Рішення

від 26.06.2022 по справі 380/2837/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2837/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатбуд» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю і зайнятість населення №ЛВ10914/1358/ПД/АВ/ФС від 18.10.2021 року у розмірі 300000,00 грн.

Посилається на те, що у період з 22.07.2021 року по 03.08.2022 року посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області проведено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у суб`єкта господарювання ТОВ «Карпатбуд». За результатами проведеного заходу складено акт №ЛВ10914/1358/П/АВ, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та абз.1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі Постанова №413). На підставі наведеного акта відповідачем винесено припис №ЛВ10914/1358/АВ/П від 03.08.2021 року про усунення виявлених порушень законодавства про працю та оскаржувану постанову №ЛВ10914/1358/ПД/АВ/ФС від 18.10.2021 року про накладення штрафу в розмірі 300000,00 грн. Позивач з такою не погоджується з підстав порушення відповідачем порядку проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування. Зокрема, вказала, що в порушення вимог п.п.6, 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (далі Порядок №509), позивач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про накладення штрафу. Крім того, зазначила, що належних та допустимих доказів стосовно використання фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) відповідачем під час проведення інспекційного відвідування не встановлено та суду не надано. Аналіз змісту цивільно-правових договорів, укладених між ТОВ «Карпатбуд» та з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дає підстави для висновку, що вони містять ознаки, характерні саме цивільно-правовим відносинам: встановлено визначений обсяг виконання робіт та їх кінцевий результат. З огляду на викладене, вважає, що оспорювана постанова Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ10914/1358/ПД/АВ/ФС від 18.10.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що в ході проведення інспекційного відвідування державним інспектором Управління Держпраці виявлено факт допуску працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до роботи за відсутності укладеного трудового договору (контракту). Водночас відповідач заперечив доводи позивача про те, що між ним та вказаним працівником мали місце відносини цивільно-правового характеру, адже предметом наданого позивачем договору є процес праці, а не її кінцевий результат. Працівник позивача виконувала певні трудові функції на підприємстві за конкретною посадою відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. За таких обставин, вважає, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимоги ст.24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а отже, оскаржувана постанова є правомірною. Окрім того, вказав, що Управлінням дотримано встановлену чинним законодавством процедуру притягнення позивача до фінансової відповідальності. Стосовно посилань товариства на неповідомлення його про час та місце розгляду, то зазначив, що чинним Порядком №509 не передбачено участі суб`єкта господарювання або його представника під час розгляду постанови про накладення штрафу. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою судді від 07.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 07.02.2022 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №68184254 на підставі виконавчого документа постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ10914/1358/ПД/АВ/ФС від 18.10.2021 року до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №380/2837/22.

Ухвалою суду від 04.04.2022 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) учасників справи.

Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, допитавши свідків, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Картпатбуд» зареєстроване, як юридична особа, 22.06.2006 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (місцезнаходження: вул.Нова, 1, село Новий Кропивник. Дрогобицький район, Львівська область, 82194; код ЄДРПОУ: 34219369); основним видом економічної діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Відповідно до Доповідної записки №4899/1 від 22.07.2021 року начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці у Львівській області О.Єзерської висловлено пропозицію провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ТОВ «Карпатбуд» в частині виявлення неоформлених трудових відносин. Проведення інспекційного відвідування доручено провести в період з 22.07.2021 року по 03.08.2021 року інспекторам праці, перелік яких наведений у Доповідній записці.

На підставі вказаної вище Доповідної записки №№4899/1 від 22.07.2021 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області 22.079.2021 року винесено наказ №1066-П «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ТОВ «Карпатбуд».

22.07.2021 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу №1066-П від 22.07.2021 року відповідно до підп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823, видано направлення №1051 для проведення позапланового заходу здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування у ТОВ «Карпатбуд». Строк здійснення заходу: з 22.07.2021 року по 03.08.2021 року.

У період з 22.07.2021 року по 03.08.2021 року державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області Кривонос В.Л. на підставі вищевказаних наказу №1066-П від 22.07.2021 року та направлення №1051 від 22.07.2021 року проведено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю ТОВ «Карпатбуд» в частині виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами проведеного позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування складено акт від 03.08.2021 року №ЛВ10914/1358/ПД/АВ.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України та абз.1 Постанови №413, що полягає у фактичному допуску до роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі виявлених актом порушень відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЛВ10914/1358/АВ/П від 03.08.2021 року, яким зобов`язано директора ТОВ «Карпатбуд» усунути такі порушення.

Вказані акт та припис скеровано поштовим зв`язком 03.08.2021 року (номер поштового відправлення 7900826974474).

31.08.2021 року позивачем подано в письмовій формі свої зауваження до акта інспекційного відвідування, однак згідно листа Головного управління Держпраці у Львівській області такі залишені без розгляду, оскільки подані поза межами встановлених Порядком №823 строків.

02.09.2021 року уповноважена особа відповідача повідомила позивача про одержання акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників від 03.08.2021 року №ЛВ10914/1358/ПД/АВ.

18.10.2021 року, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 03.08.2021 року №ЛВ10914/1358/ПД/АВ, відповідачем винесено спірну постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ10914/1358/ПД/АВ/ФС, згідно якої на позивача на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП накладено штраф у розмірі 300000,00 грн.

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п.1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із підп.6 п.4 Положення №96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Управління Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Відповідно до ст.4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно із ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 4 ст.24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 ч.2 ст.265 КЗпП України встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Відповідно до абз.1 Постанови №413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Згідно преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V), цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону №877, заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч.5 вказаної вище статті Закону №877, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зміст цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в ч.5 ст.2 Закону №877 та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону №877.

Водночас суд враховує, що на цей час немає Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон №877, незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 року у справі №809/799/17 та від 09.07.2020 року у справі №818/585/17.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (далі порядок №823; тут і далі в редакції, яка діяла на момент проведення позапланового заходу заходу державного контролю).

Згідно з п.2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 3 п.5 Порядку №823 визначено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до п.8 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Згідно з підп.підп.1, 6 п.10 Порядку №823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, серед іншого, під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

За змістом п.13 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право, зокрема: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки.

Відповідно до п.п.16, 17 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Пунктами 24, 25 Порядку №823 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Оцінюючи в контексті наведених вище норм законодавства викладені позивачем у позовній заяві аргументи щодо порушення відповідачем процедури проведення заходу державного контролю, а також відсутності у позивача порушень законодавства про працю, описаних в акті інспекційного відвідування, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 року у справі №804/2956/17 дійшов висновку, що, даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом. Тобто, з`ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах та передує вирішенню спору по суті встановлених органом Держпраці правопорушень.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності з`ясування судом дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) також підтримана Верховним Судом у постановах від 07.06.2021 року у справі №520/1814/19, від 04.08. 2021 року у справі №814/409/18 та від 08.12.2021 року у справі №460/718/19.

З огляду на наведене суд насамперед надає правову оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем процедури проведеного заходу державного контролю та перевіряє чи є такі порушення (у разі їх наявності) підставою для визнання такого заходу державного контролю незаконним.

Стосовно доводів позивача про те, що акт інспекційного відвідування вручено товариству 17.08.2021 року, а не 05.08.2021 року, та дотримання позивачем строку щодо подання зауваження на акт від 03.08.2021 року, суд враховує таке.

Згідно з п.23 Порядку №823, у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Отже, надсилання акта та припису рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням суб`єкта господарювання є належним виконанням обов`язків Головним управлінням Держпраці у Львівській області щодо інформування. При цьому, відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).

Відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі. У зв`язку з цим, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції.

Водночас, у разі доставки рекомендованого відправлення, на адресу відправника повертається повідомлення про вручення. У разі повернення повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про доставку (вручення) відповідному адресату за належною адресою, презюмується, що воно отримано уповноваженою особою.

Як видно з матеріалів справи, відповідач надіслав відповідний лист на адресу позивача рекомендованим листом і цей лист отримано, що підтверджується повідомленням про вручення. Між тим, згідно відстеження поштового відправлення №7900826974474 «відправлення вручено: члену сім`ї 05.08.2021 року».

Відтак, відповідач вжив усіх залежних від нього дій для належного інформування позивача про прийняті щодо нього акт та припис. Фактичне неотримання цих рішень адресатом 05.08.2021 року з причин, які не залежать від відправника, не може свідчити про неналежне виконання свого обов`язку відповідачем.

Окрім того, згідно п.18 Порядку №823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У спірному випадку, зауваження на акт від 03.08.2021 року були подані позивачем 17.08.2021 року, а тому правомірно залишені відповідачем без розгляду.

Щодо посилань позивача про неповідомлення його про час та місце розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно п.п.2-4 Порядку №509 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників (абз.5 п.2).

Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п.3)

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (п.4).

При цьому, суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 року у справі №640/17424/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».

Відповідно до ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, Порядок №823 вважається таким, що втратив чинність з дня набрання законної сили судовим рішенням від 28.04.2021 року у справі №640/17424/19, тобто 14.09.2021 року.

До прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 21.08.2019 року №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», п.п.3, 6, 7 було передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Втім, Порядком №823, який втратив чинність 14.09.2021 року, пункти 5-8 Порядку №509 з вимогами про необхідність повідомлення суб`єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу були виключені.

Як видно з матеріалів справи, Управління Держпраці у Львівській області листом від 02.09.2021 року №086/2/11-31 повідомило позивача, що 02.09.2021 року уповноваженою особою одержано матеріали інспекційного відвідування ТОВ «Карпатбуд», за результатами яких складено акт від 03.08.2021 року №ЛВ10914/1358/ПД/НД. Крім того, повідомлено, що у відповідності до п.2 Порядку №509 отримання акта є підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбаченого ч.2 ст.265 КЗпП України.

Верховний Суд вже вирішував правове питання чи означає скасування обов`язку уповноваженої посадової особи повідомляти суб`єкту господарювання про розгляд його справи про накладення штрафу, також і скасування права останнього на участь у процесі прийняття рішення про притягнення його до відповідальності.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.09.2021 року у справі №420/9061/20 сформовано такі висновки:

«У ст.3 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» серед основних принципів здійснення державного нагляду міститься принцип відкритості та прозорості.

Критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене, насамперед, у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи. Головне управління Держпраці у відповідній області як будь-який інший орган державної влади повинно застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо у тому разі, коли воно матиме несприятливі наслідки для особи.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 року у справі №813/3415/18, досліджуючи питання обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення, зробив висновок про те, що санкції за порушення законодавства про працю та зайнятість населення співмірні з покараннями за злочини.

При цьому, слід наголосити, що вказані санкції є фінансовою відповідальністю (за висновком Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2020 року у справі №260/1743/19), а не кримінальною».

У справі, що розглядається, на позивача накладено штраф у розмірі 300000,00 грн. Вказана сума штрафу є значною для суб`єкта господарювання.

Між тим, Верховним Судом у постанові від 04.05.2022 року у справі №300/3288/20 вказано, що особі, до якої застосовуються такі суттєві розміри штрафу в якості відповідальності за порушення законодавства про працю, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, правовий захист тощо.

Відсутність аналізу суб`єктом владних повноважень всіх обставин у сукупності та прийняття рішення без врахування позиції особи, яка притягується до відповідальності і якій не було належним чином надано право бути заслуханою державним органом влади, свідчить про недотримання відповідачем критерію обґрунтованості рішення, передбаченого п.3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд також зазначив, що виключення п.п.6, 7 Порядку №509 з вимогами про необхідність повідомлення суб`єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу не може нівелювати право особи на участь у процесі прийняття рішення про притягнення її до відповідальності.

Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, слід врахувати, що повідомлення уповноваженою особою суб`єкта господарювання про дату одержання акта інспекційного відвідування зроблено відповідачем, на підтвердження чого надано лист від 02.09.2021 року №086/2/11-31. Однак докази вручення такого повідомлення позивачу в матеріалах справи відсутні.

Жодних інших доказів, які б свідчили про поінформованість позивача про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу, матеріали справи не містять.

Вказане не спростовано відповідачем ні у відзиві на позовну заяву, ні у судовому засіданні.

Разом з тим, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 31.01.2019 року у справі №809/799/17 та від 17.03.2021 року у справі №500/2878/18, згідно з якою: «в такому випадку суд не повинен вдаватися до оцінки виявлених порушень з приводу оформлення трудових відносин з найманими працівниками, тривалості робочого часу, оплати праці щодо інших працівників позивача, які не звертались до відповідача з відповідними зверненнями щодо порушення їх прав».

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що неповідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи є самостійною підставою для скасування спірної постанови про накладення штрафу. Більше того, суд враховує, що на час прийняття спірної постанови №ЛВ10914/1358/ПД/АВ/ФС від 18.10.2021 року постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», якою виключено п.п.5-8 Порядку №509 з вимогами про необхідність повідомлення суб`єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу, була визнана нечинною. А тому, суд вважає, що розглядаючи справу та накладаючи на позивача штраф, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, які визначені Конституцією та законами України.

Щодо інших доводів, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, то, з огляду на вищевказані мотиви, якими суд керується, вирішуючи цю справу, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що спірне рішення Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ10914/1358/ПД/АВ/ФС від 18.10.2021 року є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ10914/1358/ПД/АВ/ФС від 18.10.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: пл.Міцкевича, 8, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 39778297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатбуд» (місцезнаходження: вул.Нова, 1, село Новий Кропивник, Дрогобицький район, Львівська область, 82194; код ЄДРПОУ: 34219369) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.