Ухвала

від 22.02.2022 по справі 945/231/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/231/22

Провадження № 2-з/945/11/22

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

23 лютого 2022 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївськогорайонного судуМиколаївської областіШаронова Н.О.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Діброва про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Фермерського господарства Діброва про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться на території Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824282000:07:000:0048, загальною площею 12,64 гектарів, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Одночасно з пред`явленням позовної заяви, позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову позивач ОСОБА_1 просив суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони Фермерському господарству Діброва укладати будь - які правочини щодо земельної ділянки, яка знаходиться на території Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824282000:07:000:0048, загальною площею 12,64 гектарів, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Також позивач ОСОБА_1 просив заборонити органам державної реєстрації речових прав вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо вказаної вище земельної ділянки.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Фермерського господарства Діброва про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться на території Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824282000:07:000:0048, загальною площею 12,64 гектарів, що належить ОСОБА_1 на праві власності, у зв`язку з тим, що договорів оренди, належної йому на праві власності земельної ділянки, з відповідачем Фермерським господарством Діброва він не укладав і не підписував, дізнавався про їхнє існування випадково.

Посилаючись нате,що діївідповідача щодоодноосібного укладаннядоговорів орендиземлі,що належитьпозивачу направі власності,позбавляють позивачаможливості користуватисяналежною йомуна правівласності земельноюділянкою,а такожвказуючи нате,що у разі невжиття заходівзабезпечення позовуможуть виникнутиперешкоди длявиконання рішеннясуду уразі задоволенняпозову,а такождля ефективногозахисту,або поновленняпорушених правабо інтересівпозивача,за захистомяких вінзвернувся досуду, позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії, іншими заходами необхідними для забезпечення ефективного захисту. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, і з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

У вступній частині постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім цього, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер (постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 755/1357/18).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) (постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 766/18228/17; постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 308/2237/17).

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

На підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову суду надано копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 295898448 від 24 січня 2022 року, яка містить наступну актуальну інформацію про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису про інше речове право - 37728084; дата, час державної реєстрації - 10 серпня 2020 року 12:27:53; державний реєстратор - Прасолова Людмила Михайлівна, Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області; підстава для державної реєстрації - договір оренди землі, серія та номер - б/н, виданий 31 липня 2020 року, видавник - сторони за договором; підстава внесення запису - Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53572524 від 12 серпня 2020 року 13:01:27, ОСОБА_2 , Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області; вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права - строк дії - 49 років, з правом пролонгації; відомості про суб`єкта іншого речового права - орендар - Фермерське господарство "Діброва", код ЄДРПОУ - 20899876, країна реєстрації - Україна; орендодавець - ОСОБА_1 ; опис об`єкта іншого речового права - 12,64 гектарів.

Також суду надано копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 211060905 від 02 червня 2020 року, яка містить таку актуальну інформацію про державну реєстрацію іншого речового права: номер запису про інше речове право - 34904843; дата, час державної реєстрації - 24 грудня 2019 року 16:07:05; державний реєстратор - Прасолова Людмила Михайлівна, Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області; підстава для державної реєстрації - договір оренди землі, серія та номер - б/н, виданий 20 грудня 2019 року, видавник - сторони за договором; підстава внесення запису - Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50506284 від 27 грудня 2019 року 11:12:32, ОСОБА_2 , Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області; вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки; зміст, характеристика іншого речового права - строк дії - 49 років, з правом пролонгації; відомості про суб`єкта іншого речового права - орендар - Фермерське господарство "Діброва", код ЄДРПОУ - 20899876, країна реєстрації - Україна; орендодавець - ОСОБА_1 ; опис об`єкта іншого речового права - 12,64 гектарів.

Крім цього, суду надано копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 219653706 від 10 серпня 2020 року, згідно з якою 20 грудня 2019 року укладено договір оренди землі, серія та номер, б/н, видавник - сторони за договором. Орендодавець - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , країна громадянства - Україна. Орендар - Фермерське господарство Діброва, код ЄДРПОУ - 20899876, країна реєстрації - Україна. Опис об`єкта іншого речового права - 12,64 га. Кадастровий номер - 4824282000:07:000:0048. Інше речове право припинено. Дата, час державної реєстрації - 06 серпня 2020 року 15:33:18. Підстава - додаткова угода, серія та номер - б/н, виданий 30 липня 2020 року, видавник - сторони угоди. Відомості внесено до реєстру - 10 серпня 2020 року, 12:24:57, ОСОБА_2 , Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, індексний номер рішення - 53531607.

У заяві про забезпечення позову позивачем не зазначено жодного доказу, а також таких доказів не додано до заяви, на підтвердження викладених в ній обставин. Так, позивачем не вказані та не долучені докази, які підтверджують те, що права позивача можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову, чи невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання рішення суду. Не зазначені та не представлені суду докази про те, що відповідач має намір навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

За таких обставин, у зв`язку з тим, що позивач не довів наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також для ефективного захисту, або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає, що заява про забезпечення позову є необгрунтованою і такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149 - 153, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 945/231/22 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Діброва про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - відмовити.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова

23.02.2022