Постанова

від 15.09.2022 по справі 752/3505/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Кахно І.А.Провадження № 22-ц/824/8878/2022 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати зрозгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Мельника Я.С., Гуля В.В.,

при секретарі Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенніКиївського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» про зобов`язання надати відповідь на звернення громадян,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив про його задоволення, посилаючись на те, що 24 квітня, 13 червня та 15 червня 2020року він звернувся до ОСББ «Ізумруд» шляхом направлення листів на поштову адресу,якізгідно даних АТ «УКРПОШТА» були отримані відповідачем 28 квітня та 18 червня 2020року відповідно.

Разом з тим, станом на 29 вересня 2020року жодної відповіді від відповідача позивачем не отримано.

Посилаючись на вказані обставини та на Закон України «Про звернення громадян», позивач просив суд зобов`язати ОСББ «Ізумруд» розглянути та надати відповідь на його звернення від 24 квітня, 13 червня та 15 червня 2020 року.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповноту судового розгляду та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи скаргу, позивач посилався на те, що суд проігнорував його заперечення з приводу відсутності у справі доказів направлення відповідачем відповідей на його звернення. При цьому, під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені. Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Тобто, належним доказом надіслання відповідачем відповідей на звернення позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Також апелянт у апеляційній скарзі посилався на відсутність належної відповіді, яка б об`єктивно та повно відповідала на звернення позивача, в тому числі у відповідях, наданих з відзивом відповідача, які позивач і до сьогодні не отримав у встановленому законом порядку.

На думку апелянта, відповідач не розглянув об`єктивно і вчасно звернення позивача, не перевірив викладені у них факти, не прийняв рішення відповідно до чинного законодавства і не забезпечив їх виконання, та не повідомив позивача про наслідки розгляду, чим порушив статті 7, 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян».

Крім того, позивач у апеляційній скарзі зазначив, що доказ, на якому ґрунтується рішення суду, а саме копія журналу вхідної та вихідної кореспонденції відповідача, не відповідає положенням статей 76-82 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача представник відповідача ОСББ «Ізумруд» - адвокат Магдич В.П., заперечив проти задоволення скарги та просив рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Торган В.Б. апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.

Представник відповідача ОСББ «Ізумруд» адвокат Магдич В.П. в апеляційному суді проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечив та просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 квітня, 07 червня та 12 червня 2020 року позивачем були направлені звернення відповідачу з приводу нарахування йому боргу за спожиті послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, оскільки зазначені в рахунках-повідомленнях нарахування не відповідають показникам встановлених у квартирі лічильників.

28 квітня та 18 червня 2020 року ОСББ «Ізумруд» направило на адресу ОСОБА_1 відповіді на його звернення, що підтверджується копіями відповідних відповідей, долучених представником відповідача до матеріалів справи (а.с.48, 49, 50), а також даними журналу вихідної кореспонденції ОСББ «Ізумруд», копія якого також є в матеріалах справи (а.с.46-47). В указаних відповідях зазначено, що заради забезпечення захисту прав співвласників та дотримання окремими співвласниками (боржниками) своїх обов`язків по утриманню спільного майна будинку шляхом своєчасної оплати внесків і платежів, вищим органом управління ОСББ, було прийнято рішення по нарахуванню особам, які мають заборгованість більше ніж за два місяці за послуги з утримання будинку, по внескам на ремонтний фонд та за послуги по водопостачанню та водовідведенню, розрахунки проводити за показниками загальнобудинкового лічильника. У відповіді звертається увага, що у квітні 2019 року позивачу була нарахована сума у розмірі 4 064,35 грн. реконструкція трубопроводу у багатоквартирному будинку. Вказану суму ОСОБА_1 необхідно було сплатити впродовж чотирьох місяців (травня, червня, липня та серпня 2019 року). Втім, станом на 01 жовтня 2019 року від останнього не надійшло жодного платежу на користь ОСББ щодо вказаної суми. За даними ОСББ від позивача оплата надійшла 17 жовтня 2019 року у розмірі 1 027,69 грн. та 19 листопада 2019 року у розмірі 2856,66 грн. Тим самим, останнім було проведено повний розрахунок за реконструкції трубопроводу. Таким чином, з урахуванням заборгованості ОСОБА_1 більш як за два місяці, у платіжках за жовтень та листопад 2019 року за послуги ХВП та ВГВ йому було здійснено нарахування за показниками загальнобудинкового лічильника за минулий період.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Стаття 5 Закону України «Про інформацію»гарантує кожному право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Законом України «Про звернення громадян»передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина перша статті 1 Закону).

Згідно зістаттею 19 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Відповіднодостатті 20 Закону України «Про звернення громадян»звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем ОСББ «Ізумруд» вимоги статей1,15,20Закону України «Про звернення громадян»та статті5 Закону України «Про інформацію» не порушено, оскільки відповіді на звернення ОСОБА_1 були надані у встановленийстаттею 20 Закону України «Про звернення громадян»строк.

При цьому, судом обґрунтовано зазначено, що Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не передбачають обов`язку ОСББ надавати відповіді на письмові звернення шляхом їх направлення рекомендованими листами. Саме тому, належними та допустимими доказами отримання звернень позивача та надання на них відповідей відповідачемє наявні у справі журнали вхідної та вихідної кореспонденції відповідача та письмові відповіді відповідача на звернення позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що позивачем суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивача з висновками суду щодо їх оцінки. При цьому, докази та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об`єктивну оцінку наявним у справі доказам, та з урахуванням недоведеності позовних вимог обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги позивача цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

До відзиву на апеляційну скаргу представником відповідача ОСББ «Ізумруд» - адвокатом Магдичем В.П. долучено заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с.136-138), у якій адвокат зазначив, що ОСББ «Ізумруд» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. упродовж усього часу вирішення справи Київським апеляційним судом, які адвокат просив стягнути з позивача на користь відповідача в разі залишення апеляційної скарги позивача без задоволення.

До заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвокатом долучено: договір про надання правової допомоги № ДД 081501 від 15 серпня 2022 року (а.с.139-142); акт виконаних робіт та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом для надання правової допомоги (а.с.143-144); копія платіжного доручення № 1586 від 16 серпня 2022 року про сплату ОСББ «Ізумруд» за надану йому правничу допомогу АО «Простір Захисту» витрат у розмірі 10000 грн. (а.с.145).

Таким чином, зважаючи на те, що апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишено без задоволення, а відповідачем ОСББ «Ізумруд» по справі понесено витрати на професійну правничу допомогу за час розгляду справи апеляційним судом, на підставі ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню вищевказані понесені ним витрати у визначеному та підтвердженому доказами розмірі 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів

П О С Т А НО В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд» витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: