Рішення

від 15.06.2022 по справі 607/5441/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2022 Справа №607/5441/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Позняка В.М.,

за участі секретарів судового засідання Свергун Т.В., Мостовської І..М., позивачки ОСОБА_1 , її представника Бакальця І.Г. , відповідача ОСОБА_3 , її представника Берегуляка В.Ф. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. про визнання недійсним заповіту складеного 07 серпня 2019 року ОСОБА_5 , посвідченого секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А. зареєстрованим в реєстрі за №21.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є дочкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер. Після його смерті їй стало відомо про те, що секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А. 07 серпня 2019 року складено та посвідчено заповіт від імені ОСОБА_5 , згідно з яким останній усе своє майно заповів ОСОБА_3 . Вказаний заповіт складений та посвідчений із порушенням щодо його форми та посвідчення, а тому є нікчемним. За життя та на момент складення заповіту в ОСОБА_5 був вкрай незадовільний зір, зокрема йому було встановлено діагноз: ВМД волога форма, змішана дегенерація сітківки, незріла ускладнена катаракта обох очей. Супутній діагноз: ІХС, Кардіосклероз атеросклеротичний з нестійкою формою фібриляції пересердь, тахісостологія шлуночків, гіпертонічна хвороба 2 ст., ІІ ст. гіпертензивне серце, високий КВР І ст., ФК ІІ. 08 листопада 2017 року ОСОБА_5 проведено операцію: інтравітреальне введення анти-VEGF на лівому оці. За вказаних обставин зір у заповідача ОСОБА_5 не дозволяв йому самостійно підписати оспорюваний заповіт. Зі змісту заповіту вбачається, що секретар Буцнівської сільської ради знала про вади зору заповідача ОСОБА_5 , а тому зазначила у ньому про те, що останній не може особисто прочитати текст заповіту. Разом з тим, оспорюваний заповіт підписаний власноручно самим ОСОБА_5 підпис на оспорюваному заповіті виконаний не її батьком ОСОБА_5 , а іншою особою. Крім цього, на момент складення та посвідчення заповіту ОСОБА_6 хворів на онкологічну хворобу та в період з 08 серпня 2019 року по 21 серпня 2019 року перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: С-г правої легені T3N2MO з розладом пухлини ІІ ст. ІІ кл.гр. Тобто, на другий день після складення та посвідчення заповіту ОСОБА_6 був госпіталізований. Вказала, що оспорюваний заповіт направлений секретарем Буцнівської сільської ради до Спадкового реєстру не в день його складення, а через чотири місяці після його посвідчення та внесений до спадкового реєстру 10 грудня 2019 року, тобто через 17 днів після смерті заповідача, що суперечить Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі. Приватний нотаріусом Тернопільського районного округу Чопик І.Я. на підставі заяви про відкриття спадщини ОСОБА_1 03 грудня 2019 року була заведена спадкова справа №221/2019, тобто до реєстрації заповіту ОСОБА_5 у Спадковому реєстрі. Таким чином, оформлення заповіту не було завершено протягом життя заповідача, а завершене після його смерті, що свідчить про те, що оформлення і посвідчення заповіту відбулось з порушенням вимог закону, а відтак оспорюваний заповіт слід визнати недійсним.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано в Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Реєстр нотаріальних дій за 2019 рік під №21, а також оригінал заповіту від 07.08.2019 року, складеного від імені заповідача ОСОБА_5 . Витребувано в Приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. матеріали спадкової справи №221/2019, стосовно спадкодавця ОСОБА_5

09 червня 2022 року відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позов. Вказала, що позовних вимог не визнає та заперечує щодо задоволення позовних вимог. 07 серпня 2019 року секретарем Буцнівської сільської ради Жидик О.А. було складено та посвідчено заповіт від імені ОСОБА_5 , відповідно до змісту якого останній зробив заповідальне розпорядження, а саме усе своє майно заповів їй ( ОСОБА_3 ). Зазначила, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не містить жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неправомірність складення заповіту, оскільки позов складається із вільного неправильного тлумачення норм чинного законодавства України та надуманих обставин. Вказала, що твердження позивача про те, що ОСОБА_5 не мав права підписувати заповіт є абсурдними, оскільки суперечить нормам законодавства. Посилання позивача на незадовільний зір заповідача ОСОБА_5 на момент складення заповіту не дає підстав стверджувати про те, що він не міг підписати текст заповіту. Той факт, що ОСОБА_5 не міг самостійно прочитати текст заповіту не свідчить про повну втрату зору і неможливість ставити власний підпис. Жодних доказів про те, що заповідач діяв не добровільно, не на власний розсуд, під тиском або обманом позивачем не надано. Крім цього, позивач на власний розсуд трактує приписи законодавства, оскільки сама по собі присутність свідків про складені та посвідченні заповіту не свідчить про те, що ОСОБА_5 повністю втратив зір, оскільки підтвердження лише правильність процедури вчинення заповідальних дій. Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні позову.

