Постанова

від 07.11.2023 по справі 296/3478/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/3478/22 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю.І.

Категорія 8 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/3478/22 за позовом ОСОБА_1 доЖитомирської міськоїради,треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,про визнанняправа власностіна самочиннозбудоване нерухомемайно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Войдевич Олесі Анатоліївни, на рішення Корольовськогорайонного судум.Житомира від26квітня 2023року, ухвалене під головуванням судді Драча Ю.І.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив що за договором купівлі- продажу від 4 липня 1985 року набув у власність 15/100 частин житлового будинку, а на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23 вересня 2021 року є власником 146/992 часток земельної ділянки, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що інші мешканці також є співвласниками вказаного житлового будинку у відповідних частинах та набули право власності на окремі квартири будинку.

ОСОБА_1 зазначає, що ним здійснена реконструкція та добудова окремих приміщень житлового будинку, після чого загальна площа будинку збільшилась до 343,1 кв. м., житлова площа 191,2 кв. м. Площа належної йому квартири збільшена за рахунок прибудови літери «а6» та надбудови мансарди над літерою «а6» - «Мс а6».

Також зазначає, що ним була підготовлена декларація про готовність до експлуатації об`єкта за амністією, яка була подана до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, однак йому було відмовленоу реєстрації з тих підстав, що встановлена невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а саме п.1 розділу І Порядку, яким визначено об`єкти будівництва, що можуть бути прийняті в експлуатацію - індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року.

Таким чином, вказує, що він позбавлений можливості зареєструвати право власності на нерухоме майно в досудовому порядку, а тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи вищезазначене, просив визнати за ним право власності на самочинно збудовану прибудову житлового будинку позначену в технічній документації літ. «а6» та самочинно збудовану надбудову мансарди, позначеній в технічній документації «Мс а6», які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 .

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Войдевич О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Вказує, що суд формально підійшов до розгляду справи, не врахував доводи позивача та не надав належної оцінки доказам, які містяться у справі.

Наголошує на тому, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що прибудова та надбудова до житлового будинку є самочинною. Отримавши рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 618 від 22 серпня 2007 року про надання дозволу на розширення частини житлового будинку, позивач, через відсутність обізнаності, не завершив оформлення дозвільних документів.

Звертає увагу на те, що суди вирішуючи спір про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва, зобов`язані встановити ряд обставин справи, зокрема, чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними та чи порушуються права інших осіб.

Адвокат Войдевич О.А. зазначає, що суд не звернув увагу на те, що позивач є власником земельної ділянки, яка зареєстрована належним чином. Між усіма співвласниками будинковолодіння затверджений порядок користування земельною ділянкою. Крім того, в матеріалах справи містяться заяви співвласників про те, що жодним чином їх права не порушуються і вони не заперечують щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_8 .

Декларація, яка була подана позивачем до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, свідчить про те, що об`єкти самочинного будівництва готові до експлуатації. Встановлена можливість надійної та безпечної експлуатації, що є підтвердженням того, що істотних порушень будівельних норм і правил немає.

Наголошує на тому, що звертаючись до компетентного органу із заявою про прийняттяоб`єктадо експлуатації, ОСОБА_1 виконав необхідну передумову перед зверненням до суду з позовом про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва.

Зазначає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що у ОСОБА_1 виникає лише право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва, адже такий висновок суперечить змісту приписів ст. 376 ЦК України, який підтверджує неможливість застосування інших ніж тих, що встановлені цією статтею, способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на об`єкти.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 15/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , шо становить квартиру АДРЕСА_3 у цьому будинковолодінні.

Позивач також є власником 146/992 частин земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:04:001:0089, яка розташована по АДРЕСА_2 , й призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.09.2022 року, іншими співвласниками житлового будинку та земельної ділянкиза адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с. 80-83).

Витяг з рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 618 від 22 серпня 2007 року свідчить про те, що ОСОБА_1 надано дозвіл на розширення належної частини житлового будинку по АДРЕСА_2 , за рахунок прибудови передпокою зовнішніми розмірами 3,60 х 4, 00 м. з надбудовою літньої кімнати.

Цим же рішенням зобов`язано забудовника замовити розробку проектної документації у суб`єктів архітектурної діяльності , які мають на те відповідну ліцензію та погодити її у встановленому законом порядку.

Доручено Управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міської ради, на замовлення забудовників, розробити архітектурно-планувальні завдання на проектування розширення, реконструкції житлового будинку, а міським інженерним службам видати технічні умови.

Також зобов`язано замовника отримати дозвіл в міській інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт.

Дозволено міській інспекції державного архітектурно-будівельного контролю надавати забудовнику, за наявності затвердженої проектної документації, дозвіл на проведення будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт.

Пунктом 12 вказаного рішення передбачено, що термі його дії становить 5 років (а.с. 89,90).

В матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які є співвласниками житлового будинку, про те, що здійснення позивачем добудови до житлового будинку жодним чином не порушує їхні права та не створює будь яких перешкод у користування ними цим нерухомим майном (а.с. 28-32).

19 квітня 2022 року ОСОБА_1 подав до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. У вказаній декларації зазначено, що відбулась реконструкціяжитлового будинку літ. «А» за рахунок прибудови літ. «а6» та надбудови мансарди літ «Мс а6».

Наявний в матеріалах справи витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, свідчить про те, що ОСОБА_1 , відмовленоу реєстрації, з тих підстав, що встановлена невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а саме п.1 розділу І Порядку визначені об`єкти будівництва, що можуть бути прийняті в експлуатацію,- індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року.

Відповідно до положень частини 2статті 331 ЦК Україниправо власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За правиламистатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналіз нормЦК Українивказує на те, що право власностіце сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати права та законні інтереси інших осіб. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях335та376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з підстав, не заборонених законом.

Частинами першою третьою статті 376 ЦК Українипередбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

При цьому, слід враховувати наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу на початок будівельних робіт, належним чином затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

Процедура введення в експлуатацію приватних будинків, дач, садових будинків є невід`ємною частиною при їх будівництві.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 липня 2018 року №158 затверджено Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних ( садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських ( присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків ( відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками ( СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.

У пункті 1 розділу І цього Порядку зазначено, що він розроблений на виконання вимог Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», й встановлює процедуру проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, що за класом наслідків ( відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками ( СС1), збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, а саме: індивідуальних ( садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарських ( присадибних) будівель і споруд загальною площею до 300 квадратних метрів, збудованих у період з 5 серпня 1992 року по 9 квітня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради стосовно реєстрації декларації про готовність до експлуатації здійсненої ним реконструкції житлового будинку вказаним нормативним актом була передбачена можливість прийняття в експлуатацію, зокрема, житлових будинків, загальна площа яких не перевищує 300 квадратних метрів.

Як свідчать матеріали справи, загальна площа житлового будинку АДРЕСА_2 , становить 343,1 кв.м. Вказана обставина й стала підставою для застосування положень пункту 1 розділу І Порядку при вирішенні питання щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

На час прийняття виконавчим комітетом Житомирської міської ради рішення від 22 серпня 2007 року №618 про надання позивачеві дозволу на розроблення проекту реконструкції належного йому житлового будинку, законодавство не містило умов щодо можливості прийняття в експлуатацію житлових будинків, площа яких не перевищує 300 кв.м. Таке обмеження було встановлене наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 липня 2018 року №158, яким затверджено вказаний вище Порядок.

Таким чином, 26 квітня 2022 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради обгрунтовано відмовлено позивачеві у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Однак, слід зазначити, що наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 28 вересня 2023 року №889, який набуває чинності з дня його офіційного опублікування, внесено зміни до Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків ( відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками ( СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, а саме: у пункті 1 розділу І цифри «300» замінено цифрами «500».

За таких обставин, позивач не позбавлений можливості після офіційного опублікування цього наказу й набрання ним чинності звернутися до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради з метою вирішення питання щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Отже, спірні правовідносини можливо вирішити у позасудовий спосіб, відтак суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 -адвоката ВойдевичОлесі Анатоліївни,залишити беззадоволення,а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: