Постанова

від 21.08.2024 по справі 260/2286/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року

м. Київ

справа №260/2286/21

адміністративне провадження № К/990/2108/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 260/2286/21

за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року (суд у складі головуючого судді Скраль Т.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Кушнерика М.П., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.) у справі № 260/2286/21

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Садибний будинок в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департамент культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- зобов`язати виконавчий комітет Ужгородської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Садибний будинок в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департамент культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що саме на виконавчий комітет Ужгородської міської ради покладається обов`язок щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Садибний будинок в Радванці (мур), кінець 16 сторіччя спорудження, охоронний номер - 167 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації.

Утім, з пропозицією про занесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, виконавчий комітет Ужгородської міської ради до Департаменту культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації, не звертався.

Невжиття відповідачем таких заходів не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, реставрації та музеєфікації об`єкта культурної спадщини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Оскаржувані рішення судів мотивовані тим, що у разі відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що «Будинок лісництва в Радванці» XVI ст., охоронний номер 167, віднесений до пам`ятки архітектури національного значення, тому у відповідності до вимог Закону № 1805-III відповідач не є уповноваженим органом щодо подання пропозицій про його занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Таким суб`єктом є обласна державна адміністрація.

Відповідальність за реєстраційний облік культурної спадщини покладено на Міністерство культури, однак, прокурор не з`ясував поважності причин не виконання останнім дій щодо такої реєстрації, не з`ясував чи була бездіяльність або неналежне виконання ним вищезазначеного наказу, а відразу звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави, що в сукупності з вищевикладеним дає суду підстави для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з судовими рішеннями, заступник керівника Львівської обласної прокуратури направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Як підставу касаційного оскарження рішення та постанови суду першої та апеляційної інстанцій Заступник керівника Львівської обласної прокуратури вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник вказує, що оскаржувана постанова прийнята в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №260/437/21.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору надали невірну оцінку положення Закону України «Про охорону культурної спадщини», за змістом яких, саме до компетенції виконавчого органу сільської, селищної, міської ради належить забезпечення виконання повноважень у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі №260/2286/21.

5. Верховний суд ухвалою від 19 серпня 2024 року призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 20 серпня 2024 року.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не надав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Постановою Ради Міністрів Української РСР № 970 від 24 серпня 1963 року «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» затверджено список пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, до якого, зокрема, включено «Будинок лісництва в Радванці» XVI ст., охоронний номер 167, як пам`ятник архітектури, який можна використовувати для культурних або господарських цілей і передавати в орендне використання установам та організаціям.

12 травня 2021 року Ужгородська окружна прокуратура звернулася до Департаменту культури Закарпатської ОДА з листом № 07.53-104-1105ВИХ-21, в якому просить на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді повідомити чи звертався виконавчий комітет Ужгородської міської ради з приводу виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Садибний будинок в Радванці» (мур), кінець XVI сторіччя спорудження, охоронний номер - 167 та подання пропозицій про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Також, 12 травня 2021 року Ужгородська окружна прокуратура звернулася до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради з листом № 07.53-104-1108ВИХ-21, в якому просить на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді повідомити чи вживалися заходи представницького чи іншого характеру щодо внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта культурної спадщини - «Садибний будинок в Радванці» (мур), кінець XVI сторіччя спорудження, охоронний номер 167.

13 травня 2021 року виконавчий комітет Ужгородської міської ради звернувся до Ужгородської окружної прокуратури з листом № 1542/03-18 в якому повідомив, що обов`язок щодо безпосереднього обліку об`єктів культурної спадщини національного значення покладено на відповідні органи державної влади. Зазначено, що департаменту культури Закарпатської облдержадміністрації надіслано перелік об`єктів культурної спадщини розташованих на території міста, які потребують виготовлення актуальної облікової документації за рахунок коштів обласного бюджету, що підтверджено листом 26 листопада 2020 року № 30.1-18/789 управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради, а також звернення до Закарпатської облдержадміністрації про надання інформації про наявність облікової документації на пам`ятку архітектури національного значення «Садибний будинок в Радванці» кін. XVI ст. по вул. Дендеші, 8 в м. Ужгород охоронний № 167, що підтверджено листом № 3415/03-18 від 29 січня 2021 року виконавчого комітету Ужгородської міської ради. Відомості про виготовлення облікової картки на садибний будинок в мікрорайоні Радванка по вул. Іштвана Дендеші, 8 та охоронний договір відсутні.

14 травня 2021 року Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА листом № 01-12/635 повідомив Ужгородську окружну прокуратуру, що окремих звернень щодо виготовлення облікової документації на вказані об`єкти культурної спадщини, а також пропозицій щодо занесення вказаних об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України від Ужгородської міської ради не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8. Колегія суддів Верховного Суду, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Ключове правове питання у цій справі - чи є у виконавчого комітету Ужгородської міської ради обов`язок щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Садибний будинок в Радванці» та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозицій про його занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України «Про охорону культурної спадщини».

За приписами статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

Об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

Пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Частиною 2 статті 5 цього Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно із частинами першою, третьою статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Підпунктом 10 пункту «б» частини першої статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, видає власнику пам`ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини надає органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, відповідним виконавчим органам сільської, селищної, міської ради витяги з Реєстру щодо пам`яток, які розташовані на їхніх територіях.

Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158 (далі - Порядок №158), врегульовано систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 158 ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим-п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:

уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення;

уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку №158 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).

Пунктом 3 Розділу III Порядку 158 передбачено, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Пунктом 5 Порядку визначення категорій пам`яток, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року №452 визначено, що попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.

9. Таким чином, занесенню об`єкта культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і виконавчий комітет Ужгородської міської ради, до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини та подання пропозицій Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації.

Однак, попри наведені правові норми у сфері охорони культурної спадщини, відповідачем облікова документація на об`єкти культурної спадщини не складалася та пропозиції до Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації не подавалися, що є свідченням протиправної бездіяльності відповідача.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 260/437/21 та від 25 січня 2023 року у справі № 260/2609/21.

10. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що відповідач не має обов`язку щодо подання пропозицій про занесення об`єкта культурної спадщини національного значення - «Садибний будинок в Радванці» (мур), кінець XVI сторіччя спорудження, охоронний номер 167 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

11. Доводи позивача про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи, у зв`язку із чим наявні підстави для скасування оскаржуваних рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року в адміністративній справі № 260/2286/21 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов керівника Ужгородської окружної прокуратури до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Садибний будинок в Радванці» (мур), кінець XVI сторіччя спорудження, охоронний номер 167 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департамент культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати виконавчий комітет Ужгородської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Садибний будинок в Радванці» (мур), кінець XVI сторіччя спорудження, охоронний номер - 167 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.