотеки, отже не змогла реалізувати своє переважне право на купівлю предмету іпотеки. Також вказала, що аналіз договору №СL48N18070_І_2 від 17.07.2020 року про відступлення прав вимоги вказує на ознаки договору факторингу. З позиції позивача ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не міг виступати фактором за вище наведеним договором, оскільки в порушення п.11 ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не зареєстроване як фінансова установа, і не мало ліцензії на надання фінансових послуг на момент укладення спірного договору.

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки позивач зазначає, що в порушення ст. 35, 38 Закону України «Про іпотеку» та застережень в іпотечному договорі, її як іпотекодавця не повідомили про укладення договорів купівлі продажу. Відтак позивач вважає, що вищевикладені обставини свідчать про численні порушення при здійсненні позасудової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, недотримання ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» вимог закону при укладенні спірних договорів купівлі- продажу нерухомого майна від 11.02.2021 р. а також порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 р. №296/5. Відтак, спірні договори купівлі-продажу нерухомого майна від 11.02.2021 р., посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., що зареєстровані в реєстрі під №282 та №284 підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою судді від 06 грудня 2021 року було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та Порядок», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Дніпрофінансгруп» про визнання недійсними договорів, рішень державних реєстраторів, та зобов?язання вчинення певних дій.

В судовому засіданні представник позивача підтримала обґрунтування позовних вимог, просила суд задовільнити позов у повному обсязі.

Предстаник відповідача ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» - Кеню Д.В. в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволені позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. У відзиві зазначає, що 15 лютого 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра» укладено Договір кредитної лінії №1111/47/МЮ1/2007-840 на суму 24 500,00 доларів США. В забезпечення виконання зобовязань між банком та позичальником було укладено Іпотечний договір, який був нотаріально посвідчений. 06 червня 2014 року рішенням Рівненського міського суду справа 569/6323/14-ц за невиконання Договору встановлена заборгованість ОСОБА_2 , та поручителя ОСОБА_3 в розмірі 19545.10 дол. США.

17.07.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» (Первісний кредитор) та переможцем аукціону - ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (Новий кредитор) укладено Договір №СL48N18070_І_2 17.07.2020 р. про відступлення прав вимоги. За вказаним договором ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», як Новий кредитор, набув права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1.

У той же день 17.07.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», відступило право вимоги за Договором кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 від 15.02.2007 р. (зі змінами та доповненнями) - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». Ухвалою суду від 01 березня 2021 року у справі 569/6323/14-ц замінено стягувача на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

20 липня 2020 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося з вимогою до ОСОБА_2 з метою усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», в якій повідомило про зміну Кредитора та вимагало протягом 30 днів з моменту отримання вимоги погасити заборгованість. Вказану вимогу ОСОБА_3 отримала 07 вересня 2020 року, що підтверджується про вручення поштового відправлення, отже починаючи з 07 жовтня 2020 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» мав право на звернення предмету іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку». 11 лютого 2021 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» реалізувало предмет іпотеки третій особі ТОВ «Нерухомість- Закон та Порядок».

05.01.2022 року Відповідач- 2 ТОВ «Нерухомість- Закон та Порядок» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . В обґрунтування відзиву зазначає, що ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» є добросовісним набувачем майна, що було предметом іпотеки за договором, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 від 15.02.2007 р. Відповідач-2 стверджує, що йому було відомо про надсилання від ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» на адресу позивача вимоги про усунення порушень, оскільки докази про підтвердження отримання такої вимоги надавались приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Понамарьовій Дарії Володимирівні при посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна №282 та №284 від 11.02.2021 року, про що свідчить п.2 вказаних договорів. Крім того, ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок», що у Позивача відсутні підстави для визнання за нею права власності на предмет іпотеки, оскільки свої вимоги Позивач жодним чином не обґрунтовує.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна в письмовій заяві просила суд розглянути справу у її відсутність.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна будучи повідомлена про розгляд справи в судове засідання не зявилась.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 15 лютого 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра» укладено Договір кредитної лінії №1111/47/МЮ1/2007-840 на суму 24 500,00 доларів США терміном на 84 місяці з 15 лютого 2007 року по 12 лютого 2014 року. До договору кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 від 15.02.2007 р. були підписані додаткові угоди №1 від 15.02.2007 р., №2 від 22.06.2007 р. та №3 від 04.09.2007 р. від 29 лютого 2012 року сторонами підписано договір про внесення змін та доповнень №7 до договору кредитної лінії.

До Договору кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра» 15.02.2007 р. укладено Договір іпотеки, за умовами якого для забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 від 15.02.2007 р., ОСОБА_2 , як Іпотекодавець, передала, а ВАТ «КБ «Надра», як Іпотекодержатель, прийняв в іпотеку наступне майно (предмет іпотеки): земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:005:0010, площею 0,009 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування торгового павільйону з реалізації товарів продовольчої групи, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; незавершений будівництвом торговий павільйон з реалізації товарів продовольчої групи площею 33,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

06 червня 2014 року рішенням Рівненського міського суду справа 569/6323/14-ц за невиконання вищезаначеного договору встановлена заборгованість ОСОБА_2 , та поручителя ОСОБА_3 в розмірі 19545.10 дол. США.

Між ПАТ «КБ «Надра» (Первісний кредитор) та переможцем аукціону - ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (Новий кредитор) 17.07.2020 р. укладено Договір №СL48N18070_І_2 17.07.2020 р. про відступлення прав вимоги. За вказаним договором ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», як Новий кредитор, набув права вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1. 17.07.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», відступило право вимоги за Договором кредитної лінії №1111/47/МКЛ/2007-840 від 15.02.2007 р. (зі змінами та доповненнями) - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». Ухвалою суду від 01 березня 2021 року у справі 569/6323/14-ц замінено стягувача на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

20 липня 2020 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося з вимогою до ОСОБА_2 з метою усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», в якій повідомило про зміну Кредитора та вимагало протягом 30 днів з моменту отримання вимоги погасити заборгованість. Вказану вимогу ОСОБА_3 отримала 07 вересня 2020 року, що підтверджується про вручення поштового відправлення.

11 лютого 2021 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» реалізувало предмет іпотеки третій особі ТОВ «Нерухомість- Закон та Порядок».

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Позивач вважає, що умови договору про відступлення права вимоги не відповідають вимогам норм чинного законодавства щодо відповідних правочинів, в зв`язку з чим просить визнати такий договір недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в результаті укладення договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_I_2-N від 17.07.2020 року.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

З аналізу статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та частини п`ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У статті 350 Господарського кодексу України зазначено, що фактором може бути лише банк, разом з тим, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 Цивільного кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Таким чином, позивачем та його представником не доведено, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором купівлі-продажу майнових прав, що є основною ознакою договору факторингу.

Наведене свідчить про те, що укладений оспорюваний договір за своєю юридичною природою є цесією.

Позивач також вважає, що ТОВ «Преміум Лігал Колешкн» в порушення норм законодавства, не надіслало повідомлення боржнику про заміну кредитора у зобов?язанні,а також письмової вимоги про порушення основного зобов?язання з одночасним попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання такої вимоги.

За приписами частини першої статті 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з пунктом 7.1 договору іпотеки Іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок Предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцями Зобов`язання в цілому або в тій чи інший частині.

Відповідно до п.7.4 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, домовленістю сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного Зобовязання у порядку , встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет Іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Частинами 1,2 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулося з вимогою до ОСОБА_2 з метою усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», в якій повідомило про зміну Кредитора та вимагало протягом 30днів з моменту отримання вимоги погасити заборгованість. Вказану вимогу ОСОБА_3 отримала 07 вересня 2020 року, що підтверджується завіреною копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наданою відповідачем, а також завіреною копією вимоги ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» від 20.07.2020 року до ОСОБА_3 про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду в справі № 201/12394/19 від 15.12.2021 року, тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору, і таке виконання є належним.

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачами під час укладання спірних договорів дотримано вимоги цивільного законодавства щодо змісту та форми вчинених правочинів, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, а тому підстав для визнання правочинів недійсними не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та Порядок», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсними договорів, рішень державних реєстраторів та зобов`язання вчинення певних дій - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», адреса м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43490372.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Закон та Порядок», адреса, м. Київ, вул.. Дмитрівська, 13-А, кв. 12, ЄДРПОУ 43490236.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», адреса: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, офіс 205, ЄДРПОУ 40696815.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Наталія Василівна, адреса АДРЕСА_2 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 27 червня 2022 року.

Суддя С.П.Харечко