Рішення

від 21.02.2022 по справі 752/3505/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/3505/21

Провадження № 2-др/752/28/22

Додаткове Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 лютого 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідачки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» - Магдича Віталія Петровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» про зобов`язання надати відповідь на звернення громадян ,-

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва з 02.02.2021 року перебувала справа № 752/3505/21 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» про зобов`язання надати відповідь на звернення громадян, за результатом розгляду якої судом 01.06.2021 року ухвалено судове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

У серпні 2021 року представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» - Магдич В.В. звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених ним судових витрат на правничу допомогу під час розгляду цивільної справи за позовними вимогами ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» про зобов`язання надати відповідь на звернення громадян.

Зазначена вище заява мотивована тим, що при ухваленні рішення від 01 червня 2021 року судом не було вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтування якого містилося у відзиві на позовну заяву, поданого до суду 25.03.2021 року.

За даними протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 752/3505/21, провадження 2-др/752/66/21 01 вересня 2021 року передано до провадження судді Плахотнюк К.Г. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи ухвала судді Голосіївського районного суду міста Києва Шевченко Т.М. від 26.08.2021 року про відвід.

У судовому засіданні сторони відсутні, з урахуванням правил ч.4 ст.270 ЦПК України у судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги про ухвалення додаткового рішення підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01.06.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» про зобов`язання надати відповідь на звернення громадян , залишено без задоволення.

При ухваленні зазначеного вище рішення судом не було вирішено питання судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Відповідно до правил ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішив питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 ЦПК України.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження надання правової допомоги представником відповідача надано суду копію договору про надання правових послуг адвокатом №ДП 110301 від 11.03.2021 року; копію акту виконаних робіт та детальний опис робіт( наданих послуг) виконаних адвокатом для надання правової допомоги; копію платіжного доручення № 1219 на суму 10 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне - процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріали справи не містять клопотання позивача або ж його представника про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465 заі 18); від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-ц (провадження № 14-382 цс 19); від 08 червня 2021 рокуу справі № 550/936/18 (провадження № 14-26 цс 21); від 07 липня 2021 року у справа № 910/12876/19 (провадження № 12-94 гс 20).

Таким чином, заява представника відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд»- адвоката Магдича В.П. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 137, 141,142, 270, 259 ЦПК України,-

Додатково ухвалив:

заяву представника відповідачки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» - Магдича Віталія Петровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» про зобов`язання надати відповідь на звернення громадян, задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» про зобов`язання надати відповідь на звернення громадян.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» (код ЄДРПОУ 23379383) судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 10 000 ( десять тисяч ) грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: К.Г. Плахотнюк