17 липня 2020 року представник відповідача Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області подав відзив на позов. Вказав, що позовні вимоги вони не визнають та заперечують проти задоволення позову в повному обсязі. Крім цього, надав вичерпні відповіді на постановленні питання. Зокрема, надав відповіді на питання: 1) підпис від імені заповідача за заповіті від 07 серпня 2019 року, який складений від імені ОСОБА_5 та посвідчений секретарем Буцнівської сільської ради Жидик О.А., зроблено особисто заповідачем ОСОБА_5 в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; 2) заповідач особисто зміг підписати заповіт; 3) дана нотаріальна дія проводилась після її оплати, що підтверджується відповідною квитанцією; 4) вказана нотаріальна дія секретарем Буцнівської сільської ради Жидик О.А. в день посвідчення заповіту ОСОБА_5 07 серпня 2019 року була внесена в Реєстр для реєстрації нотаріальних дій під №21 та підписана особисто спадкодавцем ОСОБА_5 ; 5) заява про державну реєстрацію заповітів та спадкових договорів, щодо посвідчення заповіту ОСОБА_5 підготовлена секретарем Буцнівської сільської ради, підписана та завірена сільським головою, направлена 09 грудня 2019 року в Тернопільську регіональну філії ДП «Національні інформаційні системи».

10 червня 2020 року представник позивача - адвокат Бакалець І.Г. подав відповідь на відзив. Вказав, що у попередньому судовому засіданні представником відповідача Буцнівської сільської ради до матеріалів справи долучено Реєстр для нотаріальних дій, на обкладинці якого не зазначено року, коли ці дії вчиняються, де під номером 21 зроблено запис «заповіт» навпроти прізвища ОСОБА_5 . Однак, датою такого запису в Реєстрі для нотаріальних дій під №21 є 17 квітня 2019 року, а не 07 серпня 2019 року, як про це зазначає у відзиві представник Буцнівської сільської ради. Таким чином, вказаний запис свідчить про підробку вказаного документу секретарем Буцнівської сільської ради, оскільки останній зроблений за 4 місяці до підписання заповіту ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бакалець І.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Берегуляк В.Ф. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача Буцнівської сільської ради в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Представник відповідача була присутня у попередніх судових засіданнях позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_9 , батьками якої зазначено « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02 липня 1970 року.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00024735595 від 28 листопада 2019 року, ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_11 » у зв`язку з реєстрацією 27 липня 1991 року шлюбу з ОСОБА_12 .

07 серпня 2019 року секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А. було посвідчено заповіт, зареєстрований в реєстрі за №21, від імені ОСОБА_5 , згідно з яким останній усе своє майно, що буде йому належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право і що буде належати йому на момент смерті заповів ОСОБА_3 зі змісту вказаного заповіту вбачається, що у зв`язку з тим, що заповідач не може самостійно прочитати заповіт посвідчується у присутності запрошених ним свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Заповіт зачитано свідками вголос та останній містить їх підписи. Вказаний заповіт підписаний самим заповідачем ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 23 листопада 2019 року.

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №02/10999 від 13 листопада 2017 року, ОСОБА_5 встановлено супутній діагноз: ІХС, Кардіосклероз атеросклеротичний з нестійкою формою фібриляції пересердь, тахісостологія шлуночків, гіпертонічна хвороба 2 ст., ІІ ст. гіпертензивне серце, високий КВР І ст., ФК ІІ.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №012652 Відділення торакольної хірургії від 21 серпня 2019 року вбачається, що ОСОБА_5 встановлено діагноз: С-г правої легені T3N2MO з розладом пухлини ІІ ст. ІІ кл.гр.

03 грудня 2019 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. заведено спадкову справу №221/2019 після смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

З довідки за №833 від грудня 2019 року, виданої Буцнівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що померлий ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 . разом з померлим ніхто не був зареєстрований.

06 грудня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Як слідує з реєстру нотаріальних дій Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за 2019 рік, в ньому міститься запис про вчинення нотаріальної дії за №21, а саме посвідчення заповіту від імені ОСОБА_5 та підпис останнього у відповідній графі.

З висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №57/58/21-22 від 31 березня 2022 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_5 у двох примірниках заповіту, укладеного 07 серпня 2019 року, посвідченого секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А., та підпис навпроти запису №21 за №2019 рік у реєстрі нотаріальних дій Буцнівської сільської ради виконано рукописним способом, без попередньої підготовки до їх виконання та використання технічних засобів відтворення. Підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Заповідач» обох примірників заповіту від 07 серпня 2020 року, посвідченого секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А., виконано однією особою. Встановити, чи підпис навпроти запису №21 за №2019 рік у реєстрі нотаріальних дій Буцнівської сільської ради виконано тією ж особою, що і підписи у двох примірниках заповіту від 07 серпня 2020 року, посвідченого секретарем Буцнівської сільської ради Жидик О.А., не виявилось можливим. Питання про те, ким - ОСОБА_5 чи іншою особою виконано підписи у двох примірниках заповіту від 07 серпня 2020 року, посвідченого секретарем Буцнівської сільської ради Жидик О.А., та підпис навпроти запису №21 за 2019 рік у реєстрі нотаріальних дій Буцнівської сільської ради не вирішувалось з причин, викладених у дослідницькій частині висновку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка є дочкою позивача та онукою померлого ОСОБА_5 , суду пояснила, що її дід ОСОБА_5 був хворим та погано бачив. Вона приходила до нього в лікарню та він погано бачив постаті. Відповідач ОСОБА_3 піклувалася про діда ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , який є сином позивача та онуком померлого ОСОБА_5 , суду пояснив, що вони возили діда в лікарню, де в останнього діагностували пухлину. Дід потребував піклування та відповідач ОСОБА_3 піклувалася про нього. ОСОБА_5 бачив постаті людей.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він був сімейним лікарем ОСОБА_5 . Випадково. Коли він прийшов на виклик, в його присутності був складений оспорюваний заповіт, ОСОБА_5 при його складені був при повній свідомості.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що позивач не приїжджала до ОСОБА_5 та не спілкувалася з ним. Відповідач ОСОБА_3 розказувала їй про хворобу ОСОБА_5 . При розмові з ОСОБА_5 останній розказував їй, що хоче передати хату відповідачу, оскільки вони спільно прожили понад 19 років, купили та добудовували її разом. Зазначила, що вона була свідком при складені заповіту, разом із секретарем сільської ради зачитувала його та підписувалась у відповідній графі. Також був присутній лікар.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він був свідком при складені оспорюваного заповіту. Також, при складені заповіту були ОСОБА_8 , секретар сільської ради та лікар. Секретар сільської ради та ОСОБА_8 зачитували заповіт.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

Згідно частини другої статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту).

Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених нормами ЦК України.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1-3,5,6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, у тому числі посилається на те, що вказаний заповіт складений та посвідчений із порушенням щодо його форми та посвідчення, а тому є нікчемним. За життя та на момент складення заповіту в ОСОБА_5 був вкрай незадовільний зір, відтак останній не міг самостійно підписати оспорюваний заповіт. Разом з тим, оспорюваний заповіт підписаний власноручно самим ОСОБА_5 , без зазначення прізвища, ім`я та по батькові, крім цього, підпис на оспорюваному заповіті виконаний не її батьком ОСОБА_5 , а іншою особою.

Статтею 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту, відповідно до яких, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначених у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Частина четверта статті 207 ЦК України передбачає, що якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Згідно частини другої статті 1248 ЦК України, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.

Згідно зі статтею 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно пункту 1 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р., нотаріус посвідчує заповіти фізичних осіб з повною цивільною дієздатністю, у тому числі подружжя, які складені відповідно до вимог статей 1233-1257 Цивільного кодексу України та особисто подані нотаріусу. Посвідчення заповіту через представників не допускається. У заповіті зазначаються місце і час складення заповіту, дата та місце народження заповідача. Заповіт особисто підписує заповідач.

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку передбачено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням. Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування, то в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причини, з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування.

Посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти. При посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 1247, 1251 ЦК України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням точного місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім`я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому (пункти 1.1., 1.4. розділу ІІІ Порядку).

Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними у пункті 2.3 розділу II зазначеного Порядку, відповідно до якого у разі, якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт чи заяву, підписується інша фізична особа, посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього. Копія документа, за яким встановлюється особа, долучається до примірника документа, який залишається у справах органу місцевого самоврядування.

У статті 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, та зазначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3статті 203 ЦК України.

Також, як роз`яснено у пунктах 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК України, тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України, тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Відповідно до статей 215, 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Таким чином оспорюваний правочин є недійсним в силу визнання його судом, а нікчемний - в силу припису закону.

Із змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам Цивільного Кодексу України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти:

1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі;

2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту);

3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

У постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 525/607/17 (провадження № 61-1339св17) суд касаційної інстанції зробив висновок, що «посилання касаційної скарги на порушення загальних вимог щодо форми заповіту є безпідставними, оскільки відсутність у заповіті певних реквізитів, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, може розцінюватися як порушення форми заповіту у тому разі, коли відсутність таких реквізитів позбавляє можливості встановити особу спадкодавця, свободу його волевиявлення, час, місце вчинення заповіту, особу, яка його нотаріально посвідчила, тощо.»

Крім того, у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №564/1226/16-ц (провадження № 61-1342св18) суд зробив висновок, що виготовлення секретарем сільської ради тексту заповіту заздалегідь не є підставою для визнання його недійсним».

Встановлено, що заповіт, складений 07 серпня 2019 року ОСОБА_5 , посвідчений секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А., зареєстрований в реєстрі за №21 відповідає вищенаведеним вимогам закону. Вказаний заповіт складений та посвідчений у відповідності до вимог закону, зокрема: секретарем сільської ради встановлено особу заповідача та визначено обсяг його цивільної дієздатності; заповіт складено у письмовій формі, із зазначенням точного місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та заповіт підписаний особисто заповідачем; зазначений заповіт записаний зі слів заповідача за допомогою загальноприйнятих технічних засобів; посвідчення заповіту відбулось в присутності як двох свідків, оскільки заповідач через фізичні вади не міг сам прочитати заповіт; текст заповіту містить відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім`я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта; складений заповіт зачитано свідками вголос та останніми проставлено свої підписи на ньому у відповідних графах.

При цьому, посилання позивача на те, що заповідач не міг особисто підписати заповіт, оскільки в нього був поганий зір є безпідставними і необґрунтованими, оскільки секретарем сільської ради при посвідченні оспорюваного заповіту враховано вади зору заповідача у зв`язку з чим вказаний заповіт був складений та посвідчений за участі двох свідків. Разом з тим, оспорюваний заповіт підписаний самим заповідачем, оскільки останній мав змогу підписати останній попередньо почувши його зміст, який був зачитаний свідками. Судом не встановлено, що наявні у заповідача ОСОБА_5 вади зору на момент складення та посвідчення заповіту не давали останньому змогу підписати заповіт. Доказів протилежного судом не здобуто, а позивачем не надано.

Стосовно доводів позивача про те, що оспорюваний заповіт не був підписаний особисто заповідачем ОСОБА_5 слід зазначити наступне.

За клопотання позивача у справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу за результатами проведення якої судовим експертом складено висновок №57/58/21-22 від 31 березня 2022 року.

З вказаного висновку вбачається, що підписи від імені ОСОБА_5 у двох примірниках оспорюваного заповіту в графі «Заповідач» виконано однією особою. При цьому, встановити, чи підпис навпроти запису №21 за 2019 рік у реєстрі нотаріальних дій Буцнівської сільської ради виконано тією ж особою, що і підписи у двох примірниках заповіту, не виявилось можливим. Крім цього, питання про те, ким - ОСОБА_5 чи іншою особою виконано підписи у двох примірниках заповіту та підпис навпроти запису №21 за 2019 рік у реєстрі нотаріальних дій Буцнівської сільської ради не вирішувалось з причин, викладених у дослідницькій частині висновку.

Зі змісту дослідницької частини висновку судового експерта вбачається, що надані судовому експерту для дослідження зразки підписів ОСОБА_5 різняться між собою як за часом їх виконання так і за рядом загальних та окремих графічних ознак. Разом з тим, всі ці підписи надано як зразки підписів ОСОБА_5 . Експерту невідома причина вказаних вище розбіжностей між зразками: це може бути існування двох або більше варіантів підписів ОСОБА_5 або ж це вікові зміни, викликані погіршенням загального фізичного стану. Разом з тим, не виключено, що надані зразки виконано двома (або більшою кількістю) особами, тобто не є достовірними. Проте, незалежно від достовірності вказаних зразків, порівняння досліджуваних підписів та цих зразків неможливе через їх неспівставність, що викликано важкими порушеннями координації рухів при виконанні досліджуваних підписів. Отже, питання про те, ким - ОСОБА_5 чи іншою особою виконано підписи у двох примірниках заповіту від 07.08.2020, посвідченого секретарем Буцнівської сільської ради Жидик О. А., та підпис навпроти запису № 21 за 2019 рік у реєстрі нотаріальних дій Буцнівської сільської ради не вирішувалось.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази про те, що оспорюваний заповіт був підписаний не заповідачем ОСОБА_5 , а іншою особою. Відтак, суд не приймає до уваги відповідні твердження позивача.

Безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, також є доводи позивача стосовно того, що секретарем Буцнівської сільської ради здійснено підробку підпису заповідача ОСОБА_5 , оскільки у реєстрі для нотаріальних дій Буцнівської сільської ради де під номером 21 зроблено запис «заповіт» навпроти прізвища ОСОБА_5 . Однак, датою такого запису в Реєстрі для нотаріальних дій під №21 є 17 квітня 2019 року, а не 07 серпня 2019 року, як про це зазначає представник Буцнівської сільської ради.

Так, з листа-повідомлення Буцнівської сільської ради від 20 жовтня 2020 року за №87 вбачається, що нотаріальна дія під номером 21, а саме посвідчення заповіту ОСОБА_5 , внесена в реєстр для нотаріальних дій саме 07 серпня 2019 року, тобто під час посвідчення вказаного заповіту, а не 17 квітня 2019 року. При цьому, не заповнення графи «дата вчинення нотаріальної дії» в реєстрі для нотаріальних дій є суто технічною помилкою секретаря сільської ради Жидик О.А.

Суд вважає, що саме по собі не зазначення дати вчинення окремої нотаріальної дії у відповідну реєстрі нотаріальних дій не свідчить про наявність підстав для визнання заповіту недійсним. При цьому, в суду не виникає сумнівів у складені та посвідченні оспорюваного заповіту саме 07 серпня 2019 року, що також підтвердили свідки.

Суд відхиляє доводи позивача, як на підставі для визнання заповіту недійсним, про те, що оспорюваний заповіт направлений секретарем Буцнівської сільської ради до Спадкового реєстру не в день його складення, а через чотири місяці після його посвідчення та внесений до спадкового реєстру 10 грудня 2019 року, тобто через 17 днів після смерті заповідача, що суперечить Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі.

Так, заповіт має бути посвідчений нотаріусом чи іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (частини третя та четверта статті 1247 ЦК України).

Тлумачення норм цивільного законодавства свідчить, що несвоєчасне здійснення державної реєстрації посвідченого заповіту в Спадковому реєстрі не зумовлює його нікчемність та не є підставою для оспорюваності заповіту.

Несвоєчасне подання 10 грудня 2019 року (вже після смерті заповідача) посадовою особою органу місцевого самоврядування реєстратору заяви про реєстрацію заповіту ОСОБА_5 у Спадковому реєстрі є порушенням, допущеним секретарем сільської ради, яке не впливає на волевиявлення спадкодавця щодо розпорядження власним майном, а лише свідчить про недобросовісне виконанням секретарем сільської ради своїх обов`язків щодо вчинення нотаріальних дій та не є підставою для оспорюваності заповіту.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту складеного 07 серпня 2019 року ОСОБА_5 , посвідченого секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А. зареєстрованим в реєстрі за №21 до задоволення не підлягають, оскільки докази які б однозначно та безальтернативно вказували на наявність передбачених статті 255 ЦК України підстав визнання правочину недійсним, у матеріалах справи відсутні, а відтак спірний заповіт є чинним і визнанню недійсним не підлягає.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 18, 76-83, 89, 95, 141, 247, 258, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_3 , ідей, номер НОМЕР_4 .

Відповідачі: Буцнівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, с.Буцнів Тернопільського району вул. Шевченка,37, пошт. інд. 47730, Код ЄДРПОУ: 04394852.

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , м.т. НОМЕР_5 .

Третя особа без самостійних вимог: Приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Чопик Ірина Ярославівна, м. Тернопіль, Пр-кт С.Бандери,74, прим. 119, тел. НОМЕР_6 пошт. інд. 46000, електрона пошта невідома.

Повний текст рішення виготовлено 27 червня 2022 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк