Рішення

від 23.06.2022 по справі 420/5644/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5644/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 12 квітня 2022 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500020/2021/00655 від 12.10.2021 року;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000106/2 від 12.10.2021 року.

Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» обґрунтовує тим, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом ТОВ «АННЕЛЬ УКРАЇНА» до Одеської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення Одеською митницею 12.10.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500020/2021/000106/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/00655 від 12.10.2021. Позивач з даним рішенням не погоджується та вважає його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, оскільки документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст.53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими і підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Ухвалою судді від 14.04.022 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору.

20.04.2022 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позову з долученими квитанціями про сплату судового збору.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» та відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА».

Вказаною ухвалою судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

11.05.2022 року (вх.№ЕС/1355/22) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками (а.с.74-143), в якому зазначено, що адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві, з покликанням на фактичні обставини справи, вказано, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2021/215404 від 11.10.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000106/2 від 12.10.2021, а саме: 1) Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 2) В коносаменті від 19.07.2021 № HLCUEUR2106DDJB3 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) У поданих до митного контролю документах зазначений виробник HENGTONG WANHE INTERNATIONAL TRADING CO., LTD лише для першого товару квіти, для другого товару мішки, виробник у товаросупровідних документах не зазначений, при цьому надана для другого товару лише проформа-інвойс, яка не передбачена зовнішньоекономічним договором (контрактом), та суперечить заявленому у гр. 24 характеру угоди - 011 (Купівля/продаж без посередництва комісіонера або консигнатора [Операції, що полягають у переданні або передбачуваному переданні права власності між резидентом та нерезидентом за фінансову чи іншу компенсацію (крім операцій, зазначених у розділах 2, 7 та 8)]). 4) В страховому полісі від 01.09.2021 №10126003901392911476 відсутнє посилання на комерційний інвойс, сума суперечить прийнятим умовам страхування вантажу (сума комерційного інвойсу +10%). Вага заявленого товару не відповідає вазі, вказаній у наданій до митного контролю ваговій довідки №WGT204592. 5) Відомості заявлені в митній декларації суперечать відомостям, зазначеним в копії декларації країни відправлення від 02.09.2021 №530420210041309366 в частині найменування, вартості, кількості товару.

У відзиві вказано, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Як стверджує відповідач, декларантом не надано жодного з витребуваних митним органом документів, листом від 12.10.2021 ТОВ «Віздом» №12/10-21 повідомлено про відмову надати витребувані документи. Митниця робить висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за ціною угоди

Отже, вказано у відзиві, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2021/215404 від 11.10.2021 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовник вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» .

11.05.2022 року (вх.№ЕС/1356/22) від представника позивача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (а.с.144-179).

17.05.2022 року (вх.№ЕС/1416/22, вх.№ЕС/1417/22) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву разом із доказами направлення її копії на адресу відповідача (а.с.180-188), в якій зазначено, що відзив на позовну заяву фактично дублює оскаржуване рішення відповідача та не містить будь-яких заперечень щодо доводів позивача та наданих доказів.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З урахуванням положень ч.1 ст.120 КАС України ст.258, ч.2 ст.262 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом 24.06.2022 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

07 жовтня 2019 року між ТОВ «АННЕЛЬ УКРАЇНА» та Hengtong Wanhe International Trading Co, LTD (Beijing) укладено контракт № HTWH -1901 (далі Контракт) (а.с.17-22) за умовами якого продавець продає, а покупець купує штучні квіти в розібраному вигляді з синтетичних маитеріалів, тканин рослинного походження, відходів целюлозної і легкої промисловості та запчастин до них (надалі іменується Товар), асортимент, кількість і ціни якого, згідно інвойсів, які є невід`ємною часиною даного контракту.

Відповідно до п.2.1. Контракту продавець зобов`язується поставити проданий за цим контрактом товар морським контейнером на умовах CIF порт Одеса.

Пунктом 2.4 Контракту визначено, що продавець страхує Товар за Контрактом на свій розсуд і за свій рахунок.

Пунктом 3.2. Контракту передбачено, що ціна товару визначена на умовах CIF порт Одеса

Згідно п.6.1 Контракту пакування повинно забезпечувати повне збереження товару, зберегти його від розсипання при транспортуванні усіма видами транспорту з урахуванням перевантажень.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту № HTWH -1901 Фірма Hengtong Wanhe International Trading Co, LTD (Beijing) поставила ТОВ «АННЕЛЬ УКРАЇНА» товар: 1) штучні квіти в розібраному стані та їх частини (пресовані квіти - головки, нiжки, серединки, тичинки) виготовлені кустарним способом за спрощеною технологією з вторинної поліпропіленової сировини низької якості та елементiв металевого дроту, без латексного чи іншого захисного покриття, придатні для короткострокового використання - 1230 карт. Кор./нетто 14360кг.; Мішки пакувальні, виготовлені з поліпропіленових стрічок із вторинної сировини низької якості, методом переплетення, не триотажні, з закритим дном та відкритою горловиною, придатні для короткострокового використання, некомерційного призначення, для пакування штучних квітів 3 карт.коробки 138 кг. Торговельна марка відсутня. Виробник HENGTONG WANHE INTERNATIONAL TRADING.

11.10.2021 року ТОВ «ВІЗДОМ», діючи в інтересах ТОВ «АННЕЛЬ УКРАЇНА» звернулось до відповідача - Одеської митниці у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (МД №UA5000200/2021/215404 від 11.10.2021 року (а.с.24-26).

Для підтвердження вказаних у митній декларації № UA5000200/2021/215404 відомостей, до митної декларації було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів:

- Пакувальний лист (Packing list) №б/н від 27.08.2021 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Proforma invoice) № HTWH-2002BG від 27.08.2021 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № HTWH-2001 від 27.08.2021 року;

- Коносамент ((Bill of lading) №OOLU2675566010 від 02.08.2021 року;

- Навантажувальний документ (Borderau) №534 від 04.10.2021 року;

- Сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A (GSP) №G217541517290007 від 23.09.2021 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №7 від 04.10.2021 року;

- Стразовий поліс №10126003901392911476 від 01.09.2021 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №04 від 27.08.2021 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № HTWH-1901 від 07.10.2019 року;

- Копія митної декларації країни відправлення №530420210041309366 від 02.09.2021 року.

Позивачем визначено вартість товару №1/1 4031,50 дол. США, а по товару 2/1 218,82 дол. США.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) В коносаменті від 19.07.2021 № HLCUEUR2106DDJB3 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

3) У поданих до митного контролю документах зазначений виробник HENGTONG WANHE INTERNATIONAL TRADING CO., LTD лише для першого товару квіти, для другого товару мішки, виробник у товаросупровідних документах не зазначений, при цьому надана для другого товару лише проформа-інвойс, яка не передбачена зовнішньоекономічним договором (контрактом), та суперечить заявленому у гр. 24 характеру угоди - 011 (Купівля/продаж без посередництва комісіонера або консигнатора [Операції, що полягають у переданні або передбачуваному переданні права власності між резидентом та нерезидентом за фінансову чи іншу компенсацію (крім операцій, зазначених у розділах 2, 7 та 8)]).

4) В страховому полісі від 01.09.2021 №10126003901392911476 відсутнє посилання на комерційний інвойс, сума суперечить прийнятим умовам страхування вантажу (сума комерційного інвойсу +10%). Вага заявленого товару не відповідає вазі, вказаній у наданій до митного контролю ваговій довідки №WGT204592.

5) Відомості заявлені в митній декларації суперечать відомостям, зазначеним в копії декларації країни відправлення від 02.09.2021 №530420210041309366 в частині найменування, вартості, кількості товару.

До прийняття рішення відповідачем було поставлено вимогу декларанту надати протягом 10 календарних днів додаткові документи.

Як стверджує відповідач, декларантом не надано жодного з витребуваних митним органом документів,.

Судом встановлено, що листом від 12.10.2021 № 2/10-21 ТОВ «Віздом» повідомлено про надання усіх наявних документів на підтвердження заявленої митної вартості за ВМД №UA5000200/2021/215404 від 11.10.2021 року (а.с.114).

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням №UA500020/2021/000106/2 від 12.10.2021 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 49685,60 по товару №1/1 дол. США та по товару 2/1 353,28 дол. США із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів (а.с.44-45).

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00655 (а.с.12-13).

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що вини між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України.

Згідно ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23, п.24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача.

Так, щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає таке.

З згідно п.6.1 Контракту пакування повинно забезпечувати повне збереження товару, зберегти його від розсипання при транспортуванні усіма видами транспорту з урахуванням перевантажень.

З декларації №UA5000200/2021/215404 від 11.10.2021 року вбачається, що у ній було визначено процедуру постачання товару «ZZ00»

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Судом встановлено, що жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсом, наданим Фірмою «Hengtong Wanhe International Trading Co, LTD» (Beijing) не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Суд вважає, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 року по справі №520/10709/18.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №815/6794/17 та від 18.12.2019 року у справі №160/8775/18.

Щодо покликань відповідача на те, що до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає таке.

Так, в коносаменті від 19.07.2021 № HLCUEUR2106DDJB3 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення.

Суд зазначає, що за умовами Контракту постачання товару здійснюється за умовами CIF порт Одеса.

За умовами поставки CIF до обов`язків продавця належить оплата витрат на фрахт, необхідних для доставки товару в зазначений порт призначення, та входить страхування товару від транспортних ризиків. Тобто, при базисі поставки CIF в ціну товару включається вартість товару, фрахт до порту призначення та страхування від узгоджених ризиків. Тому у сторін договору відсутня необхідність додаткового уточнення вказаних положень за умови посилання на правила Інкотермс-2010.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Отже, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд зазначає, що в даному випадку підприємство не повинно додатково нести витрати на транспортування вантажу до порту.

Таким чином, вартість перевезення включається до вартості товару, що поставляється на умова CIF. Отже якщо певні витрати вже включені до контрактної вартості товару, то митний орган не може запитувати додаткові документи для підтвердження їх числових показників. Оскільки поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Щодо покликань відповідача на те, що страховому полісі від 01.09.2021 №10126003901392911476 відсутнє посилання на комерційний інвойс, сума суперечить прийнятим умовам страхування вантажу (сума комерційного інвойсу +10%), суд зазначає, що як вже вказано вище пунктом 2.4 Контракту визначено, що продавець страхує Товар за Контрактом на свій розсуд і за свій рахунок.

, , поставка товару здійснюється за умовами CIF порт Одеса, суд погоджується з доводами позивач про те, що відповідачем не враховані погоджені сторонами зовнішньоекономічного контракту умови поставки товару та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що в ціну товару вже включені витрати на страхування.

З огляду на викладене, не включення до митної вартості товару витрат, понесених покупцем на транспортування, страхування та навантаження тощо, як на підставу неможливості визначення митної вартості товару за основним методом є таким, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Щодо покликань відповідача на те, що вага заявленого товару не відповідає вазі, вказаній у наданій до митного контролю ваговій довідки №WGT204592, суд зазначає таке.

Так, судом встановлено, що вага товару квіти складає 14 660 кг, мішки -140 кг. Загальна вага товару склала 14800 кг.

11.10.2021 Одеською митницею проведено повний огляд товарів та складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UA500020/2021/215404. За результатами проведення митного огляду встановлено, що товари та відомості відповідають заявленим у митній декларації, в тому числі й визначеній вазі (а.с.9-10).

Жодних розбіжностей у числових значеннях митної вартості митним органом не виявлено.

Вага товару, визначена у митній декларації відповідає даним товаросупровідних документів, зокрема інвойсам, пакувальним листам, коносаменту.

Щодо покликань відповідача на те, що для другого товару мішки, виробник у товаросупровідних документах не зазначений, суд зазначає, що інформація про виробника не є обов`язковою для підтвердження вартості імпортованого товару.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Зважаючи на вказане, суд погоджується, що наявність чи відсутність у товаросупровідних документах певних відомостей (реквізитів), зокрема виробника товару, не впливають на числове значення заявленої митної вартості товарів та не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Підстави для коригування митної вартості відсутні.

При цьому в частині надання декларантом позивача до митного оформлення товару мішки лише проформи-інвойси, суд зазначає, що в даній частині відповідачем не наведено зміст порушення та яким чином воно вплинуло на формування митної вартості у декларації МД №UA5000200/2021/215404 від 11.10.2021 року.

Щодо покликань відповідача про те, що відомості заявлені в митній декларації суперечать відомостям, зазначеним в копії декларації країни відправлення від 02.09.2021 №530420210041309366 в частині найменування, вартості, кількості товару, суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, експортну митну декларацію постачальника законодавцем не включено.

Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати виключно за наступних умов, що передбачені ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, тобто документи, зазначені у ч.2.ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всiх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарiв, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари за умови її наявності.

Отже, законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявністю розбіжностей та наданий декларантом виключно лише за її наявності у останнього, за умови її існування в принципі. До того ж, виходячи з наведених аргументів, у Відповідача взагалі не було підстав витребувати додаткові документи від Позивача через відсутність підстав, зазначених в ч.3 ст. 53 МК України.

Так, в поданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 02.09.2021 року №530420210041309366 міститься інформація лише про штучні квіти, що постачалися позивачу. В ній визначено, що вага товару штучні квіти склала 14660 кг. (брутто); ціна 4031,50 дол. США.

Тобто, щодо товару квіти штучні, для митного оформлення якого було подано митну декларацію №UA5000200/2021/215404 від 11.10.2021 року зазначено такі ж які і декларантом позивача відомості.

Суд вважає, що відсутність у саме у митній декларації країни відправлення інформації від 02.09.2021 року №530420210041309366 інформації по товару мішки пакувальні не впливає на числовi значення складових митної вартості, що вказані у декларації №UA5000200/2021/215404 від 11.10.2021 року.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що до суду відповідачем не надано митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, про що зазначено у спірному рішенні про коригування митної вартості товару, а також не надано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведене тільки посилання на аналіз баз даних ПІК АСМО «Іспектор» ЄАІС та реквізити МД, яка у матеріалах справи відсутня.

Відповідачем така інформація та докази не надані під час розгляду справи також.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що в митного органу наявна інформація щодо раніше визначеним митними органами митними вартостями, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації у наявних доказах.

Додатково, суд зазначає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Покликання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Щодо покликань відповідача на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, №815/2013/15.

Суд вказує на те, що згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2021/00655 від 12.10.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/000106/2 від 12.10.2021 року.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, в свою чергу доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №21 від 18.04.2022 року, позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову, який містить вимогу майнового характеру у розмірі 5787,29 грн (а.с.58), а також згідно платіжного доручення №20 від 18.04.2022 року за подання вказаного адміністративного позову, який також містить одну вимогу немайнового характеру у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, сума судового збору, сплаченого позивачем за звернення до суду з даним позовом, який міститься вимогу немайнового та вимогу майнового характеру, склала у загальному розмірі 8268,29 грн.

З урахуванням задоволення позовної заяви, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 8268,29 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500020/2021/00655 від 12.10.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000106/2 від 12.10.2021 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 8268,29 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім гривень двадцять дев`ять копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АННЕЛЬ УКРАЇНА» (65069, м. Одеса, вул.Дунаєвського,1, код ЄДРПОУ 38643041);

Відповідач Одеська митниця (місцезнаходження: вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА