Ухвала

від 26.06.2022 по справі 910/2732/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2022 року

м. Київ

Справа № 910/2732/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд)

на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2022

зі справи № 910/2732/21

за позовом Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області (далі - Відділ)

до публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд,

про стягнення 128 819,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фонд 06.06.2022 подав касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2022 з цієї справи.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Фонду, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» цього пункту.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Предметом позову, з яким Відділ у 2021 році звернувся до господарського суду міста Києва про захист порушених прав, є стягнення 128 819,00 грн., а отже, ціна позову у справі № 910/2732/21 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною відповідно до положень статей 12, 247 ГПК України.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес, а також має надзвичайно важливе значення як для скаржника, так і для правовідносин гарантування вкладів в цілому. Так, за твердженням скаржника, наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у подібних правовідносинах. Винятковістю та важливістю цієї справи, на думку скаржника, є необхідність домогтися існування єдиної та однозначної практики застосування норм стосовно спорів, де запроваджено ліквідаційну процедуру. Разом з тим Фонд зазначає, що перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Водночас з огляду на зміст касаційної скарги доводи, наведені у ній скаржником, в контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а зміст касаційної скарги зводиться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішенням, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм. Зазначені вище доводи не підтверджені жодними доказами та зводяться в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про значний суспільний інтерес та винятковість справи для скаржника. Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2022 зі справи № 910/2732/21, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2022 зі справи № 910/2732/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко