Рішення

від 27.06.2022 по справі 456/6163/21

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/6163/21

Провадження № 2/456/460/2022

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

28 червня 2022 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Черевата С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

за участю:

представника позивача ОСОБА_4 , -

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 01липня 2019року вінпозичив відповідачу ОСОБА_2 кошти всумі 7854400,00грн,що еквівалентно300000,00доларів США,який зобов`язувавсяповернути їхдо 28.09.2019,що підтверджуєтьсядоговором позикивід 01.07.2019.Згідно зп.1договору позикивід 01.07.2019 ОСОБА_1 передає увласність ОСОБА_5 грошові коштив сумі7854400грн 00коп,що становитьеквівалент 300000доларів США,згідно офіційногокурсу НБУ,а позичальникзобов`язується повернутипозикодавцеві сумупозики устроки,визначені цимдоговором.Згідно зп.5даного договорупідписанням цьогодоговору сторонипідтверджують,що позикодавцемпередана позичальникусума позики,у розмірівизначеному п.1цього договору.01.07.2019між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 , укладено договір іпотеки № 1735. За цим договором іпотекодавець (відповідач), з метою забезпечення повного виконання зобов`язання перед іпотекодержателем (позивачем) за договором позики від 01.07.2019, а саме: повернення позики у розмірі 7854400 грн в строк до 28.09.2019, передає в іпотеку нерухоме майно. Відповідно до п. 5 договору іпотеки нерухоме майно, що передавалося в іпотеку є: земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 4624555700:01:008:0270, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення цокольного поверху, під індексами 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, загальною площею 146,8 кв.м, яке розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до п.3 даного договору позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму позики не пізніше 28.09.2019, повернення суми позики може здійснюватись частанами, однак повна сума позики має бути повернута не пізніше 28.09.2019. Однак, кошти відповідачем не повернуто. 16.10.2020 позивачем в рахунок часткового погашення боргу за основним зобов`язанням в позасудовому порядку набуто у власність на предмет іпотеки нежитлові приміщення цокольного поверху під індексами 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, загальною площею 146,8 кв.м, яке розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 2615695,00 грн. Заборгованість за період з 30.09.2019 по 15.10.2020 становила 7854400, 00 грн, а відтак з врахуванням часткового погашення боргу залишок заборгованості становить 5238705, 00 грн, починаючи з 16.10.2020. Зазначив, що строк виконання зобов`язання настав, кошти до 28.09.2019 відповідачем не повернуто, а тому підлягають до стягнення в судовому порядку. Відповідно до положень статті 625 ЦК України, за період з 30 вересня 2019 року до 18 листопада 2021 року інфляційне збільшення заборгованості становить 752185,35 грн, 3% річних становлять 417807,12 грн. Як вбачається з п.19 договору іпотеки, відповідно до якого предмет іпотеки є спільною сумісною власністю іпотекодавця та його дружини ОСОБА_3 , яка дала свою згоду на передачу в іпотеку предмета іпотеки, про що підпис на заяві засвідчено 27.12.2017 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., за №4135. В заяві від 27.12.2017 ОСОБА_3 зазначала, що наведені вище правочини відповідають інтересам сім`ї. За таких обставин обов`язок щодо повернення позики несуть відповідачі в солідарному порядку, оскільки кошти позичалися за час перебування їх у шлюб і використані в інтересах сім`ї.

У зв`язку з вищенаведеним позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на його користь основну заборгованість в сумі 5238705,00 грн, інфляційне збільшення заборгованості в сумі 752185,35грн, 3% річних в сумі 417807,12грн,а всього 6408697,47 грн.

Відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кость Я.Р. в судовому засіданні позов підтримала, з підстав викладених у ньому.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили. Окрім цього, відповідачі повідомлялись про розгляд справи на 04.02.2022, 25.02.2022, 16.03.2022, 29.04.2022, 07.06.2022, 28.06.2022 оголошеннями на офіційному веб -порталі судової влади України про виклик відповідачів в судове засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Заяви, клопотання учасників справи.

Представником позивача та позивачем подано такі заяви та клопотання:

07.12.2021 позивач подав на адресу суду заяву про забезпечення позову (а.с.37-40).

30.12.2021 представник позивача ОСОБА_4 подала на адресу суду заяву про видачу ухвали суду (а.с.77).

04.02.2022 представник позивача ОСОБА_4 подала на адресу суду заяву про витребування судом доказів (а.с.119-120).

17.02.2022, 14.03.2022, 28.04.2022, 24.05.2022 представник позивача ОСОБА_4 подала на адресу суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.128, 138, 153, 166).

16.03.2022 представник позивача ОСОБА_4 подала на адресу суду заяву про відкликання клопотання про витребування доказів (а.с.142).

Процесуальні дії у справі.

08.12.2021 та суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів (а.с.73-74).

Ухвалою від 09.12.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 (а.с.75-76).

Ухвалою від 30.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.86).

Ухвалами від 17.02.2022, 14.03.2022, 28.04.2022 вирішено підготовче судове засідання у справі проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» (а.с.129, 139, 154).

Ухвалою від 25.02.2022 вирішено відкласти розгляд справи та проводити судове засідання без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.131).

Ухвалою від 29.04.2022 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду (а.с.157).

Ухвалами від 28.04.2022, 24.05.2022, 07.06.2022 вирішено судове засідання у справі проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» (а.с. 154, 167, 176).

Судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання відповідачів на 25.01.2022, 25.02.2022, 16.03.2022, 29.04.2022, 07.06.2022 по справі №456/6163/21 (а.с.90, 105, 106, 115, 116, 132, 145, 146, 160, 161, 174, 175).

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

01.07.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець в порядку і на умовах, визначених договором передає у власність позичальника грошові кошти в сумі 7854400 грн (сім мільйонів вісімсот п`ятдесят чотири тисячі чотириста гривень) 00 коп, що становить еквівалент 300000, 00 (триста тисяч) доларів США, згідно офіційного курсу НБУ доллара США до гривні, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму позики у строки визначені цим договором (пункт 1 договору). Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю суму позики не пізніше 28.09.2019, повернення суми позики може здійснюватися частинами, однак повна сума позики має бути повернута не пізніше 28.09.2019 (пункт3договору). Позичальник має право повернути суму позики достроково без будь-яких штрафних санкцій для нього (пункт4договору). Підписанням цього договору сторони підтверджують, що позикодавцем передана позичальнику суму позики, у розмірі, визначеному п.1 цього Договору (пункт 5 договору). Після повернення позикодавцеві позики, позикодавець зобов`язується видати документ про повернення позичальником позичених грошей або зробити напис на Договорі позики (пункт 9 договору) /а.с. 6/.

01.07.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов`язання, зазначеного в п.2 договору, пердає в іпотеку іпотекодержателю, а іпотекодержатель приймає від іпотекодавця в іпотеку на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, зазначене в п. 5 договору (пункт 1 договору). Цим договором забезпечується виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед іпотекодержателем за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 01.07.2019, зі всіма додатковими угодами, змінами і доповненнями до нього, що будуть укладені в майбутньому, а саме: повернення позики у розмірі 7854400 гривень 00 копійок, що за погодженням сторін, дорівнює еквіваленту 300000,00 доларів США за чинним курсом НБУ 1/26.18 в строк до 28.09.2019, зі сплатою неустойки та інших можливих витрат іпотекодержителя, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки (пункт 2 договору). За рахунок нерухомого майна, що передається в іпотеку, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення вимог, а саме: вимоги за договором позики, включаючи сплату комісій, неустойки, основної суми боргу та будь- якого збільшення цієї суми, передбаченого договором позики, інших платежів на користь іпотекодержителя, передбачених договором позики; вимоги щодо відшкодування витрат на утримання та збереження нерухомого майно, що передане в іпотеку, витрат на страхування нерухомого майна, що передане в іпотеку; збитків, завданих порушенням зобов`язання за договором позики чи умов даного договору; витрат, пов`язаних з пред`явленням вимог за договором позики, зверненням стягнення на нерухоме майно, що передане в іпотеку та його реалізацією, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на оформлення права власності іпотекодержателя на вищевказане нерухоме майно, витрати на організацію продажу переданого в іпотеку нерухомого майна, витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо, інших документально підтверджених витрат іпотекодержителя, якщо вони будуть мати місце (пункт 4 договору). За даним договором в іпотеку передається нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0,1500 га, кадастровий номер: 4624555700:01:008:0270, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового буднику, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого 29.12.2017 Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 4161; житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого 29.12.2017 Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 4161; нежитлове приміщення цокольного поверху під індексами 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, загальною площею 146,8 кв.м, яке розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності (пункт 5 договору). Як вбачається з п.19 Договору іпотеки, предмет іпотеки є спільною сумісною власністю іпотекодавця та його дружини ОСОБА_3 , яка дала свою згоду на передачу в іпотеку предмета іпотеки (підпис на заяві засвідчено 27.12.2017 ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за №4135) (а.с.11-16).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, № 273614856 від 07.09.2021, житловий будинок, загальною площею 133 кв.м., житловою площею 81, 3 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1500 га, кадастровий номер: 4624555700:01:008:0270 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового буднику, господарських будівель і споруд, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, виданного 29.12.2017 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. 1/6 квартири площею 81,7 кв.м, житловою площею 58, 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 . Земельна ділянка кадастровий номер: 4611200000:06:002:0045, площею 0.0409 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_5 , належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а.с.17-26).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 228366540 від 16.10.2020, нежитлове приміщенняцокольного поверхупід індексами8,9,10,11,12,14,16,17,18,19,20,21,22,23,загальною площею146,8кв.м,яке розташованеу будинкуза адресою: АДРЕСА_2 належить направі приватноївласності ОСОБА_1 ,на підставідоговору іпотеки,виданого 01.07.2019приватним нотаріусомЛьвівського міськогонотаріального округуБарбуляк Х.М.(а.с.27).

Згідно висновку про вартість майна ПП «Оціночна компанія «Апекс»», ринкова вартість нежитлового приміщення від 8-23, розташованого на цокольному поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 146,8 кв.м, станом на дату оцінки 25.08.2020 становить 2615695 (два мільйони шістсот п`ятнадцять гривень шістсот дев`яносто п`ять) гривень, без врахування ПДВ (а.с.29).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, №283794557 від 09.11.2021 відповідачці ОСОБА_3 належить 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.62-63).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за договором позики, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню нормиЦивільного кодексу України(даліЦК України), Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями526, 530, 610, частиною першою статті612 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1047 ЦК Українипередбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦКпозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

За положеннями ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьоїстатті 33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частинах першій, третійстатті 36 Закону України «Про іпотеку»зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 цьогоЗакону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленомустаттею 38 цього Закону.

Згідно із частиною першоюстатті 37 Закону України «Про іпотеку»правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожнасторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що 01.07.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець в порядку і на умовах, визначених договором передав у власність позичальника грошові кошти в сумі 7854400 грн. 00 коп., що становить еквівалент 300000, 00 доларів США, згідно офіційного курсу НБУ доллара США до гривні, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві суму позики у строки визначені цим договором. Позичальник зобов`язався повернути позикодавцю суму позики не пізніше 28.09.2019.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед іпотекодержателем за договором позики, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 01.07.201901 укладено договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов`язання, пердає в іпотеку іпотекодержателю, а іпотекодержатель приймає від іпотекодавця в іпотеку на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер: 4624555700:01:008:0270, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового буднику, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого 29.12.2017 Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 4161; житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого 29.12.2017 Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 4161; нежитлове приміщення цокольного поверху під індексами 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, загальною площею 146,8 кв.м, яке розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності (пункт 5 договору).

Як вбачається з п.19 Договору іпотеки, предмет іпотеки є спільною сумісною власністю іпотекодавця та його дружини ОСОБА_3 , яка дала свою згоду на передачу в іпотеку предмета іпотеки.

Суд звертає увагу, що обов`язок щодо повернення позики несуть відповідачі в солідарному порядку, оскільки кошти позичались за час перебування їх у шлюбі і використані в інтересах сім`ї, відповідно до положень статті 65 СК України.

Суд звертає увагу, що 16.10.2020 позивачем в рахунок часткового погашення боргу за основним зобов`язанням в позасудовому порядку набуто у власність на предмет іпотеки нежитлові приміщення цокольного поверху під індексами 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 загальною площею 146,8 кв.м, яке розташоване у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 2615695,00 грн.

Окрім цього позивач зазначив, що заборгованість за період з 30.09.2019 по 15.10.2020 становила 7854400, 00 грн, а відтак з врахуванням часткового погашення боргу залишок заборгованості становить 5238705, 00 грн, починаючи з 16.10.2020.

Суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення договору позики та договору іпотеки від 01.07.2019, та відповідно надання відповідачам коштів і не повернення останніми заборгованості за договором позики в розмірі 5238705, 00 грн.

Слід зазначити, що строк виконання зобов`язання настав, кошти відповідачем не повернуто, а тому підлягають до стягнення в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Позивачем висунутавимога проповернення сумипозикив розмірі 5238705, 00 грн, натомість відповідачами доказів належного виконання угоди не представлено.

Відповідно до вимог статті 192ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

В Постанові Великої Палати Верхового суду від 16 січня 2019 року (справа № 464/3790/16-ц ) зроблений наступний висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першоїстатті 1046 ЦК України, а також частини першоїстатті 1049 ЦК Україниналежним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що була висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-134цс18. Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Разом з тим, суд враховуючи позицію позивача, який просив стягнути з відповідачів на його користь суму боргу саме в еквіваленті національної валюти України, то, з огляду на викладене з відповідачів на користь позивача слід стягнути борг за договором позики в розмірі 5238705,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд приходить до висновку що такі вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Можливість нарахування та стягнення таких сум передбачена 2ст.625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика палата Верховного суду в постанові від 10 квітня 2018 року в справі № 910/10156/17 вказала на існування двох значень терміну «користування чужими коштами». Перше - це одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Велика Палата дійшла висновку, що наслідком неправомірного користування чужими грошовими коштами, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання (як договірного, так і позадоговірного), є нарахування процентів річних відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України. Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати сплату процентів, розмір яких визначений договором або законом (зокрема ч. 1 ст.1048ЦК України- у правовідносинах, що виникають з договору). З огляду на зазначене ключовим у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання грошового зобов`язання. До цього моменту можливе нарахування процентів як плати, зокрема, згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України, після цього моменту нараховуються проценти річні відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України.

У постанові Великої палати Верховного суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 зазначено, що за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першоїстатті 1048 ЦК Українияк плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Українияк грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року по справі № 373/2054/16-ц зазначає: «Оскількистаття 625 ЦК Українирозміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Передбачене частиною другоюстатті 625 ЦК Українинарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції. У ч.2ст. 625 ЦК Українипрямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд звертає увагу, що позивачем надано розрахунок інфляційних витрат за періоди з 30.09.2019 по 15.10.2020, 16.10.2020 по 18.11.2021, трьох процентів річних, за періоди з 30.09.2019 по 31.12.2019, 01.01.2020 по 15.10.2020, 16.10.2020 по 31.12.2021, 01.01.2021 по 18.11.2021, загальний розмір яких становить інфляційне збільшення заборгованості в сумі 752185грн 35 коп, 3% річних в сумі 417807 грн 12 коп.

Наведений позивачем розрахунок сумнівів у своїй правильності не викликає.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів суми боргу за договором позики, 3% річних та інфляційних втрат.

Отже суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно доч.2ст.141ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд звертає увагу, що копії документів підтверджують надання адвокатом Кость Я.Р. правової допомоги позивачу ОСОБА_1 при розгляді справи.

Суд вважає, що судові витрати на правничу допомоги, понесенні представником позивача є співмірними із складністю справи.

Враховуючи, що позов задоволено та зважаючи на правові приписи ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн. 00 коп. та судового збору у розмірі 11350 грн. 00 коп.

На підставі статей 207, 526, 549, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_6 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_7 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_8 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) основну заборгованість в сумі 5238705,00 грн (п`ять мільйонів двісті тридцять вісім тисяч сімсот п`ять), інфляційне збільшення заборгованості в сумі 752185(сімсот п`ятдесят дві тисячі сто вісімдесят п`ять) грн 35 коп, 3% річних в сумі 417807(чотиристасімнадцять тисячвісімсот сім)грн 12коп,а всього 6408697 (шість мільйонів чотириста вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп та судового збору у розмірі 11350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) грн 00 коп, а всього по 15675 (п`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн 00 коп, з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 29 червня 2022 року.

Головуючий суддя В. М. Бораковський