Рішення

від 21.06.2022 по справі 260/2286/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2022 рокум. Ужгород№ 260/2286/21 15: 25 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.,

за участю сторін:

позивач: Керівник Ужгородської окружної прокуратури - представник Роман Михайло Степанович,

відповідач: Виконавчий комітет Ужгородської міської ради - представник не з`явився,

третя особа: Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Керівника Ужгородської окружної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна,4, код ЄДРПОУ 44361754) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 22 червня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 27 червня 2022 року.

10 червня 2021 року Керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Департамент культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації, якою просить з урахуванням заяви від 24 червня 2021 року: 1) визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Садибний будинок в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департамент культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; 2) зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Садибний будинок в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департамент культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

29 червня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02 листопада 2021 року ухвалою суду адміністративний позов керівника Ужгородської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.

09 лютого 2022 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.11.2021р. про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 260/2286/21 - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

23 лютого 2022 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду.

28 лютого 2022 року ухвалою суду прийнято адміністративну справу до провадження та призначено судовий розгляд.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР №970 від 24.08.1963 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» затверджено список пам`ятників архітектури У РСР, до якого, зокрема, включено Садибний будинок в Радванці. (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167, як пам`ятку архітектури національного значення. Зі змісту преамбули Закону «Про охорону культурної спадщини» вбачається, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Так, з Державного реєстру нерухомих пам`яток України вбачається, що Садибний будинок в Радванці. (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167, як об`єкт культурної спадщини, до такого не внесений. Водночас, з інформації Закарпатської обласної державної адміністрації вбачається, що Виконавчий комітет Ужгородської міської ради з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини - Садибного будинку в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, до Департаменту культури Закарпатської ОДА, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, не звертався. Відсутність в чинному законодавстві конкретних строків для такого подання зумовлено специфікою об`єктів культурної спадщини, які потребують постійної (без визначення будь-яким строком) охорони культурної спадщини в розумінні ст. 1 Закону. У даному випадку саме на відповідача покладається обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення Садибного будинку в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Занесенню об`єкта культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини, що знаходяться на території Ужгородської міської ради та подання пропозицій Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державної о реєстру нерухомих пам`яток України.

21 липня 2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити, оскільки система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи не занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру). Таким чином, обов`язок щодо безпосереднього обліку об`єктів культурної спадщини національного значення покладено на відповідні органи державної влади. Також зазначено, що департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації надіслано перелік об`єктів культурної спадщини розташованих на території міста, які погребують виготовлення актуальної облікової документації за рахунок коштів обласного бюджету, що підтверджено листом 26.11.2020 № 30.1-18/789 управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради, а також звернення до Закарпатської облдержадміністрації про надання інформації про наявність облікової документації на пам`ятку архітектури національного значення «Садибний будинок в Радванці» кін. XVI ст. по вул. Дендеші, 8 в м. Ужгород охоронний № 167, що підтверджено листом № 3415/03-18 від 29.01.2021 виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про надіслання судових повісток на електронну адресу.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи по суті, уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Постановою Ради Міністрів Української РСР №970 від 24.08.1963 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР" затверджено список пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, до якого, зокрема, включено Будинок лісництва в Радванці XVIII ст., охоронний номер 167, як пам`ятник архітектури, який можна використовувати для культурних або господарських цілей і передавати в орендне використання установам та організаціям.

12 травня 2021 року Ужгородська окружна прокуратура звернулася до Департаменту культури Закарпатської ОДА з листом № 07.53-104-1105ВИХ-21, в якому просить на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді повідомити чи звертався виконавчий комітет Ужгородської міської ради з приводу виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Садибний будинок в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167 та подання пропозицій про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, (т.1 а.с. 26-27).

12 травня 2021 року Ужгородська окружна прокуратура звернулася до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради з листом № 07.53-104-1108ВИХ-21, в якому просить на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді повідомити чи вживалися заходи представницького чи іншого характеру щодо внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта культурної спадщини - Садибний будинок в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер 167, (т.1 а.с. 29-30).

13 травня 2021 року Виконавчий комітет Ужгородської міської ради звернувся до Ужгородської окружної прокуратури з листом № 1542/03-18, в якому повідомив, що обов`язок щодо безпосереднього обліку об`єктів культурної спадщини національного значення покладено на відповідні органи державної влади. Також інформують, що департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації надіслано перелік об`єктів культурної спадщини розташованих на території міста, які потребують виготовлення актуальної облікової документації за рахунок коштів обласного бюджету, що підтверджено листом 26.11.2020 № 30.1-18/789 управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради, а також звернення до Закарпатської облдержадміністрації про надання інформації про наявність облікової документації на пам`ятку архітектури національного значення «Садибний будинок в Радванці» кін. XVI ст. по вул. Дендеші, 8 в м. Ужгород охоронний № 167, що підтверджено листом № 3415/03-18 від 29.01.2021 виконавчого комітету Ужгородської міської ради. Відомості про виготовлення облікової картки на садибний будинок в АДРЕСА_1 та охоронний договір відсутні, (т.1 а.с. 31-33).

14 травня 2021 року Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА листом № 01-12/635 повідомив Ужгородську окружну прокуратуру, що окремих звернень щодо виготовлення облікової документації на вказані об`єкти культурної спадщини, а також пропозицій щодо занесення вказаних об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України від Ужгородської міської ради не надходило, (т.1 а.с. 28).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Садибний будинок в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департамент культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Разом з тим, судом встановлено, що Постановою Ради Міністрів Української РСР №970 від 24.08.1963 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР" затверджено список пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, до якого, зокрема, включено Будинок лісництва в Радванці XVIII ст., охоронний номер 167, як пам`ятник архітектури, який можна використовувати для культурних або господарських цілей і передавати в орендне використання установам та організаціям.

Отже, позивачем помилково зазначено відомості про Садибний будинок в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою.

Згідно зі статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1805-ІІІ об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 1805-ІІІ занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Пунктами 3 -5 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» передбачено, що облікова документація, в тому числі облікові картки та паспорти, складені на пам`ятки культурної спадщини зберігають свою чинність. Облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 1 грудня 2020 року.

Органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій: до 01 жовтня 2019 року подати Міністерству культури України: переліки об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день набрання чинності цим наказом за формою, згідно з додатком до цього наказу; копії рішень про взяття на державний облік об`єктів культурної спадщини відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день прийняття цього наказу та облікову документацію (за наявності); до 31 грудня 2021 року забезпечити формування облікових справ в паперовій формі у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини; до 31 грудня 2019 року переглянути затверджені до набрання чинності цим наказом переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та затвердити їх у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини.

Органам охорони культурної спадщини до 31 грудня 2019 року передати облікову документацію на пам`ятки національного значення Міністерству культури України.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України 11 березня 2013 року № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501, далі по тексту Порядок № 158).

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку № 158 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

Державний реєстр нерухомих пам`яток України - банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам`ятки культурної спадщини (далі - Реєстр);

об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом - об`єкт культурної спадщини, який набув статус пам`ятки відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, в тому числі відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР;

уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до пунктів 3-4 розділу 1 Порядку № 158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).

Ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:

уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення;

уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Таким чином, при встановленні суб`єкта подання пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України визначальним є значення такої пам`ятки.

Матеріалами справи підтверджується, що Будинок лісництва в Радванці XVIII ст., охоронний номер 167 віднесений до пам`ятки архітектури національного значення, відтак у відповідності до вимог Закону №1805-III та Порядку № 158 відповідача не є уповноваженим органом щодо подання пропозицій про занесення Будинку лісництва в Радванці XVIII ст., охоронний номер 167 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки таким є обласна державна адміністрація.

Відповідно до пунктів 1-5 розділу IХ Порядку № 158 Мінкультури забезпечує включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом: пам`яток всесоюзного, республіканського значення - за категорією національного значення шляхом підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів України про занесення пам`ятки до Реєстру за категорією національного значення; інших пам`яток - за категорією місцевого значення шляхом прийняття рішення про занесення таких пам`яток до Реєстру за категорією місцевого значення.

Мінкультури приймає рішення про невключення об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, виключно у разі, якщо такий об`єкт не підлягає занесенню до Реєстру.

Не підлягають занесенню до Реєстру пам`ятки (пам`ятники, пам`ятні знаки), присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

У разі відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації.

Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, до Реєстру, має містити: найменування; вид, тип, категорію; дату утворення; місцезнаходження; охоронний номер.

Передбачені відомості про пам`ятку визначаються в рішенні на підставі облікової документації, а у разі її відсутності - на підставі рішення про взяття на державний облік такого об`єкта відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом. Відомості щодо місцезнаходження пам`ятки коригуються, за необхідності, у разі зміни найменування (перейменування) населених пунктів, вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд на підставі інформації відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань адміністративно-територіального устрою відповідного населеного пункту.

Про занесення до Реєстру пам`ятки Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів, повідомляє уповноважений орган, який в свою чергу у п`ятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення інформує власника цієї пам`ятки або уповноваженого (ої) ним органу (особи) про прийняті рішення та особливості здійснення права власності на пам`ятку рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що Постановою Ради Міністрів Української РСР №970 від 24.08.1963 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР" затверджено список пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, до якого, зокрема, включено Будинок лісництва в Радванці XVIII ст., охоронний номер 167, як пам`ятник архітектури, який можна використовувати для культурних або господарських цілей і передавати в орендне використання установам та організаціям.

Таким чином, оскільки об`єкт культурної спадщини - Будинок лісництва в Радванці XVIII ст., охоронний номер 167 взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Порядком №158, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль