Ухвала

від 26.06.2022 по справі 296/3478/22

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/3478/22

2/296/2159/22

У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2022 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Драч Ю.І. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно

ВС ТА Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить суд визнати за ним право власності на самочинно збудовану прибудову, позначену в технічній документації на житловий будинок літ. «а6» та самочинно збудовану надбудову масандри, позначеній в технічній документації «Мс а6», розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Позивач зазначає, що вказаний позов є позовом немайнового характеру та просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки він не працює та має скрутне матеріальне становище.

Дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, пов`язане із розглядом справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.3 ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Положеннями частини першої статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

- або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

- або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровою.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 8 Закону №3674-VI, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI є правом, а не обов`язком суду.

Так, відповідно до долучених до клопотання про звільнення від сплати судового збору відомостей з Реєстру зареєстрованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування розмір доходів за січень-травень 2022 року склав 1317,10 грн.

Разом з тим, позивачем не надано доказів розміру його річного доходу за попередній календарний рік, а надані відомості за перший квартал 2022 року таким доказом не є.

Таким чином, позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору не надано сукупності належних доказів (довідок органів Державної податкової служби України; органів соціального захисту населення; виписок із банківських установ по рахунках тощо), які б свідчили про розмір його річного доходу за попередній календарний рік.

При цьому, відсутність постійного доходу, без надання відповідних підтверджуючих доказів та за відсутності інших доведених підстав, передбачених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору та від сплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Дослідивши позовну заяву та додані документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються ( п. 3 ч. 3ст. 175ЦПК України); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір " за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна (самочинно збудоване) в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням вартості спірного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків, а саме зазначення ціни позову, оскільки позов є позовом майнового характеру та сплати судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням вартості спірного майна.

Керуючись ст. ст. 175,185, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме п`ять днів з моменту отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У разі якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. І. Драч